Рішення

від 16.10.2024 по справі 916/2682/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2682/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвій Г.В. розглянувши справу №916/2682/24

за позовом: Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області (13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Вінницька, 23) в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради Житомирської області (13300, Житомирська обл., м. Бердичів, площа Центральна, 1, код ЄДРПОУ 13576960)

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22" (65059, м. Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, 90, код ЄДРПОУ 41829696), 2. Міського комунального підприємства "БЕРДИЧІВКОМУНСЕРВІС" (13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Чуднівська, 156, код ЄДРПОУ 37752790)

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 184 771,35грн.

Представник:

Від прокуратури: Кривельова Т.М. посвідчення;

Від позивача: не з`явився;

Від відповідачів: не з`явились;

Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради Житомирської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22" та до Міського комунального підприємства "БЕРДИЧІВКОМУНСЕРВІС" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 184 771,35грн.

Ухвалою від 24.06.2024р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області було залишено без руху.

01.07.2024р. до господарського суду надійшла заява (вх. №25408/24) Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.07.2024р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2682/24 в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.09.2024р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

Відповідач-1 про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою, що підтверджується поштовими повідомленнями, копії яких містяться в матеріалах справи. Відзив на позовну заяву до Господарського суду Одеської області від відповідача1 до суду не надходив.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідач-2 в судові засідання не з`являвся, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Згідно ч.5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Пунктом 5.8 розділу І Положення про ЄСІТС передбачено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Таким чином, у розумінні Положення офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Подібна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28.06.2022 у справі №761/21436/20.

У пункті 5.6. Положення про ЄСІТС визначено, що користувач ЄСІТС - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.

Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (пункт 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).

Згідно з п. 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Таким чином, особи, які зареєстровані в ЄСІТС, мають змогу знайомитися з матеріалами справи в електронному вигляді, оскільки всі внесені до автоматизованої системи діловодства судів документи та повідомлення по справі надсилаються до Електронних кабінетів користувачів в автоматичному порядку.

Відповідно до відомостей, наявних у матеріалах справи, відповідач - Міське комунальне підприємство "БЕРДИЧІВКОМУНСЕРВІС" є користувачем ЄСІТС, зареєстрований в "Електронному суді" та має власний "кабінет" в "Електронному суді".

Так, ухвали суду від 03.07.2024, 15.07.2024, 03.09.2024 та 24.09.2024 були надіслані до електронного кабінету відповідача, про що свідчать наявні у справі довідки про доставку електронного документу.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника прокуратури, суд встановив наступне.

За посиланнями прокурор, МКП "БЕРДИЧІВКОМУНСЕРВІС" у системі електронних закупівель оприлюднено оголошення (ідентифікатор закупівлі LА-2020-12-2.3-0072 І 1-е) про проведення відкритих торгів, предметом закупівлі яких визначено "Нафта і дистиляти" ДК 021:2015: 09130000-9, зокрема: бензин А-92 - 11600 л, дизельне паливо - 34400 л, газ скраплений - 1500 л, з очікуваною вартістю І 097 000.00 грн.

Відповідно до рішення замовника від 21.01.2021р. переможцем закупівлі визначено ТОВ "КРЕЙН ЕНЕРДЖІ" (змінено назву на ТОВ "АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22") із пропозицією в 1 069 595 грн, тобто з ціною за 1 л: бензин А-92 по 22 грн 85 коп. з ПДВ, дизельне паливо по 22 грн 85 коп. з ПДВ та газ скраплений по 12 грн 33 коп. з ПДВ.

08 лютого 2021 року між Замовником закупівлі та переможцем відкритих торгів було укладено Договір про закупівлю №11, згідно п. 1.1 якого Продавець зобов`язується протягом 2021 року поставити та передати у власність Покупця товар, зазначений у Специфікації (Додаток 1), яка є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець - прийняти і оплатити товар.

Згідно специфікації, яка є Додатком №1 до Договору, річний плановий обсяг нафтопродуктів на загальну суму - 1 069 595грн з ПДВ становить: бензин А-92 - 11600 л по 22 грн 85 коп.; дизельне паливо - 34400 л по 22 грн 85 коп.; газ скраплений - 1500 л по 12 грн 33 коп.

За умовами п.п. 2 п.11.3 Договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Як зазначає прокурор, у подальшому між Постачальником та Замовником укладено ряд додаткових угод до Договору, більша частина яких про збільшення первісної вартості нафтопродуктів, з якою ТОВ "КРЕЙН ЕНЕРДЖІ" (нова назва ТОВ "АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22") переміг у відкритих торгах.

Так, 09.03.2021р. між Замовником та Постачальником укладено додаткову угоду №1 до Договору, згідно якої сторони домовились збільшити ціну на нафтопродукти, зокрема: бензин А-92 - 24 грн 42 коп./л з ПДВ, дизельне паливо - 24 грн 36 коп./л з ПДВ, газ скраплений - 13 грн 56 коп./л з ПДВ.

Відповідно до специфікації, яка є Додатком № 1 до Додаткової угоди № 1 кількість нафтопродуктів зменшено: бензин А-92 до 10854,218 л, дизельне паливо до 32267,652 л та газ скраплений до 1363,938 л.

Таким чином, як зазначає прокурор, вартість нафтопродуктів зросла від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання Договору: на бензин А-92 на 6,87%, на дизельне паливо - 6,61 %, а на газ скраплений - 9,98 %.

Підставами внесення змін до істотних умов Договору відповідно до Додаткової угоди №1 став лист ТОВ "КРЕЙН ЕНЕРДЖІ" (нова назва ТОВ "АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22") від 15.02.2021р. №Л-06/21 та експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 15.02.2021 р. №Ц-179/4, відповідно до якого вартість нафтопродуктів станом на 15.02.2021р. порівняно із 20.01.2021р. збільшилася, зокрема: бензин А-92 із 23,66 грн/л до 25,32 грн/л (на 7,01 %), дизельне паливо із 24,17 грн/л до 25,80 грн/л (6,74%), газ скраплений із 12,5 8 грн/л до 14,98 грн/л (19,07%).

Однак, на думку прокурора, вищевказаний експертний висновок не підтверджує коливання ціни товару, що є предметом закупівель на ринку в сторону їх збільшення в період між укладанням Договору та Додаткової угоди №1 (з 08.02.2021р. по 09.03.2019р.), оскільки несе лише інформацію про коливання цін на нафтопродукти з 20 січня по 15 лютого 2021 року.

Також, у вказаному висновку не зазначена вартість предмету закупівлі на певну дату, зокрема, станом на дату укладення Додаткової угоди №1, що унеможливлює підтвердження коливання ціни на ринку природного газу станом на 09.03.2021р.

Згодом, 15.04.2021р. між Замовником та Постачальником укладено Додаткову угоду №2 до Договору, згідно якої Сторони домовились збільшити ціну на нафтопродукти: бензин А-92 до 26,72 грн/л з ПДВ, дизельне паливо до 26,67 грн/л з ПДВ, газ скраплений до 14,25 грн/л з ПДВ.

Відповідно до специфікації, яка є Додатком № 1 до Додаткової угоди № 2, змінено кількість нафтопродуктів, зокрема: бензин А-92 - 0 л по 22,85 грн/л, 500 л по ціні 24.42 грн/л, 9462,949 л - по 26,72 грн/л; дизельне паливо - 0 л по 22,85 грн/л, 1000 л по 24,36 грн/л, 28559,43 л - по 26.67 грн/л; газ скраплений - 105 л по 12,33 грн/л, 250 л - по 13.56 грн/л та 969.147 л по 13810.35 грн/л.

Таким чином, як зазначає прокурор, бензин та дизельне паливо за ціною, зазначеною у Договорі не купувалися, а вартість нафтопродуктів зросла від ціни, зазначеної у Додатковій угоді № 1, на: бензин А-92 на 9,42%, дизельне паливо на 9,48%, на газ скраплений на 5,9 % та, відповідно, зменшилась кількість товару, що закупається. Крім того, вартість нафтопродуктів порівняно із ціною, зазначеною у Договорі зросла: на бензин на 16,29 %, на дизельне паливо на 16,09 %, на газ скраплений на 15,88 %.

Підставами внесення змін до істотних умов Договору відповідно до Додаткової угоди №2 став лист ТОВ "КРЕЙН ЕНЕРДЖІ" (нова назва ТОВ "АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22") від 08.04.2021р. №Л-189/21 та експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 07.04.2021 року №Ц-423, відповідно до якого вартість нафтопродуктів станом на 07.04.2021р. становить, зокрема: бензин А-92 - 27,71 грн/л, бензин А-95 грн/л - 28,58 грн/л, дизельне паливо - 28,25 грн/л, а газ скраплений - 15,75 грн/л.

Однак, прокурор вважає, що вищевказаний експертний висновок не підтверджує коливання піни товару, що є предметом закупівель на ринку в сторону її збільшення в період між укладанням Додаткової угоди № 1 та Додаткової угоди №2 (з 09.03.2021р. по 15.04.2019р.), оскільки несе лише інформацію про ціни на нафтопродукти станом на 07.04.2021 року.

Також, у вказаному висновку не зазначена вартість предмету закупівлі на дату укладення Додаткової угоди №2, що унеможливлює підтвердження коливання ціни на ринку природного газу станом на 15.04.2021р..

Згідно Додаткової угоди № 3 від 29.06.2021р. до Договору сторони домовились за рахунок зменшення обсягів закупівлі збільшити ціну на бензин А-92 до 27,90 грн/л з ПДВ.

Відповідно до специфікації, яка є Додатком № 1 до Додаткової угоди № 3, змінено кількість бензину А-92: 0 л по 22,85 грн/л, 500 л по ціні 24,42 грн/л, 0 л - по 26,72 грн/л та 9062,724 л по 27,90 грн/л;

Таким чином, вартість бензину А-92 зросла від ціни, зазначеної у Додатковій угоді № 2 до Договору на 4,42 %, а від ціни, зазначеної у Договорі на 20,71 грн.

Підставами підписання Додаткової угоди №3 став лист ТОВ "КРЕЙН ЕНЕРДЖІ" (нова назва ТОВ "АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22") від 24.06.2021р. №Л-426/21 та експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 24.06.2021 року №Ц~692, відповідно до якого вартість бензину А-92 зросла станом на 23.06.2021р. порівняно із 15.04.2021р., зокрема: із 25,43 грн/л до 26,56 грн/л (4,4%).

Прокурор вважає, що вищезазначений експертний висновок не підтверджує коливання ціни на бензин А-92 на ринку в сторону її збільшення в період між укладанням Додаткової угоди № 2 та Додаткової угоди №3 (з 15.04.2021р. по 29.06.2021р.), оскільки несе лише інформацію про збільшення ціни на бензин А-92 у період із 15.04.2021р. по 23.06.2021р. У вказаному висновку не зазначена вартість предмету закупівлі на дату укладення Додаткової угоди №3, що унеможливлює підтвердження коливання ціни на ринку природного газу станом на 29.06.2021р.

Також прокурор зазначив, що експертні висновки Київської торгово-промислової палати №Ц-423 від 07.04.2021 року та №Ц-692 від 24.06.2021 року, надані ТОВ "КРЕЙН ЕНЕРДЖІ", мають протилежну інформацію. Так, згідно першого із них станом на 07.04.2021р. ціна на бензин А-92 становить 27,71 грн/л, а згідно другого станом на 23.06.2021р. порівняно із 15.04.2021р. ціна на бензин ''зросла" із 25,43 грн/л до 26,56 грн/л. Таким чином, згідно наданих експертних висновків, ціна на бензин А-92 не підвищувалась, а навпаки знижувалась.

Додатковою угодою № 4 від 06.10.2021р. до Договору збільшено ціну на дизельне паливо до 28,26 грн/л з ПДВ. Відповідно до специфікації, яка є Додатком № 1 до даної Додаткової угоди, змінено кількість дизельного палива: 0 л по 22,85 грн/л, 1000 л по 24,36 грн/л, 13000 л - по 26,57 грн/л, 14682, 944 л по 28,26 грн/л.

Таким чином, як зазначає прокурор, вартість дизельного палива зросла від ціни зазначеної у Додатковій угоді № 2 до ціни, зазначеної у додатковій угоді № 4 на 5,96 %. Відносно ціни Договору ціна на дизельне паливо, на підставі Додаткової угоди № 4 зросла на 22,05 %.

Підставами внесення змін до істотних умов Договору відповідно до Додаткової угоди №4 став лист ТОВ "КРЕЙН ЕНЕРДЖІ" (нова назва ТОВ "АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22") від 05.10.2021Р. №11-832/21 та експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 04.10.2021 року №Ц-1091, відповідно до якого вартість дизельного палива зросла станом на 04.10.2021р. порівняно із 29.06.2021р., зокрема: із 23,17 грн/л до 25,55 грн/л (10,27%).

Прокурор вважає, що експертні висновки Київської торгово-промислової палати №Ц-423 від 07.04.2021 року та №Ц-1091 від 05.10.2021 року, надані ТОВ "КРЕЙН ЕНЕРДЖІ" (нова назва ТОВ "АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22"), мають протилежну інформацію. Так, згідно першого із них станом на 07.04.2021р. ціна на дизельне паливо становить 28,25 грн/л, а згідно другого станом на 23.06.2021р. порівняно із 15.04.2021р. ціна на дизельне паливо "зросла" із 23,17 грн/л до 25,55 грн/л. Таким чином, згідно наданих експертних висновків, ціна на дизельне паливо не підвищувалась, а навпаки знижувалась.

Додатковою угодою № 5 від 22.11.2021р. до Договору збільшено ціну на дизельне паливо до 30,12 грн/л з ПДВ. Відповідно до специфікації, яка є Додатком № 1 до даної додаткової угоди, змінено кількість дизельного палива - 0 л по 22,85 грн/л, 1000 л по 24,36 грн/л, 13000 л - по 26,67 грн/л, 7000 л по 28,26 грн/л, 7208,50 л по 30,12 грн/л.

Таким чином, за розрахунком прокурора, вартість дизельного палива зросла від ціни зазначеної у Додатковій угоді № 4 на 6,58 %, а до ціни зазначеної у Договорі на 28,63 %.

Підставами внесення змін до істотних умов Договору відповідно до Додаткової угоди №5 став лист ТОВ "КРЕЙН ЕНЕРДЖІ" (нова назва ТОВ "АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22") від 16.11.2021р. №21-1199/21 та експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 16.11.2021 року №Ц-1265, відповідно до якого вартість дизельного палива зросла станом на 15.11.2021р. порівняно із 06.10.2021р., зокрема, із 28,51 грн/л до 30,39 грн/л (10,27%).

Додатковою угодою № 6 від 30.11.2021р. до Договору зменшено суму Договору, внесено зміни до специфікації Договору та розірвано сам Договір.

Таким чином, як зазначає прокурор, внаслідок укладення Додаткових угод ціну на нафтопродукти безпідставно збільшено на бензин з 22,85 грн до 27,90 грн, тобто на 5,05 грн (на 22,10 % від первинної ціни), на дизельне паливо з 22,85 грн до 30,12 грн, тобто на 7,27 грн (31,82%), на газ скраплений з 12,33 грн до 14,25 грн, тобто на 1,92 грн (15,57%). При цьому обсяг постачання зменшено :бензину з 11600 л до 8500 л (на 3100 л менше), дизельного палива з 34400 л до 28205 л (на 6195 л менше), газу скрапленого з 1500 л до 1305 л (на 195 л менше).

Також прокурор зазначив, що у експертних висновках Київської торгово - промислової палати від 15.02.2021р. №Ц-179/4, від 07.04.2021р. №Ц-423, від 24.06.2021 р. №Ц-692, від 04.10.2021р. №Ц-1091 та від 16.11.2021 р. №Ц-1265 вказано, що їх зроблено на підставі інформаційно-аналітичного бюлетеня про стан ринку нафтопродуктів України ТОВ "Консалтингова група "А-95". Дослідження інших джерел інформації не проводилось.

Аналізуючи вищевикладене та виходячи зі змісту п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", прокурор зауважив, що кожне коливання ціни на ринку товару є окремим юридичним фактом, тобто при кожному наступному внесенні змін до договору щодо ціни товару необхідною умовою буде наявність зміни цін на ринку після укладення попередньої додаткової угоди. При цьому, належним підтвердженням наявності підстав зазначених у даних нормах Закону можуть слугувати лише документи, що наводять обгрунтований аналіз змін ціни на ринку на відповідний товар за час дії договору, а не надають інформацію про вартість цього товару станом на певну дату, як це мас місце у висновках Київської торгово-промислової палати від 15.02.2021р. №Ц-179/4, від 07.04.2021 р. №Ц-423, від 24.06.2021 р. №Ц- 692, від 04.10.2021 р. №Ц-1091, від 16.11.2021 р. №Ц-1265.

Разом із тим, у зверненнях (листах) ТОВ "КРЕЙН ЕНЕРДЖІ" (нова назва ТОВ "АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22") та експертних висновках не наведено розрахунку зростання вартості товару з моменту аукціону, укладення договору (чи з моменту попередньої Додаткової угоди до договору) для укладення додаткових угод №№1-5, не наведено, також, динаміку зміни ціни в бік збільшення.

Прокурор вважає, що Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Тобто, у даному випадку Продавець повинен надати Покупцю документи про існування правових підстав для укладення оскаржуваних додаткових угод, зокрема про підвищення цін на скраплений газ, дизельне пальне та бензин А-92 у період часу з 08.02.2021р. по 09.03.2021р., з 09.03.2021р. по 15.04.2021р., з 15.04.2021р. по 29.06.2021р., з 29.06.2021р. по 06.10.2021р., з 06.10.2021р. по 22.11.2021р. з аналізом зміни ціни за час дії договору.

Крім того, прокурор зазначив, шо за час дії Договору, ринкова ціна на нафтові продукти та скраплений газ, що є предметом договору про закупівлю, не змінювалася у тих обсягах, що створювали би підстави для підвищення ціни на закуповуваний товар.

Зокрема, відповідно до інформації Держстату середні ціни на газ скраплений у січні 2021 року становили 12,61 грн/л, у лютому цього ж року - 14,91 грн/ л, у березні 2021 року - 15,55 грн/ л, а у квітні 2021 року - 15,96 грн/л.

Відтак, на переконання прокурора, результати статистичних спостережень свідчать про підвищення вартості ринкових цін на газ скраплений у березні 2021 року на 4,29%, у квітні того ж року - на 2,63%, що вдвічі нижче коефіцієнту підвищення цін на цей товар за оспорюваними Додатковими угодами № 1 від 09.03.2021р. та № 2 від 15.04.2021р. до Договору.

Згідно листа Головного управління статистики в Житомирській області №03.2-16/- 22 від 22.08.2022р. середні ціни на бензин А-92 у лютому 2021 року складали 26,95 грн/л, у березні - 28,24 гри/л (підвищення ціни становить 4,78 %, у той час як додатковою угодою №1 від 09.03.2021р. ціна підвищена на 6,87%), у квітні - 28,16 грн/л (зниження ціни у порівняні із попереднім місяцем), у червні того ж року - 28, 64 грн/л (підвищення на 1,7%, в той час як додатковою угодою №3 від 29.06.2021р. передбачається підвищення на 4,41 %).

Згідно з цією ж інформацією середнє значення ринкових цін на дизельне паливо у лютому 2021 року дорівнювало 27,91 грн/л, у березні 2021 року - 28,65 грн/л (підвищення цін на 2,65%), у квітні 2021 року - 29,12 грн/л (підвищення на 1,64%), у жовтні 2021 року -- 30,08 грн/л (підвищення на 3,29%), а у листопаді того ж року - 30,88 грн/л (підвищення на 2,65%).

Враховуючи зазначене на думку прокурора додаткова угода №2 від 15.04.2021р. в частині підвищення ціни на бензин А-92 цілком позбавлена фактичних та нормативних підстав, оскільки у період з березня по квітень 2021 року відбувалося зниження ринкових цін на цей товар, в той час як підвищення цін на дизельне паливо та скраплений газ, що передбачалися цієї додатковою угодою, не є еквівалентними фактичному коливанню цін на ринку.

Аналогічним чином, непропорційним фактичному коливанню цін є підвищення цін на закуповувані товари, що передбачається рештою оспорюваних додаткових угод до Договору.

В обґрунтування позову прокурор також зазначив, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Виходячи з вказаної правової норми, прокурор дійшов висновку про те, що зміна ціни за одиницю товару, закуповуваного у відповідності до норм Закону, можлива у разі істотної зміни ринкової ціни на товар в проміжок часу після укладення договору про закупівлю та до повного його виконання та винятково пропорційно такій зміні.

Однак, у даному випадку збільшення ціни за одиницю товару, передбачене оспорюваними додатковими угодами, є непропорційним збільшенню ціни товару на ринку, що свідчить про їх невідповідність вимогам Закону.

Оскільки додатковим угодами №2 від 15.04.2021р., №3 від 29.06.2021р., №4 від 06.10.2021р., №5 від 22.11.2021 р. до Договору передбачається підвищення цін понад 10% у порівнянні з цінами, що передбачалися договором про закупівлю у його первісній редакції, прокурор вважає, що вказані додаткові угоди не відповідають вимогам ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" також з підстав перевищення максимального ліміту зміни ціни.

Прокурор також звернув увагу суду на те, що укладеними додатковими угодами до Договору сторонами змінено не лише ціну одиниць закуповуваних товарів, а і їх загальну кількість, шляхом зменшення обсягу постачання нафтопродуктів. Таким чином, сторонами Договору, поряд з ціною, фактично змінено і предмет договору, що в силу дії ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України є істотною умовою договору, а відтак на нього також поширюються вимоги статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" .

Як зазначає прокурор, зміст положень статей 22 та 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дозволяє дійти висновку про відсутність нормативного механізму, шо передбачав би право сторін договору про закупівлю на зменшення обсягу закупівлі без адекватного зниження ціни договору. Що стосується передбаченого п.2 ч. 5 ст. 41 зазначеного Закону права сторін на зміну ціни на одиницю товару у разі коливання ціни на ринку, останнє в свою чергу не включає в себе можливість зміни предмету договору, зокрема кількісного виразу обсягу закуповуваного товару.

Враховуючи те, шо оскаржувані додаткові угоди, укладено з порушенням вимог Закону, прокурор дійшов висновку про те, що відповідно до ст.ст. 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, останні підлягають визнанню недійсними.

При цьому, прокурор зауважив, що згідно з приписами ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Поряд з цим, визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично незаконною, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна за послідуючими угодами фактично перевищуватиме ціну за одиницю товару більше, ніж на 10%, визначених нормами Закону, у порівнянні із основним договором.

Щодо вимоги про стягнення коштів прокурор зазначив, що відповідно до ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до умов Договору ТОВ "КРЕЙН ЕНЕРДЖІ" (нова назва ТОВ "АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22") зобов`язано поставити МКП "БЕРДИЧІВКОМУНСЕРВІС" нафтопродуктів (бензин А-92 - 11600 л, дизельне паливо 34400 л, газ скраплений 1500 л) на суму 1 069 595,00 грн 00 коп., однак згідно накладних та платіжних доручень поставило нафтопродуктів менше (бензин А-92 - 8500 л, дизельне паливо - 28205 л, газ скраплений - 1305 л) на суму 1 039 571,25 грн.

Оскільки додаткові угоди №№1-5 є недійсними, то сума коштів витрачених на нафтопродукти має визначатись за умовами основного Договору та становити 854 799,90 грн. (22,85*8500 - 22,85*28205 + 12,33*1305), тобто отримана ТОВ "КРЕЙН ЕНЕРДЖІ" оплата у сумі 184 771,35 гри. (1 039 571,25 грн. - 854 799,90 грн.) за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України.

Крім того, прокурор звернув увагу суду на те, що згідно висновку Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі UA-2020-12-23-007211-е, за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері закупівель в частині внесення змін до Договору встановлено, що Замовником в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", до Договору укладено додаткову угоду від 09.03.2021 року № 1 на збільшення ціни за одиницю товару без документального підтвердження коливання ціни товару на ринку в сторону збільшення його ціни, а також внаслідок укладення додаткових угод від 15.04.2021 року № 2, від 29.06.2021 року № 3 та від 06.10.2021 року № 4 перевищено максимальний ліміт щодо зміни ціни, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону. Разом з тим, такі дії можуть призвести до недоотримання Замовником активів.

У зв`язку із цим Північний офіс Держаудитслужби зобов`язав МКП "БЕРДИЧІВКОМУНСЕРВІС" здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом розірвання Договору про закупівлю від 08.02.2021 р. № 11 відповідно до норм ч. 2 ст. 202 Господарського кодексу України, з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України в межах законодавства, та повернення зайво сплачених коштів (у разі здійснення постачання предмету закупівель з урахуванням змінених істотних умов Договору, що внесені додатковими угодами від 09.03.2021 року № 1 від 15.04.2021 року № 2, від 29.06.2021 року № 3 та від 06.10.2021 року № 4), а також протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднення через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

МКП "БЕРДИЧІВКОМУНСЕРВІС" виконало вимогу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області лише частково, додатковою угодою № 6 від 30.11.2021р. Договір розірвано. Разом з тим, жодних інших дій, спрямованих на повернення до міського бюджету зайво сплачених коштів, не зроблено.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, прокурор вважає, що є всі підстави для стягнення з ТОВ "КРЕЙН ЕНЕРДЖІ" (нова назва ТОВ "АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22") на користь Бердичівської міської ради надмірно сплачених коштів у сумі 184 771 грн 35 коп.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини, Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області звернувся до суду з відповідним позовом за захистом порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.2 ЗУ "Про прокуратуру" на прокуратуру покладається, зокрема, така функція як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 23 ЗУ "Про прокуратуру" регламентовано особливості представництва інтересів громадянина або держави в суді, що полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.ч.3, 4 абз.2 ч.5 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Ще однією обов`язковою умовою для наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді є не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Так, матеріали справи не містять доказів вжиття Бердичівською міською радою Житомирської області заходів щодо розірвання спірних додаткових угод та повернення ТОВ "КРЕЙН ЕНЕРДЖІ" (нова назва ТОВ "АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22") безпідставно набутих коштів, крім цього, Бердичівська міська рада Житомирської області не заперечувала щодо представництва прокурором інтересів держави в її інтересах в судовому порядку. На підставі чого, Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області звернулась до Бердичівської міської ради Житомирської області з повідомленням від 15.05.2024 №50-90-2521 вих-24 про намір здійснити представництво інтересів держави в суді у спірних правовідносинах.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави, а наявність або відсутність порушених прав позивача встановлюється судом під час розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. За змістом ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), серед способів захисту визначено визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

За приписами ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до ч. 1,2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ч. 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов?язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов?язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі". Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

За змістом статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Ч. 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

При прийнятті рішення господарський суд в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховує правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі №922/2321/22, щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

У справі № 922/2321/22 на вирішення Великої Палати Верховного Суду було поставлено питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшувати ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.

Велика Палата Верховного Суду в постанові № 922/2321/22 від 25.01.2024 зазначила, що норми пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не дозволяють збільшувати ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю з огляду на таке:

Відповідно до частини першої статті 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону №922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922- VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону №922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII. У цьому Законі в редакції до 19.04.2020 норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі".

Отже, вказана норма Закону №922-VIII в редакції до 19.04.2020 не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Зазначена норма була змінена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" №114-IX від 18.09.2019 (далі - Закон №114-ІХ), яким Закон №922-VIII було викладено в новій редакції. При цьому зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

Як вбачається з пояснювальної записки до проєкту Закону №114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії "ціновому демпінгу", коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.

За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом №114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати "ціновий демпінг" з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю."

Відповідна правова позиція була викладена в п. 43-63 постанови Великої Палати Верховного Суду № 922/2321/22 від 24.01.2024.

При розгляді даної справи господарським судом встановлено, що договором № 11 від 08.02.2021 сторони погодили всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Разом із тим, внаслідок укладання додаткових угод №№ 1-5 ціну на нафтопродукти безпідставно збільшено на бензин з 22,85 грн до 27,90 грн, тобто на 5,05 грн (на 22,10 % від первинної ціни), на дизельне паливо з 22,85 грн до 30,12 грн, тобто на 7,27 грн (31,82%), на газ скраплений з 12,33 грн до 14,25 грн, тобто на 1,92 грн (15,57%). При цьому обсяг постачання зменшено :бензину з 11600 л до 8500 л (на 3100 л менше), дизельного палива з 34400 л до 28205 л (на 6195 л менше), газу скрапленого з 1500 л до 1305 л (на 195 л менше).

Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Такий правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"

Необхідність укладення додаткових угод до договору обґрунтовано відповідачем1 - збільшенням ціни товару.

На підтвердження факту підвищення цін на бензин, дизельне паливо та скріплений газ судом досліджено експертні висновки Київської торгово - промислової палати від 15.02.2021р. №Ц-179/4, від 07.04.2021р. №Ц-423, від 24.06.2021 р. №Ц-692, від 04.10.2021р. №Ц-1091 та від 16.11.2021 р. №Ц-1265.

Суд вважає, що вказані висновки не можуть бути достатньою підставою для збільшення ціни, оскільки не містять відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, а також в них відсутній аналіз вартості товару на конкретну дату укладання додаткових угод у порівнянні з попередніми періодами від дати укладання попередньої додаткової угоди, у зв`язку з чим не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно вказана інформація не може підтверджувати коливання ціни на товар.

Аналогічних висновків щодо неправомірності використання для змін істотних умов договору закупівлі довідок із відсутністю відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, відсутністю аналізу вартості товару на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами дати укладання договору дійшов Верховний Суд у постанові від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, у постанові від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21.

При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Виключно коливання цін на ринку електроенергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.

Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 11.05.2023 у справі № №910/17520/21.

Згідно з ч. 1 - ч. 3 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною першою статті 175 ГК України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 185 ГК України, до укладення господарських договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних організованих ринків капіталу, організованих товарних ринків, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч. 1 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У п. 90 постанови Великої Палати Верховного суду від 24.01.2024 року у справі № 922/2321/22 викладено правову позицію, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Проте як встановлено судом вище, з аналізу додаткових угод слідує, що ціна за укладеним між сторонами Договором у відсотковому значенні збільшилась; Бензину А-95 на 22,10 % більше від первинної ціни, дизельного пального на 31,82 % більше від первинної ціни та скрапленого газу на 15,57% більше від первинної ціни. При цьому, кількість літрів палива зменшено.

За таких обставин, збільшення ціни товару у додаткових угодах № 1-5 по відношенню до погодженої у Договорі ціни здійснено з порушенням ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема п. 2 ч. 5 ст. 41 цього Закону, та не відповідає принципам здійснення публічних закупівель, визначеним у ст. 5 цього Закону.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог прокурора у даній частині та визнання недійсними додаткові угоди: № 1 від 09.03.2021р., № 2 від 15.04.2021р., № 3 від 29.06.2021р., № 4 від 06.10.2021р., №5 від 22.11.2021р.

Щодо стягнення безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів в сумі 184 771,35 грн.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється в договорі купівлі-продажу в відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною 1 статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

Згідно ч. 3 ст. 66 Закону, відповідний двосторонній договір має встановлювати: предмет договору; ціну електричної енергії, визначену у грошових одиницях; обсяг електричної енергії та графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії; строки та порядок постачання електричної енергії; порядок повідомлення про договірні обсяг купівлі-продажу електричної енергії за укладеним двостороннім договором; порядок та форму розрахунків; строки та порядок оформлення актів приймання-передачі обсягів купівлі-продажу електричної енергії; права, обов`язки та відповідальність сторін; строк дії договору.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч. 4 ст. 179 ГК України).

Згідно з статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України "Купівля-продаж".

Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Як вже зазначалось відповідно до умов Договору Відповідач 1 зобов?язаний поставити МКГ «БЕРДИЧІВКОМУНСЕРВІС» нафтопродуктів (бензин А-92 - 11600 л, дизельне паливо 34400 л, газ скраплений 1500 л) на суму 1069595,00 грн, однак згідно накладних та платіжних доручень поставило нафтопродуктів менше (бензин А-92 - 8500 л, дизельне паливо - 28205 л, газ скраплений - 1305 л) на суму 1039571,25 грн.

На виконання Договору та додаткових угод до нього Відповідачем 1 поставлено, а МКП «Бердичівкомунсервіс» отримано обумовлені договором нафтопродукти на суму 1039571,25 грн, про що свідчать наступні документи:

Газ скраплений: Накладна № 37 від 03.03.2021 на 105 л за ціною 10,28 грн. без ПДВ на загальну суму 1294,65 грн. з ПДВ; Накладна Nє 63 від 25.03.2021 на 250 л за ціною 11,30 грн. без ПДВ на загальну суму 3390,00 грн. з ПДВ; Накладна № 261 від 02.07.2021 на 200 л за ціною 11,88 грн. без ПДВ на загальну суму 2375,00 грн. без ПДВ; Накладна № 381 від 03.09.2021 на 750 л за ціною 11,88 грн. без ПДВ на загальну суму 8910,00 грн. без ПДВ;

Бензин А-92: Накладна № 64 від 02.04.2021 на 500 л за ціною 20,35 грн. без ПДВ на загальну суму 10175,00 грн. без ПДВ; Накладна № 261 від 02.07.2021 на 2000 л за ціною 23,25 грн. без ПДВ на загальну суму 46500,00 грн. без ПДВ; Накладна № 381 від 03.09.2021 на 3000 л за ціною 23,25 грн. без ПДВ на загальну суму 69750,00 грн. без ПДВ; Накладна № 460 від 07.10.2021 на 3000 л за ціною 23,25 грн. без ПДВ на загальну суму 69750,00 грн. без ПДВ;

Дизельне паливо: Накладна № 64 від 02.04.2021 на 1000 л за ціною 20,30 грн. без ПДВ на загальну суму 20300,00 грн. без ПДВ; Накладна № 111 від 19.04.2021 на 2000 л за ціною 22,22 грн. без ПДВ на загальну суму 44450,00 грн. без ПДВ; Накладна № 156 від 13.05.2021 на 3000 л за ціною 22,22 грн. без ПДВ на загальну суму 66675,00 грн. без ПДВ; Накладна № 261 від 02.07.2021 на 3000 л за ціною 22,23 грн. без ПДВ на загальну суму 66675,00 грн. без ПДВ; Накладна № 381 від 03.09.2021 на 5000 л за ціною 22,23 грн. без ПДВ на загальну суму 111150,00 грн. без ПДВ; Накладна № 460 від 07.10.2021 на 7000 л за ціною 23,55 грн. без ПДВ на загальну суму 164850,00 грн. без ПДВ; Накладна № 545 від 24.11.2021 на 7205 л газу за ціною 25,10 грн. без ПДВ на загальну суму 180845,50 грн. без ПДВ.

Крім того, МКП «Бердичівкомунсервіс» сплачено за Договором суму у розмірі 1039571,25 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №68 від 15.03.2021 на суму 1294,65 грн., № 93 від 25.03.2021 на суму 3390,00 грн., №108 від 08.04.2021 на суму 36570,00 грн., № 126 від 27.04.2021 на суму 53340,00 грн., №176 від 26.05.2021 на суму 80010,00 грн., № 263 від 13.07.2021 на суму 138660,00 грн., №377 від 16.09.2021 на суму 227772,00 грн., № 457 від 26.10.2021 на суму 281520,00 грн., №524 від 29.11.2021 на суму 217014,60 грн.

З урахуванням вищевикладеного, сума коштів витрачених на нафтопродукти має визначатись за умовами основного договору та становити 854799,90 грн. (22,85*8500 + 22,85*28205 + 12,33*1305), а тому дані надмірно сплачені грошові кошти у загальному розмірі 184771,35 грн. (1039571,25 грн. - 854799,90грн.) підлягають стягненню з відповідача 1 на корить місцевого бюджету Бердичівської міської ради Житомирської області.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачами у встановленому законом порядку позовні вимоги прокурора не спростовано.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області (13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Вінницька, 23) в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради Житомирської області (13300, Житомирська обл., м. Бердичів, площа Центральна, 1, код ЄДРПОУ 13576960) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22" (65059, м. Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, 90, код ЄДРПОУ 41829696) та до Міського комунального підприємства "БЕРДИЧІВКОМУНСЕРВІС" (13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Чуднівська, 156, код ЄДРПОУ 37752790) - задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 09.03.2021 до Договору про закупівлю №11 від 08.02.2021р., укладену між Міським комунальним підприємством "БЕРДИЧІВКОМУНСЕРВІС" (13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Чуднівська, 156, код ЄДРПОУ 37752790) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22" (65059, м. Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, 90, код ЄДРПОУ 41829696)

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 15.04.2021 до Договору про закупівлю №11 від 08.02.2021р., укладену між Міським комунальним підприємством "БЕРДИЧІВКОМУНСЕРВІС" (13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Чуднівська, 156, код ЄДРПОУ 37752790) та Товаристваом з обмеженою відповідальністю "АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22" (65059, м. Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, 90, код ЄДРПОУ 41829696)

4. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 29.06.2021 до Договору про закупівлю №11 від 08.02.2021р., укладену між Міським комунальним підприємством "БЕРДИЧІВКОМУНСЕРВІС" (13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Чуднівська, 156, код ЄДРПОУ 37752790) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22" (65059, м. Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, 90, код ЄДРПОУ 41829696)

5. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 06.10.2021 до Договору про закупівлю №11 від 08.02.2021р., укладену між Міським комунальним підприємством "БЕРДИЧІВКОМУНСЕРВІС" (13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Чуднівська, 156, код ЄДРПОУ 37752790) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22" (65059, м. Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, 90, код ЄДРПОУ 41829696)

6. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 22.11.2021 до Договору про закупівлю №11 від 08.02.2021р., укладену між Міським комунальним підприємством "БЕРДИЧІВКОМУНСЕРВІС" (13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Чуднівська, 156, код ЄДРПОУ 37752790) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22" (65059, м. Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, 90, код ЄДРПОУ 41829696)

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22" (65059, м. Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, 90, код ЄДРПОУ 41829696) до загального фонду міського бюджету Бердичівської міської ради ( 10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, код ЄДРПОУ 37976485, №UA238999980314060544000006825, Державна казначейська служба, код платежу 24060300) надмірно сплачені кошти в сумі 184 771 ( сто вісімдесят чотири тисячі сімсот сімдесят одна)грн. 35коп.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22" (65059, м. Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, 90, код ЄДРПОУ 41829696) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, код ЄДРПОУ 02909950, р/р UA598201720343110001000011049 у ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу - повернення судового збору (судових витрат)) судовий збір в сумі 18 168 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят вісім)грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повне рішення складено 28 жовтня 2024 р.

Суддя К.Ф. Погребна