Рішення

від 29.10.2024 по справі 910/9980/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

29.10.2024Справа № 910/9980/24Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №910/9980/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» про стягнення грошових коштів

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позивач просить суд стягнути заборгованість зі спожитої теплової енергії на підставі Договору №530628 від 07.11.2006 на постачання теплової енергії у гарячій воді, а також відсотки річних та інфляційні втрати за порушення строків оплати. Відповідач заперечив проти позову.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. 07.11.2006 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», найменування якої було змінено з 01.01.2019 на Акціонерне товариство «Київенерго», а з 09.08.2019 - на Акціонерне товариство «К.Енерго», (енергопостачальна організація) та Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 530628 (далі - договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим договором (пункт 1.1).

2.2. Відповідно до п. 2.2.1 договору енергопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.

2.3. Абонент зобов`язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п. 2.3.1 договору).

2.4. Згідно з п. 4 додатку № 1 від 07.11.2006 до вказаного договору дата зняття абонентом показників приладів обліку - по 25 число поточного місяця; надання звіту в МВРТ № 2 - не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

2.5. Відповідно до додатку № 3 до договору (тарифи на теплову енергію) розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 2249 від 10.12.2004 за кожну відпущену гігакалорію (1 Гкал/грн) без урахування ПДВ.

2.6. Згідно з п. 5 додатку № 4 до договору від 07.11.2006 (порядок розрахунків за теплову енергію) абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

2.7. Обов`язок зі своєчасної сплати абонентом вартості спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатках № 3, 4, передбачений також пунктом 2.3.2 договору.

2.8. Пунктом 8.1 договору визначено, що вказаний договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.04.2007. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (пункт 8.4 Договору).

2.9. Згідно Додатків № 8 та № 9 до Договору в редакції від 20.11.2017 року, об`єктами за якими здійснювалось постачання теплової енергії зазначено: м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 44; - м. Київ, вул. Кахі Бендукідзе, 2 (вул. Підвисоцького, 4В)

2.10. У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за вказаним договором в частині своєчасної та повної сплати вартості спожитої теплової енергії у гарячій воді, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість яка станом на 10.05.2019 становить 29 187,15 грн, право вимоги на яку позивач набув 30.08.2021 за результатами продажу на аукціоні майна постачальника послуг - АТ "К.Енерго", як банкрута.

2.11. Поясненнями, викладеними у позовній заяві, вбачається, що 25.08.2021 спірна заборгованість була викуплена ТОВ "Спортсервіс-СТМ" на аукціоні з придбання майна банкрута - АТ "К.Енерго" за лотом № 71, на підставі електронного протоколу торгів № UA-PS-2021-08-10-000016-3 від 25.08.2021, акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 та витягу з додатку № 1 до акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 (результати аукціону розміщені за посиланням https://prozorro. sale/auction/UA -PS-2021-08-10-000016-3).

2.12. Так, відповідно до акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 продавцем передано, а покупцем прийнято майно, що є предметом продажу на аукціоні UA-PS-2021-08-10-000016-3 по лоту 71, який відбувся 25.08.2021, а саме - право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги на загальну суму 241 900 394, 18 грн. На момент підписання цього акту покупець сплатив продавцю ціну продажу майна в сумі 431 741, 17 грн.

2.13. За твердженнями позивача, право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги були набуті ТОВ "Київенерго-борг" в процедурі банкрутства Акціонерного товариства "К.Енерго", порушеній Господарським судом Донецької області у справі № 905/1965/19, у визначеному законом порядку. Таким чином між АТ "К.Енерго" (продавець) та ТОВ "Спортсервіс-СТМ" (покупець) був укладений правочин (за результатами аукціону), який за своєю правовою природою є договором про відступлення права вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію, в тому числі щодо заборгованості КП «Житло-сервіс в сумі 29 187, 15 грн. (згідно з додатком № 1).

2.14. 14.09.2021 ТОВ "Спортсервіс-СТМ", на підставі протоколу загальних зборів учасників № 1/2021, змінило назву на ТОВ "Київенерго-Борг".

2.15. За наведених обставин, позивач ТОВ "Київенерго-Борг", як новий кредитор у зобов`язанні за договором, звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту теплову енергію за Договором №530628 від 07.11.2006 на постачання теплової енергії у гарячій воді в сумі 29 187, 15 грн, 17 851, 85 грн інфляційних втрат та 4 580, 58 грн 3% річних.

3.2. Юридичними підставами позову є статті , статті 15, 16, 509, 526, 610, 611, 612, 625, 629 ЦК України.

3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині своєчасної та повної оплати вартості спожитої теплової енергії.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що:

- позивач не є новою стороною і новим постачальником по договору на постачання теплової енергії від №530628 від 07.11.2006 року, оскільки АТ «К.Енерго» не передавало ТОВ «Київенерго-борг» свої права та обов`язки за договором на підставі правочину, який передбачений для заміни сторони у зобов`язанні п.1 ч.1 ст.512 ЦК України (договір відступлення права вимоги, договір цесії тощо);

- позивач, крім права вимоги суми боргу, жодних інших прав та обов`язків за договором поставки №530628 від 07.11.2006 року не набув, а тому не став новою стороною договором;

- правочин про набуття права вимоги, укладений між первісним і новим кредиторами, не є беззаперечним доказом обґрунтованості вимог первісного кредитора;

- позивач на підтвердження факту поставки тепла за договором вказаних вище документів не надав, проігнорувавши свій обов`язок доведення обставин, які є підставою позову.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 залишено без руху позовну заяву, встановлено позивачеві спосіб та строк на усунення недоліків позову.

5.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи доведено позивачем порушення відповідачем умов Договору? Якщо так, то чи є це підставою для застосування способів захисту права обраних позивачем?

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач негативну.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НЕДОВЕДЕННЯ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДАЧЕМ УМОВ ДОГОВОРУ.

7.1. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

7.2. Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

7.3. Згідно з частинами першою, другою статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

7.4. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

7.5. Згідно з визначенням наведеним у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

7.6. Отже відповідно до наведеної норми первинний документ містить дві обов`язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтвердження її реального (фактичного) здійснення.

7.7. В подальшому до частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" було внесено зміни та викладено їх у наступній редакції: підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

7.8. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції» .

7.9. Відповідно до пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

7.10. За змістом статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Аналогічний висновок сформульований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31.01.2020 у справі № 820/5816/16 (касаційне провадження № К/9901/39574/18), від 20.02.2020 у справі № 802/1255/17-а (адміністративне провадження № К/9901/21661/18), від 20.03.2020 у справі № 520/399/19 (адміністративне провадження № К/9901/19485/19).

7.11. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. Аналогічну позицію сформував Верховний Суд, що, зокрема, відображено у постановах від 31.07.2018 у справі № 808/2549/17 (адміністративне провадження № К/9901/49439/18), від 28.03.2023 у справі № 804/2847/16 (касаційне провадження № К/9901/28146/18), від 27.10.2023 у справі № 420/7056/19 (касаційне провадження № К/9901/48648/21).

7.12. Господарська операція - це подія або дія, яка призводить до змін в структурі активів і зобов`язань, а також власного капіталу підприємства,

7.13. Суд зазначає, що операція з поставки теплової енергії у гарячій воді за укладеним між енергопостачальною організацією та відповідачем Договором від 07.11.2006 №530628 є господарською, а тому підлягає дослідженню її реальність.

7.14. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

7.15. Всупереч указаних вимог Закону позивачем не подано в якості доказів первинних документів (актів, видаткових накладних тощо) щодо поставки відповідачеві теплової енергії за договором у розмірі 29 187, 15 грн.

7.16. Долучені до матеріалів позовної заяви довідки про стан розрахунків за спожиту від АТ «К.Енерго» теплоенергію, а також інформація щодо заборгованості КП «Житло-Сервіс» станом на 10.05.2019, складені в односторонньому порядку, є внутрішнім документом енергопостачальної організації та не є тими первинними документами, які можуть підтверджувати факт наявності боргу та факт споживання послуг відповідачем. Крім того, з долучених до матеріалів справи довідок/інформації вбачається зовсім інша кінцева сума - 59 055, 64 грн, аніж заявлена позивачем до стягнення 29 187, 15 грн. З довідок також неможливо встановити за яким саме договором виник борг та за який період.

7.17 У зв`язку з викладеним, посилання позивача на вказані документи (довідки/інформацію), як на належний доказ передачі товару за договором є безпідставними.

7.18. Згідно з ч. 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

7.19. Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

7.20. Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

7.21. У тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається (постанова ВП ВС, справа №923/196/20 від 22.07.2022 р.). Продаж неіснуючого права вимоги не породжує правових наслідків. Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (провадження № 12-61гс21).

7.22. Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) позивач не надав доказів наявності у АТ «К.Енерго» права вимагати стягнення з відповідача 29 187, 15 грн за Договором №530628 від 07.11.2006. Вимоги та їх обґрунтування є абстрактними, не підтверджені жодними первинними документами. Також, позовна заява не містить жодних вказівок на період за який стягується заборгованість.

7.23. При цьому судом враховано, що згідно з п. 5 додатку № 4 до договору від 07.11.2006 (порядок розрахунків за теплову енергію) абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту № 5 за адресою: вул. Товарна, 1, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

7.24. Теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу (стаття 1 Закону України «Про теплопостачання»).

7.25. Відповідно статті 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону. Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунки можуть надаватися споживачу в електронному вигляді, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Рахунки надаються споживачу на безоплатній основі.

7.26. Рахунки на оплату комунальної послуги повинні містити інформацію щодо:періоду, за який здійснюється нарахування;загальної суми до сплати;обсягу спожитої теплової енергії та води за поточний період, визначений згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону, а також показань відповідних вузлів обліку (у разі відсутності вузлів обліку теплової енергії - приладів - розподілювачів теплової енергії), на основі яких цей обсяг визначено, застосоване розрахункове або середнє споживання;діючих цін та тарифів на комунальні послуги;стану розрахунків споживачем за спожиту комунальну послугу, у тому числі заборгованості з оплати послуги (у разі її наявності), періодів, в яких виникла така заборгованість, відомості про обчислення її розміру, пільги/субсидії (у разі їх надання/призначення);середнього обсягу споживання та середнього розміру плати за комунальну послугу іншими споживачами відповідної категорії (у тому числі в розрізі класів будівель), яким комунальну послугу надає цей виконавець, визначених за Методикою розподілу;рекомендацій щодо можливих заходів з підвищення енергоефективності будівель, інформація про державні цільові та інші програми підвищення енергоефективності, контактна інформація та порядок одержання додаткової інформації. Крім того, рахунки мають містити поле для внесення споживачем показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії (якщо згідно із Законом або договором такі показання знімає споживач).

7.27. Таким чином, визначений Договором обов`язок споживача отримати табуляграму фактичного споживання теплової енергії не позбавляє обов`язку енергопостачальну організацію, як виконавця комунальної послуги, забезпечити деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів (ч. 4 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») та видати рахунок на оплату послуги споживачу.

7.28. При цьому судом враховано що споживач є слабшою стороною у сфері надання житлово-комунальних послуг, а покладення на нього обов`язку щомісячно самостійно вживати заходи по отриманню рахунку на оплату спожитих послуг з деталізацією обсягу спожитої теплової енергії є надмірним тягарем.

7.29. При цьому, передбачена договором можливість споживача отримати у відділі збуту рахунок на оплату послуг не позбавляє обов`язку позивача на загальних підставах довести вартість та кількість спожитої теплової енергії, за споживання якої заявлено до стягнення борг. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

7.30. За таких обставин підстави для стягнення з відповідача суми основного боргу - відсутні. З цих підстав також не підлягають задоволенню похідні вимоги про стягнення збитків внаслідок інфляції за час прострочення та трьох відсотків річних з простроченої суми.

8. СУДОВІ ВИТРАТИ.

8.1. Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки у позові відмовлено, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.10.2024.

Суддя Ігор Курдельчук