Рішення

від 29.10.2024 по справі 911/1576/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1576/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МКарго Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеліпро»

про стягнення 30 335, 00 грн

Суддя В.М. Антонова

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Стислий виклад позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «МКарго Україна» (далі позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеліпро» (далі відповідач) про стягнення 30 335 грн, з яких: 24 602, 52 грн основний борг, 2 602,09 грн пеня, 2 460, 25 грн штраф, 395, 88 грн інфляційні втрати та 274, 26 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором про транспортно-експедиторське обслуговування №2212/01 від 22.12.2023 в частині повної та своєчасної оплати послуг.

2.Стислий виклад позицій відповідача та інших учасників справи

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

3.Процесуальні дії в справі

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.06.2024 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

05.07.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі №911/1576/24 та її розгляд постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

06.08.2024 від позивача надійшло письмове підтвердження, що станом на 06.08.2024 ціна позову залишається незмінною та клопотання про стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 9 400, 00 грн.

08.10.2024 від позивача надійшло клопотання про прискорення розгляду справи.

Про розгляд даної справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 10.07.2024, яка отримана останнім 18.07.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600941540861.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги вище наведене та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між позивачем (експедитор) та відповідачем (клієнт) укладено договір про транспортне-експедиторське обслуговування №2212/01 від 22.12.2023 (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого предметом договору є забезпечення експедитором за дорученням і за рахунок клієнта транспортно-експедиторського обслуговування експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів клієнта, а також надання інших послуг за взаємною згодою сторін.

Послуги надаються на підставі заявки клієнта, в якій зазначаються: вид послуг, найменування та транспортні характеристики вантажу, вантажовідправник, вантажоодержувач, пункти відправлення та призначення вантажу, строки виконання зобов`язань, підтвердження згоди на оплату вартості послуг експедитора, перелік інших послуг, які клієнт доручає експедитору, а також будь-які додаткові інструкції з доставки та видачі вантажу вантажоодержувачу. Заявка клієнта є невід`ємною частиною цього договору. У разі відсутності письмової заявки клієнта, доручення клієнта є відповідним доказом того, що клієнт доручив експедитору приступати до надання послуг (п.1.2. договору).

Згідно із п.3.2. договору розмір плати експедитора за надання послуг визначається в кожному конкретному випадку в залежності від обсягу послуг, потрібних відповідно до заявки клієнта, на підставі ставок експедитора та може узгоджуватися сторонами в додатковій угоді, зазначатися в заявці або листі клієнта, в електронних листах або узгоджуватися будь-яким іншим зручним для сторін способом (що є належним доказом прийняття клієнтом зобов`язань з оплати зазначеної суми). Узгоджений сторонами розмір платежів, що підлягають оплаті на користь експедитора, може збільшуватися в разі збільшення обсягу послуг, зміни інструкцій клієнта або збільшення витрат, пов`язаних із наданням послуг.

У пункті 3.3. договору послуги експедитора сплачуються клієнтом на підставі виставлених рахунків попередньою оплатою - до надання послуг, протягом 3 банківських днів з моменту виставлення експедитором відповідного рахунку, якщо інші умови оплати не передбачені відповідною заявкою до цього договору.

Факт надання послуг експедитором підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом інших відповідних документів, про що складається акт надання послуг (далі - акт), підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками сторін (за наявності). Сторони погодилися, що послуги також вважаються повністю прийнятими клієнтом у разі, якщо клієнт протягом 5 робочих днів не надав підписаний примірник акта і не надав акт заперечень до нього. У будь-якому разі часткова оплата клієнтом рахунку експедитора є підтвердженням того, що вказані у рахунку послуги/витрати клієнтом визнаються та підлягають повній оплаті клієнтом у порядку, що визначений договором/законодавством, якщо іншого окремо не погоджено сторонами (п.3.4. договору).

Пунктом 4.3.7. договору сторони погодили, що в разі порушення клієнтом строків оплати, передбачених відповідною заявкою до договору, клієнт за вимогою експедитора сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент такого прострочення, за кожний календарний день прострочення такого платежу. У разі прострочення клієнтом оплати більше, ніж на 30 календарних днів, клієнт за вимогою експедитора додатково до пені сплачує експедитору штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін (за наявності) або його укладення та підписання у формі електронного документу (далі - ЕД) і діє до 31.12.2024 (п.7.1. договору).

08.01.2024 між позивачем та відповідачем укладено заявку №1 до договору, в пункті 1 якої сторонами погоджено наступні умови, зокрема:

маршрут перевезення: м. Сямень (Китай) м. Прушкув (Польща) с. Крюківщина (Україна);

вид перевезення: залізничне та автомобільне перевезення;

перелік послуг: міжнародне мультимодальне перевезення залізничним та автомобільним транспортом до місця призначення;

умови послуг: перевезення у складі у складі збірної вантажу;

характер вантажу (найменування, вага, об`єм): обладнання, вага брутто: 560 кн, об`єм: 0,2 м куб;

тип завантаження: завантаження відповідно до транс опорного засобу;

дата і час завантаження: 08.01.2024;

вантажовідправник: Xiamen Ruicheng Industrial Co., LTD;

адреса завантаження: Liheng Industry Zone, No. 50 Xingling West Road, Jimei District, Xiamen, China;

вантажоодержувач: Стеліпро, ТОВ;

адреса розвантаження: Україна, Київська область, Бучанський район, село Крюківщина, вулиця Балукова, будинок 1-А;

адреса митного оформлення: Україна, місто Київ, вулиця Дніпровська, будинок 1;

орієнтовний строк доставки вантажу: 29.01.2024;

вартість послуг: залізничний фрахт, включаючи транспортно-експедиційне обслуговування: 890,00 дол. США. Вартість автомобільної доставки, включаючи транспортно-експедиційне обслуговування, буде додано до вартості послуг додатково;

умови оплати: 890,00 дол. США безготівковий розрахунок в день виходу потягу із станції відправлення. Автомобільна доставка оплата в день розвантаження.

У випадку зазначення вартості послуг в іноземній валюті, розрахунки здійснюються в національній валюті України за курсом НБУ на день виставлення експедитором відповідного рахунку на оплату (п.3. заявки №1 від 08.01.2024).

Сторони домовились, якщо на дату здійснення клієнтом оплати за послуги курс, встановлений НБУ долару США до гривні, збільшився більше, ніж на 3%, порівняно з курсом, встановленим НБУ долару США до гривні, станом на дату виставлення експедитором відповідного рахунку на оплату послуг, експедитор має право виставити, а клієнт зобов`язується оплатити, додатковий рахунок для покриття курсової різниці (п.4. заявки №1 від 08.01.2024).

З метою обміну відомостями у межах даної заявки та договору, включно для потреб та з метою ідентифікації сторін у межах даної заявки та договору, сторони визнають такі нікнейми (адреси, номери) одна одної у таких програмах (месенджерах):

e-mail: експедитор будь-яка адреса з доменним ім`ям @mcargo.ua, клієнт - e.smolin@amtt.ua;

viber/telegram: експедитор - +380634484045, клієнт - +380992146289;

Позивачем виставлено відповідачу рахунок №19 від 08.01.2024 на оплату послуг на загальну суму 33 888, 98 грн, з яких: міжнародне перевезення вантажу залізничним транспортом за маршрутом: м. Сямень (Китай) м. Прушкув (Польща), вартістю 21 075, 13 грн; транспортно-експедиційне обслуговування на території України, вартістю 12 813, 85 грн.

У свою чергу відповідачем оплачено вказаний рахунок у сумі 33 888, 98 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №815 від 29.01.2024.

30.01.2024 між позивачем та відповідачем укладено лист-погодження за №3001/02 відповідно до якого, згідно із заявкою №1 від 08.01.2024 до договору позивач зобов`язується поставити транспортний засіб під завантаження 30.01.2024 для доставки вантажу на адресу відповідача і здійснити доставку вантажу за маршрутом: м. Прушкув (Польща) с. Крюківщина (Україна). Вартість автомобільної доставки, включаючи транспортно-експедиційне обслуговування, становить: 600,00 євро без ПДВ, за курсом НБУ на день виставлення рахунку експедитором.

Також 30.01.2024 позивачем відповідачу виставлено рахунок №41 на оплату послуг на загальну суму 24 602,52 грн, з яких: міжнародне перевезення вантажу автотранспортом за маршрутом: м. Прушкув (Польща) м/п Грушів (Україна), авто АА5864ТО, вартістю 12 712, 90 грн; міжнародне перевезення вантажу автотранспортом за маршрутом: м/п Грушів (Україна) с. Крюківщина (Україна), авто АА5864ТО, вартістю 6 150, 63 грн; транспортно-експедиційне обслуговування на території України, вартістю 5 738, 99 грн.

Вказаний рахунок направлено відповідачу на електронну адресу e.smolin@amtt.ua 31.01.2024.

Так, на виконання умов договору позивачем надано відповідачу послуги 03.02.2024, що підтверджується печаткою та підписом відповідача в графі 24 міжнародної вантажної накладної CMR № б/н від 30.01.2024.

Також 03.02.2024 позивачем складено акти надання послуг №132 на суму 33 888, 98 грн і № 133 на суму 24 602, 52 грн та направлено їх на адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення цінного листа та чеком поштового відділення №0817600030120.

Вказані акти отримані відповідачем 18.07.2024, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №0817600030120.

Будь-яких заперечень чи зауважень щодо вказаних актів матеріали справи не містять.

Також позивач зазначає, що звертався до відповідача з претензією за вих. №1402/01 від 14.02.2024, в якій просив оплатити заборгованість у розмірі 24 602, 52 грн, проте матеріали справи не містять доказів направлення вказаної претензії відповідачу.

Спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором щодо повної та своєчасної оплати отриманих послуг, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 24 602, 52 грн основного боргу, 2 602,09 грн пені, 2460, 25 грн штрафу, 395, 88 грн інфляційних втрат та 274, 26 грн 3% річних.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст.173 Господарського кодексу України та ст.509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язок.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Проаналізувавши положення, укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що зазначений договір - є договором транспортного експедирування, отже, до правовідносин щодо його виконання підлягають застосуванню норми Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Стаття 929 Цивільного кодексу України визначає, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст.931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Стаття 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" містить визначення понять наступних термінів:

-транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

-транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування;

-експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;

-клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору;

-перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником;

-учасники транспортно-експедиторської діяльності - клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об`єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, внутрішнього водного та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування. Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.

Експедитори за дорученням клієнтів:

- забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України;

- фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об`єкти для своєчасного відправлення вантажів;

- здійснюють роботи, пов`язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів;

- ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об`єктів;

- організовують охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання;

- організовують експертизу вантажів;

- здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю;

- надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження;

- забезпечують виконання комплексу заходів з відправлення вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам перевізників;

- здійснюють страхування вантажів та своєї відповідальності;

- забезпечують підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту;

- забезпечують оптимізацію руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат;

- здійснюють розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів;

- оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог;

- надають підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством;

- надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов`язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно п.3 ч.1 ст.10 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор має право на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта.

Частиною 2 ст.12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено, що клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Як убачається з наявних у матеріалах справи документів, на підставі договору та за заявкою відповідача за №1 від 08.01.2024, позивачем були надані, а відповідачем 03.02.2024 прийняті експедиторські послуги з організації перевезення вантажів на загальну суму 58 491, 50 грн (33 888, 98 грн + 24 602, 52 грн), що підтверджується печаткою та підписом відповідача в графі 24 міжнародної вантажної накладної CMR № б/н від 30.01.2024 та актами надання послуг №132 і №133 від 03.02.2024.

Вказані акти зі сторони відповідача не підписані, проте направлені та отримані відповідачем 18.07.2024, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №0817600030120.

У пункті 3.4. договору сторони погодили, що факт надання послуг експедитором підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом інших відповідних документів, про що складається акт надання послуг (далі - акт), підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками сторін (за наявності). Сторони погодилися, що послуги також вважаються повністю прийнятими клієнтом у разі, якщо клієнт протягом 5 робочих днів не надав підписаний примірник акта і не надав акт заперечень до нього. У будь-якому разі часткова оплата клієнтом рахунку експедитора є підтвердженням того, що вказані у рахунку послуги/витрати клієнтом визнаються та підлягають повній оплаті клієнтом у порядку, що визначений договором/законодавством, якщо іншого окремо не погоджено сторонами

Враховуючи, що матеріали справи не містять заперечень відповідача на акти надання послуг №132 і №133 від 03.02.2024, то відповідно до п.3.4. договору вказані акти виконаних робіт вважається прийнятими відповідачем та підлягають оплаті.

У пункті 3.3. договору послуги експедитора сплачуються клієнтом на підставі виставлених рахунків попередньою оплатою - до надання послуг, протягом 3 банківських днів з моменту виставлення експедитором відповідного рахунку, якщо інші умови оплати не передбачені відповідною заявкою до цього договору.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки №19 від 08.01.2024 на оплату послуг на суму 33 888, 98 грн та №41 від 30.01.2024 на суму 24 602, 52 грн, що в загальному складає 58 491, 50 грн.

Відповідачем, у свою чергу, оплачено отримані послуги лише частково в сумі 33 888, 98 грн (рахунок №19 від 08.01.2024), що підтверджується платіжною інструкцією №815 від 29.01.2024.

У заявці за №1 від 08.01.2024 сторонами погоджено умови оплати а саме: 890,00 дол. США безготівковий розрахунок в день виходу потягу із станції відправлення. Автомобільна доставка оплата в день розвантаження.

Тому, враховуючи зазначене та те, що розвантаження відбулося 03.02.2024, що підтверджується печаткою та підписом відповідача в графі 24 міжнародної вантажної накладної CMR № б/н від 30.01.2024, то строк оплати отриманих послуг настав 03.02.2024.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що сума заборгованості за надані послуги в розмірі 24 602,52 грн (рахунок №41 від 30.01.2024) станом на день прийняття рішення відповідачем не сплачена, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, факт надання/отримання послуг документально підтверджено, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості в розмірі 24 602, 52 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача за період з 04.02.2024 по 18.06.2024 3% річних у сумі 274, 26 грн та 395, 88 грн інфляційних втрат за період з лютого 2024 року по травень 2024 року.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд звертає увагу на те, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 № 910/13071/19.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 04.02.2024 по 18.06.2024 в загальній сумі 274, 26 грн, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню.

Також суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за період з лютого 2024 року по травень 2024 року в розмірі 395, 88 грн, визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім цього, за порушення виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача за період з 04.02.2024 по 18.06.2024 пеню в розмірі 2 602, 09 грн та 2 460, 25 грн 10% штрафу.

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст.549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями п.4 ст.231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського кодексу України).

Пунктом 4.3.7. договору сторони погодили, що в разі порушення клієнтом строків оплати, передбачених відповідною заявкою до договору, клієнт за вимогою експедитора сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент такого прострочення, за кожний календарний день прострочення такого платежу. У разі прострочення клієнтом оплати більше, ніж на 30 календарних днів, клієнт за вимогою експедитора додатково до пені сплачує експедитору штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 04.02.2024 по 18.06.2024 в розмірі 2 602, 09 грн, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 10% штрафу в розмірі 2 460, 25 грн (24602, 52 грн * 10%), зазначає, що він є обґрунтованим та виконаний вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 24 602, 52 грн основного боргу, 2 602,09 грн пені, 2 460, 25 грн штрафу, 395, 88 грн інфляційних втрат та 274, 26 грн 3% річних.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідачів 9 400, 00 грн витрат на правову допомогу.

Згідно із ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем на підтвердження понесення витрат на правову допомогу долучено до матеріалів справи: копію договору про надання правничої допомоги №3 від 05.04.2024, копію додаткової угоди №1 від 05.06.2024 до вказаного договору, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №5283 від 17.12.2018, ордер серії АН №1435057 від 07.06.2024, копію акту про приймання виконаних робіт (наданих послуг) з описом робіт (наданих послуг) виконаних для надання правової допомоги на загальну суму 9 400, 00 грн, копію рахунку-фактури №5 від 12.07.2024 на загальну суму 9 400, 00 грн та копію платіжної інструкції №1058 від 23.07.2024 про оплату професійної правничої допомоги в сумі 9 400, 00 грн.

Частини 1 та 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України ).

Відповідно до приписів ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не заявлялось, не наведено обставин та не надано доказів на підтвердження неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги.

При цьому, судом враховано, що заявлений до відшкодування розмір судових витрат не є надмірним та завищеним, оскільки відповідає як принципам матеріального (договірного) права, так і процесуального права (оскільки висвітлює затрати по роботі адвоката у даній справі), що відповідає правовим позиціям, викладеним Верховним Судом у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та у постановах від 25.04.2018 у справі №922/3142/17, від 02.05.2018 у справі №910/22350/16, від 11.06.2018 року у справі №923/567/17.

Також суд зазначає, що розмір судових витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється згідно з умовами договору про надання правової допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачено) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Беручи до уваги підтвердження позивачем правового статусу адвоката, надання доказів фактичного надання правничої допомоги на підставі договору, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви, в зв`язку з чим, судом покладаються порівну на відповідачів витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 9 400, 00 грн.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МКарго Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеліпро» про стягнення 30 335, 00 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеліпро» (08129, Київська обл. Бучанський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Черкаська, буд. 26, оф. 1, ідентифікаційний код 44938569) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МКарго Україна» (03065, м. Київ, вул. Каблукова Академіка, буд. 9, кім. 5, ідентифікаційний код 44835880) 24 602 (двадцять чотири тисячі шістсот дві) грн 52 коп. основного боргу, 2 602 (дві тисячі шістсот дві) грн 09 коп. пені, 2 460 (дві тисячі чотириста шістдесят) грн 25 коп. штрафу, 395 (триста дев`яносто п`ять) грн 88 коп. інфляційних втрат, 274 (двісті сімдесят чотири) грн. 26 коп. 3% річних, 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору та 9 400 (дев`ять тисяч чотириста) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст.256 ГПК України.

Суддя В.М. Антонова