Рішення

від 29.10.2024 по справі 910/5292/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.10.2024Справа № 910/5292/24Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/5292/24.

За позовом Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд.6)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллі-Груп» (м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, буд. 30-а, оф. 6)

про стягнення 134 380, 24 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Киїтранспарксервіс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллі-Груп» про стягнення 134 380, 24 заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані не виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування №ДНП-2023-08/01 від 01.08.2023 в частині оплати вартості експлуатації майданчика за період серпень 2023-лютий 2024.

06.05.2024 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 06.05.2024 для усунення недоліків позовної заяви.

14.05.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали, якою позивач усунув недоліки встановлені ухвалою суду 06.05.2024.

21.05.2024 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №910/5292/24 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

І. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

01.08.2023 між Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еллі-Груп» (відповідач) укладено договір про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування №ДНП-2023-08/01.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання його сторонами. Строк дії договору становить 1096 календарних днів від дати підписання акту приймання передачі позивачем в експлуатацію відповідачем майданчика для паркування (пункт 7.1., 7.2. договору №ДНП-2023-08/01 від 01.08.2023).

Згідно пункту 1.1. договору №ДНП-2023-08/01 від 01.08.2023, позивач передає за плату відповідачу для експлуатації, утримання та облаштування майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Деснянський район, просп. Маяковського Володимира, 47, що включає 85 (вісімдесят п`ять) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 9 (дев`ять) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхніх транспортних засобів.

У відповідності до пунктів 4.1. та 4.2. договору №ДНП-2023-08/01 від 01.08.2023, вартість експлуатації 1 машиномісця за 1 день в гривнях становить 6, 50 грн у т.ч. ПДВ в сумі 1, 08 грн. Загальна ціна договору становить 605 540, 00 грн у т.ч. ПДВ в сумі 100 923, 33 грн.

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. договору №ДНП-2023-08/01 від 01.08.2023, майданчик для паркування вважається переданим в експлуатацію відповідачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майданчика для паркування в експлуатацію. Акт приймання-передачі майданчика в експлуатацію має бути підписаний сторонами в термін з 01 серпня 2023 по 31 серпня 2023. У випадку не підписання сторонами акту приймання-передачі майданчика в експлуатацію даний договір вважається розірваним 01 вересня 2023.

01.08.2024 сторони підписали акт приймання-передачі паркувального майданчика, яким підтвердили, що позивач передав, а відповідач прийняв в експлуатацію паркувальний майданчик на 94 машиномісця за адресою: м. Київ, Деснянський район, просп. Маяковського Володимира, 47.

Пунктом 3.4. договору №ДНП-2023-08/01 від 01.08.2023 сторони узгодили, що щомісяця до 10-го числа сторони підписують акт приймання-передачі послуг наданих в попередньому місяці. Підписання акта приймання-передачі наданих послуг здійснюється за місцезнаходженням позивача. У випадку не підписання відповідачем акту приймання-передачі наданих послуг в строк до 10 числа акт приймання-передачі послуг наданих в попередньому місяці вважається підписаним відповідачем без зауважень.

Пунктом 4.3. договору №ДНП-2023-08/01 від 01.08.2023 встановлено, що оплата вартості експлуатації майданчика починається з дня підписання акту приймання передачі позивачем в експлуатацію відповідача майданчика для паркування та здійснюється відповідачем щомісячно шляхом перерахування коштів на рахунок позивача у розмірі 100% місячної вартості експлуатації майданчика з урахуванням кількості календарних днів в місяці, за який проводиться оплата не пізніше 15 числа місяця, за який здійснюється розрахунок. Плата за місяць, в якому підписано акт приймання-передачі здійснюється пропорційно до фактичної кількості днів експлуатації майданчика для паркування в даному місяці. Якщо акт приймання-передачі майданчика в експлуатацію підписано після 15 числа місяця, платіж вноситься до 1 (першого числа) наступного місяця.

Згідно пунктів 4.4. та 4.5. договору №ДНП-2023-08/01 від 01.08.2023, позивач не пізніше 5-го числа місяця готує та направляє на адресу електронної пошти відповідача рахунок на оплату. Відсутність рахунку на дату оплати, визначену п. 4.3. цього договору, не звільняє відповідача від зобов`язань щодо оплати.

Згідно підпункту 2.2.6. пункту 2.2. договору №ДНП-2023-08/01 від 01.08.2023, відповідач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки з позивачем згідно з умовами цього договору.

Проте, відповідач за період з серпня 2023 по лютий 2024 не здійснював оплату по договору №ДНП-2023-08/01 від 01.08.2023.

Відповідно до пунктів 5.1. та 5.2. договору №ДНП-2023-08/01 від 01.08.2023, за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно умов договору та чинного законодавства України. У разі порушення відповідачем строків здійснення оплати щомісячних платежів, встановлених цим договором, позивач набуває право вимоги у відповідача сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення від суми несплати.

У відповідності до пункту 8.1. договору №ДНП-2023-08/01 від 01.08.2023, всі спори, розбіжності, вимоги та претензії, які виникають при виконанні даного договору, у зв`язку з ним або випливають з нього, вирішуються у встановленому чинним законодавством України порядку.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останнього заборгованість за несплату з серпня 2023 по лютий 2024 тарифу за експлуатацію машиномісць в загальному розмірі 117 682, 50 грн, а також за прострочення вчасної оплати позивач додатково просить стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 13 666, 53 грн, 3% річних у загальному розмірі 1 291, 37 грн та інфляційні втрати у загальному розмірі 1 739, 74 грн.

ІI. Предмет та підстави позову.

Предметом позову у справі є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 134 380, 24 грн (основний борг, пеня, 3% річних, інфляційні втрати).

Юридичними підставами позову є статті 173, 193 Господарського кодексу України, статті 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.

Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем умов договору №ДНП-2023-08/01 від 01.08.2023 в частині своєчасної оплати.

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору №ДНП-2023-08/01 від 01.08.2023, передав в експлуатацію відповідачу 94 машиномісця, а відповідач, в свою чергу, всупереч умовам договору за період з серпня 2023 по лютий 2024 не здійснював оплату за вказані вище паркувальні місця.

IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з відсутністю у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС та з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.05.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, буд. 30-а, оф. 6.

Згідно пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення

Ухвалу суду від 21.05.2024 про відкриття провадження у справі відповідач отримав 27.05.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, яке повернулось до суду 31.05.2024 та яке знаходиться в матеріалах справи.

Таким чином, відповідача належним чином повідомлений про розгляду справи №910/5292/24.

Відповідач правом на подання відзиву в даній справі не скористався.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи викладене вище, суд належним чином повідомив відповідача про розгляд справи №910/5292/24, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

V. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи був порушений відповідачем обов`язок по оплаті по договору №ДНП-2023-08/01 від 01.08.2023?

- чи правильно позивачем визначені періоди прострочення?

- чи правомірно позивач нарахував пеню, 3% річних та інфляційні втрати відповідачу?

- чи підлягають позовні вимоги задоволенню та в якій частині?

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

(1) Щодо основного боргу.

Судом встановлено, що до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі Договору №ДНП-2023-08/01 від 01.08.2023, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини надання послуг, що в свою чергу узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладеними в постановах від 04.06.2018 у справі №910/20720/16, від 03.02.2020 у справі №910/6312/19.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 стаття 901 Цивільного кодексу України).

Як підтверджено матеріалами справи, 01.08.2023 між сторонами укладено договір про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування №ДНП-2023-08/01, за умовами якого, позивач передає за плату відповідачу для експлуатації, утримання та облаштування майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Деснянський район, просп. Маяковського Володимира, 47, що включає 85 (вісімдесят п`ять) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 9 (дев`ять) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхніх транспортних засобів.

Виконавець повинен надати послугу особисто (частина 1 стаття 902 Цивільного кодексу України).

Згідно пункту 3.1. договору №ДНП-2023-08/01 від 01.08.2023, майданчик для паркування вважається переданим в експлуатацію відповідачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майданчика для паркування в експлуатацію.

На виконання пункту 3.1. договору №ДНП-2023-08/01 від 01.08.2023, сторони підписали акт приймання-передачі паркувального майданчика від 01.08.2023. Зазначеним актом, сторони підтвердили, що позивач передав, а відповідач прийняв в експлуатацію паркувальний майданчик на 94 машиномісця за адресою: м. Київ, Деснянський район, просп. Маяковського Володимира, 47 .

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 стаття 903 Цивільного кодексу України).

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (частина 1 стаття 632 Цивільного кодексу України).

Згідно пункту 4.1. договору №ДНП-2023-08/01 від 01.08.2023, вартість експлуатації 1 машиномісця за 1 день в гривнях становить 6, 50 грн у т.ч. ПДВ в сумі 1, 08 грн.

У відповідності до пункту 4.3. договору №ДНП-2023-08/01 від 01.08.2023 встановлено, що оплата вартості експлуатації майданчика починається з дня підписання акту приймання передачі позивачем в експлуатацію відповідача майданчика для паркування та здійснюється відповідачем щомісячно шляхом перерахування коштів на рахунок позивача у розмірі 100% місячної вартості експлуатації майданчика з урахуванням кількості календарних днів в місяці, за який проводиться оплата не пізніше 15 числа місяця, за який здійснюється розрахунок.

Пунктами 4.4. та 4.5. договору №ДНП-2023-08/01 від 01.08.2023 встановлено, що позивач не пізніше 5-го числа місяця готує та направляє на адресу електронної пошти відповідача рахунок на оплату (п. 4.4.). Відсутність рахунку на дату оплати визначену п. 4.3. цього договору, не звільняє відповідача від зобов`язань щодо оплати (п. 4.5.).

Позивач надав розрахунок боргу відповідача за період з серпня 2023 по лютий 2023, який в сукупності становить 117 682, 50 грн.

З наданого розрахунку вбачається, що нарахування плати позивачем здійснюється за тарифом встановленим пунктом 4.1. договору №ДНП-2023-08/01 від 01.08.2023 щодо 85 паркувальних місць (оскільки у відповідності до пункту 1.1. договору 9 місць є безкоштовними) на загальну кількість днів в кожному спірному місяці.

Суд, здійснивши перевірку правильності розрахунку зазначає, що він є арифметично правильним.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2 стаття 193 Господарського кодексу України).

Як передбачено умовами договору №ДНП-2023-08/01 від 01.08.2023, зокрема, пунктом 4.5. не отримання відповідачем рахунка на оплату не звільняє останнього у здійсненні на користь позивача оплати у строк встановлений пунктом 4.3. договору та за тарифами встановленими пунктом 4.1. договору.

Суд, в свою чергу, зазначає, що за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати, тобто, носить інформаційний характер, тому ненадання рахунку не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України та не звільняє відповідача від виконання грошового обов`язку. Окрім цього, банківські реквізити позивача містяться в Розділі 10 договору №ДНП-2023-08/01 від 01.08.2023.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно підпункту 2.2.6. пункту 2.2. договору №ДНП-2023-08/01 від 01.08.2023, відповідач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки з позивачем згідно з умовами цього договору.

Відповідач, в свою чергу, не надав заперечень та(або) пояснень щодо вищезазначених обставини та не надав доказів здійснення оплати за спірний період або контррозрахунок заявленої позивачем суми заборгованості.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 3 статті 13 та частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені, і відповідачем належними і допустимими доказами не спростовані, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в загальному розмірі 117 682, 50 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

(2) Щодо пені.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 13 666, 53 грн.

Якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (частина 1 стаття 624 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 стаття 549 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями у цьому Кодексі (Господарський кодекс України) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 стаття 230 Господарського кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (частина 3 стаття 549 Цивільного кодексу України).

Із змісту частини 1 статті 546, частини 1 статті 547 Цивільного кодексу України слідує, що неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов`язання, щодо якого правочин вчиняється у письмовій формі.

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (частина 2 стаття 343 Господарського кодексу України, стаття 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина 6 стаття 232 Господарського кодексу України).

Згідно пункту 5.2. договору №ДНП-2023-08/01 від 01.08.2023, у разі порушення відповідачем строків здійснення оплати щомісячних платежів, встановлених цим договором, позивач набуває право вимоги у відповідача сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення від суми несплати.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку пені, позивач здійснює нарахування за кожним місяцем окремо до 27.03.2024 включно.

Проте, умовами договору №ДНП-2023-08/01 від 01.08.2023 сторони не узгодили, що до правовідносин між сторонами не застосовуються обмеження встановлені частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.

За таких обставин, пеня за прострочення виконання зобов`язання по оплаті послуг за серпень 2023 року повинна нараховуватись до 15.02.2024, а за прострочення виконання зобов`язання по оплаті послуг за вересень 2023 року повинна нараховуватись до 15.03.2024.

Таким чином, суд здійснивши перерахунок пені з урахуванням обмежень встановлених приписами Господарського кодексу України зазначає, що загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 12 939, 60 грн.

(3) Щодо 3% річних та інфляційних втрат.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у загальному розмірі 1 291, 37 грн та інфляційні втрати у загальному розмірі 1 739, 74 грн.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 стаття 625 Цивільного кодексу України).

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц та від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц).

Таким чином, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Суд здійснивши перевірку правильності розрахунку позивачем 3% річних та інфляційних втрат зазначає, що розрахунки є арифметично правильними, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.

VI. Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Проте, у відповідності до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що спір в даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, а саме не здійснення оплати позивачу за надані послуги по договору №ДНП-2023-08/01 від 01.08.2023, суд на підставі частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає судовий збір на відповідача в повному обсязі в розмірі -

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 232, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллі-Груп» про стягнення 134 380, 24 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллі-Груп» (м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, буд. 30-а, оф. 6; ідентифікаційний код: 39377516) на користь Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд.6; ідентифікаційний код: 35210739) суму основного боргу в розмірі 117 682 (сто сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн 50 коп., пеню у розмірі 12 939 (дванадцять тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) грн 60 коп., 3% річних у розмірі 1 291 (одна тисяча двісті дев`яносто одна) грн 37 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 739 (одна тисяча сімсот тридцять дев`ять) грн 74 коп. та судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

3. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 729, 93 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких