Рішення

від 23.10.2024 по справі 902/624/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" жовтня 2024 р. м. Вінниця Cправа № 902/624/24

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державного підприємства "Укрриба", вул. Олександра Кониського, 82-А, м. Київ, 04053, код - 25592241

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Сфера", вул. Князів Коріатовичів, буд. 15, кв. 1, м. Вінниця, 21050, код - 41670946

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, 21018

про стягнення 65 974,11 грн

В С Т А Н О В И В :

04.06.2024 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (№ 11-09/35-1 від 30.05.2024 року) (вх.канц. № 641/24 від 04.06.2024 року) Державного підприємства "Укрриба" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Сфера" про стягнення 65 974,11 грн заборгованості, з яких 44 405,58 грн основного боргу, 2 602,57 грн пені, 3 228,07 грн 3% річних, 15 737,89 грн інфляційних втрат за договором № 1993-НМ оренди нерухомого майна від 30.11.2018 року.

Ухвалою суду від 07.06.2024 року відкрито провадження у справі № 902/624/24 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.07.2024 року.

28.06.2024 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 7 від 27.06.2024 року.

28.06.2024 року до суду від представника відповідача надійшов супровідний лист № 8 від 28.06.2024 року.

Ухвалою суду від 01.07.2024 року забезпечено участь представника Державного підприємства "Укрриба", Книш Олени Михайлівни у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

05.07.2024 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (б/н від 05.07.2024 року) (вх.канц. № 01-34/7021/24).

Також, 05.07.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (б/н від 05.07.2024 року) (вх.канц. № 01-34/7022/24), в якій останній просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання заяви та стягнути з відповідача на користь позивача 34 217,26 грн заборгованості, 2 602,57 грн пені, 3 228,07 грн 3% річних, 15 737,89 грн інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 05.07.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

18.07.2024 року від представника відповідача до суду надійшли заперечення № 10 від 17.07.2024 року.

06.09.2024 року до суду від представника позивача надійшов розрахунок штрафних санкцій (б/н від 06.09.2024 року) (вх.канц. № 01-34/8782/24).

У судовому засіданні 24.09.2024 року судом постановлено ухвалу про залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях.

Ухвалою суду від 25.09.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

11.10.2024 року до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення (б/н від 11.10.2024 року) (вх. канц. № 01-34/10034/24).

11.10.2024 року від представника третьої особи надійшли письмові пояснення (б/н від 11.10.2024 року) (вх.канц. № 01-34/10044/24).

14.10.2024 року від представника відповідача на виконання вимог ухвали суду надійшов лист № 9.

У судовому засіданні 14.10.2024 року оголошено перерву до 23.10.2024 року.

17.10.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 17.10.2024 року) (вх.канц. № 01-34/10255/24).

У судовому засіданні 23.10.20024 року представник сторін підтримали висловлені позиції у процесуальних заявах по суті спору.

Розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (б/н від 05.07.2024 року) (вх.канц. № 01-34/7022/24), суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч.2 ст.252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Як вбачається з матеріалів справи, судом відкрито провадження у справі 07.06.2024 року та призначено розгляд справи по суті на 03.07.2024 року.

Заява про зменшення розміру позовних вимог (б/н від 05.07.2024 року) (вх.канц. № 01-34/7022/24) надійшла від позивача до суду 05.07.2024 року.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 118 ГПК України).

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ст. 74 ГПК України).

Тому, суд доходить висновку, що тягар доказування викладених у заяві фактів та обов`язок доведення наявності фактичних обставин, котрі підтверджують поважність причин пропуску процесуального строку покладено саме на заявника.

Суд приймає до уваги, що поновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію протягом втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.

Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами ГПК України.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Окрім того, суд відзначає, що, розглядаючи підстави поновлення строків, Європейський суд з прав людини вказав, що однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26.04.2007 року у справі "Олександр Шевченко проти України" та "Трух проти України" (ухвала) від 14.10.2003 року). Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України").

Всупереч вимог ст. ст. 118, 119 ГПК України, наведені підстави поновлення процесуального строку суд не може вважати обґрунтованими, так як відомості про склад дебіторської заборгованості позивач міг з`ясувати до моменту пред`явлення позову.

На підставі викладеного вище, суд відмовляє у поновленні позивачу процесуального строку на подачу заяви про зменшення розміру позовних вимог від 05.07.2024 року та повертає відповідну заяву позивачу.

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на укладення між 30.11.2018 року між Регiональним вiддiленням Фонду державного майна України по Вiнницькiй областi та ТОВ "Енерго-Сфера" Договору оренди державного майна № 1993-НМ гідротехнічної споруди - греблі ставу Кривошия, розташованого за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, с. Кривошиї, вул. Гагаріна, 45-Б.

Зазначене майно перебуває на балансі позивача. Умовами укладеного договору встановлено обов`язок ТОВ "Енерго-Сфера" з перерахування 30% орендної плати на користь Балансоутримувача.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятий на себе зобов`язань, в части сплати орендної сплати в строки утворилась заборгованість в сумі 65 974,11 грн.

З метою захисту своїх прав позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Сфера" 44 405,58 грн основного боргу, 2 602,57 грн пені, 3 228,07 грн 3% річних, 15 737,89 грн інфляційних втрат за період з 01.07.2020 року по 05.07.2021 року за договором № 1993-НМ оренди нерухомого майна від 30.11.2018 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач вважає заявлені позовні вимоги незаконними, необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідач зазначає, що в липні 2021 року ДП Укрриба вже зверталося до суду з позовом до ТОВ Енерго-Сфера з тим же предметом і з тих же підстав.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 13.01.2021 року у справі №902/771/20 відмовлено у задоволенні позову повністю.

Рішення обґрунтовано тим, що постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 16.03.2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУЮ-19, спричиненої коронавірусом 8АК8-СоV-2", яка введена в дію з 17.03.2020 року, установлено з 12 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. на усій території України карантин, заборонено з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. роботу суб`єктів господарювання, обмежено перевезення громадським та залізничним транспортом, і виключення стосовно провадження господарювання встановлено лише для обмежених видів діяльності.

Тобто, починаючи з 17.03.2020 року здійснення господарської діяльності ТОВ «Енерго-Сфера» було обмежено в силу запроваджених карантинних заходів Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року (в редакції Постанови КМУ № 215 від 16.03.2020 року), що згідно вимог ч. 6 ст. 762 ЦК України є підставою для звільнення наймача від сплати орендної плати.

В період з 02.04.2020 по 15.07.2020 рр. ТОВ «Енерго-Сфера», з урахуванням звернення 07.04.2020 року до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, підлягає звільнено від нарахування орендної плати на підставі чинної на той час редакції п. 14 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, згідно норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-К та Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"» від 13 квітня 2020 року № 553-IX.

З 16.07.2020 року, враховуючи нерозглянуте звернення від 07.04.2020 року та наступні звернення до від 17.09.2020 та 18.09.2020 року, котрі стосувалися спірного періоду, за відсутності доказів понесення витрат на утримання майна позивачем та третьою особою, підставою для відмови у задоволенні позову є чинна редакція п. 14 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 року у справі № 902/771/20 відмовлено ДП "Укрриба" в задоволені апеляційної скарги.

З урахуванням того, що Рішення Господарського суду Вінницької області у справі № 902/771/20 набрало законної сили та має преюдиціальне значення для справи № 902/624/24, а отже у задоволенні позову слід відмовити.

Також, відповідач зазначає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є недійсним та неналежним доказом (т.1, а.с. 48-53).

У відповіді на відзив позивач вважає доводи відповідача необґрунтованими та підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі (т. 1, а.с. 70-72).

У запереченнях на відповідь на відзив доводи відповідача зводяться до безпідставності позову, оскільки на період дії карантинних заходів останній звільняється від сплати орендної плати, в зв`язку з припиненням господарської діяльності та невикористанням орендованого майна (т. 1, а.с.84-87).

У поданих до суду письмових пояснення третя особа підтверджує обставини укладання договору оренди державного майна з ТОВ "Енерго-Сфера" та зазначає, що позивачем вірно обраховано орендну плату, що підтверджується належними та допустимим доказами (т. 1, а.с. 113-114).

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що Наказом Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України від 29.07.2003 року № 205, на виконання п. 11 «Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 року № 1482 «Про передачу об`єктів права державної і комунальної власності» та спільного наказу Фонду державного майна України, Міністерства аграрної політики України за № 126/752 «Про передачу гідротехнічних споруд», затверджено «Акт прийому-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду СВАТ «Вінницярибгосп» на баланс ДП «Укрриба», закріплено зазначене в Акті майно за Позивачем на праві повного господарського відання (т. 1, а.с. 13-15).

ДП «Укрриба» засноване на державній власності, є державним водогосподарським підприємством, яке створено з метою забезпечення ефективного використання та організації нагляду, контролю за технічною експлуатацією гідротехнічних споруд водних об`єктів рибних господарств і підпорядковане Держаному агентству рибного господарства України Міністерства аграрної політики України.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області (код 13327990), правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій області (код 42964094) (позивач, в договорі орендодавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-сфера» (відповідач, в договорі - орендар) укладено договір оренди від 30.11.2018 № 1993-НМ (надалі - Договір) нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до п.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - гідротехнічну споруду - греблю ставу Кривошия (інв.№1104), у складі якої: - «А» гребля ставу Кривошия; - «Б» відкритий шлюз-резервуар №1; - «В» відкритий шлюз-резервуар №2, за адресою: Вінницька обл., Хмільницький р-н, с. Кривошиї, вул. Гагаріна, 45-Б (далі - орендоване майно), що перебуває на балансі державного підприємства «Укрриба» (код 25592421) (далі - Балансоутримувач) і є державною власністю.

Вартість орендованого майна визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, станом на 30.06.2018 і становить 406 774,00 грн.

Майно передається в оренду з метою риборозведення та розміщення (відновлення) електростанції (п.1.2. Договору).

Орендар вступає у строкове платне користування орендованим майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання акту приймання-передавання, погодженого з Орендодавцем. Передача орендованого майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на орендоване майно. Власником орендованого майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди (п.2.1. та п. 2.2. Договору).

Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому наявна інформація про індекс інфляції) - жовтень 2018 р. - 5232,13 грн. Орендна плата за перший місяць оренди (листопад 2018 р.) визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за листопад 2018 р. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць із врахуванням положень чинного законодавства. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Державної служби статистики України (п.п. 3.1.- 3.3 Договору).

Орендна плата перераховується Орендарем щомісяця у співвідношенні 70 (сімдесят) відсотків до Державного бюджету України та 30 (тридцять) відсотків на рахунок Балансоутримувача не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа місяця наступного за звітним, у сумі, визначеній відповідно до пунктів 3.1 - 3.3 цього договору, відповідно до пропорцій розподілу, установлених чинним законодавством України і чинних у звітному періоді, за який здійснюється платіж (п. 3.6. Договору).

Орендар зобов`язаний, зокрема, щомісячно, не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, що настає за розрахунковим, сплачувати орендну плату. Сума орендної плати на індекс інфляції коригується Орендарем самостійно (п. 5.3. Договору).

У разі несвоєчасної та не в повному обсязі сплати орендної плати Орендарем, на суму заборгованості Орендодавцем та Балансоутримувачем нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період існування заборгованості, за кожний день прострочення, до моменту повного погашення заборгованості. У випадку, якщо у Орендаря утворюється заборгованість перед бюджетом, що дорівнює або перевищує розмір трьох місяців орендної плати, Орендарю нараховується штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від такої суми заборгованості, який підлягає сплаті на рахунок кредитора. У разі збільшення суми заборгованості, на яку нараховано штраф, Орендарю додатково нараховується штраф на різницю відповідної заборгованості (п. 9.2. та 9.3. Договору).

Цей договір укладено строком на 5 років, що діє з 30 листопада 2018 року до 30 листопада 2023 року включно (п. 10.1. Договору) (т. 1 а.с. 20-23).

Актом приймання-передачі від 30.11.2018 року (додаток до Договору), Орендодавцем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області погоджено, Балансоутримувачем - Державним підприємством «Укрриба» передано, а Орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-Сфера» прийнято в строкове платне користування державне індивідуально визначене майно - гідротехнічну споруду - гребля ставу Кривошия (інв. №1104), що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Хмільницький р-н., с. Кривошиї, вул. Гагаріна, 45-Б та обліковується на балансі державного підприємства «Укрриба» (т. 1 а.с. 24).

07.07.2021 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А. посвідчено Договір про розірвання договору оренди нерухомого майна від 30.11.2018 року, що належить до державної власності та перебуває на балансі ДП "Укрриба".

Сторонами у п. 3 даного договору узгоджено, що всі умови передбачені в Договорі оренди втратили юридичну силу з 05 липня 2021 року (т. 1 а.с. 25).

05.07.2021 року ДП "Укрриба" (Балансоутримувач), ТОВ "Енерго-Сфера" (Орендар), Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях підписано Акт повернення з оренди нерухомого майна що належить до державної власності та перебуває на балансі ДП "Укрриба", датою припинення Договору оренди є 05.07.2021 року (т. 1 а.с. 26).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Частиною 1 та 2 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГК України, господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що згідно п. 5.3 Договору оренди, Орендар зобов`язаний, зокрема, щомісячно, не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, що настає за розрахунковим, сплачувати орендну плату. Сума орендної плати на індекс інфляції коригується Орендарем самостійно.

З огляду на це, судом оцінюються критично твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, що договір не містить умови, за змістом якої визначена сторона, на яку покладається обов`язок обрахування суми орендної плати за кожний наступний місяць.

Відповідно до ч. 5 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Судом враховано, що обставини прострочення розрахунків з орендної плати за Договором оренди від 30.11.2018 № 1993-НМ встановлено Рішенням Господарського суду Вінницької області від 20.05.2021 року у справі № 902/17/21.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16 листопада 2021 року у справі № 902/17/21 підтримано позицію суду першої інстанції та підтверджено правомірність встановлених фактичних обставин.

Тому, судом враховано при вирішенні даного спору встановлені у відповідному рішенні обставини.

Суд відхиляє доводи відповідача відносно неможливості стягнення частини орендної плати на користь балансоутримувача ДП «Укрриба», оскільки між учасниками справи укладено договір оренди державного майна, сторонами якого є: позивач - орендодавець, третя особа - балансоутримувач, відповідач - орендар.

Укладений між сторонами спору договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна, що належить державі, тому права і обов`язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями Глави 58 Цивільного кодексу України та Параграфу 5 Глави 30 Розділу VI Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного і комунального майна".

Положеннями частин 1, 3 статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об`єктом оренди можуть бути державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання.

Приписами статті 2 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" встановлено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють, зокрема, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна.

Орендодавцями є, зокрема, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю (ст. 5 Закону України "Про оренду державного і комунального майна") (в редакції чинної станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статей 10, 19, 20 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата з урахуванням її індексації є однією із істотних умов договору оренди; орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності; орендна плата встановлюється, як правило, у грошовій формі.

Приписками ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами договору визначено, що орендна плата перераховується щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем і спрямовується 70 відсотків до державного бюджету, 30 відсотків - балансоутримувачу.

Відповідно до статті 174 ГК України, договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На підставі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, внаслідок порушення строків оплати виникло прострочення виконання грошового зобов`язання зі сторони відповідача перед ДП «Укрриба».

Правомірність відповідного тлумачення змісту договірних відносин підтверджено Ухвалою КГС ВС 16 грудня 2021 року у справі №909/119/21, якою не встановлено підстав для відступу від судової практики та висновків Постанови Західного апеляційного господарського суду від 08 листопада 2021 року у справі №909/119/21.

Позивач зазначив, що в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором відповідач не сплатив на користь позивача в повному обсязі орендну плату за період за період з 01.07.2020 по 05.07.2021 рр. в сумі 34 217,26 грн (т. 1 а.с. 76, 77).

У відповідній сумі орендної плати враховано завдаток, який сплачений відповідачем відповідно до пункту 5.2. Договору в розмірі 1 883,57грн. що спростовує позицію відповідача.

На основі встановлених обставин при розгляді справи №902/17/21 судом встановлено, що відповідач 07.04.2020 року звернувся із заявою №17 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, в якій просив звільнити від сплати орендної плати на період карантину в зв`язку з припиненням господарської діяльності на період карантину.

Також, 17.09.2020 року відповідач звернулося із заявою № 11 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, для зменшення на 50 % орендної плати на період карантину відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 року №611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину".

Крім того, відповідач звернувся із заявою № 12 від 18.09.2020 року до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, в якому просив визначити розмір орендної плати в розмірі внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг відповідно до п. 14 Перехідних положень ЦК України.

Відповідно до наказу Регіонального відділення №973 від 07.09.2020 (зі змінами, внесеними наказом № 1275 від 01.12.2020), за результатами розгляду відповідних звернень ТОВ «Енерго-Сфера», прийнято рішення про відмову у звільненні ТОВ «Енерго-Сфера» від орендної плати (нарахуванні орендної плати у меншому розмірі) за користування нерухомим державним майном, оскільки мета використання орендованого майна не відповідає додаткам 1, 2 та 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 «Деякі витання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину».

Отже, між орендарем та орендодавцем не було досягнуто згоди щодо задоволення звернень орендаря та зміни розміру орендної плати у спірний період; позивачем пред`явлено до стягнення з відповідача заборгованість у розмірі несплаченої орендної плати за спірний період у повному обсязі, проти відповідного нарахування відповідач заперечує з вищевикладених підстав.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 6 ст. 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Норма права, закріплена в ч. 6 ст. 762 ЦК України, визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Обставини, зазначені у даній статті можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією як орендодавця, так і орендаря.

Для застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за це, мають бути доведені.

Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів ст. 762 ЦК України викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, у справах № 914/2264/17, № 914/1248/18, № 914/70/18.

На підтвердження обставин щодо неможливості користування орендованим майном відповідач у відзиві посилався на Постанову КМУ «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11 березня 2020 №211, якою з 12 березня 2020 на усій території України встановлено карантин.

Однак, належних та допустимих доказів на підтвердження заборони на здійснення відповідачем господарської діяльності та відповідно використання орендованого приміщення для такої діяльності відповідачем не надано. Суд звертає увагу на те, що обмеження встановлені карантином та припинення фінансування проекту будівництва ГЕС інвестором не позбавляє відповідача права доступу до орендованого майна та його використання.

Відповідно до Договору орендодавцем державного майна є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, отже, забезпечити нарахування орендної плати на період карантину може тільки орендодавець.

Фонд державного майна України листом №10-16-8306 від 30.04.2020 «Щодо деяких питань реалізації Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Держаний бюджет України на 2020 рік» надав роз`яснення щодо порядку застосування звільнення орендарів державного майна від сплати орендної плати, зі змісту яких вбачається, що для отримання звільнення від орендної плати необхідно: 1. Перевірити чи поширюються заборони зі здійснення певного виду підприємницької та іншої діяльності, що запроваджені Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (із змінами і доповненнями) на вид діяльності (цільове призначення), за яким використовується державне майно за договором оренди; 2. Якщо так, то орендар звертається із заявою до орендодавця з проханням звільнити такого орендаря від орендної плати за договором відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України; 3. Після отримання звернення орендаря орендодавець спільно з балансоутримувачем майна, що є об`єктом договору оренди, здійснює обстеження орендованого приміщення з метою отримання доказів призупинення орендарем діяльності на об`єкті оренди, про що складається акт; 4. На підставі заяви орендаря і складеного представниками орендодавця і балансоутримувача акту обстеження орендодавець приймає рішення про звільнення орендаря від сплати орендної плати на період карантину.

З викладеного вбачається, що для реалізації свого права на звільнення від орендної плати, відповідачу необхідно було звернутися з відповідною заявою до орендодавця - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях і це право, як вбачається з наданих відповідачем листів, було реалізоване.Водночас, будь-яких доказів встановлення у визначеному порядку обстеження орендованого приміщення з метою фіксування доказів призупинення орендарем діяльності на об`єкті оренди та складання відповідного акту суду не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також, торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Стаття 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначає, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Однак, відповідачем не надано до суду звернення до Торгово промислової палати України, ані сертифікату виданого Торгово-промисловою палатою України за період заборгованості за даним позовом.

Умовами Договору, сторонами не передбачено умов та підстав звільнення від обов`язку оплати орендної плати, у т.ч. з підстав настання форс-мажорних обставин.

Саме лише посилання відповідача на те, що у зв`язку з запровадженням карантинних заходів з 12.03.2020 та встановлення КМУ України відповідних обмежень, відповідач призупинив діяльність не є безумовною підставою настання форс-мажорних обставин у спірних правовідносинах щодо оренди державного нерухомого майна, оскільки, має бути оцінено неможливість саме фактичного використання орендованого майна відповідача у сукупності з усіма обставинами.

Однак, Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» №611 від 15.07.2020 року врегульовані питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину.

Пунктом 1 постанови №611 визначено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: 1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1; 2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. №786, здійснюється у розмірі: 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2; 25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.

Визначено, орендодавцям державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, починаючи з дати встановлення карантину.

У додатку 2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 року №611 наведено перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків. Зокрема до переліку орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків віднесено вітчизняні юридичні і фізичні особи, що є субєктами малого підприємництва, фізичні особи, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах.

Постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 № 211 з 12 березня 2020 на усій території України встановлено карантин, який відмінено лише з 24 години 30 червня 2023 року Постановою КМУ від 27 червня 2023 року № 651.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що належною до нарахування та стягнення з відповідача на користь позивача, як Балансоутримувача є орендна плата у розмірі 30%, розрахована відповідно до визначеної Методики розрахунку, із зменшенням на 50% відповідно до положень п. 2 ч. 1 Постанови №611 та Додатку 2 до Постанови №611, зокрема, у спірний період.

Одночасно, суд вважає правомірним нарахування позивачем сум податку на додатну вартість на увесь розмір орендної плати, оскільки відповідно до Конституції України, зокрема ст. 19, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності. Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації.

Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», Закону України "Про оренду державного та комунального майна", інших актів законодавства.

Листом Фонду державного майна України від 02.03.2021 № 10-16-4448 надавалось роз`яснення, що з метою додержання вимог податкового законодавства, звертається увага на необхідності сплати орендарями авансового внеску разом з нарахованим ПДВ.

Орендодавці, отримавши авансовий внесок разом з ПДВ, розподіляють кошти відповідно до пункту 16 "Змінюваних умов договору" та перераховують відповідну частину отриманого авансового внеску балансоутримувачу разом з усією сумою отриманого ПДВ.

Тобто, позивач правомірно нараховував ПДВ на основі роз`яснень та вказівок Фонду державного майна України, як орендодавця нерухомого майна, відомості про стягнення сум ПДВ з відповідача при розгляд інших судових справ відсутні.

Отже, правомірним є нарахування позивачем 30% орендної плати та сум ПДВ за період з 01.07.2020 по 31.06.2021 рр. в сумі 33 514,98 грн.

Стосовно вірної суми орендної плати за липень 2021 року судом враховано арифметичні помилки при застосуванні індексу інфляції, кількості днів у липні 2021 року та визначено орендну плати в розмірі: 6 214,01 (орендна плата за попередній місяць) х 1,001 (індекс інфляції) / 31 (днів у липні 2021) х 5 (строк оренди до дати розірвання договору) х 50% (30% платіж на користь балансоутримувача та 20% ПДВ) = 501,63 грн.

Підсумовуючи, вірний розмір орендної плати та сум ПДВ, які підлягали перерахуванню на користь балансоутримувача становить: 34 016,61 грн.

З урахування зменшеної ставки орендної плати на період карантину з відповідача підлягає стягненню: 34 016,61 / 2 = 17 008,31 грн.

Тому, позов в частині вимог про стягнення 27 397,27 грн орендної плати за Договором № 1993-НМ оренди нерухомого майна від 30.11.2018 року не підлягає задоволенню.

Крім вимог про стягнення основного боргу, позивачем заявлено до стягнення 2 602,57 грн пені, 3 228,07 грн 3% річних, 15 737,89 грн інфляційних втрат.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Згідно ч. ч.1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 9.2. та п. 9.3. Договору оренди від 30.11.2018 № 1993-НМ, у разі несвоєчасної та не в повному обсязі сплати орендної плати Орендарем, на суму заборгованості Орендодавцем та Балансоутримувачем нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період існування заборгованості, за кожний день прострочення, до моменту повного погашення заборгованості. У випадку, якщо у Орендаря утворюється заборгованість перед бюджетом, що дорівнює або перевищує розмір трьох місяців орендної плати, Орендарю нараховується штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від такої суми заборгованості, який підлягає сплаті на рахунок кредитора. У разі збільшення суми заборгованості, на яку нараховано штраф, Орендарю додатково нараховується штраф на різницю відповідної заборгованості.

Оскільки, судом визнано обґрунтованим зменшення орендної плати, то нарахування штрафних санкцій, відсотків річних, інфляційних втрат здійснюється на суми боргу з урахуванням цього зменшення.

Водночас, сторонами розірвано договір оренди 05.07.2021 року. Договір про його розірвання не містить положень щодо продовження нарахування пені поза межами строку дії договірних відносин сторін.

Пеня та штраф є акцесорними договірними зобов`язаннями, відсутні підстави їх нарахування у випадку не передбачення розміру у основному договорі, а також у випадку його розірвання.

Якщо умовами договору не встановлений розмір пені за порушення виконання грошового зобов`язання, а частина шоста статті 231 ГК України також не встановлює конкретного розміру (відсотку) належної до стягнення пені, а лише встановлює порядок його визначення у договорі виходячи з облікової ставки Національного банку України та період, протягом якого може бути застосовано таку санкцію, то немає підстав для застосування такої міри відповідальності як договірна санкція (Постанова ВП ВС від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18).

В силу приписів ст. 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 4 ст. 653 ЦК України).

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (Постанова ОП КЦС ВС від 10.04.2019 по справі № 390/34/17).

Таким чином, граничним строком нарахування пені є 05.07.2021 року, нарахування 3% річних та інфляційних втрат ґрунтується на положеннях ч. 2 ст. 625 ЦК України, тому не обмежується строком дії договору оренди.

Додатково суд зауважує, що нарахування за липень 2021 року слід здійснювати на суму 250,82 грн, яка визначна судом вірної при обчисленні суми основного боргу.

З огляду на викладене вище, судом самостійно обчислено пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Правомірним є розрахунок позивача від 05.09.2024 року в частині пені за період липень-листопад 2020 року в сумі 443,84 грн, здійснений по 15.06.2021 року.

Поза межами строку нараховано пеню за червень 2021 року в сумі 134,29 грн та липень 2021 року в сумі 31,21 грн.

За період з грудня 2020 по травень 2021 року вірним розміром пені є:

- грудень 2020 року:

19.01.2021 - 04.03.2021 : 6,00 (облікова ставка НБУ) 1 460,67 (Сума боргу) x (2 x 6,00 : 365) x 45 днів (прострочення) : 1004521,61 грн.05.03.2021 - 15.04.2021 : 6,50 (облікова ставка НБУ) 1 460,67 (Сума боргу) x (2 x 6,50 : 365) x 42 днів (прострочення) : 1004221,85 грн.16.04.2021 - 05.07.2021 : 7,50 (облікова ставка НБУ) 1 460,67 (Сума боргу) x (2 x 7,50 : 365) x 81 днів (прострочення) : 1008148,62 грн.Всього штрафних санкцій за період: 92,08 грн.-січень 2021 року:

16.02.2021 - 04.03.2021 : 6,00 (облікова ставка НБУ) 1 478,66 (Сума боргу) x (2 x 6,00 : 365) x 17 днів (прострочення) : 100178,26 грн.05.03.2021 - 15.04.2021 : 6,50 (облікова ставка НБУ) 1 478,66 (Сума боргу) x (2 x 6,50 : 365) x 42 днів (прострочення) : 1004222,12 грн.16.04.2021 - 05.07.2021 : 7,50 (облікова ставка НБУ) 1 478,66 (Сума боргу) x (2 x 7,50 : 365) x 81 днів (прострочення) : 1008149,22 грн.Всього штрафних санкцій за період: 79,60 грн.-лютий 2021 року:

16.03.2021 - 15.04.2021 : 6,50 (облікова ставка НБУ) 1 494,46 (Сума боргу) x (2 x 6,50 : 365) x 31 днів (прострочення) : 1003116,50 грн.16.04.2021 - 05.07.2021 : 7,50 (облікова ставка НБУ) 1 494,46 (Сума боргу) x (2 x 7,50 : 365) x 81 днів (прострочення) : 1008149,75 грн.Всього штрафних санкцій за період: 66,25 грн.-березень 2021 року:

16.04.2021 - 05.07.2021 : 7,50 (облікова ставка НБУ) 1 519,87 (Сума боргу) x (2 x 7,50 : 365) x 81 днів (прострочення) : 1008150,59 грн.Всього штрафних санкцій за період: 50,59 грн.-квітень 2021 року:

18.05.2021 - 05.07.2021 : 7,50 (облікова ставка НБУ) 1 530,51 (Сума боргу) x (2 x 7,50 : 365) x 49 днів (прострочення) : 1004930,82 грн.Всього штрафних санкцій за період: 30,82 грн.-травень 2021 року:

16.06.2021 - 05.07.2021 : 7,50 (облікова ставка НБУ) 1 550,40 (Сума боргу) x (2 x 7,50 : 365) x 20 днів (прострочення) : 1002012,74 грн.Всього штрафних санкцій за період: 12,74 грн. Отже, обґрунтованим є розмір пені в сумі 443,84 грн (липень-листопад 2020 року) + 92,08 + 79,60 + 66,25 + 50,59 + 30,82 + 12,74 (грудень 2020 травень 2021 рр.) = 775,92 грн.

Як наслідок, позовні вимоги про стягнення 1 826,65 грн пені не підлягають задоволенню.

З приводу нарахування відсотків річних та інфляційних втрат, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наведених вище мотивів вірним є розрахунок позивача від 05.09.2024 року в частині нарахування 3% річних за період липень 2020 року червень 2021 року в сумі 1 584,72 грн, а також інфляційних втрат 7 729,58 грн.

За липень 2021 року вірним є наступний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат:

-Інфляційні витрати:

Період (17/08/2021 - 27/05/2024)Індекс інфляціївересень 2021101,20жовтень 2021100,90листопад 2021100,80грудень 2021100,60січень 2022101,30лютий 2022101,60березень 2022104,50квітень 2022103,10травень 2022102,70червень 2022103,10липень 2022100,70серпень 2022101,10вересень 2022101,90жовтень 2022102,50листопад 2022100,70грудень 2022100,70січень 2023100,80лютий 2023100,70березень 2023101,50квітень 2023100,20травень 2023100,50червень 2023100,80липень 202399,40серпень 202398,60вересень 2023100,50жовтень 2023100,80листопад 2023100,50грудень 2023100,70січень 2024100,40лютий 2024100,30березень 2024100,50квітень 2024100,20травень 2024100,60IIc (101,20 : 100) (100,90 : 100) (100,80 : 100) (100,60 : 100) (101,30 : 100) (101,60 : 100) (104,50 : 100) (103,10 : 100) (102,70 : 100) (103,10 : 100) (100,70 : 100) (101,10 : 100) (101,90 : 100) (102,50 : 100) (100,70 : 100) (100,70 : 100) (100,80 : 100) (100,70 : 100) (101,50 : 100) (100,20 : 100) (100,50 : 100) (100,80 : 100) (99,40 : 100) (98,60 : 100) (100,50 : 100) (100,80 : 100) (100,50 : 100) (100,70 : 100) (100,40 : 100) (100,30 : 100) (100,50 : 100) (100,20 : 100) (100,60 : 100) = 1.40532645

250,82 x 1.40532645 - 250,82 = 101,66 грн.

-3% річних:

з 17/08/2021 до 31/12/2023 250,82 x 3 % x 867 : 365 : 10086717,87 грн.з 01/01/2024 до 27/05/2024 250,82 x 3 % x 148 : 366 : 1001483,04 грн.Всього 3% річних: 20,92 грн.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача: 1 605,64 грн - 3% річних та 7 831,24 грн - інфляційних втрат.

При цьому, позовні вимоги в частині стягнення 1 622,43 грн - 3% річних та 7 906,65 грн - інфляційних втрат не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом частково задоволено позовні вимоги у розмірі: 17 008,31 грн - основного боргу, 775,92 грн - пені, 1 605,64 грн - 3% річних, 7 831,24 грн - інфляційних втрат, що становить 41,26% ціни позову.

Тому, на користь позивача слід стягнути 1 249,35 грн судових витрат зі сплати судового збору, з одночасним залишенням за позивачем 1 778,65 грн понесених судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1.Відмовити Державному підприємству «Укрриба» у поновленні процесуального строку на подачу заяви про зменшення розміру позовних вимог (від 05.07.2024 року вх. №01-34/7021/24).

2.Заяву Державному підприємству «Укрриба» про зменшення позовних вимог у справі № 902/624/24 (від 05.07.2024 року вх. №01-34/7021/24) - залишити без розгляду та повернути заявнику.

3.Позов задовольнити частково.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Сфера" (вул. Князів Коріатовичів, буд. 15, кв. 1, м. Вінниця, 21050, код - 41670946) на користь Державного підприємства "Укрриба" (вул. Олександра Кониського, 82-А, м. Київ, 04053, код - 25592241) 17 008,31 грн - основного боргу за Договором № 1993-НМ оренди нерухомого майна від 30.11.2018 року, 775,92 грн - пені, 1 605,64 грн - 3% річних, 7 831,24 грн - інфляційних втрат, 1 249,35 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

5.Відмовити у задоволенні позову Державного підприємства "Укрриба" в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Сфера" 27 397,27 грн - основного боргу, 1 826,65 грн - пені, 1 622,43 грн - 3% річних, 7 906,65 грн - інфляційних втрат.

6.Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 778,65 грн залишити за позивачем.

7.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

8.Копію судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: позивачу - office@ukrfish.gov.ua, представнику позивача, Книш О.М. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , третій особі - ІНФОРМАЦІЯ_2

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 28 жовтня 2024 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Олександра Кониського, 82-А, м. Київ, 04053)

3 - відповідачу ( АДРЕСА_1 )

4 - третій особі (вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, 21018)