Рішення

від 28.10.2024 по справі 910/7537/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2024Справа № 910/7537/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Комунального некомерційного підприємства "Виноградівська районна лікарня" Виноградівської міської ради Закарпатської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія систем"

про стягнення 249 865, 00 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне некомерційне підприємство "Виноградівська районна лікарня" Виноградівської міської ради Закарпатської області (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія систем" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 249 865, 31 грн., з яких: 221 034, 00 грн - кошти за непоставлений товар та 28 831, 31 грн - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 06/06-1/183 про закупівлю товару від 06.06.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 позовну заяву Комунального некомерційного підприємства "Виноградівська районна лікарня" Виноградівської міської ради Закарпатської області - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

09.07.2024 до суду надійшла заява Комунального некомерційного підприємства "Виноградівська районна лікарня" Виноградівської міської ради Закарпатської області про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Зокрема, суд зазначив, що відповідач протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

19.08.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія систем" надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження (надіслана засобами поштового зв`язку - 15.08.2024), в якій відповідач просить суд розглянути справу № 910/7537/24 за правилами загального позовного провадження з проведенням судового засідання за участю представників сторін.

20.08.2024 до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія систем" на позовну заяву, в якому відповідач, зокрема зазначає, що відповідно до умов договору - Товаром є саме дизельне паливо та бензин А-95, а талони є лише способом отримання такого товару. Відповідач вказує, що доказом здійснення поставки товару (дизельного палива), а отже і отримання такого товару у кількості 11000 літрів слугує підписана сторонами видаткова накладна № 364 від 15.06.2023 року, згідно якої позивач прийняв від відповідача товар - дизельне паливо. Також, відповідач зазначає, що за видатковою накладною № 364 від 15.06.2023 року, відповідач поставив покупцю дизельне паливо, а не талони.

26.08.2024 до суду надійшла відповідь Комунального некомерційного підприємства "Виноградівська районна лікарня" Виноградівської міської ради Закарпатської області на відзив на позовну заяву, в якій позивач, зокрема зазначає, що перехід права власності на товар не свідчить про фактичне (фізичне) отримання такого товару замовником, оскільки згідно з умовами договору, для отримання Товару (заправки пальним транспортного засобу на АЗС) водій пред`являє оператору АЗС талон на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талону на пальне, на підставі цього здійснює відпуск Товару відповідної марки та кількості. Позивач зазначає, що при відпуску товару талон на пальне залишається у оператора, який видає чек, що є підтвердженням факту отримання замовником товару відповідного асортименту та кількості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2024 заяву Товариством з обмеженою відповідальністю "Синергія систем" проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження - залишено без розгляду.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

06.06.2023 між Комунальним некомерційним підприємством "Виноградівська районна лікарня" Виноградівської міської ради Закарпатської області (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синергія систем" (далі - постачальник) укладено договір № 06/06-1/183 про закупівлю товару, умовами якого передбачено, що постачальник зобов`язується поставити замовнику ЄЗС ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти (бензин А-95. Дизельне паливо, далі - товар), а замовник зобов`язується прийняти товар від постачальника та оплатити його вартість на умовах даного договору.

Асортимент та кількість товару (об`єм товарної партії) погоджуються сторонами у рахунку на оплату та видатковій накладній (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, ціна за одиницю товару встановлюється за погодженням сторін та вказується у специфікації (додаток №1), що є невід`ємною частиною договору. Ціна включає податки, збори та інші обов`язкові платежі до бюджетів, передбачені чинним законодавством України.

Згідно п. 2.2. договору, загальна сума договору складає 3 223 700, 00 грн, в т.ч. ПДВ (7 %): 210 896, 26 грн.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що після погодження сторонами асортименту, кількості та ціни Товару (товарної партії) Постачальник надає за видатковою накладною Замовнику талони на пальне встановленої форми відповідного номіналу (далі - талони на пальне або талони/картки) у день подання Замовником заявки на електронну адресу Постачальника, яка зазначена в тендерній пропозиції та отримання постачальника.

Передача Замовнику талонів/карток на пальне здійснюється уповноваженій особі Замовника особисто за адресою Замовника або іншим способом за взаємною згодою сторін. Право власності на Товар переходить до Замовника з моменту підписання Сторонами видаткової накладної на Товар. До моменту фактичного відпуску Товару Замовнику на АЗС за пред`явленими талонами, товар знаходиться на безкоштовному зберіганні на АЗС.

За умовами п. 3.2. договору, талони на пальне виготовляється на паперовому носії; глянцевому паперовому носії, заламінованого плівкою; пластиковому носії, містить емблему, вказівку на вид (марку) Товару та номінал. На талон нанесено штрих-код, голографічне зображення та інші ступені захисту. Талон на пальне є товарно-розпорядчим документом на Товар, на підставі якого здійснюється відпуск Товару на АЗС. Талон на пальне не є розрахунковим чи платіжним засобом.

Для отримання Товару (заправки пальним транспортного засобу на АЗС) водій пред`являє оператору АЗС талон на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талону на пальне, і, на підставі цього, здійснює відпуск Товару відповідної марки та кількості. При відпуску Товару, талон на пальне залишається у оператора, який видає чек, що є підтвердженням факту отримання Замовником Товару відповідного асортименту та кількості.

Термін дії талонів/карток на пальне вказується у видатковій накладній і погоджується шляхом підписання видаткової накладної на Товар та становить 12 календарних місяців з дня їх отримання. У випадку якщо термін дії талонів/карток на пальне не вказаний у видатковій накладній, то термін дії талонів на пальне становить 12 календарних місяці від дати видаткової накладної. Талони на пальне дійсні для вибірки Товару на протязі строку, визначеного відповідною видатковою накладною. Талони на пальне, не пред`явлені оператору АЗС для отримання Товару протягом терміну дії талону на пальне анулюються (втрачають свою силу і є недійсними). Замовник зобов`язується прийняти Товар у Постачальника до моменту анулювання талонів на пальне.

Обмін наявних у замовника анульованих талонів на пальне можливий протягом 10 (десяти) календарних днів з дати закінчення терміну дії талонів на пальне, при наявності у замовника документа, який підтверджує придбання товару (видаткова накладна). Термін дії талонів на пальне після обміну - один календарний місяць.

Згідно п. 3.4. договору, датою поставки товару є дата підписання замовником видаткової накладної на товар.

Відповідно до п. 4.2. договору, розрахунки за товар замовник здійснює на підставі рахунку постачальника протягом 30-ти календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару замовнику.

У п. 6.1. договору сторони погодили, що АЗС здійснює відпуск нафтопродуктів цілодобово. Автотранспортні засоби заправляються нафтопродуктами на АЗС через паливо роздавальні колонки в порядку черги.

Згідно п. 7.3. договору, у разі затримки строків поставки Товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, Постачальник може сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості ненаданого Товару за кожен день прострочення, включаючи день фактичного виконання зобов`язань та штраф у розмірі 10 % від вартості партії товару, поставленої з порушення строку. Сплата пені не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань по договору.

Даний договір набуває сили з моменту його підписання і діє до 31.03.2024, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання сторонами (п. 10.1. договору в редакції додаткової угоди №1 від 29.12.2023).

Додатком № 1 договору є специфікація, в якій сторони погодили найменування товару -Бензин А-95, Дизельне паливо, а також кількість, одиницю виміру, та ціну.

Додатком № 2 до договору сторони погодили перелік АЗС, на яких здійснюється відпуск товару по талонам: УКРНАФТА - Закарпатська обл., Виноградівський район, м. Виноградів, вул. Франка, б/н.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору відповідачем за видатковою накладною №364 від 15.06.2023 року було надано талони на пальне встановленої форми відповідного номіналу (1000 л бензин А-95, 11000 л дизельне паливо) на загальну суму 476 400, 00 грн, яка підписана представниками сторін.

В свою чергу, позивачем за отримані талони згідно видаткової накладної №364 від 15.06.2023 було перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 476 400, 00 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №4838 від 22.06.2023 року.

Проте, як вказує позивач у видатковій накладній №364 від 15 червня 2023 року термін дії талонів не вказаний, а тому з огляду на дату видаткової накладної №364, а саме - 15.06.2023, з урахуванням 3.2. договору, строк дії талонів мав бути до 15.06.2024 року. Водночас, на талонах, наданих позивачу вказаний строк дії останніх - 31.12.2023 року, що суперечить положенням договору, при цьому, після 31.12.2023 року строк дії талонів на пальне відповідачем продовжено не було.

Тож, з січня 2024 року відпуск пального на АЗС за талонами, переданими ТОВ «СИНЕРГІЯ СИСТЕМ» позивачу згідно договору припинився. АЗС відмовлено позивачу у заправці автотранспорту за талонами з посиланням на закінчення строку дії останніх 31.12.2023, у зв`язку з з чим, талони-картки на дизельне паливо у кількості 5610 л позивачем не можуть бути використані, починаючи з 01.01.2024.

Залишок невикористаних талонів на дизельне пальне у позивача складає 274 талони номіналом по 20 л (5480 л) та 13 талонів номіналом по 10 л (130 л), на загальну суму 221 034, 00 грн. (5610л*39,40 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями щодо продовження строку дії талонів на пальне або ж заміни їх на талони з належним строком дії відповідно до умов укладеного договору.

Однак, відповідач на вищезазначені претензії відповіді не надав.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено умови договору про закупівлю, оскільки залишилось невикористаним позивачем 5610 л пального, у зв`язку із закінченням терміну дії карток (талонів) на дану кількість. Тобто, позивач не має можливості використати талони за призначенням та здійснити повну вибірку оплаченого ним пального, відтак у відповідача виник обов`язок з повернення позивачу коштів за пальне, яке він не отримав, але вартість якого сплачено.

Крім того, за неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 28 831, 31 грн - пені за період з 01.01.2024 по 14.06.2024.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 130720 від 13.07.2020, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що відповідачем на виконання умов договору було надано позивачу талони на пальне (1000 л бензин А-95, 11000 л дизельне паливо) на загальну суму 476 400, 00 грн, що підтверджується за видатковою накладною №364 від 15.06.2023 року, яка підписана представниками стороні.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за отримані талони згідно видаткової накладної №364 від 15.06.2023 розрахувався у повному обсязі, а саме перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 476 400, 00 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №4838 від 22.06.2023 року.

Так, згідно п. 3.2. договору, термін дії талонів/карток на пальне вказується у видатковій накладній і погоджується шляхом підписання видаткової накладної на Товар та становить 12 календарних місяців з дня їх отримання. У випадку якщо термін дії талонів/карток на пальне не вказаний у видатковій накладній, то термін дії талонів на пальне становить 12 календарних місяців від дати видаткової накладної.

Проте, як вбачається з видаткової накладної №364 від 15 червня 2023 року, остання не містить терміну дії талонів, а тому з урахуванням 3.2. договору, строк дії талонів мав становити - 15.06.2024 року.

Водночас, на талонах, наданих позивачу вказаний строк дії останніх - 31.12.2023 року.

Тож, з січня 2024 року відпуск пального на АЗС за талонами, переданими ТОВ «СИНЕРГІЯ СИСТЕМ» позивачу згідно договору не здійснюється.

За розрахунком позивача, залишок невикористаних талонів на дизельне пальне складає 274 талони номіналом по 20 л (5480 л) та 13 талонів номіналом по 10 л (130 л), на загальну суму 221 034, 00 грн. (5610л*39,40 грн.).

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до приписів ст. 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 року по справі № 5011-42/13539-2012|3-30гс13.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року по справі №918/631/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями щодо продовження строку дії талонів на пальне або ж заміни їх на талони з належним строком дії відповідно до умов укладеного договору.

В свою чергу, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що доказом здійснення поставки товару (дизельного палива), а отже і отримання такого товару у кількості 11000 літрів є підписана сторонами видаткова накладна № 364 від 15.06.2023 року, згідно якої позивач прийняв від відповідача товар - дизельне паливо. Також, відповідач зазначає, що відповідно до умов договору - Товаром є саме дизельне паливо та бензин А-95, а талони є лише способом отримання такого товару, відтак відповідач поставив покупцю дизельне паливо за видатковою накладною № 364 від 15.06.2023 року, а не талони, у зв`язку з чим, за твердженням відповідача заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Проте, суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, з огляду на наступне.

Так, постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 р. затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п.3 Правил).

Згідно з п.9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.

Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).

Згідно з п.3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п.10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.

Тож, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.

Відповідно до п. 3.2. договору, талон на пальне є товарно-розпорядчим документом на Товар, на підставі якого здійснюється відпуск Товару на АЗС.

Для отримання Товару (заправки пальним транспортного засобу на АЗС) водій пред`являє оператору АЗС талон на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талону на пальне, і, на підставі цього, здійснює відпуск Товару відповідної марки та кількості. При відпуску Товару, талон на пальне залишається у оператора, який видає чек, що є підтвердженням факту отримання Замовником Товару відповідного асортименту та кількості.

Термін дії талонів/карток на пальне вказується у видатковій накладній і погоджується шляхом підписання видаткової накладної на Товар та становить 12 календарних місяців з дня їх отримання. У випадку якщо термін дії талонів/карток на пальне не вказаний у видатковій накладній, то термін дії талонів на пальне становить 12 календарних місяці від дати видаткової накладної. Талони на пальне дійсні для вибірки Товару на протязі строку, визначеного відповідною видатковою накладною. Талони на пальне, не пред`явлені оператору АЗС для отримання Товару протягом терміну дії талону на пальне анулюються (втрачають свою силу і є недійсними). Замовник зобов`язується прийняти Товар у Постачальника до моменту анулювання талонів на пальне.

Обмін наявних у замовника анульованих талонів на пальне можливий протягом 10 (десяти) календарних днів з дати закінчення терміну дії талонів на пальне, при наявності у замовника документа, який підтверджує придбання товару (видаткова накладна). Термін дії талонів на пальне після обміну - один календарний місяць.

Тож, згідно умов договору, для отримання Товару (заправки пальним транспортного засобу на АЗС) водій пред`являє оператору АЗС талон на пальне. В свою чергу, Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талону на пальне, на підставі цього, здійснює відпуск Товару відповідної марки та кількості, при цьому, при відпуску Товару талон на пальне залишається у оператора, який видає чек, що є підтвердженням факту отримання позивачем Товару відповідного асортименту та кількості.

При цьому, як вбачається з умов договору, передача товару Покупцю здійснюється поступово (певними частинами), підставою передачі товару Постачальником Замовнику є товарно-розпорядчий документ на товар - талон на пальне. Інших умов щодо передачі товару (пального) Замовнику договір поставки не містить.

Суд зазначає, що умови договору передбачають як обов`язок Постачальника видати Замовнику талони на пальне, так і обов`язок обміняти ці талони у разі закінчення строку їх дії на нові з новим строком дії. Аналіз наведених умов договору свідчить про те, що обов`язок Постачальника передати товар Замовнику залежить від іншого обов`язку Постачальника: надати Покупцю талони на пальне або обміняти уже видані картки у разі закінчення строку їх дії на картки з новим строком дії.

Тож, суд зазначає, що підписана сторонами видаткова накладна №364 від 15.06.2023 є підтвердженням отримання позивачем від відповідача талонів на Бензин А-95 Євро у кількості 1 0000 літрів та дизельне паливо у кількості 11 000 літрів, проте, лише після отоварювання талону на АЗС Замовник позивач вважається таким, що отримав фактично товар.

При цьому, як вбачається з видаткової накладної №364 від 15 червня 2023 року, остання не містить терміну дії талонів, а тому з урахуванням 3.2. договору, строк дії талонів мав становити - 15.06.2024 року, однак на талонах, наданих позивачу вказаний строк дії - 31.12.2023 року.

Тобто, у даному випадку, з огляду на закінчення строку дії талонів, відповідач лише частково передав позивачу оплачений товар, у зв`язку з чим невикористаними залишились 27 талони на бензин загальним обсягом 5610 л літрів на суму 221 034, 00 грн.

Отже, приймаючи до уваги умови договору, зокрема п. 3.2. відповідач зобов`язаний був здійснити пролонгацію або заміну невикористаних талонів, проте не виконав вимоги позивача. Доказів зворотного суду не надано.

Таким чином, з викладених обставин вбачається не виконання відповідачем умов п.п. 3.1., 3.2 і 5.1 договору та виникнення у нього зобов`язання із компенсації позивачу вартості талонів, що не були пролонговані та/або замінені на підставі п. 3.2 договору.

Суд відзначає, що відповідачем не спростовано, як переліку невикористаних позивачем талонів строк дії яких закінчився, так і не надано власного розрахунку суми грошових коштів, що підлягає компенсації, відтак перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд погоджується із загальною вартістю товару, який фактично не може бути отриманий та підлягає сплаті позивачу, вважає його вірним та арифметично правильним.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо повернення грошових коштів, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору і положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів за непоставлений товар у розмірі 221 034, 00 грн.

Крім того, за неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 28 831, 31 грн - пені за період з 01.01.2024 по 14.06.2024.

Згідно п. 7.3. договору, у разі затримки строків поставки Товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, Постачальник може сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості ненаданого Товару за кожен день прострочення, включаючи день фактичного виконання зобов`язань та штраф у розмірі 10 % від вартості партії товару, поставленої з порушення строку. Сплата пені не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань по договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК).

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК (частина перша статті 199 ГК),

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини першої статті 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Отже, сторонами у договорі погоджено, що у разі затримки строків поставки Товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, Постачальник може сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості ненаданого Товару за кожен день прострочення, включаючи день фактичного виконання зобов`язань.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов`язань за договором, беручи до уваги той факт, що дані зобов`язання з приводу фактичної поставки товару не є грошовими зобов`язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються.

Зазначена позиція кореспондується з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 03.03.2020 у справі № 922/2220/19, від 17.09.2020 у справі № 922/3548/19 та від 16.02.2021 у справі № 910/1972/20.

Судом перевірено розрахунок заявленого до стягнення з відповідача розміру пені, з урахуванням приписів чинного законодавства України та п. 7.3 договору (враховуючи що строк дії талонів становив - 31.12.2023 року та починаючи з 01.01.2024 талони не могли бути використані позивачем) та встановлено, що розрахунок проведено з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання та за відповідний період прострочення, а тому визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 28 831, 31 грн - пені за період з 01.01.2024 по 14.06.2024.

Тож, позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства "Виноградівська районна лікарня" Виноградівської міської ради Закарпатської області підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства "Виноградівська районна лікарня" Виноградівської міської ради Закарпатської області - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія систем» (вул. Маккейна Джона, буд. 40, м. Київ, 01042, ідентифікаційний код - 44876120) на користь Комунального некомерційного підприємства «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради Закарпатської області (вул. Лікарняна, буд. 13, м. Виноградів, Берегівський р-н, Закарпатська обл., 90300, ідентифікаційний код - 01992506) 221 034 (двісті двадцять одну тисячу тридцять чотири) грн 00 коп. - заборгованості, 28 831 (двадцять вісім тисяч вісімсот тридцять одну) грн 31 коп. - пені та 3 747 (три тисячі сімсот сорок сім) грн 98 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Суддя С. О. Щербаков