ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3588/24
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання В.О. Ващенко
за участю представників:
від позивача - Паровенко Я.О., Черненко М.О.,
від відповідача - Панько М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Споживчого товариства "Онікс" до Громадської організації "Дитячий спортивний клуб "Тигрьонок" про стягнення заборгованості в загальній сумі 45661,12 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Споживче товариство "Онікс" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Громадської організації "Дитячий спортивний клуб "Тигрьонок" про стягнення заборгованості в загальній сумі 45661,12 грн., в т.ч. 41886,67 грн. - основного боргу, 1174,52 грн. - 3% річних, 2599,93 грн. - інфляційних втрат та 3028,00 грн. судового збору. В обґрунтування позивач посилається на наступне.
Як вказує позивач, 31.12.2022 року між Споживчим товариством "Онікс" (орендодавець) та Громадською організацією "Дитячий спортивний клуб "Тигрьонок" (орендар) укладено договір оренди об`єкта нерухомості № 1, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення будівлі бізнес-центру загальною площею 243,8 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11, зі сторони вул. Сегедської, 18, а саме: зал № 254 площею 206,1 кв.м; частина приміщень № 252, 252а, 253 площею 37,7 кв.м. Відповідно до п. 4.2 договору оренди термін його дії становить з 01.01.2023 р. по 31.12.2023 р. включно.
Також позивач вказує, що орендоване майно є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська облспоживспілка? (яке є повним правонаступником прав та обов`язків Одеської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка?) та закріплене за позивачем на праві господарського відання згідно з договором про закріплення майна на праві господарського відання від 27.12.2019 року, яке зареєстроване у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (копії свідоцтва про право власності на нежилу будівлю № 016473 від 04.12.2001 р., виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради; повного витягу з ЄДРЮОФОП та ГФ щодо ТОВ "Одеська облспоживспілка?; договору про закріплення майна на праві господарського відання від 27.12.2019 р. разом з актом приймання-передачі майна у господарське відання згідно договору від 27.12.2019 р. та витягу про реєстрацію 09.04.2020 р. іншого речового права з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно додаються).
Згідно з п. 8.8 договору оренди закінчення терміну дії договору та/або його дострокове припинення не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Припинення договору не тягне за собою припинення зобов`язання орендаря щодо погашення заборгованості з орендної плати, сплати інших платежів та/або пені. Припинення даного зобов`язання відбувається лише його належним виконанням.
Окрім того, позивач наголошує, що п.п. 3.3.2 п. 3.3 розділу 3 договору оренди орендар зобов`язаний, зокрема, вчасно і в повному обсязі, відповідно до умов договору сплачувати орендну плату, передплату орендної плати, відшкодовування комунальних платежів у строки, визначені цим договором.
Так, пунктом 7.4 договору оренди сторони погодили, що у разі дострокового розірвання договору за ініціативою орендаря, останній зобов`язаний письмово повідомити орендодавця в 30-денний термін до настання дати дострокового розірвання договору.
При цьому відповідно до змісту п. 2.5 договору визначено, що обов`язок з складання акту приймання-передачі майна в оренду покладається на орендодавця, а при поверненні майна з оренди - складання акту приймання-передачі покладається на орендаря (відповідача).
Так, позивач наголошує, що згідно з п.п. 3.3.2 п. 3.3 розділу 3 договору оренди орендар зобов`язаний, зокрема, вчасно і в повному обсязі, відповідно до умов договору, сплачувати орендну плату, передплату орендної плати, відшкодовування комунальних платежів, у строки визначені цим договором.
Окрім того позивач вказує, що пунктом 11.2 договору оренди визначено, що листування та відправлення будь-якої кореспонденції між сторонами протягом строку дії цього договору, відбувається поштою та/або електронною поштою за поштовими та/або електронними адресами, які вказані в розділі 12 договору "Місцезнаходження, банківські реквізити та підписи сторін?, та/або за допомогою додатків месенджерів. У випадку відправлення кореспонденції електронною поштою, вона є доставленою орендарю в день її відправлення з відповідної адреси електронної пошти, вказаної в розділі 12 договору. У випадку відправлення кореспонденції за допомогою додатків-месенджерів (viber, whatsApp, Telegram тощо), вона вважається доставленою у день її відправлення на відповідний номер телефону, вказаний в розділі 12 цього договору. У разі необхідності отримати оригінали рахунків та/або актів надання послуг, орендар може одержати їх в бухгалтерії, або за клопотанням орендаря, орендодавець відправить зазначені вище документи поштою на адресу зазначену в розділі 12 цього договору. Також сторони повинні в триденний строк повідомляти одна одну про зміну місцезнаходження, банківських реквізитів, номерів телефонів, телефаксів, електронної пошти, керівників підприємств. Орендар несе відповідальність за правильність вказаної орендарем адреси місцезнаходження, електронної пошти та контактних номерів телефонів.
За ствердженнями позивача, 01.08.2022 р. орендарю на телефонний номер НОМЕР_1 (вайбер), який зазначений у розділі 12 договору оренди, направлений рахунок на оплату орендної плати № 38 від 31.07.2023 р. на суму 34132,00 грн. за серпень 2023 р., який направлений на застосунок "Viber? за номером телефону НОМЕР_2 , який зазначений як контактний номер відповідача. На зазначене повідомлення відповідач надав зворотній зв`язок (роздруківка листування із за стосунку "Viber? за номером телефону НОМЕР_1 ).
При цьому позивач вказує, що 22.08.2023 р. відповідач згідно з платіжним дорученням № 109 здійснив часткову оплату орендної плати за серпень 2023 р. згідно вищевказаного рахунку в сумі 15000,00 грн., від сплати залишку заборгованості з орендної плати за серпень 2023 р. відповідач відмовився.
Крім того, як вказує позивач, 19.03.2024 р. відповідачу було направлено претензію про виконання зобов`язань за договором оренди з вимогою сплатити заборгованість за серпень 2023 р. у розмірі 19132,00 грн., вимоги якої були відповідачем проігноровані та заборгованість лишилася не сплаченою.
Таким чином, враховуючи, що відповідач зазначене положення договору оренди порушив, зазначивши у своїй заяві про дострокове розірвання договору оренди, поданій 15.08.2023 р., дату його розірвання 31.08.2023 р., позивач вважає, що дія вказаного договору оренди може вважатись припиненою лише з 15.09.2023 р., з огляду на що відповідач зобов`язаний здійснити оплату орендної плати за серпень 2023 року, а також з 01.09.2023 р. по 15.09.2023 р.
Враховуючи вищенаведені обставини позивач зазначає, що станом на 29.07.2024 р. заборгованість відповідача за договором оренди об`єкта нерухомості № 1 від 31.12.2022 р. складає 45661,12 грн., а саме: 19132,00 грн. - орендна плата за серпень 2023 р., 22754,67 грн. - орендна плата за вересень 2023 р., 1174,52 грн. - 3% річних, інфляційне збільшення - 2599,93 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2024 р. позовну заяву Споживчого товариства "Онікс" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3588/24, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 11.09.2024 р. об 11:00 год.
Так, розгляд справи в судовому засіданні 11.09.2024 р. об 11:00 год. не відбувся у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги, про що господарським судом складено відповідну довідку.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 р. розгляд справи призначено на 01 жовтня 2024 р. о 10:30 год.
13.09.2024 р. від СП "Онікс" до господарського суду надійшло клопотання (вх. № 33409/24), в якому позивач просить приєднати до матеріалів справи документи.
30.09.2024 р. від Громадської організації "Дитячий спортивний клуб "Тигрьонок" до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 35566/24), в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог Споживчому товариству "Онікс" в повному обсязі. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на наступне. Як вказує відповідач, право господарського відання та право оперативного управління є похідними правами і реєструються такі права після проведення державної реєстрації права власності на відповідний об`єкт нерухомого майна. При цьому відповідач зазначає, що відповідно до вказаних у п. 1.1 договору оренди приміщень не значиться у Державному реєстрі речових прав, а експлікація приміщень чи технічний паспорт до договору не додавалась. Між тим відповідач додає, що із наданої частково (не всі сторінки) позивачем інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.05.2023 року вбачається, що право господарського відання на приміщення 5 поверху, за адресою: Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11, реєструвались частинами на протязі декількох років та на різних суб`єктів господарювання, зокрема: згідно запису про інше речове право 36261887 від 09.04.2020 року право господарського відання, в тому числі на приміщення 5 поверху, площею 390,2 кв.м, було зареєстроване за Білгород-Дністровським міським споживчим товариством; згідно запису про інше речове право 36261563 від 09.04.2020 року право господарського відання, в тому числі на приміщення 5 поверху, площею 411,7 кв.м, було зареєстроване за Споживчим товариством "Гермес Кооп?; відповідно до запису про інше речове право 36261783 від 09.04.2020 року право господарського відання, в тому числі на приміщення 5 поверху, площею 305,8 кв.м, було зареєстроване за позивачем. Водночас, за ствердженнями відповідача, не було визначено та не було конкретизовані номера та площа приміщень, що передані у господарське відання.
При цьому відповідач наголошує, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.04.2024 року, яку отримав відповідач, вбачається, що право господарського відання було зареєстроване: за Білгород-Дністровським міським споживчим товариством, в тому числі на приміщення 5 поверху, площею 390,2 кв.м. (з розшифруванням по кабінетах); за Споживчим товариством "Онікс? в тому числі на приміщення 5 поверху, площею 305,8 кв.м. (без конкретизації по кабінетах); за Споживчим товариством "Гермес Кооп?, в тому числі на приміщення 5 поверху, площею 411,7 кв.м. (без конкретизації по кабінетах).
Таким чином, як вказує відповідач, на момент укладання договору оренди позивач не мав законних прав передавати у користування будь-які приміщення. Окрім того, відповідач зазначає, що доказів того, що саме вказані у договорі оренди приміщення перебувають у користуванні позивача до позовної заяви не надано, а також у договорі оренди не зазначено, за яким саме договором про закріплення майна на праві господарського відання (номер, дата) позивач отримав у користування приміщення. У зв`язку з тим, що з матеріалів справи не вбачається, що позивач є власником чи користувачем вказаних приміщень, відповідач вважає вимоги про стягнення заборгованості за договором оренди неправомірними та незаконними. Наразі відповідач вважає, що вказаний договір оренди був вчинений посадовими особами позивача з перевищенням своїх службових повноважень, а кошти від орендаря були отримані без достатніх правових підстав.
Також відповідач вказує, що з огляду на зміст позовної заяви та розрахунку заборгованості позивачем пред`явлено до стягнення заборгованість за серпень 2023 року у розмірі 19132,00 грн. та за вересень 2023 року у розмірі 22754,67 грн., однак 31.07.2023 року позивачем було виставлено рахунок № 38 на сплату орендної плати за серпень 2023 року у розмірі 70% на суму 34132,00 грн. Разом з тим відповідач зауважує, що 15.08.2023 року через месенджер Viber (на номер телефону НОМЕР_3 , що вказаний позивачем у реквізитах договору оренди) ним було повідомлено, що можливість оплачувати таку орендну плату відсутня та про неможливість надалі користуватись приміщенням. Між тим, як вказує відповідач, у відповідь через месенджер Viber позивач запропонував відповідачу написати заяву про розірвання договору оренди з 31.08.2023 р. з датою 01.08.2023 року та повідомив, що в кінці місяця ним буде складений акт прийому-передачі приміщень, що, за ствердженнями відповідача, й було зроблено останнім. При цьому відповідач наголошує, що у відповідь ним не було отримано заперечень проти розірвання договору оренди з 31.08.2023 року. Крім того відповідач додає, що з 16.08.2023 р. не користувався приміщеннями та не проводив там заняття, а 22.08.2023 р. повністю звільнив приміщення та вивіз свій інвентар (татамі, спортивні приналежності тощо) та сплатив 15000,00 грн. за час фактичного користування (з 01.08.2023 по 15.08.2023) приміщеннями у серпні 2023 року. В подальшому ж, як зауважує відповідач, у жовтні 2023 року ним було сплачено заборгованість по комунальним платежам.
Наразі відповідач зауважує, що його діяльність є соціальною, а не господарською, пов`язана з фізичним та спортивним вихованням дітей, та відповідно до членських внесків та можливостями батьків, а також, враховуючи, що укладання договору відбулось в період запровадження воєнного стану, відповідач не мав можливості сплачувати орендну плату за період, коли він не може проводити заняття з членами свого клубу. Таким чином, відповідач наголошує, що повністю сплатив заборгованість за фактичні дні користування приміщенням за серпень 2023 року. Окрім того відповідач зазначає, що повністю звільнив приміщення 22 серпня 2023 року, тобто не використовував та не міг використовувати їх у вересні та не мав до них доступу. Між тим відповідач вказує, що відсутність заборгованості також підтверджується відсутністю будь-яких рахунків, первинних документів, вимог щодо сплати заборгованості по комунальним платежам за вересень та інших вимог від позивача, а також з огляду на переписку з позивачем питання оплати за вересень 2023 року ним не ставилось, що також підтверджується виставленою претензією у березні 2024 року, де йшлося лише про заборгованість за серпень 2023 року.
Позиція позивача про те, що відповідач не повідомив позивача про розірвання за 30 днів, за ствердженнями останнього, спростовується перепискою між сторонами, в якій сам позивач підтвердив розірвання договору оренди з 31.08.2023 року та запропонував відповідачу написати відповідний лист. На думку відповідача, дії позивача по погодженню розірвання договору, пропозицією про написання відповідачем листа про розірвання попередньою датою, а потім пред`явлення вимог про сплату орендної плати за час, коли відповідач фактично не користувався та не міг користуватись приміщеннями, є не справедливою та недобросовісною. Відтак, на думку відповідача, відсутні будь-які правові підстави для стягнення заборгованості за вересень 2023 року.
Також 30.09.2024 р. від представника Громадської організації "Дитячий спортивний клуб "Тигрьонок" - адвоката Панько .М.М. до господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 35567/24), оскільки представник відповідача приймає участь в судовому зсіданні в Комінтернівському районному суді Одеської області.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.10.2024 р. розгляд справи відкладено на 10.10.2024 р.
07.10.2024 року від Споживчого товариства "Онікс" до господарського суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 36520/24), згідно з якою позивач вважає, що поданий відповідачем відзив є необґрунтованим та безпідставним, а обставини, викладені в ньому, не підтверджені відповідними доказами по справі, при цьому подані докази є такими, що не мають доказового значення по даній справі.
У судовому засіданні 10 жовтня 2024 року було оголошено перерву до 23 жовтня 2024 року об 11:00 год., про що під розписку повідомлено представників сторін.
У судовому засіданні 23 жовтня 2024 року було оголошено перерву до 28 жовтня 2024 року о 15:30 год., про що під розписку повідомлено представників сторін.
Під час розгляду справи у судовому засіданні 28.10.2024 р. представники позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, натомість представник відповідача заперечував проти задоволення позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається із матеріалів справи, постановою правління Одеської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка" від 09.12.2019 року "Про закріплення за Споживчим товариством "Онікс" частини приміщень адміністративної будівлі Облспоживспілки на праві господарського відання", розглянувши клопотання Споживчого товариства "Онікс" про закріплення за споживчим товариством частини приміщень адміністративної будівлі Одеської облспоживспілки на праві господарського відання, а також з метою впровадження режиму економії матеріальних і фінансових ресурсів та ефективності використання матеріально-технічної бази, керуючись п.п. м) п. 35 статуту Облспоживспілки, ст.ст. 134, 135, 136 Господарського кодексу України, та листом Мінюсту України № 624-0-2-11/8.1 від 24.10.2011 р., правління постановило:
1. Закріпити за Споживчим товариством "Онікс" з 01.01.2020 року на праві господарського відання частину приміщень адміністративної будівлі Облспоживспілки, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11, загальною площею 1469,8 кв.м, а саме:
- підвальні приміщення: кладова № 34, площею 8,6 кв.м; підсобне № 39, площею 6,2 кв.м; коридор № 41, площею 5,1 кв.м; підсобне № 416, площею 6,9 кв.м; основне № 41в, площею 21,2 кв,м; коридор № 42, площею 30,7 кв.м; основне № 43, площею 18,3 кв.м; кладова № 44, площею 2,3 кв.м; основне № 45, площею 18,0 кв.м; основне № 47, площею 9,3 кв.м; основне № 48, площею 18,2 кв.м; основне № 49, площею 13,7 кв.м; коридор № 50, площею 12,7 кв.м; туалет № 51, площею, 3,6 кв.м; основне № 52, площею, 69,7 кв.м; основне № 58, площею 36,2 кв.м; сходи IV, площею 13,8 кв.м, всього площею 294,5 кв.м;
- приміщення І поверху: основна № 47, площею 23,3 кв.м; основна № 48, площею 7,5 кв.м; основна № 48а, площею 4,1 кв.м; коридор № 486, площею 12,5 кв.м; основна № 49, площею 9,2 кв.м; основна № 50, площею 12,3 кв.м; основна № 50а, площею 13,5 кв.м; основна № 51, площею, 11,4 кв.м; основна № 51а, площею 5,6 кв.м; коридор № 52, площею 5,5 кв.м; підсобне № 52а, площею 1,6 кв.м; підсобне № 526, площею 1,6 кв.м; підсобне 52в, площею 1,7 кв.м; підсобне, 52г, площею 3,2 кв.м; підсобне 52д, площею 4,6 кв.м; хол № 53, площею 35,4 кв.м; основна № 53а, площею 6,3 кв.м; коридор № 54, площею 2,9 кв.м; підсобне № 54а, площею 3,0 кв.м; туалет № 546, площею 1,4 кв.м; вмивальня № 54в, площею 2,1 кв.м; туалет № 54г, площею 1,5 кв.м; коридор № 54д, площею 5,9 кв.м; гараж № 54е, площею 25,2 кв.м; коридор № 55, площею 6,5 кв.м; каса № 55а, площею 3,2 кв.м; основна 556, площею 2,0 кв.м; сходи IV, площею 13,9, всього площею 226,9 кв.м;
- приміщення II поверху: кабінет № 115, площею 19,5 кв.м; кабінет № 116, площею 23,0 кв.м; кабінет № 117, площею 14,2 кв.м; коридор № 118, площею 27,4 кв.м; коридор № 119а, площею 3,3 кв.м; коридор № 1196, площею 1,7 кв.м; вмивальня № 119в, площею 3,0 кв.м; туалет № 119г, площею 2,7 кв.м; туалет № 119е, площею 2,6 кв.м; кабінет № 120, площею 18,2 кв.м; кабінет № 121, площею 13,2 кв.м; кабінет № 122, площею 13,9 кв.м; кабінет № 123, площею 11,7 кв.м; кабінет № 124, площею 15,8 кв.м; коридор № 125, площею 3,7 кв.м; коридор № 125а, площею 5,6 кв.м; підсобне № 1256, площею 8,1 кв.м; кладова № 125в, площею 6,1 кв.м; кабінет № 126, площею 37,9 кв.м; площею 9,1 кв.м, всього площею 259,8 кв.м;?
- приміщення III поверху: кабінет № 157, площею 5,0 кв.м; кабінет № 158, площею 18,9 кв.м; кабіпсі № 159, площею 20,3 кв.м; кабінет № 159а, площею 20,3 кв.м; кабінет № 160, площею 38,3 кв.м; кабінет № 161, площею 41,6 кв.м; кабінет № 162, площею 27,4 кв.м; кабінет № 165, площею 27,3 кв.м; кабінет № 166, площею 37,2 кв.м; кабінет № 183, площею 11,9 кв.м; кабінет № 184, площею 13,5 кв.м; - кабінет № 185, площею 11,1 кв. м.; - кабінет № 186, площею 13,5 кв. м.; - кабінет № 187, площею 12,0 кв. м.; коридор № 188, площею 27,9 кв.м; кладова № 1 88а, площею 2,5 кв.м, всього площею 328,7 кв.м;
- приміщення ІVповерху: кабінет № 214, площею 19,2 кв.м; кабінет № 218, площею 19,5 кв.м, всього площею 38,7 кв.м;
- приміщення V поверху: коридор № 252, площею 19,0 кв.м; коридор № 252а, площею 15,1 кв.м; кабінет № 253, площею 20,5 кв.м; зал № 254, площею 206,1 кв.м; зал № 256, площею 45,1 кв.м, всього площею 305,8 кв.м;
- частина даху, площею 15,4 кв.м.
2. Закріплення вказаних приміщень адміністративної будівлі Облспоживспілки за Споживчим товариством "Онікс" здійснити на підставі договору про закріплення майна на праві господарського відання.
3. Передачу майна у господарське віддання оформити актом приймання - передачі до договору про закріплення майна, станом на 31.12.2019 р. Для передачі майна на праві господарського відання створити комісію у складі уповноважених представників Облспоживспілки (додаток № 1). Головою комісії призначити першого заступника голови правління Облспоживспілки Макарову Л.А.
4. Уповноважити першого заступника голови правління Облспоживспілки Макарову Людмилу Андріївну, підписати зі Споживчим товариством "Онікс" договір про закріплення майна на праві господарського відання зі сторони Облспоживспілки.
5. Начальнику відділу правової роботи Облспоживспілки Дущаку Д.С, спільно з бухгалтерією правління розробити проект договору про закріплення майна на праві господарського відання та акт приймання - передачі до договору.
6. Надати право Споживчому товариству "Онікс" здавати передані в господарське відання приміщення в оренду та укладати в подальшому договори оренди приміщень Облспоживспілки, які передані в господарське відання.
Поряд з цим судом встановлено, що 27 грудня 2019 року між Одеською обласною спілкою споживчих товариств "Облспоживспілка" (власник) та Споживчим товариством "Онікс" (користувач) був укладений договір про закріплення майна, що перебуває у власності Одеської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка", на праві господарського відання, згідно з п. 1.1 якого предметом договору є передача власником користувачеві на підставі постанови правління Облспоживспілки протокол засідання № 10 п. 3 від 09.12.2019 року у господарське відання майна, що перебуває у власності Одеської облспоживспілки для здійснення комерційної господарської діяльності користувача.
Згідно з п. 1.2 договору про закріплення майна від 27.12.2019 р. власник передає користувачеві в господарське відання частину нежитлових приміщень адміністративної будівлі Одеської облспоживспілки, загальною площею 1469,8 кв. м. (надалі - майно), яка розташована за адресою: Фонтанська дорога, 11 в м. Одесі, а саме:
- підвальні приміщення: кладова № 34, площею 8,6 кв.м; підсобне № 39, площею 6,2 кв.м; коридор № 41, площею 5,1 кв.м; підсобне № 416, площею 6,9 кв.м; основне № 41в, площею 21,2 кв.м; коридор № 42, площею 30,7 кв.м; основне № 43, площею 18,3 кв.м; кладова № 44, площею 2,3 кв.м; основне № 45, площею 18,0 кв.м; основне № 47, площею 9,3 кв.м; основне № 48, площею 18,2 кв.м; основне № 49, площею 13,7 кв.м; коридор № 50, площею 12,7 кв.м; туалет № 51, площею, 3,6 кв.м; основне № 52, площею, 69,7 кв.м; основне № 58, площею 36,2 кв.м; сходи IV, площею 13,8 кв.м, всього площею 294,5 кв.м;
- приміщення І поверху: основна № 47, площею 23,3 кв.м; основна № 48, площею 7,5 кв.м; основна № 48а, площею 4,1 кв.м; коридор № 486, площею 12,5 кв.м; основна № 49, площею 9,2 кв.м; основна № 50, площею 12,3 кв.м; основна № 50а, площею 13,5 кв.м; основна № 51, площею, 11,4 кв.м; основна № 51а, площею 5,6 кв.м; коридор № 52, площею 5,5 кв.м; підсобне № 52а, площею 1,6 кв.м; підсобне № 526, площею 1,6 кв.м; підсобне 52в, площею 1,7 кв.м; підсобне, 52г, площею 3,2 кв.м; підсобне 52д, площею 4,6 кв.м; хол № 53, площею 35,4 кв.м; основна № 53а, площею 6,3 кв.м; коридор № 54, площею 2,9 кв.м; підсобне № 54а, площею 3,0 кв.м; туалет № 546, площею 1,4 кв.м; вмивальня № 54в, площею 2,1 кв.м; туалет № 54г, площею 1,5 кв.м; коридор № 54д, площею 5,9 кв.м; гараж № 54е, площею 25,2 кв.м; коридор № 55, площею 6,5 кв.м; каса № 55а, площею 3,2 кв.м; основна 556, площею 2,0 кв.м; сходи IV, площею 13,9, всього площею 226,9 кв.м;
- приміщення II поверху: кабінет № 115, площею 19,5 кв.м; кабінет № 116, площею 23,0 кв.м; кабінет № 117, площею 14,2 кв.м; коридор № 118, площею 27,4 кв.м; коридор № 119а, площею 3,3 кв.м; коридор № 1196, площею 1,7 кв.м; вмивальня № 119в, площею 3,0 кв.м; туалет № 119г, площею 2,7 кв.м; туалет № 119е, площею 2,6 кв.м; кабінет № 120, площею 18,2 кв.м; кабінет № 121, площею 13,2 кв.м; кабінет № 122, площею 13,9 кв.м; кабінет № 123, площею 11,7 кв.м; кабінет № 124, площею 15,8 кв.м; коридор № 125, площею 3,7 кв.м; коридор № 125а, площею 5,6 кв.м; підсобне № 1256, площею 8,1 кв.м; кладова № 125в, площею 6,1 кв.м; кабінет № 126, площею 37,9 кв.м; площею 9,1 кв.м, всього площею 259,8 кв.м;?
- приміщення III поверху: кабінет № 157, площею 5,0 кв.м; кабінет № 158, площею 18,9 кв.м; кабіпсі № 159, площею 20,3 кв.м; кабінет № 159а, площею 20,3 кв.м; кабінет № 160, площею 38,3 кв.м; кабінет № 161, площею 41,6 кв.м; кабінет № 162, площею 27,4 кв.м; кабінет № 165, площею 27,3 кв.м; кабінет № 166, площею 37,2 кв.м; кабінет № 183, площею 11,9 кв.м; кабінет № 184, площею 13,5 кв.м; - кабінет № 185, площею 11,1 кв. м.; - кабінет № 186, площею 13,5 кв. м.; - кабінет № 187, площею 12,0 кв. м.; коридор № 188, площею 27,9 кв.м; кладова № 1 88а, площею 2,5 кв.м, всього площею 328,7 кв.м;
- приміщення ІVповерху: кабінет № 214, площею 19,2 кв.м; кабінет № 218, площею 19,5 кв.м, всього площею 38,7 кв.м;
- приміщення V поверху: коридор № 252, площею 19,0 кв.м; коридор № 252а, площею 15,1 кв.м; кабінет № 253, площею 20,5 кв.м; зал № 254, площею 206,1 кв.м; зал № 256, площею 45,1 кв.м, всього площею 305,8 кв.м;
- частина даху, площею 15,4 кв.м.
Відповідно до п. 1.4 договору від 27.12.2019 р. майно передається власником користувачу згідно з актом приймання - передачі майна на праві господарського відання.
Положеннями п. 2.3 договору від 27.12.2019 р. визначено, що передане на праві господарського відання майно зараховується на баланс користувача.
В п. 2.4 договору від 27.12.2019 р. сторони погодили, що користувачу дозволяється здавати передане в господарське відання майно в оренду.
Згідно з п. 10.1 договору від 27.12.2019 р. останній діє з моменту підписання акту приймання-передачі, а саме з 01.01.2020 р. та до прийняття рішення про ліквідацію, реорганізацію користувача або зміну правового режиму майна, яке було закріплене за користувачем на праві господарського відання чи прийняття рішення власником про повернення майна або про припинення права господарського відання майна, закріпленого за користувачем.
Так, із матеріалів справи вбачається, що 01 січня 2020 року між Одеською обласною спілкою споживчих товариств "Облспоживспілка" (власник) та Споживчим товариством "Онікс" (користувач) був підписаний акт приймання-передачі майна (частини другого та третього поверхів адміністративної будівлі Облспоживспілки) у господарське відання згідно договору від 27.12.2019 р., відповідно до якого власник передає, а користувач приймає у подальше господарське відання наступне майно: частину адміністративної будівлі Одеської облспоживспілки, яка розташована за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 11, зокрема, й усього майна по V поверху, площа 305,8 кв.м.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права щодо об`єкта нерухомого майна № 331571206 від 08.05.2023 р. (а.с. 55-59) за Споживчим товариством "Онікс" 09.04.2020 року на підставі договору про закріплення майна, що перебуває у власності Одеської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка" на праві господарського відання від 27.12.2019 р., зареєстровано право господарського відання на частину приміщень адміністративної будівлі Облспоживспілки, розташованої за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 11, загальної площею 1469,8 кв.м, а саме: підвальні приміщення, площею 294,5 кв.м; приміщення І поверху, площею 226,9 кв.м; приміщення II поверху, площею 259,8 кв.м; приміщення ПІ поверху, площею 328,7 кв.м; приміщення IV поверху, площею 38,7 кв.м; приміщення V поверху, площею 305,8 кв.м; частина даху, площею 15,4 кв.м.
Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно з ч. 1 ст. 134 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб`єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб`єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.
При цьому поряд з правом власності, як основою правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, закон відносить також інші речові права - право господарського відання та право оперативного управління (ч. 1 ст. 133 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.
Згідно з ч. 4 ст. 136 Господарського кодексу України щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
За наведених підстав, враховуючи встановлення передачі Одеською обласною спілкою споживчих товариств "Облспоживспілка" спірного майна Споживчому товариству "Онікс" у господарське відання, останній є користувачем спірного приміщення - зала № 535, площею 206,1 кв.м - інвентарний номер № 254, частина приміщень площею 37,7 кв.м - інвентарний номер № № 252, 252а, 253. При цьому відповідно до зазначених вище постанови правління Одеської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка" від 09.12.2019 року та договору про закріплення майна, що перебуває у власності Одеської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка", на праві господарського відання від 27.12.2019 р., Споживче товариство "Онікс" наділене правом здавати передані йому на праві господарського відання приміщення в оренду та укладати в подальшому договори оренди приміщень Облспоживспілки, які передані в господарське відання.
Як вбачається із матеріалів справи, 31 грудня 2022 року між Споживчим товариством "Онікс" (орендодавець) та Громадською організацією "Дитячий спортивний клуб "Тигрьонок" (орендар) укладено договір оренди об`єкта нерухомості № 1, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення будівлі бізнес-центру загальною площею 243,8 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11, зі сторони вул. Сегедської, 18, а саме: зал № 254, площею 206,1 кв.м; частина приміщень № 252, 252 а, 253 площею 37,7 кв.м.
Згідно з п. 1.2 договору від 31.12.2022 р. об`єкт оренди використовується орендарем для розміщення дитячого спортивного клубу. Якщо орендар користуватиметься орендованим приміщенням (чи його частиною) всупереч призначенню, то орендодавець має право вимагати дострокового розірвання цього договору та повернення об`єкту оренди. Зміна призначення користування об`єктом оренди можлива лише за умови отримання письмової згоди орендодавця.
Відповідно до п. 1.3 договору оренди від 31.12.2022 р. оціночна вартість 1 кв.м об`єкта оренди на дату укладання договору становить 20000 (двадцять тисяч ) гривень.
В п. 1.4 договору оренди від 31.12.2022 р. визначено, що об`єкт оренди належить Одеській обласній спілці споживчих товариств "Облспоживспілка? на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нежилу будівлю № 016473 від 04.12.2001 р., виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради.
Пунктом 1.5 договору оренди від 31.12.2022 р. передбачено, що об`єкт оренди закріплено за орендодавцем на підставі договору про закріплення майна на праві господарського віддання, укладеного між Одеською облспоживспілкою та Споживчим товариством "Онікс".
В п. 2.1 договору оренди від 31.12.2022 р. погоджено, що об`єкт оренди передається орендарю після укладення договору та з початку терміну дії договору, вказаного в п. 4.2 цього договору, за актом приймання - передачі, який є невід`ємною частиною цього договору.
Об`єкт оренди повертається орендодавцеві орендарем з урахуванням нормального фізичного зносу за актом приймання - передачі, в якому сторони зазначають склад об`єкта оренди, його стан на момент повернення, в день закінчення строку дії договору до 17 год. 00 хв., або у разі дострокового припинення строку дії договору - з дати припинення строку дії договору. Умовами повернення орендодавцеві об`єкта оренди є: звільнення орендарем орендованої площі від меблів та іншого майна, вилучення зроблених орендарем поліпшень об`єкта оренди, які є власністю орендаря і відокремлюються від об`єкта оренди без завдання йому шкоди. В разі, якщо орендар не вивезе у встановлений строк своє майно та не поверне об`єкт оренди, орендодавець не несе відповідальності за збереження майна орендаря. Будь-яке майно орендаря, яке залишається в орендованих приміщеннях після закінчення терміну, вказаного в цьому договорі, вважається сміттям, яке може бути видалене з об`єкту оренди на власний розсуд орендодавцем або будь-якою іншою особою. За відмову від підписання акту приймання-передачі або несвоєчасне підписання такого акту орендар несе відповідальність згідно цього договору (п. 2.3 договору оренди від 31.12.2022 р.).
Умовами п. 2.5 договору оренди від 31.12.2022 р. передбачено, що обов`язок зі складання акту приймання - передачі майна в оренду покладається на орендодавця, а при поверненні майна з оренди - складання акту приймання-передачі покладається на орендаря.
Відповідно до п. 2.6 договору оренди від 31.12.2022 р. передача об`єкта оренди в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на цей об`єкт оренди.
В п.п. 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 договору оренди від 31.12.2022 р. визначено, що орендодавець зобов`язується передати у користування орендарю об`єкт оренди на умовах і в строк, передбачені цим договором; вчасно надавати орендарю рахунки на оплату орендної плати та витрат по відшкодуванню вартості наданих експлуатаційних витрат, комунальних послуг і послуг, що пов`язані з утриманням приміщень; у разі припинення дії або дострокового розірвання цього договору за ініціативою однієї із сторін - прийняти від орендаря об`єкт оренди.
За умовами п.п. 3.3.1, 3.3.2, 3.3.3, 3.3.15, 3.3.16 п. 3.3 договору оренди від 31.12.2022 р. орендар зобов`язаний, зокрема: у строк, передбачений цим договором, прийняти від орендодавця у користування об`єкт оренди за актом приймання - передачі; вчасно і в повному обсязі відповідно до умов договору сплачувати орендну плату, відшкодування експлуатаційних та комунальних платежів та передплату орендної плати у строки, визначені цим договором; використовувати об`єкт оренди виключно за призначенням, вказаним у п. 1.2 договору; у разі дострокового розірвання договору за ініціативою орендаря останній зобов`язаний письмово повідомити орендодавця в 30-денний термін до настання дати дострокового розірвання договору; у разі припинення дії або дострокового розірвання договору за ініціативою однієї зі сторін - повернути за актом приймання-передачі орендодавцеві об`єкт оренди у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, ключі від вхідної двері до об`єкту оренди у кількості, яка вказана в акті приймання-передачі до цього договору. У випадку не повернення з будь-яких підстав електронних ключів пропуску орендар зобов`язується відшкодувати орендодавцю їх вартість на підставі виставленого рахунку.
Пунктом 4.1 договору оренди від 31.12.2022 р. визначено, що договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами.
Згідно з п. 4.2 договору оренди від 31.12.2022 р. термін дії цього договору становить з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року включно. Після настання дати закінчення договору, вказаної в п. 4.2 договору, цей договір вважається розірваним (п. 4.3 договору).
Відповідно до п. 4.4 договору оренди від 31.12.2022 р. дія останнього припиняється у випадках: закінчення строку, на який його було укладено (п.п. 4.4.1); у випадку визнання орендаря банкрутом (п.п. 4.4.2); якщо об`єкт оренди в силу обставин, за які орендар не відповідає, виявиться у стані, непридатному для використання (п.п. 4.4.3); у разі дострокового розірвання цього договору за згодою сторін, а також за ініціативою однієї зі сторін у випадках, передбачених цим договором та чинним законодавством (п.п. 4.4.4); відчуження орендодавцем об`єкта оренди (п.п. 4.4.5).
Умовами п. 5.1 договору оренди від 31.12.2022 р. визначено, що орендна плата за користування об`єктом оренди становить 48760 гривень в місяць з урахуванням єдиного податку. Орендна плата сплачується в національній валюті України. Загальний розмір місячної орендної плати за користування об`єктом оренди становить 48760 грн. У разі зміни земельного та/або податкового законодавства в Україні та можливого переходу орендодавця на загальну систему оподаткування та реєстрації платником ПДВ, сторони домовилися про перегляд розміру орендної плати та інших платежів і тарифів за договором оренди. У разі зміни офіційного курсу НБУ долара США до гривні більш, ніж на 50% від курсу, визначеного на момент укладання цього договору, сторони домовились про перегляд розміру орендної плати, визначеної цим пунктом.
Відповідно до п. 5.2 договору оренди від 31.12.2022 р. орендна плата сплачується орендарем на рахунок орендодавця до 5-го числа кожного місяця, в якому здійснюється користування об`єктом оренди. Орендар зобов`язується при підписанні та укладанні цього договору здійснити передплату орендної плати за останній місяць оренди. Орендна плата сплачується орендарем по день фактичного повернення об`єкта оренди (приміщення) орендодавцю. Факт повернення приміщення (об`єкту оренди) підтверджується підписанням сторонами акту приймання - передачі (повернення) майна з оренди.
В п. 5.3 договору оренди від 31.12.2022 р. визначено, що амортизаційні відрахування на об`єкт оренди нараховуються і використовуються орендодавцем.
За умовами п. 7.1 договору оренди від 31.12.2022 р. всі зміни та доповнення до цього договору є чинними, якщо вони оформлені у письмовому вигляді за належними підписами повноважених представників обох сторін. Всі додаткові угоди до цього договору є його невід`ємною частиною (п. 7.2 договору оренди від 31.12.2022 р.).
Пунктом 7.4 договору оренди від 31.12.2022 р. сторони погодили, що у разі дострокового розірвання договору за ініціативою орендаря останній зобов`язаний письмово повідомити орендодавця в 30-денний термін до настання дати дострокового розірвання договору.
Невиконання або неналежне виконання орендарем хоча б одного (або будь-якого) із пунктів цього договору або систематичне порушення умов договору тобто порушення орендарем умов договору два і більше разів та/або порушення, що триває більше 2 (двох) разів поспіль, являється, в даному випадку, для орендодавця підставою для його дострокового розірвання. В такому випадку орендодавець надсилає орендарю повідомлення про дострокове розірвання договору за 30 календарних днів до дати дострокового розірвання договору. Перебіг 30-денного строку починається з наступного дня після календарної дати здачі до установи зв`язку відповідного листа з вимогою про дострокове розірвання договору. Договір вважається розірваним на 31-ий календарний день з моменту відправлення орендодавцем повідомлення про дострокове розірвання договору орендарем. При розірванні договору об`єкт оренди повертаються в порядку, визначеному цим договором (п. 7.5 договору оренди від 31.12.2022 р.).
Відповідно до п. 7.6 договору оренди від 31.12.2022 р. орендодавець має право відмовитися від цього договору і вимагати повернення об`єкта оренди, якщо орендар не вносив плату за користування об`єктом оренди протягом трьох місяців підряд. В цьому випадку, у разі відмови орендодавця від цього договору, договір є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.
В п. 8.1 договору оренди від 31.12.2022 р. передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену нормами чинного законодавства України і цим договором.
Відповідно до п. 11.1 договору оренди від 31.12.2022 р. всі питання, які не врегульовані цим договором, вирішуються в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Згідно з п. 11.2 договору оренди від 31.12.2022 р. листування та відправлення будь-якої кореспонденції між сторонами протягом строку дії цього договору відбувається поштою та/або електронною поштою за поштовими та/або електронними адресами, які вказані в розділі 12 договору "Місцезнаходження, банківські реквізити та підписи сторін", та/або за допомогою додатків - месенджерів.
У випадку відправлення кореспонденції електронною поштою, вона є доставленою орендарю в день її відправлення з відповідної адреси електронної пошти, вказаної в розділі 12 договору. У випадку відправлення кореспонденції за допомогою додатків-месенджерів (viber. WhatsApp, Telegram тощо), вона вважається доставленою у день її відправлення на відповідний номер телефону, вказаний в розділі 12 цього договору.
У разі необхідності отримати оригінали рахунків та/або актів надання послуг, орендар може одержати їх в бухгалтерії, або за клопотанням орендаря, орендодавець відправить зазначені вище документи поштою на адресу, зазначену в розділі 12 цього договору. Сторони повинні в триденний строк повідомляти одна одну про зміну місцезнаходження, банківських реквізитів, номерів телефонів, телефаксів, електронної пошти, керівників підприємств. Орендар несе відповідальність за правильність вказаної орендарем адреси місцезнаходження, електронної пошти та контактних номерів телефонів.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов спірного договору оренди 31 грудня 2022 року між Споживчим товариством "Онікс" (орендодавець) та Громадською організацією "Дитячий спортивний клуб "Тигрьонок" (орендар) був складений та підписаний акт приймання-передачі об`єкта нерухомості в оренду, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв об`єкт нерухомості в оренду, що розташований на 5-му поверсі будівлі бізнес-центру за адресою: вул. Фонтанська дорога, 11 (зі сторони вул. Сегедської, 18) в м. Одесі, а саме: зала № 535, площею 206,1 кв.м - інвентарний номер № 254, частина приміщень площею 37,7 кв.м - інвентарний номер № № 252, 252а, 253. Зазначений об`єкт нерухомості передано орендарю згідно з умовами договору оренди об`єкта нерухомості № 1 від 31.12.2022 р. та вважається фактично переданим з 01.01.2023 р.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2024 року Споживче товариство "Онікс" звернулося до Громадської організації "Дитячий спортивний клуб "Тигрьонок" із претензією від 19.03.2024 р. № 3 про виконання зобов`язань за договором оренди № 1 від 31.12.2022 р., в якій позивач вимагав у відповідача до 25.03.2024 р. сплатити заборгованість з орендної плати за серпень 2023 року в сумі 19132 грн., а також повідомив, що станом на 18.03.2024 р. об`єкт оренди орендодавцю не повернутий.
На вказану претензію від 19.03.2024 р. № 3 Громадською організацією "Дитячий спортивний клуб "Тигрьонок" надано Споживчому товариству "Онікс" відповідь від 07.04.2024 р. № 78, в якій відповідач зазначив, що правові підстави для визнання та задоволення претензії відсутні. Так, відповідач зауважив, що вказаний договір був вчинений посадовими особами позивача з перевищенням своїх службових повноважень, а кошти від орендаря були отримані без достатніх правових підстав. Також відповідач вказав, що у зв`язку з тим, що сторони договору не змогли домовитися щодо адекватного розміру орендної плати, та з огляду та те, що діяльність орендаря пов`язана з фізичним та спортивним вихованням дітей відповідно до фінансових можливостей членів клубу "Тигрьонок?, а також враховуючи, що укладання договору відбулось в період запровадження та дії воєнного стану, останнім було прийнято рішення не продовжувати використання приміщення залу. Окрім того відповідач наголосив, що звільнив приміщення та вивіз своє майно набагато раніше - 31 серпня 2023 року, а тому провів оплату 22.08.2023 у відповідності до усних домовленостей в розмірі суми, яку перераховано.
Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем свого зобов`язання по сплаті орендної плати за серпень 2023 року та за період з 01 по 15 вересня 2023 року згідно з договором оренди об`єкта нерухомості № 1 від 31.12.2022 р., у зв`язку з чим у Громадської організації "Дитячий спортивний клуб "Тигрьонок" наявний борг перед Споживчим товариством "Онікс" у загальному розмірі 41886,67 грн. (19132,00 грн. - за серпень 2023 року та 22754,67 грн. - за вересень 2023 року), а також виник обов`язок зі сплати інфляційних втрат у розмірі 2599,93 грн. та 3% річних у розмірі 1174,52 грн.
Згідно з ч. 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частина 1 статті 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ч. 3 ст. 285 ГК України визначено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Так, в п. 5.2 договору оренди визначено, що орендна плата сплачується орендарем на рахунок орендодавця до 5-го числа кожного місяця, в якому здійснюється користування об`єктом оренди. Орендна плата сплачується орендарем по день фактичного повернення об`єкта оренди (приміщення) орендодавцю. Факт повернення приміщення (об`єкту оренди) підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі (повернення) майна з оренди.
В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Так, з моменту прийняття відповідачем у користування (оренду) обумовленого договором оренди № 1 від 31.12.2022 р. майна, яке перебуває у господарському віддані позивача, Громадська організація "Дитячий спортивний клуб "Тигрьонок" повинна була сплачувати щомісячно орендну плату не пізніше 5-го числа кожного місяця, в якому здійснюється користування об`єктом оренди.
Наразі позивач зазначає, що у громадської організації наявна заборгованість з орендної плати за вказаним договором оренди об`єкта нерухомості № 1 від 31.12.2022 р. за серпень 2023 року у розмірі 19132,00 грн. та за вересень 2023 року в сумі 22754,67 грн.
Відповідач проти наявності вказаної заборгованості заперечує, зазначаючи, по-перше, що орендна плата за серпень 2023 року ним була сплачена у розмірі 15000,00 грн. за час фактичного користування орендованим майном за період з 01.08.2023 по 15.08.2023, при цьому з 16.08.2023 громадська організація вже не використовувала приміщення та не проводила там заняття; по-друге, позивач сам запропонував відповідачу написати заяву від 01.08.2023 р. про розірвання спірного договору оренди з 31.08.2023, що вбачається із листування сторін в месенджері "Viber?; по-третє, на момент укладення договору позивач не мав законних прав передавати у користування будь-які приміщення з огляду на те, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.
Згідно з п.п. 3.3.15 п. 3.3 договору оренди від 31.12.2022 р. орендар зобов`язаний, зокрема: у разі дострокового розірвання договору за ініціативою орендаря останній зобов`язаний письмово повідомити орендодавця в 30-денний термін до настання дати дострокового розірвання договору.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 30.06.2022 у справі № 927/774/20 та 22.02.2022 у справі № 904/6293/20).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції? зазначив, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом? ("beyond reasonable doubt?). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей?. … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри?.
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України?, в якому Суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини? суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.
Оцінюючи надані сторонами докази, суд, вважає за необхідне застосовуючи стандарт "balance of probabilities? ("баланс ймовірностей?), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце, та приходить до висновку, що Споживчим товариством "Онікс" та Громадською організацією "Дитячий спортивний клуб "Тигрьонок" було погоджено розірвання договору оренди об`єкта нерухомості № 1 від 31.12.2022 р. з 31.08.2023 р.
По-перше, відповідачем було долучено до матеріалів справи роздруківку із месенджеру "Viber?, в якій міститься переписка між представниками сторін.
Процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 Господарського процесуального кодексу України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці (наприклад, його наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2021 у справі №922/51/20, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі № 914/1003/21).
Поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.
При цьому слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 96 Господарського процесуального кодексу України, у подібних правовідносинах.
У постанові від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21 Велика Пала Верховного Суду зазначила, що якщо з урахуванням конкретних обставин справи суд дійде висновку про те, що відповідне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад, щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо, суд може прийняти таке листування як доказ і в такому разі надати йому оцінку сукупно з іншими доказами у справі.
Із наданої відповідачем копії переписки вбачається, що від імені Споживчого товариства "Онікс" у месенджері "Viber? здійснював контакт "Сегедская бухгалтерия? за номером телефону: НОМЕР_5.
Як вбачається із роздруківки переписки, "Сегедская бухгалтерия? 15.08.2023 написала повідомлення наступного змісту: "Доброго ранку! Дуже шкода, що ви йдете. Але, коли вже вирішили, треба оформити все документально. Будь ласка, напишіть заяву про розірвання Договору оренди на Голову СТ "Онікс? ОСОБА_1 датою 01.08.2023 з 31.08.2023. Також заяву про розірвання Договору з комунальних послуг на Голову правління ТОВ "Одеська облспоживспілка? з тими самими датами. Заяви у вільній формі. Надішліть мені на Вайбер, я роздрукую і дам на резолюцію. Потім (наприкінці місяця) складемо акти передачі з оренди. Залишиться тільки розрахуватись за оренду та комуналку, про що я особисто вас прошу зробити вчасно. Дякую за співпрацю та удачі!?.
15.08.2023 представник відповідача написав повідомлення: "Доброго дня. Мені також дуже шкода. Тут мабуть Ваше керівництво незацікавлене. Напишу?. Наступними двома повідомленнями представник відповідача надіслав представнику позивача два файли.
21.08.2023 "Сегедская бухгалтерия? надіслала представнику відповідача повідомлення: "Доброго ранку! Дуже потрібні гроші, перерахуйте, будь ласка, хоч половину суми. Буду дуже вдячна!!!?. У відповідь на вказане повідомлення представник відповідача зазначив: "Доброго. За комунальні оплатив. Оренду на днях??, на яке "Сегедская бухгалтерия? відповіла: "Дякую, дуже потрібно на "Онікс?.
Наступна переписка представників сторін виглядала так:
- "Сегедская бухгалтерия?: "Доброго ранку! Оплатіть, будь ласка, залишок рахунку за серпень - 19132,00. Дякую!?
- представник відповідача: "Доброго ранку. Я виїжджаю так як не маю можливості сплачувати таку суму?
- "Сегедская бухгалтерия?: "Я розумію, але не можу змінити нарахування за серпень без якогось документа. Інакше в мене залишиться Дт. Ви обговорювали це питання з Олексієм? Він мені нічого не говорив щодо перерахунку за серпень?
- представник відповідача: "Я йому сказав, що буду оплачувати по можливості?
- "Сегедская бухгалтерия?: "Тобто після звільнення приміщень? Тоді хоч натякніть, за який період зможете погасити ці 19132,00 грн.?
- представник відповідача: "Навіть приблизно сказати не можу…?
- "Сегедская бухгалтерия?: "Сумно…Ну що ж, побачимо як складеться?.
Між тим 10 жовтня 2023 року між сторонами знову відбулося листування наступного змісту:
- "Сегедская бухгалтерия?: "Добрий день! Сподіваюся у Вас все добре і вже можна спланувати погашення того невеликого залишку по оренді (19132,00) у СТ "Онікс?. Пропоную перераховувати по 5000,00 на місяць. Крім того, там завис борг із комуналки Облспоживспілці у сумі 7717,53 за серпень. Напишіть, як Ви бачите??
- представник відповідача: "Я бачу, що це велика сума. Зараз відсутня можливість сплатити?
- "Сегедская бухгалтерия?: "А на рахунок 5000 на місяць??
- представник відповідача: "Ми від вас виїхали так як немає?
20.03.2024 "Сегедская бухгалтерия? було направлено в чат претензію від 19.03.2024 № 3 про виконання зобов`язань за договором оренди та бухгалтерську довідку № 1.
28.03.2024 р. "Сегедская бухгалтерия? звернулася до представника відповідача із повідомленням наступного змісту: "Дублюю повний рахунок за серпень, за яким залишився борг, а ви оплачуйте частинами. Так у платіжці і пишіть "часткова сплата?, а також прикріплено файл.
01.04.2024 р. "Сегедская бухгалтерия? було надіслано представнику відповідача наступне повідомлення: "Доброго дня Дмитро. Прошу повідомити про Ваше рішення щодо заборгованості? Ви будете погашати частинами чи відмовляєтесь??, на яке представник відповідача відповів: "Добрий день. Завтра дам відповідь?.
Із наведеної переписки вбачається, що представниками сторін було погоджено розірвання спірного договору оренди об`єкта нерухомості № 1 від 31.12.2022 р. з 31.08.2023 р., за зверненням громадської організації (орендаря) із відповідною заявою від 01.08.2023 р., про що було запропоновано саме представником позивача (орендодавцем).
Так, із наявної в матеріалах справи копії заяви Громадської організації "Дитячий спортивний клуб "Тигрьонок" від 01.08.2023 р. вих. № 78, адресованої Споживчому товариству "Онікс", вбачається, що організація звернулася до товариства із проханням розірвати договір оренди № 1 від 01.01.2023 р. з 31 серпня 2023 року.
По-друге, під час розгляду справи у судовому засіданні 28.10.2024 р. судом із наданого представником відповідача телефону було досліджено оригінал зазначеного вище листування у месенджері "Viber? та встановлено, що роздруківка із наявного в матеріалах справи листування повністю співпадає із листуванням, наявним у телефоні.
При цьому із наданого представником відповідача телефону та відповідно листування вбачається, що участь від імені позивача - Споживчого товариства "Онікс" у месенджері "Viber? здійснював контакт "Сегедская бухгалтерия? за номером телефону: НОМЕР_5.
Разом з тим, як встановлено судом, в розділі 12 договору оренди об`єкта нерухомості № 1 від 31.12.2022 р. - Місцезнаходження, банківські реквізити та підписи сторін, Споживчим товариством "Онікс" та Громадською організацією "Дитячий спортивний клуб "Тигрьонок" зазначено, зокрема, їх засоби зв`язку, а саме споживчим товариство вказані наступні номери телефонів: (048) 748 02 50, 050 395 80 18, 050 50 99 999.
Наразі господарський суд зауважує, що від Споживчого товариства "Онікс" у месенджері "Viber? у зазначеному вище листуванні здійснював контакт "Сегедская бухгалтерия? за номером телефону: НОМЕР_5, а відтак за номером, зазначеним орендодавцем у договорі оренди об`єкта нерухомості № 1 від 31.12.2022 р.
Відтак, для суду і стороннього спостерігача очевидно, що контакт "Сегедская бухгалтерия? із номером телефону НОМЕР_5 є контактом Споживчого товариства "Онікс".
З огляду на викладене вище, господарський суд критично оцінює твердження позивача про невідповідність наданої відповідачем копії листування із месенджеру "Viber? критерію належності доказів у справі. Така поведінка позивача не може бути визнана судом добросовісною, оскільки споживче товариство самостійно запропонувало організації написати заяву про розірвання спірного договору оренди датою 01.08.2023 з 31.08.2023 року, з огляду на що наданий відповідачем доказ трактується судом на його користь.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги погодження сторонами дати розірвання договору оренди об`єкта нерухомості № 1 від 31.12.2022 р., господарський суд доходить висновку, що такий договір вважається розірваним саме з 31.08.2023 р.
Крім того, судом не приймається до уваги твердження позивача про припинення договору оренди об`єкта нерухомості № 1 від 31.12.2022 р. з 15.09.2023 р., посилаючись на п. 7.4 вказаного договору, з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 7.4 договору № 1 від 31.12.202 р. у разі дострокового розірвання договору за ініціативою орендаря останній зобов`язаний письмово повідомити орендодавця в 30-денний термін до настання дати дострокового розірвання договору.
Відтак, вказаним пунктом договору у разі дострокового розірвання договору з ініціативи орендаря сторони погодили обов`язок орендаря з письмового повідомлення орендодавця в 30-денний термін до настання дати дострокового розірвання договору. Разом з тим господарський суд зазначає, що вказаним пунктом договору, як і будь яким іншим його положенням, не передбачено обов`язок орендодавця погоджувати розірвання договору саме в 30-денний термін з дня звернення орендаря з відповідною заявою. Відтак, орендодавець має повне право погодити дату розірвання договору й раніше, ніж по спливу 30-ти днів.
Таким чином, починаючи з дати укладання договору й до 31.08.2023 року орендар - Громадська організація "Дитячий спортивний клуб "Тигрьонок" зобов`язаний був сплачувати визначений договір розмір орендної плати за користування об`єктом оренди. Разом з тим, як зазначається сторонами під час розгляду справи, орендарем не виконано передбаченого договором обов`язку зі сплати орендної плати за серпень 2023 року у повному обсязі, сплативши таку оренду плату частково у розмірі 15000,00 грн., з огляду на що несплаченою залишилася сума заборгованості в сумі 19132,00 грн. З огляду на викладене, заборгованість відповідача з орендної плати за серпень 2023 року за договором оренди об`єкта нерухомості № 1 від 31.12.2022 р. складає 19132,00 грн. При цьому, враховуючи те, що спірний договір оренди розірвано сторонами з 31.08.2023 року, відповідно обов`язок у Громадської організації "Дитячий спортивний клуб "Тигрьонок" зі сплати орендної плати за період з 01.09.2023 по 15.09.2023 відсутній, з огляду на що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 01.09.2023 по 15.09.2023 у розмірі 22754,67 грн. задоволенню не підлягають.
Так, несплата відповідачем орендної плати за серпень 2023 року за вище вказаним договором оренди об`єкта нерухомості № 1 від 31.12.2022 р. у повному обсязі є порушенням вимог чинного законодавства та умов цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Таким чином, з огляду на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати, що не спростовано відповідачем, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за 01.08.2023 по 31.08.2023 (дата розірвання договору) в розмірі 19132,00 грн.
Стосовно доводів відповідача про те, що на момент укладення договору позивач не мав законних прав передавати у користування будь-які приміщення, з огляду на що вказаний договір оренди був вчинений посадовими особами позивача з перевищенням службових повноважень, слід зазначити, що, підписавши вказаний договір оренди об`єкта нерухомості № 1 від 31.12.2022 р., орендар засвідчив факт прийняття об`єкта в користування на умовах оренди та погодився з усіма його умовами. При цьому суд зауважує, що орендар перед укладанням вказаного договору зобов`язаний був перевірити наявність у позивача прав на передачу у користування відповідних приміщень. Крім того, господарський суд зазначає, що відповідачем - Громадською організацією "Дитячий спортивний клуб "Тигрьонок" спірний договір оренди об`єкта нерухомості № 1 від 31.12.2022 р. у судовому порядку не оспорювався.
Інші доводи відповідача до уваги суду не приймаються, оскільки не спростовують вищенаведені обставини щодо виникнення у відповідача обов`язку сплачувати орендну плату по 31.08.2023 року.
Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем спірного договору оренди суд зазначає наступне.
Невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несплата відповідачем всієї вартості отриманого товару) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання, зокрема з боку відповідача.
Ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Тобто, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він або взагалі не приступив до виконання зобов`язання, або якщо він не виконав зобов`язання в межах встановленого в договорі чи законі строку.
Враховуючи те, що відповідачем не були виконані зобов`язання перед позивачем за спірними правочинами щодо сплати орендної плати та компенсації комунальних витрат у встановлений договорами строк, відповідно відповідачем було допущено прострочення виконання своїх зобов`язань.
Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.
Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.
Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати орендної плати за серпень 2023 року, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за серпень 2023 року, судом встановлено, що вказаний розрахунок 3% річних був здійснений позивачем арифметично правильно та є вірним, також вказаний розрахунок відповідачем не оспорено. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних, нараховані за несвоєчасну сплату орендної плати за серпень 2023 року в сумі 562,95 грн.
Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
Згідно роз`яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.
Зважаючи на викладене та з урахуванням наведених рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості за серпень 2023 року, в загальному розмірі 1032,00 грн. та встановлено, що розрахунок інфляційних нарахувань було здійснено позивачем правильно із застосуванням вірно обраних сукупних індексів інфляції у вказаних періодах прострочення, також вказаний розрахунок відповідачем не оспорено. Відтак, з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати, нараховані за несвоєчасну сплату орендної плати за серпень 2023 року в сумі 1032,00 грн.
Стосовно вимог позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за несвоєчасну сплату орендної плати за вересень 2023, господарський суд зазначає, що з огляду на відмову у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 01.09.2023 по 15.09.2023 у розмірі 22754,67 грн., відповідно відсутні підстави для стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на вказану суму.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з положенннями ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Споживчого товариства "Онікс" частково обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягають частковому задоволенню.
У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось частково на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 1374,50 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов Споживчого товариства "Онікс" до Громадської організації "Дитячий спортивний клуб "Тигрьонок" про стягнення заборгованості в загальній сумі 45661,12 грн. задовольнити частково.
2. СТЯГНУТИ з Громадської організації "Дитячий спортивний клуб "Тигрьонок" (65005, м. Одеса, вул. Головківська, буд. 21/23, кв. 5; код ЄДРПОУ 24763748) на користь Споживчого товариства "Онікс" (67600, Одеська область, м. Біляївка, вул. Костіна, буд. 4; код ЄДРПОУ 36587478; п/р НОМЕР_4 в AT КБ "Приватбанк") заборгованість з орендної плати у розмірі 19132/дев`ятнадцять тисяч сто тридцять дві/грн. 00 коп.; 3% річних в сумі 562/п`ятсот шістдесят дві/грн. 95 коп.; інфляційні втрати у розмірі 1032/одна тисяча тридцять дві/грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1374/одна тисяча триста сімдесят чотири/грн. 50 коп.
3. В задоволенні решти частини вимог Споживчого товариства "Онікс" до Громадської організації "Дитячий спортивний клуб "Тигрьонок" відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 29 жовтня 2024 р.
Суддя В.С. Петров
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2024 |
Оприлюднено | 31.10.2024 |
Номер документу | 122637481 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Петров В.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні