Рішення

від 22.10.2024 по справі 905/907/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.10.2024 Справа №905/907/24

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Фурсової С.М.,

за участю секретаря судового засідання Риндіч О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Асоціації «Страховий Бізнес» (04213, місто Київ, проспект Володимира Івасюка, будинок №47-А; код ЄДРПОУ 33304264)

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард» (85013, Донецька область, місто Костянтинівка, вулиця Європейська, будинок №20, приміщення №18; код ЄДРПОУ 33152560)

про стягнення 270 941,96 гривень, -

за участю представників:

від позивача: Михайленко Д.В., Черняховський В.В.

від відповідача: Терещенко О.М.

Р У Х С П Р А В И

Асоціація «Страховий Бізнес» звернулась до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард» про стягнення 270 941,96 гривень, з яких: 179 250,00 гривень заборгованість, 21 714,83 гривень 3% річних, 69 977,13 гривень інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи вирішено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Також, даною ухвалою встановлено строки на вчинення учасниками справи процесуальних дій.

Від відповідача 26.07.2024 судом отримано заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також клопотання на поновлення процесуального строку на подання такої заяви. Клопотання обумовлено тим, що відповідач дізнався про існування даної справи лише 25.07.2024 після реєстрації кабінету в підсистемі "Електронний суд".

Також, 29.07.2024 відповідачем подано заяву про передачу справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою від 30.07.2024 суд за клопотанням відповідача перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.08.2024 о 12:00 год. Відкладено вирішення питання щодо передачі справи за підсудністю.

Від ПрАТ «Страхова компанія «Авангард» 19.08.2024 отримано відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, а також заяву про застосування позовної давності.

Крім того, відповідачем 21.08.2024 подано доповнення до клопотання про передачу справи за підсудністю та клопотання про витребування оригіналів письмових доказів, а саме протоколів Чергових зборів учасників Асоціації «Страховий Бізнес» від 30.03.2016, 11.04.2017, 17.04.2018, 08.04.2019, 16.06.2020, 16.06.2021, 21.12.2022.

Позивачем 21.08.2024 подано заперечення щодо передачі справи за підсудністю та заявлено клопотання про закриття підготовчого провадження у справі.

Також, 22.08.2024 позивачем подано доповнення до заперечень щодо передачі справи за підсудністю, а також заперечення проти задоволення клопотання про витребування оригіналів доказів.

У підготовчому засіданні 22.08.2024 судом розглянуто клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю та відмовлено у його задоволенні.

Судом розпочато розгляд клопотання відповідача про витребування оригіналів письмових доказів, а саме протоколів Чергових зборів учасників Асоціації «Страховий Бізнес» згідно переліку.

Представником позивача заявлено усне клопотання про визнання обов`язковою явку керівника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард».

Ухвалою суду від 22.08.2024 відкладено підготовче засідання на 05.09.2024, клопотання відповідача про витребування оригіналів письмових доказів залишено відкритим. Також даною ухвалою запропоновано позивачу подати до суду належним чином засвідчені копії повних протоколів Чергових зборів учасників Асоціації «Страховий Бізнес» або належним чином оформлених витягів з них, визнано явку Голови правління ПрАТ «Страхова компанія «Авангард» Тищенко Альбіни Володимирівни в судове засідання обов`язковою дня надання пояснень по суті спору, в тому числі з можливістю взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції, про що повідомити суд. Крім того, запропоновано Голові правління ПрАТ «Страхова компанія «Авангард» Тищенко Альбіні Володимирівні надати письмові пояснення щодо відповідності наданих позивачем витягам з протоколів Чергових зборів учасників Асоціації «Страховий Бізнес» від 30.03.2016, 16.06.2020, 16.06.2021 дійсним результатам прийнятих рішень, а також щодо отримання протоколів Чергових зборів учасників Асоціації «Страховий Бізнес» від 30.03.2016, 16.06.2020, 16.06.2021.

Від Генерального директора Асоціації «Страховий Бізнес» Черняховського В.В. 27.08.2024 надійшла заява про участь у всіх судових судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції.

Від Голови правління ПрАТ «Страхова компанія «Авангард» Тищенко Альбіни Володимирівни 30.08.2024 надійшла про участь в судовому засіданні, призначеному на 05.09.2024 в режимі відеоконференції.

На адресу суду 02.09.2024 надійшли належним чином засвідчені витяги з протоколів Чергових зборів учасників Асоціації «Страховий Бізнес».

Ухвалою суду від 03.09.2024 задоволено заяви керівників сторін на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Від відповідача 05.09.2024 надійшли додаткові пояснення щодо отримання копій протоколів Чергових зборів учасників Асоціації «Страховий Бізнес» на яких не був присутній уповноважений представник ПрАТ «Страхова компанія «Авангард».

Підготовче засідання 05.09.2024 фактично не відбулось через чисельні технічні збої та нестабільне з`єднання, крім того, представник відповідача повідомила про неможливість ознайомитись в Електронному кабінеті з витягами з протоколів Чергових зборів учасників Асоціації «Страховий Бізнес», які надійшли до суду 02.09.2024, у зв`язку з чим садом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 20.09.2024 о 13:00год.

Від Тищенко Альбіни Володимирівни надійшли додаткові пояснення, в яких вона повідомила про неможливість участі в судовому засіданні, призначеному на 20.09.2024, в режимі відеоконференції. Також зауважила, що на Чергових загальних зборах учасників Асоціації мала місце зустріч представників учасників ринку страхових послуг, на яких відбувалось обговорення такої діяльності, проблемні питання, проте вона не мала достатнього часу бути присутньою на обговореннях та голосуваннях, як і деякі інші учасники що створює обґрунтовані сумніви у їх дійсному проведенні та прийнятті відповідних рішень.

Також, додаткові пояснення 20.09.2024 отримано від представника відповідача щодо наявності обґрунтованих сумнівів у правомочності загальних зборів та належному прийнятті рішень.

У підготовчому засіданні 20.09.2024 судом розглянуто клопотання відповідача про витребування оригіналів письмових доказів та відмовлено у його задоволенні.

Ухвалою суду від 20.09.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 08.10.2024.

Від позивача 08.10.2024 отримано клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу.

У судовому засіданні 08.10.2024 розпочато розгляд справи по суті. Представником відповідача усно заявлено про надання додаткового часу на підготування заперечень проти заявленого до стягнення розміру витрат на правничу допомогу.

Враховуючи клопотання відповідача, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 12:00 год. 15.10.202024.

Від відповідача 14.10.2024 отримано заперечення проти розміру витрат на правничу допомогу.

Судове засідання 15.10.2024 не відбулось в режимі відеоконференції через технічні проблеми при зчитуванні сертифікатів КЕП при авторизації в системах відеоконференцзв`язку та "Електронний суд".

Судом досліджено правову позицію сторін викладену в заявах по суті справи та додаткових поясненнях, вивчено наявні у справі письмові докази та вирішено оголосити перерву в судовому засіданні перед судовими дебатами для надання сторонам можливості реалізувати своє право на виступ з промовою.

У судовому засіданні 15.10.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 22.10.2024 о 10:30 год. про що постановлено відповідну ухвалу для повідомлення учасників справи

У судовому засіданні 22.10.2024 судом повернуто до стадії вивчення письмових доказів для надання сторонам можливості висловити свої заперечення

Представник позивача наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у поданих до суду заявах та поясненнях.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті заявлених вимог за наявними у ній матеріалами в даному судовому засіданні, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В

16.07.2015 між Асоціацією «Страховий бізнес» (далі Асоціація, позивач) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Авангард» (далі Учасник, відповідач) було укладено Договір №16-16/07/15 про участь в Асоціації «Страховий бізнес», відповідно розділу 1 якого Страхова компанія «Авангард» будучи повноважним Учасником Асоціації, приймає повністю і без будь-яких обмежень всі права та обов`язки, які визначені щодо учасників Асоціації Статутом Асоціації та рішеннями органів Асоціації. Учасник вступив до Асоціації з метою участі в діяльності Асоціації, спрямованої на сприяння розвитку страхової діяльності в Україні, представництво інтересів учасників Асоціації в органах державної влади та управління, громадських та комерційних організаціях, захист прав та інтересів учасників Асоціації, забезпечення зв`язків з громадськістю.

Відповідно до пп.пп 2.2.2.1., 2.2.2.3 Договору Учасник зобов`язаний дотримуватися вимог положень Статуту Асоціації та виконувати рішення керівних органів Асоціації, Прийнятих згідно їх повноважень, а також у встановлені терміни сплачувати членські внески.

Аналогічні положення закріплені у Статуті, у відповідності до п.п. 3.7.1. п. 3.7. якого Учасник Асоціації зобов`язаний дотримуватись вимог положень цього Статуту та виконувати рішення органів управління Асоціації, прийнятих згідно їх повноважень.

Згідно п. 3.7.3 Статуту Учасник Асоціації зобов`язаний у встановлені строки та в повному обсязі сплачувати вступні та членські внески.

Одним із обов`язків членів Асоціації, відповідно до Статуту, є своєчасне внесення вступного, щорічного та інших внесків (п. 4.5.4 Статуту).

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що сплата членський внесків здійснюється щомісячно в безготівковому порядку на поточний рахунок Асоціації.

За приписами п. 3.2. Договору розмір членських внесків, які учасник зобов`язаний сплачувати до Асоціації, встановлюється Загальними зборами учасників Асоціації (далі - Збори).

Сплата членських внесків здійснюється на підставі цього Договору та рахунків (п. 3.4 Договору).

Відповідно до п. 3.5 Договору членські внески сплачуються Учасником не пізніше 10 (десятого) числа кожного місяця.

Як передбачено п. 2.1 Договору, ТОВ «АЖУР ФРОУЗЕН ФУД», як член Асоціації, взяло на себе зобов`язання брати участь в її діяльності та виконувати статут Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти» (далі - Статут), а також Кодекс поведінки членів Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти».

Положеннями п. 4.1.Договору визначено, що Учасник погоджується з тим, що участь в Асоціації може бути припинена або шляхом добровільного виходу із Асоціації на підставі поданої заяви, або внаслідок виключення з неї.

Виключення із Асоціації здійснюється за рішенням Загальних зборів учасників Асоціації (п. 4.2. Договору).

Згідно з п. 4.3. Договору підставами для виключення є:

а)невиконання інших обов`язків учасника Асоціації;

б)позбавлення Учасника статусу юридичної особи;

в)рішення господарського суду про визначення Учасника банкрутом.

За умовами п.7.1. строк дії даного Договору розпочинається датою його підписання та діє до припинення участі ПрАТ «Страхова компанія «Авангард» в Асоціації і виконання ним всіх зобов`язань згідно з документами Асоціації.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін без зауважень.

Рішенням Асоціації «Страховий бізнес» від 16.07.2015 прийнято до складу учасників Асоціації ПрАТ «Страхова компанія «Авангард».

Зборами учасників Асоціації «Страховий Бізнес» щорічно приймалися рішення про встановлення розміру членських внесків

Так, рішенням Чергових зборів учасників Асоціації «Страховий Бізнес» від 30.03.2016 встановлено розмір членських внесків з другого кварталу 2016 року в розмірі 2 000,00 гривень; рішенням Чергових зборів учасників Асоціації «Страховий Бізнес» від 11.04.2017 встановлено розмір членських внесків з другого кварталу 2017 року в розмірі 2 500,00 гривень; рішенням Чергових зборів учасників Асоціації «Страховий Бізнес» від 17.04.2018 встановлено розмір членських внесків у другому кварталі 2018 року в розмірі 14 000,00 гривень (за квартал) учасникам АСБ, котрі не є членами МТСБУ, починаючи з третього кварталу 2018 року в розмірі 3 000,00 гривень щомісячно учасникам АСБ, котрі не є членами МТСБУ; рішенням Чергових зборів учасників Асоціації «Страховий Бізнес» від 08.04.2019 встановлено розмір членських внесків з другого кварталу 2019 року в розмірі 3 500,00 гривень учасникам АСБ, котрі не є членами МТСБУ; рішенням Чергових зборів учасників Асоціації «Страховий Бізнес» від 16.06.2020 встановлено розмір членських внесків з третього кварталу 2020 року в розмірі 3 750,00 гривень учасникам АСБ, котрі не є членами МТСБУ; рішенням Чергових зборів учасників Асоціації «Страховий Бізнес» від 16.06.2021 встановлено розмір членських внесків з третього кварталу 2021 року в розмірі 5 500,00 гривень учасникам АСБ, котрі не є членами МТСБУ.

Згідно відомостей з офіційного сайту МТСБУ, ПрАТ «Страхова компанія «Авангард» ніколи не було його учасником, що сторонами не заперечується.

Рішенням Чергових зборів учасників Асоціації «Страховий бізнес» (протокол №32 від 21 грудня 2022 року), ПрАТ «Страхова компанія «Авангард» було виключено зі складу учасників Асоціації «Страховий Бізнес» у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань по оплаті членських внесків за 6 місяців або більше, відповідно до п. 3.5 Статуту.

Також вказаним рішенням зобов`язано учасників Асоціації, які мають заборгованість по сплаті членських внесків погасити таку заборгованість до кінця першого кварталу 2023 року.

Однак, ПрАТ «Страхова компанія «Авангард» заборгованість не погасило.

Позивачем на адресу відповідача направлялась Претензія №1 за вих№1-421 від 07.06.2023, яка залишена останнім без відповіді.

Наведені обставини зумовили звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам між сторонами суд виходить з такого.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 118 Господарського кодексу України передбачено, що господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань, є об`єднанням підприємств. Об`єднання підприємств утворюються на невизначений строк або як тимчасові об`єднання і є юридичною особою.

Згідно зі статтею 119 Господарського кодексу України об`єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об`єднали свою господарську діяльність, є об`єднанням підприємств. Господарські об`єднання діють на основі установчого договору та/або статуту, який затверджується їх засновниками

Асоціація є однією із організаційно-правових форм об`єднання підприємств, і договірним об`єднанням, створеним з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об`єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об`єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями (стаття 120 Господарського кодексу України).

Підприємства - учасники об`єднання підприємств зберігають статус юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми об`єднання. Одним із прав підприємства - учасника господарського об`єднання є право добровільно вийти з об`єднання на умовах і в порядку, визначених установчим договором про його утворення чи статутом господарського об`єднання (стаття 121 Господарського кодексу України).

За приписами статті 123 Господарського кодексу України, учасники об`єднання підприємств можуть вносити на умовах і в порядку, передбачених його установчими документами, майнові внески (вступні, членські, цільові тощо).

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Асоціація «Страховий Бізнес», заснована 2 грудня 2004 року, є неприбутковим об`єднанням учасників ринку страхових послуг, , яке створене з метою захисту інтересів цих учасників та розвитку ринку у сфері страхування, фінансових та страхових послуг. Асоціація працює на задоволення потреб суспільства. Асоціація не проводить комерційної діяльності. Метою діяльності Асоціації е сприяння розвитку страхової діяльності в Україні, представництво інтересів учасників Асоціації в органах державної влади та управління, громадських та комерційних організаціях, захист прав та інтересів учасників (членів) Асоціації, розвитку ринку у сфері страхування, фінансових та страхових послуг, забезпечення зв`язків із громадськістю (Статут Асоціації).

Одним із обов`язків учасника Асоціації є обов`язок своєчасно вносити вступні та членські внески (п. 3.7.3 статут Асоціації).

Відповідно до розділу 5 Статуту Статутний фонд в Асоціації не створюється.

Джерелами формування майна та коштів Асоціації є:

членські внески, які сплачені учасниками Асоціації;

вступні внески;

благодійні внески;

пасивні доходи.

Доходи (прибутки) Асоціації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання Асоціації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами.

Рішення щодо залучення або відчуження майна в межах кошторису приймається Генеральним директором. В разі, якщо придбання або відчуження майна не передбачено кошторисом, то рішення приймаються Зборами Асоціації.

Кошторис включає в себе наступні статті:

заробітна плата, матеріальні заохочення, оплата по договорах цивільно- господарського характеру та нарахування:

оренда та/або утримання приміщень, устаткування та обладнання;

придбання та оренда меблів, техніки, засобів комунікації та зв`язку тощо;

витрати, пов`язані із виконанням рішень Зборів та Конференцій (реклама, підготовка матеріалів, проведення навчання, проведення зустрічей, нарад тощо, інші заходи) із окремими кошторисами по кожному заходу;

у тримання та/або оренду транспорту;

поштові та поліграфічні витрати;

утримання, підтримка та інформаційне, аналітичне та технічне супроводження сайту, інших електронних та інтернет-ресурсів Асоціації;

витрати на відрядження;

інші витрати із обов`язковим визначенням статей та сум витрат.

Отже, членський внесок є грошовим неповоротним внеском, який періодично сплачується членом Асоціації для забезпечення поточної діяльності Асоціації. Членський внесок не є платою за надані послуги, виконані роботи чи поставлений товар, а тому виконання Асоціацією своєї діяльності не впливає на розмір членського внеску та настання обов`язку у підприємства - учасника Асоціації щодо його оплати.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Як вказувалось вище, пунктом 3.5 Договору передбачено, що членські внески сплачуються Учасником не пізніше 10 числа кожного місяця.

Отже, ПрАТ «Страхова компанія «Авангард» мало здійснювати оплату членських внесків не пізніше 10 числа кожного місяця.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем членських внесків за період з квітня 2017 року по грудень 2022 року в повному обсязі.

Відповідач у своїй заяві від 16.08.2024, яка по своїй суті є відзивом на позовну заяву, не заперечив проти наявності в нього обов`язку зі сплати членських внесків за період з квітня 2017 року по грудень 2022 року, проте зауважив, що умовами договору строк проведення оплати поставлений у залежність до моменту отримання рахунка, які позивачем виставлялись не систематично. До моменту отримання рахунку у відповідача не виникало обов`язку з внесення оплати, а позивачем цього не враховано при розрахунку 3% річних та інфляційних втрат.

Також протягом розгляду справи відповідач наголошував на необхідності дослідження оригіналів протоколів Чергових зборів учасників Асоціації «Страховий Бізнес», якими затверджувались розміри членських внесків, а також ставив під сумнів їх правомочність.

У судовому засіданні 20.09.2024 судом визнано надані позивачем витяги з протоколів Чергових зборів учасників Асоціації «Страховий Бізнес» від 30.03.2016, 11.04.2017, 17.04.2018, 08.04.2019, 16.06.2020, 16.06.2021, 21.12.2022 належними доказами; рішення Чергових зборів учасників Асоціації «Страховий Бізнес» є дійсними а правомірність прийнятих на них рішень не є предметом розгляду даного спору.

Між тим, судом враховано, що відповідачем здійснювались періодичні оплати членських внесків протягом 2019-2021 років, що суперечить його поведінці при розгляді даної справи щодо заперечень означених вище рішень Чергових зборів учасників Асоціації «Страховий Бізнес».

Правова позиція Верховного Суду є сталою в судовій практиці і констатує, що відсутність доказів отримання відповідачем рахунку не звільняє його від обов`язку оплатити надані за договором послуги (в даному випадку членські внески), оскільки за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку здійснення оплати.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18, від 29.04.2020 у справі №915/641/19.

Крім того, одним із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність, тому відповідач в разі неотримання рахунку або необізнаності про змінений розмір членських внесків, з метою виконання свого обов`язку, передбаченого п. 3.5. договору мав сплатити суму у розмірі попередньої оплати, або, щонайменше, повідомити позивача про причини неможливості оплати.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення заборгованості є обґрунтованою, проте, розрахунок суми заборгованості визнано судом неправильним.

За розрахунком суду розмір членських внесків у період з квітня 2017 року по грудень 2022 року мав бути сплаченим у сумі 267 500,00 гривень.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, відповідачем здійснено оплати на суму 98 250,00 гривень (оборотно-сальдова відомість). Відповідачем доказів проведення оплат в іншому розмірі суду не надано.

Залишок несплаченої суми в розмірі 169 250,00 гривень є боргом відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Заявлена до стягнення сума членських внесків за грудень 2018 року в розмірі 10 000,0 гривень позивачем не доведена.

За несвоєчасне внесення відповідачем членських внесків позивачем заявлено до стягнення 3% в сумі 21 714,83 гривень за період з 01.04.2017 по 31.05.2024, а також 69 977,13 гривень інфляційних втрат за той самий період.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок 3% річних та інфляційних втрат), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Враховуючи викладене, судом перевірено розрахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат та визнано його арифметично та методологічно неправильним, оскільки заявником не враховано положення п.3.5. договору №16-16/07/15 від 16.07.2015 щодо визначення строку внесення членських внесків.

Відповідачем контррозрахунок суду не подавався.

За здійсненим господарським судом перерахунком, виконаним за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «ЛІГА Закон», за порушення строків внесення оплат (членських внесків), в межах визначеного позивачем строку:

розмір 3% становить 20 862,25 гривень, з розрахунку:

1) за зобов`язаннями квітня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.04.2017 по 31.05.2024 розмір 3% річних 535,60 гривень;

2) за зобов`язаннями травня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.05.2017 по 31.05.2024 розмір 3% річних 529,44 гривень;

3) за зобов`язаннями червня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.06.2017 по 31.05.2024 розмір 3% річних 522,65 гривень;

4) за зобов`язаннями липня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.07.2017 по 31.05.2024 розмір 3% річних 516,90 гривень;

5) за зобов`язаннями серпня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.08.2017 по 31.05.2024 розмір 3% річних 510,53 гривень;

6) за зобов`язаннями вересня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.09.2017 по 31.05.2024 розмір 3% річних 503,96 гривень;

7) за зобов`язаннями жовтня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.10.2017 по 31.05.2024 розмір 3% річних 498,00 гривень;

8) за зобов`язаннями листопада 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.11.2017 по 31.05.2024 розмір 3% річних 491,63 гривень;

9) за зобов`язаннями грудня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.12.2017 по 31.05.2024 розмір 3% річних 485,26 гривень;

10) за зобов`язаннями січня 2018 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.01.2018 по 31.05.2024 розмір 3% річних 479,09 гривень;

11) за зобов`язаннями лютого 2018 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.02.2018 по 31.05.2024 розмір 3% річних 472,31 гривень;

12) за зобов`язаннями березня 2018 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.03.2018 по 31.05.2024 розмір 3% річних 466,56 гривень;

13) за зобов`язаннями квітня 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.04.2018 по 31.05.2024 розмір 3% річних 552,72 гривень;

14) за зобов`язаннями травня 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.05.2018 по 31.05.2024 розмір 3% річних 545,32 гривень;

15) за зобов`язаннями червня 2018 року на суму 8 000,00 гривень за період з 11.06.2018 по 31.05.2024 розмір 3% річних 1 433,15 гривень;

16) за зобов`язаннями липня 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.07.2018 по 31.05.2024 розмір 3% річних 530,28 гривень;

17) за зобов`язаннями серпня 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.08.2018 по 31.05.2024 розмір 3% річних 522,64 гривень;

18) за зобов`язаннями вересня 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.09.2018 по 31.05.2024 розмір 3% річних 514,99 гривень;

19) за зобов`язаннями жовтня 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.10.2018 по 31.05.2024 розмір 3% річних 507,60 гривень;

20) за зобов`язаннями листопада 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.11.2018 по 31.05.2024 розмір 3% річних 499,46 гривень;

21) за зобов`язаннями грудня 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.12.2018 по 31.05.2024 розмір 3% річних 492,56 гривень;

22) за зобов`язаннями січня 2019 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.01.2019 по 05.01.2021 розмір 3% річних 178,77 гривень;

23) за зобов`язаннями лютого 2019 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.02.2019 по 05.01.2021 розмір 3% річних 170,88 гривень;

24) за зобов`язаннями березня 2019 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.03.2019 по 05.01.2021 розмір 3% річних 163,97 гривень;

25) за зобов`язаннями квітня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.04.2019 по 05.01.2021 розмір 3% річних 182,67 гривень; на суму 2 000,00 гривень за період з 06.01.2021 по 31.05.2024 розмір 3% річних 204,10 гривень, а всього 386,77 гривень;

26) за зобов`язаннями травня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.05.2019 по 31.05.2024 розмір 3% річних 531,21 гривень;

27) за зобов`язаннями червня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.06.2019 по 31.05.2024 розмір 3% річних 522,29 гривень;

28) за зобов`язаннями липня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.07.2019 по 30.09.2019 розмір 3% річних 23,59 гривень;

29) за зобов`язаннями серпня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.08.2019 по 30.09.2019 розмір 3% річних 14,10 гривень;

30) за зобов`язаннями вересня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.09.2019 по 30.09.2019 розмір 3% річних 5,75 гривень;

31) за зобов`язаннями жовтня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.10.2019 по 31.05.2024 розмір 3% річних 487,20 гривень;

32) за зобов`язаннями листопада 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.11.2019 по 31.05.2024 розмір 3% річних 477,99 гривень;

33) за зобов`язаннями грудня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.12.2019 по 31.05.2024 розмір 3% річних 469,65 гривень;

34) за зобов`язаннями січня 2020 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.01.2020 по 16.02.2020 розмір 3% річних 10,61 гривень;

35) за зобов`язаннями лютого 2020 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.02.2020 по 16.02.2020 розмір 3% річних 1,72 гривень;

36) за зобов`язаннями березня 2020 року сплачено вчасно (05.03.2020), розмір 3% річних 0 гривень;

37) за зобов`язаннями квітня 2020 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.04.2020 по 17.06.2020 розмір 3% річних 19,51 гривень;

38) за зобов`язаннями травня 2020 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.05.2020 по 18.06.2020 розмір 3% річних 10,90 гривень;

39) за зобов`язаннями червня 2020 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.06.2020 по 03.08.2020 розмір 3% річних 15,49 гривень;

40) за зобов`язаннями липня 2020 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.07.2020 по 07.09.2020 розмір 3% річних 18,14 гривень;

41) за зобов`язаннями серпня 2020 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.08.2020 по 15.10.2020 розмір 3% річних 20,29 гривень;

42) за зобов`язаннями вересня 2020 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.09.2020 по 17.11.2020 розмір 3% річних 20,90 гривень;

43) за зобов`язаннями жовтня 2020 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.10.2020 по 17.11.2020 розмір 3% річних 11,07 гривень;

44) за зобов`язаннями листопада 2020 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.11.2020 по 17.11.2020 розмір 3% річних 2,15 гривень;

45) за зобов`язаннями грудня 2020 року сплачено вчасно (07.12.2020), розмір 3% річних 0 гривень;

46) за зобов`язаннями січня 2021 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.01.2021 по 14.03.2021 розмір 3% річних 19,11 гривень;

47) за зобов`язаннями лютого 2021 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.02.2021 по 14.03.2021 розмір 3% річних 9,86 гривень;

48) за зобов`язаннями березня 2021 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.03.2021 по 14.03.2021 розмір 3% річних 1,23 гривень;

49) за зобов`язаннями квітня 2021 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.04.2021 по 01.06.2021 розмір 3% річних 15,41 гривень;

50) за зобов`язаннями травня 2021 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.05.2021 по 01.06.2021 розмір 3% річних 6,78 гривень;

51) за зобов`язаннями червня 2021 року сплачено вчасно (02.06.2021), розмір 3% річних 0 гривень;

52) за зобов`язаннями липня 2021 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.07.2021 по 05.12.2021 розмір 3% річних 66,00 гривень;

53) за зобов`язаннями серпня 2021 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.08.2021 по 05.12.2021 розмір 3% річних 52,89 гривень;

54) за зобов`язаннями вересня 2021 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.09.2021 по 05.12.2021 розмір 3% річних 38,88 гривень, на суму 5 250,00 гривень за період з 06.12.2021 по 31.05.2024 розмір 3% річних 391,63 гривень, а всього 430,51 гривень;

55) за зобов`язаннями жовтня 2021 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.10.2021 по 31.05.2024 розмір 3% річних 435,14 гривень;

56) за зобов`язаннями листопада 2021 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.11.2021 по 31.05.2024 розмір 3% річних 421,58 гривень;

57) за зобов`язаннями грудня 2021 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.12.2021 по 31.05.2024 розмір 3% річних 408,02 гривень;

58) за зобов`язаннями січня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.01.2022 по 31.05.2024 розмір 3% річних 394,00 гривень;

59) за зобов`язаннями лютого 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.02.2022 по 31.05.2024 розмір 3% річних 379,99 гривень;

60) за зобов`язаннями березня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.03.2022 по 31.05.2024 розмір 3% річних 367,33 гривень;

61) за зобов`язаннями квітня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.04.2022 по 31.05.2024 розмір 3% річних 352,87 гривень;

62) за зобов`язаннями травня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.05.2022 по 31.05.2024 розмір 3% річних 339,76 гривень;

63) за зобов`язаннями червня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.06.2022 по 31.05.2024 розмір 3% річних 325,74 гривень;

64) за зобов`язаннями липня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.07.2022 по 31.05.2024 розмір 3% річних 311,73 гривень;

65) за зобов`язаннями серпня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.08.2022 по 31.05.2024 розмір 3% річних 298,17 гривень;

66) за зобов`язаннями вересня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.09.2022 по 31.05.2024 розмір 3% річних 283,25 гривень;

67) за зобов`язаннями жовтня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.10.2022 по 31.05.2024 розмір 3% річних 270,59 гривень;

68) за зобов`язаннями листопада 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.11.2022 по 31.05.2024 розмір 3% річних 256,58 гривень;

69) за зобов`язаннями грудня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.12.2022 по 31.05.2024 розмір 3% річних 242,11 гривень,

за таких обставин позовні вимоги в цій частині задовольняються у визначеному судом розмірі

розмір інфляційних втрат становить 82 534,81гривень, з розрахунку:

1) за зобов`язаннями квітня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.04.2017 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 2 395,40 гривень;

2) за зобов`язаннями травня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.05.2017 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 2 351,73 гривень;

3) за зобов`язаннями червня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.06.2017 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 2 289,47 гривень;

4) за зобов`язаннями липня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.07.2017 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 2 214,04 гривень;

5) за зобов`язаннями серпня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.08.2017 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 2 204,64 гривень;

6) за зобов`язаннями вересня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.09.2017 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 2 209,34 гривень;

7) за зобов`язаннями жовтня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.10.2017 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 2 117,00 гривень;

8) за зобов`язаннями листопада 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.11.2017 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 2 062,26 гривень;

9) за зобов`язаннями грудня 2017 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.12.2017 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 2 021,56 гривень;

10) за зобов`язаннями січня 2018 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.01.2018 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 1 976,80 гривень;

11) за зобов`язаннями лютого 2018 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.02.2018 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 1 910,64 гривень;

12) за зобов`язаннями березня 2018 року на суму 2 500,00 гривень за період з 11.03.2018 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 1 871,29 гривень;

13) за зобов`язаннями квітня 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.04.2018 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 2 188,48 гривень;

14) за зобов`язаннями травня 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.05.2018 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 2 147,30 гривень;

15) за зобов`язаннями червня 2018 року на суму 8 000,00 гривень за період з 11.06.2018 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 5 726,14 гривень;

16) за зобов`язаннями липня 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.07.2018 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 2 147,30 гривень;

17) за зобов`язаннями серпня 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.08.2018 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 2 183,59 гривень;

18) за зобов`язаннями вересня 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.09.2018 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 2 183,59 гривень;

19) за зобов`язаннями жовтня 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.10.2018 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 2 086,93 гривень;

20) за зобов`язаннями листопада 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.11.2018 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 2 001,90 гривень;

21) за зобов`язаннями грудня 2018 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.12.2018 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 1 932,84 гривень;

22) за зобов`язаннями січня 2019 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.01.2019 по 05.01.2021 розмір інфляційних втрат 277,45 гривень;

23) за зобов`язаннями лютого 2019 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.02.2019 по 05.01.2021 розмір інфляційних втрат 245,00 гривень;

24) за зобов`язаннями березня 2019 року на суму 3 000,00 гривень за період з 11.03.2019 по 05.01.2021 розмір інфляційних втрат 228,86 гривень;

25) за зобов`язаннями квітня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.04.2019 по 05.01.2021 розмір інфляційних втрат 233,40 гривень; на суму 2 000,00 гривень за період з 06.01.2021 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 986,28 гривень, а всього 1 219,68 гривень;

26) за зобов`язаннями травня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.05.2019 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 2 019,89 гривень;

27) за зобов`язаннями червня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.06.2019 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 1 980,93 гривень;

28) за зобов`язаннями липня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.07.2019 по 30.09.2019 розмір інфляційних втрат (-) 7,16 гривень;

29) за зобов`язаннями серпня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.08.2019 по 30.09.2019 розмір інфляційних втрат 13,93 гривень;

30) за зобов`язаннями вересня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.09.2019 по 30.09.2019 розмір інфляційних втрат 24,50 гривень;

31) за зобов`язаннями жовтня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.10.2019 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 2 019,76 гривень;

32) за зобов`язаннями листопада 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.11.2019 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 1 981,39 гривень;

33) за зобов`язаннями грудня 2019 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.12.2019 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 1 975,91 гривень;

34) за зобов`язаннями січня 2020 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.01.2020 по 16.02.2020 розмір інфляційних втрат (-) 3,52 гривень;

35) за зобов`язаннями лютого 2020 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.02.2020 по 16.02.2020 розмір інфляційних втрат (-) 10,50 гривень;

36) за зобов`язаннями березня 2020 року сплачено вчасно (05.03.2020), розмір інфляційних втрат 0 гривень;

37) за зобов`язаннями квітня 2020 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.04.2020 по 17.06.2020 розмір інфляційних втрат 45,66 гривень;

38) за зобов`язаннями травня 2020 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.05.2020 по 18.06.2020 розмір інфляційних втрат 17,52 гривень;

39) за зобов`язаннями червня 2020 року на суму 3 500,00 гривень за період з 11.06.2020 по 03.08.2020 розмір інфляційних втрат (-) 14,04 гривень;

40) за зобов`язаннями липня 2020 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.07.2020 по 07.09.2020 розмір інфляційних втрат (-) 29,95 гривень;

41) за зобов`язаннями серпня 2020 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.08.2020 по 15.10.2020 розмір інфляційних втрат 11,21 гривень;

42) за зобов`язаннями вересня 2020 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.09.2020 по 17.11.2020 розмір інфляційних втрат 105,92 гривень;

43) за зобов`язаннями жовтня 2020 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.10.2020 по 17.11.2020 розмір інфляційних втрат 86,74 гривень;

44) за зобов`язаннями листопада 2020 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.11.2020 по 17.11.2020 розмір інфляційних втрат 0 гривень;

45) за зобов`язаннями грудня 2020 року сплачено вчасно (07.12.2020), розмір інфляційних втрат 0 гривень;

46) за зобов`язаннями січня 2021 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.01.2021 по 14.03.2021 розмір інфляційних втрат 86,74 гривень;

47) за зобов`язаннями лютого 2021 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.02.2021 по 14.03.2021 розмір інфляційних втрат 37,50 гривень;

48) за зобов`язаннями березня 2021 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.03.2021 по 14.03.2021 розмір інфляційних втрат 0 гривень;

49) за зобов`язаннями квітня 2021 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.04.2021 по 01.06.2021 розмір інфляційних втрат 75,34 гривень;

50) за зобов`язаннями травня 2021 року на суму 3 750,00 гривень за період з 11.05.2021 по 01.06.2021 розмір інфляційних втрат 48,75 гривень;

51) за зобов`язаннями червня 2021 року сплачено вчасно (02.06.2021), розмір інфляційних втрат 0 гривень;

52) за зобов`язаннями липня 2021 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.07.2021 по 05.12.2021 розмір інфляційних втрат 155,35 гривень;

53) за зобов`язаннями серпня 2021 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.08.2021 по 05.12.2021 розмір інфляційних втрат 149,70 гривень;

54) за зобов`язаннями вересня 2021 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.09.2021 по 05.12.2021 розмір інфляційних втрат 161,02 гривень, на суму 5 250,00 гривень за період з 06.12.2021 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 1 918,10 гривень, а всього 2 079,12 гривень;

55) за зобов`язаннями жовтня 2021 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.10.2021 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 2 137,64 гривень;

56) за зобов`язаннями листопада 2021 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.11.2021 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 2 069,52 гривень;

57) за зобов`язаннями грудня 2021 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.12.2021 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 2 009,44 гривень;

58) за зобов`язаннями січня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.01.2022 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 1 964,65 гривень;

59) за зобов`язаннями лютого 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.02.2022 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 1 868,86 гривень;

60) за зобов`язаннями березня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.03.2022 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 1 752,81 гривень;

61) за зобов`язаннями квітня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.04.2022 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 1 440,49 гривень;

62) за зобов`язаннями травня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.05.2022 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 1 231,81 гривень;

63) за зобов`язаннями червня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.06.2022 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 1 054,83 гривень;

64) за зобов`язаннями липня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.07.2022 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 857,74 гривень;

65) за зобов`язаннями серпня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.08.2022 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 813,54 гривень;

66) за зобов`язаннями вересня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.09.2022 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 744,85 гривень;

67) за зобов`язаннями жовтня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.10.2022 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 628,41 гривень;

68) за зобов`язаннями листопада 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.11.2022 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 478,93 гривень;

69) за зобов`язаннями грудня 2022 року на суму 5 500,00 гривень за період з 11.12.2022 по 31.05.2024 розмір інфляційних втрат 437,37 гривень.

Частиною другою статті 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, а отже, позовні вимоги в цій частині задовольняються судом в заявленому розмірі.

Щодо застосування позовної давності.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості з внесення членських внесків за період з квітня 2017 року по грудень 2022 року включно, а також нараховані 3% та інфляційні втрати за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приписами ст. 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Частиною 3 статті 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як слідує з матеріалів справи, позивач з з даним позовом звернувся до суду 22.06.2024.

Варто відзначити, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) доповнено пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.».

Суд врахував, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 з 12.03.2020 на всій території України запроваджено карантин, строк якого неодноразово продовжувався і діяв до 30.06.2023.

Отже, Законом України від 30.03.2020 №540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, яким під час карантину строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, тобто до 30.06.2023. Оскільки вказаний Закон опубліковано 02.04.2020 та він набрав законної сили з дня його опублікування, тому з 03.04.2020 (під час триваючого строку як спеціальної, так і загальної позовної давності) відповідні строки є продовженими (аналогічна правова позиція підтримана у постанові Верховного Суду від 29.08.2023 у справі №902/1144/22).

Оскільки на дату набрання чинності (тобто станом на 03.04.2020) Законом України від 30.03.2020 №540-IX позовна давність за спірними вимогами тривала і вказаним Законом України була фактично продовжена до 30.06.2023, то станом на 30.06.2023 строк позовної давності є таким, що не пропущений позивачем, а тому підстав для його застосування до спірних взаємовідносин сторін не вбачається.

Між тим, слід звернути увагу на п.п. 2 п. 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2120-ІХ від 15.03.2022 «Про несення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким доповнено розділ «Прикінцеві положення» ЦК України п. 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк його дії».

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем на момент звернення з позовом до суду не пропущений встановлений ст. 257 ЦК України строк позовної давності.

Щодо розподілу судових витрат.

Розглянувши заяву позивача про розподіл судових витрат суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Стаття 16 ГПК України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (див. постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

З матеріалів справи вбачається, позивачем згідно з частиною першою статті 124 ГПК України повідомлено суд, що за попереднім (орієнтованим) розрахунком судові витрати, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом вказаної справи у суді становлять 10 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу (підготовка претензії, позовної заяви та інші процесуальні документи) та додатково по 5 000,00 гривень за участь адвоката в кожному судовому засіданні.

08.10.2024 представником позивача відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України до суду через підсистему «Електронний суд» подано заяву про стягнення витрат на оплату правничої допомоги, в якій зазначено, що розмір таких судових витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи становлять 25 000,00 гривень із доданими доказами понесення цих витрат.

Отже, позивач дотримався вимог щодо строків звернення із заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та подання відповідних доказів.

На обґрунтування заявленої до стягнення суми витрат на оплату правничої допомоги суду надано такі документи: копію договору про надання правової допомоги №ПД-22/23 від 05.05.2023, копію додаткової угоди №1 від 05.05.2023 до вказаного договору, копію акта-розрахунка №45 від 30.09.2024, копії платіжних інструкцій №957 від 20.06.2024, №1000 від 23.08.2024, №1005 від 23.09.2024, №1029 від 09.10.2024.

Відповідно до пункту 1.1. Договору про надання правової допомоги №ПД-22/23 від 05.05.2023, укладеного між Адвокатським бюро «Михайленко та партнери» (далі Виконавець) та Асоціацією «Страховий Бізнес» (далі Клієнт), Виконавець зобов`язався здійснювати захист, представництво інтересів Клієнта та надавати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншим чинним законодавством, а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, за цим Договором.

Пунктом першим Додаткової угоди №1 від 05.05.2023 до вказаного договору сторони визначили, що Виконавець зобов`язується надати Клієнту правову допомогу в підготовці та поданні необхідних процесуальних документів для стягнення заборгованості по оплаті членських внесків з ПрАТ «СК «Авангард», а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За вивчення справи, законодавства, що застосовується до спірних правовідносин, підготовку та подання процесуальних документів Клієнт, протягом 5-ти днів з моменту підписання цієї Додаткової угоди, сплачує Виконавцю гонорар у розмірі 10 000, 00 (десять тисяч) гривень (п.2 Додаткової угоди).

Згідно з п.3 Додаткової угоди за участь адвоката Виконавця в судових засіданнях Клієнт сплачує Виконавцю гонорар у розмірі 5 000, 00 (п`ять тисяч) гривень протягом 2-х календарних днів з моменту отримання рахунку від Виконавця.

Сторонами 30.09.2024 складено акт-розрахунок надання послуг, в якому закріплено надання Адвокатським бюро та прийняття Клієнтом юридичних послуг відповідно до Договору про надання правової допомоги №ПД-22/23 від 05.05.2023:

1. Вивчення справи, законодавства, що застосовується до спірних правовідносин. Підготовка та складання претензії. Підготовка, складання, друк, відправка позовної заяви та її копії для відповідача. Підготовка та подання до суду процесуальних документів (клопотання, заяви, заперечення тощо) 10 000,00 гривень

2. Участь у судовому засіданні 22.08.2024 5 000,00 гривень.

3. Участь у судовому засіданні 20.09.2024 5 000,00 гривень.

4. Участь у судовому засіданні 08.10.2024 5 000,00 гривень.

Загальна вартість робіт (послуг) становить 25 000,00 гривень.

Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Від ПрАТ «Страхова компанія «Авангард» 14.10.2024 отримано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечення стосовно розміру заявлених позивачем витрат.

У своїх запереченнях відповідач вказує, що до наданих послуг включено витрати не пов`язані з розглядом справи вивчення законодавства, що застосовується до спірних правовідносин, а також підготовка та складання претензії; зауважив, що компенсація витрат на друк та відправлення позовної заяви не підлягає відшкодуванню. Також, відповідач вважає, що визначення вартості послуги за участь у судовому засіданні в розмірі 5 000,00 гривень є завищеною, адже вартість таких послуг у м.Києві варується від 1 000,00 гривень до 4 000,00 гривень.

Проаналізувавши надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з огляду на те, що винагорода за надання правової допомоги сторонами погоджена та визначена у договорі у вигляді фіксованої суми, суд відзначає таке.

Відповідно до статті 19 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:

(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у п. п. 130-131 постанови від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Схожа правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Так, судом враховано, що позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачеві претензій про сплату заборгованості у червні 2023 року. Проте, така вимога була проігнорована відповідачем, що призвело до необхідності позивачу звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Крім того, ухвалою суду від 27.06.2024 судом відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, проте саме відповідачем було подано заперечення з цього приводу і заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, що мало наслідком понесення позивачем витрат на оплату правової допомоги за участь адвоката в судових засіданнях.

Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів відзначає, що у розгляді питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року у справі №904/1907/15).

Ураховуючи вищенаведене, керуючись зазначеними критеріями оцінки судових витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши заяву про стягнення витрат на правову допомогу та додані до неї документи, ураховуючи характер спору та розумну необхідність судових витрат для розгляду конкретної справи, суд вважає, що розмір заявлених позивачем до розподілу витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00 гривень відповідає критеріям розумності їхнього розміру, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), та є співрозмірними зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами).

Заперечення відповідача викладені у заяві від 14.10.2024 судом відхиляються з огляду на те, що розмір гонорару за складання всіх письмових заяв, у тому числі позовної, клопотань, заперечень є фіксованим. Зазначені у Акті-розрахунку друк та відправлення позовної заяви, виходячи з контексту документа, слід розуміти саме як витрачений час на її виготовлення (друк позову, всіх додатків, прошивання) та фізичне направлення засобами поштового зв`язку.

Гонорар за участь адвоката в судових засіданнях у розмірі 5 000,00 гривень визначено за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справі № 910/12876/19.

Як встановлено вище судом, саме за заявою відповідача суд перейшов від спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з проведенням судових засідань, що мало наслідком понесення позивачем додаткових витрат.

При цьому, з наданих відповідачем роздруківок про вартість адвокатських послуг з участі в судовому процесі у господарському суді значиться від 1 000,00 гривень, від 2 000,00 гривень, а не є твердою чи граничною вартістю.

За таких обставин, зважаючи на доведення позивачем реальність понесених витрат на правничу допомогу, обґрунтованість їх розміру та співмірність зі складністю справи, враховуючи поведінку сторін під час розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги Асоціації «Страховий Бізнес» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард» про стягнення 270 941,96 гривень, з яких: 179 250,00 гривень заборгованість, 21 714,83 гривень 3% річних, 69 977,13 гривень інфляційні втрати задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард» (85013, Донецька область, місто Костянтинівка, вулиця Європейська, будинок №20, приміщення №18; код ЄДРПОУ 33152560) на користь Асоціації «Страховий Бізнес» (04213, місто Київ, проспект Володимира Івасюка, будинок №47-А; код ЄДРПОУ 33304264) 169 250,00 гривень заборгованості, 20 862,25 гривень 3% річних, 69 977,13 гривень інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 901,34 гривень, 23 998,63 гривень витрат за надання правничої допомоги.

В частині стягнення 10 000,00 гривень заборгованості, 852,58 гривень 3% річних - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

У судовому засіданні 22.10.2024 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.10.2024.

Позивач: Асоціація «Страховий Бізнес» (04213, місто Київ, проспект Володимира Івасюка, будинок №47-А; код ЄДРПОУ 33304264)

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Авангард» (85013, Донецька область, місто Костянтинівка, вулиця Європейська, будинок №20, приміщення №18; код ЄДРПОУ 33152560)

Суддя С.М. Фурсова