Ухвала

від 28.10.2024 по справі 916/2703/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2703/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,

розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви Приватного підприємства Ракурс-Ас (вул. Південна, 26, м. Одеса, 65091) за вх. № 4837/24 від 21.10.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтобуд (вул. Пушкінська, 32, м. Одеса, 65014) про стягнення 746160,50 грн,

поданої у справі № 916/2703/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Інтобуд (вул. Пушкінська, 32, м. Одеса, 65014)

до відповідача: Приватного підприємства Ракурс-Ас (вул. Південна, 26, м. Одеса, 65091) про стягнення 280012,94 грн,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інтобуд звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства Ракурс-Ас, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 280012,94 грн, з яких: основний борг в сумі 195723,90 грн; 3% річних в сумі 14374,52 грн; інфляційні втрати в сумі 69914,52 грн.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину невиконання відповідачем у повному обсязі робіт за укладеним між сторонами договором підряду від 16.07.2021 № 16/07/2021 та розірвання відповідачем цього договору в односторонньому порядку, за яким позивачем був сплачений відповідачу аванс.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.06.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Інтобуд було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2703/24; постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено у справі судове засідання для розгляду справи по суті на 22 липня 2024 року о 12:00.

Вищевказаною ухвалою суду судом було встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Направлена судом на юридичну адресу відповідача копія ухвали про відкриття провадження у справі була повернута до суду неврученою із проставленням 02.07.2024 працівником поштового зв`язку відмітки про те, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 119-121, т.1).

Також, 04.07.2024 до суду від представника Приватного підприємства Ракурс-Ас адвоката Андрєєва І.П. надійшла заява, в якій останній просив суд надати йому можливість ознайомитись з матеріалами справи та надати доступ до матеріалів електронної справи. Ухвалою суду від 08.07.2024 судом було повернуто відповідачу вказану заяву на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України.

Далі, 08.07.2024 на підставі поданої через систему "Електронний суд" представником Приватного підприємства Ракурс-Ас - адвокатом Андрєєвим І.П. заяви (а.с. 115-116, т.1), останньому було надано доступ до електронної справи, який останній отримав ще 15.07.2024. На підтвердження наявності повноважень у адвоката до матеріалів справи було долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 15.10.2020 серії КВ № 001040 та ордер на надання правничої допомоги від 28.02.2024 серії АА № 1414207, який виданий на підставі договору від 12.10.2021 № 37-АБ, укладеного між ПП Ракурс-Ас та Адвокатським об`єднанням Кайзен (а.с. 117-118, т.1).

22.07.2024 представником відповідача за первісним позовом - адвокатом Андрєєвим І.П. було подано до суду клопотання про відкладення судового засідання, яке ухвалою суду від 22.07.2024 було повернуто на підставі ч. 6 ст. 6 та ч. 4 ст. 170 ГПК України. Між цим, 22.07.2024 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 03 вересня 2024 року о 12:00.

02.09.2024 на електронну адресу суду від представника відповідача адвоката Остропольського Василя Леонідовича (ордер від 02.09.2024 № 1404756) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 145-149, т.1), яке ухвалою суду від 03.09.2024 було повернуто без розгляду на підставі ст. 6, 170 ГПК України. При цьому 03.09.2024, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони повітряної тривоги у м. Одеса та Одеській області, суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 24 вересня 2024 року о 14:00.

24.09.2024 на підставі поданого через систему "Електронний суд" керівником Приватного підприємства Ракурс-Ас - Васильєвим В.І. клопотання про надання доступу до матеріалів електронної справи (а.с. 115-116, т.1), останньому було надано доступ до електронної справи. При цьому, з цим клопотанням відповідач подав суду докази на підтвердження реєстрації відповідачем електронного кабінету в системі Електронний суд.

Також, 24.09.2024 від представника відповідача - адвоката Андрєєва І.П. до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване зайнятістю адвоката в іншому судовому процесі (а.с. 6-9, т.2), в якому протокольною ухвалою суду від 24.09.2024 було відмовлено з проголошенням мотивів суду згідно з ч. 10 ст. 240 ГПК України. В цей же час, 24.09.2024 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 11 жовтня 2024 року о 12:30.

11.10.2024 до суду від Приватного підприємства Ракурс-Ас надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтобуд (а.с. 38-42, т.1), в якій позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом грошові кошти у розмірі 788160,50 грн. У цій зустрічній позовній заяві ПП Ракуср-Ас посилалось на те, що керівник підприємства Васильєв В.І. з початку повномасштабного вторгнення збройних сил РФ на територію України перебував за кордоном та лише у вересні зміг повернутись та зареєструвати електронний кабінет в системі Електронний суд. Також, ПП Ракурс-Ас наголошувало на тому, що підприємство не отримувало ухвалу про відкриття провадження у справі до 24.09.2024, тобто до здійснення відповідачем реєстрації електронного кабінету. В цей же час, у зустрічній позовній заяві позивач повідомив суду, що ним не було подано позову (позовів) до того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

За результатом розгляду матеріалів вищевказаної позовної заяви судом було постановлено ухвалу від 16.10.2024, якою суд повернув Приватному підприємству Ракурс-Ас зустрічну позовну заяву за вх. ГСОО № 4641/24 від 11.10.2024, подану у справі № 916/2703/24. Вказана ухвала суду мотивована тим, що з урахуванням вимог процесуального закону та враховуючи дату відмітки на довідці пошти про відсутність ПП Ракурс-Ас за адресою його місцезнаходження згідно Реєстру, відповідач відзив на позов мав подати у строк до 17.07.2024 включно, натомість підприємство із зустрічною позовною заявою звернулось до суду після закінчення встановленого судом строку для подання відзиву і, відповідно, для подання зустрічного позову.

Між цим, у судовому засіданні 11.10.2024 судом було оголошено перерву до 22 жовтня 2024 року о 15:00.

22.10.2024 перед судовим засіданням до канцелярії суду знову надійшла зустрічна позовна заява Приватного підприємства Ракурс-Ас до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтобуд про стягнення грошових коштів у розмірі 746160,50 грн. Вказана зустрічна позовна заява датована 17.07.2024 та підписана представником заявника адвокатом Андрєєвим І.П.

До матеріалів зустрічної позовної заяви, як доказ направлення копії позову з додатками відповідачу, долучено копію накладної кур`єрської доставки «Київ кур`єр плюс» № 017753, яка містить відомості про дату і підпис відправника - 17.07.2024, проте не містить відомості про дату прийняття службою кур`єрської доставки цього відправлення до пересилання, штемпеля оператора поштового зв`язку (печатки), підпису і відомостей щодо особи кур`єра, ідентифікатора відправлення тощо. Вказане відправлення зустрічного позову до суду супроводжене іншою накладною № 017988, яка є аналогічною за змістом накладній № 017753.

У судовому засіданні 22.10.2024 представник ПП «Ракурс-Ас» наголосив на тому, що ним дійсно було направлено зустрічну позовну заяву у цій справі ще 17.07.2024, проте, з невідомих для заявника причин, відправлені матеріали на адресу суду надійшли лише більше ніж через три місяці.

22.10.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 29 жовтня 2024 року об 11:00.

24.10.2024 до суду від ТОВ «Інтобуд» надійшли письмові заперечення щодо прийняття зустрічної позовної заяви, в яких товариство наголошує на тому, що: протягом тривалого часу представники заявника не повідомляли про подання 17.07.2024 зустрічної позовної заяви; подані заявником копії поштових накладних містять дані, які вносились від руки, при цьому у поштових накладних відсутній підпис працівника поштового зв`язку і відбиток календарного штемпеля; позивачем за зустрічним позовом не надано належних доказів на підтвердження направлення 17.07.2024 зустрічного позову іншій стороні та до суду; позивач вважає, що ПП «Ракурс-Ас» намагається ввести суд обману після постановлення судом ухвали від 16.10.2024 про повернення зустрічної позовної заяви.

Отже, вирішуючи питання щодо наявності підстав для прийняття до розгляду зустрічного позову Приватного підприємства Ракурс-Ас, поданого у цій справі, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1-2 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Відповідно до ч.8 ст.165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як зазначалось судом, провадження у справі № 916/2703/24 було відкрито 24.06.2024 в порядку спрощеного позовного провадження. Вказаною ухвалою суд, серед іншого, встановив відповідачу строк для подання відзиву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Ця ухвала про відкриття провадження у справі була направлена на юридичну адресу Приватного підприємства Ракурс-Ас, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засобами поштового зв`язку, проте повернулась неврученою із зазначенням органом поштового зв`язку відмітки від 02.07.2024 про причини невручення адресат відсутній за вказаною адресою. Окрім цього, ухвала про відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету представника ПП Ракурс-Ас ще 15.07.2024.

Так, статтею 93 ЦК України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що до Єдиного державного реєстру вноситься інформація, зокрема, щодо місцезнаходження юридичної особи.

Частиною 1 статті 10 Закону встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Слід також відзначити, що за змістом частини 4 статті 17 Закону державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Отже, не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).

Згідно з ч. 5-7 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є, зокрема: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Отже, з урахуванням вищевказаних вимог процесуального закону та враховуючи дату відмітки на довідці пошти про відсутність ПП Ракурс-Ас за адресою його місцезнаходження згідно Реєстру, відповідач відзив на позов, і відповідно зустрічний позов, мав подати у строк до 17.07.2024 включно.

22.10.2022 до суду надійшла зустрічна позовна заява ПП «Ракурс-Ас», яка датована 17.07.2024 та була доставлена до суду кур`єрською службою, про що свідчить поштова накладна № 017928, яка надійшла до суду разом з конвертом, в який вкладено відправлення. При здійсненні оцінки змісту вказаної накладної у сукупності з іншими доказами та відомостями, які наявні в матеріалах справи, а також пояснень сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про поштовий зв`язок» оператор поштового зв`язку - суб`єкт господарювання, що здійснює діяльність на території України та у встановленому законодавством порядку надає послуги поштового зв`язку.

За змістом статті 14 Закону України «Про поштовий зв`язок» суб`єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність у сфері надання послуг поштового зв`язку, подають до національного регулятора повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку. Внесення відомостей до єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку здійснюється відповідно до закону за формою та змістом, встановленими національним регулятором. Про зміну будь-яких даних, що включені до повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку, оператор поштового зв`язку зобов`язаний повідомити національного регулятора протягом 10 робочих днів з моменту їх виникнення. Оператор поштового зв`язку, відомості про якого внесені до єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку, зобов`язаний щороку, не пізніше 31 січня, подавати до національного регулятора повідомлення про підтвердження відомостей про нього, внесених до єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку, за формою та змістом, встановленими національним регулятором. У разі неотримання у встановлений строк повідомлення про підтвердження відомостей про оператора поштового зв`язку національний регулятор призупиняє дію загального дозволу на провадження діяльності оператора поштового зв`язку та подає до суду позов про зупинення надання послуг поштового зв`язку таким суб`єктом господарювання. Положення цієї статті не поширюються на суб`єктів господарювання, що надають кур`єрські послуги з доставки товарів виключно на виконання власних зобов`язань за укладеними правочинами.

За змістом статті 15 Закону України «Про поштовий зв`язок» оператори поштового зв`язку надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства та можуть провадити іншу господарську діяльність у встановленому законом порядку. Оператор поштового зв`язку для надання послуг поштового зв`язку може залучати мережу філій та/або відділень поштового зв`язку іншого оператора поштового зв`язку на договірній основі. Оператори поштового зв`язку повинні публічно повідомити умови доступу до власної мережі філій та/або відділень поштового зв`язку, дотримуючись принципів прозорості, об`єктивності та недискримінаційності. Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 58 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071) (далі Правила) під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток поштового календарного штемпеля. Дата відбитка поштового календарного штемпеля маркувальної (франкувальної) машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток поштового календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, така кореспонденція повертається відправникові для відповідного оформлення. Оператор поштового зв`язку також може визначати інший порядок приймання реєстрованих поштових відправлень.

Згідно з п. 62 Правил підтвердженням оплати послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції є: поштові марки, наклеєні на письмову кореспонденцію або нанесені типографським способом на поштові конверти, поштові картки; електронні марки; відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом; розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку.

Дослідивши зміст поштової накладної № 017928, яка надійшла до суду разом із зустрічною позовною заявою, суд встановив, що накладна містить такі данні: щодо відправника АО «Кайзен» та його реквізити; реквізити одержувача Господарського суду Одеської області; проставлену відправником дату і підпис відправника 17.07.2024; опис вкладення зустрічна позовна заява від 17.07.2024 у справі № 916/2703/24. Вказана накладна містить дані щодо назви кур`єрської доставки «Київ кур`єр плюс», натомість не містить даних щодо дати прийняття цього відправлення до пересилання (доставки), підпису і ПІБ працівника оператора поштового зв`язку, який прийняв відправлення, штемпелю (печатки) оператора поштового зв`язку, а також персонального ідентифікатора відправлення, за яким можливо здійснити відстеження відправлення тощо. При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження проведення оплати відправником послуг доставки (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) та включення «Київ кур`єр плюс» до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку.

Так, обираючи стандарт доказування, який має використовуватися, слід віддати перевагу стандарту «поза розумним сумнівом» перед стандартом «баланс ймовірностей». Це означає, що в достовірності факту не повинно залишитися розумних сумнівів. Це не означає, що у його достовірності взагалі немає сумнівів, але означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними. Такий підхід узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, у параграфі 55 рішення Європейського суду з прав людини від 15 лютого 2012 року у справі «Гриненко проти України» зазначається, що при оцінці доказів Європейський суд з прав людини зазвичай застосовує стандарт доведення «поза всяким розумним сумнівом». Однак доведення повинно будуватися на сукупності досить надійних, чітких і послідовних припущень або аналогічних неспростовних презумпцій фактів.

Аналогічний стандарт застосовує Верховний Суд, зокрема, в ухвалі від 05.06.2024 у справі № 521/19508/16-ц, в якій Верховний Суд ставить під сумнів наданий заявником бланк кур`єрського відправлення при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Між цим, у постанові від 02.10.2024 у справі № 1527/20068/12 Верховний Суд визнав обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про неможливість визначити дійсну дату звернення заявника з апеляційною скаргою до суду, враховуючи, що поштова накладна, яка супроводжувала відправлення апелянта, не містила, зокрема: відбитку календарного штемпеля; належного розрахункового документу на підтвердження оплати послуги зв`язку; ідентифікатора поштових відправлень, за допомогою використання якого було б можливо перевірити дату відправлення кореспонденції.

Суд зауважує, що представник позивача Андрєєв І.П., який отримав доступ до електронної справи ще 15.07.2024, 22.07.2024 звертався до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, яке мотивоване участю представника в судовому засіданні по іншій справі, в цей же час, адвокат не повідомив суду про обставину направлення на адресу суду зустрічної позовної заяви. Також, представник позивача, який є адвокатом та, відповідно, має розуміння щодо встановлених процесуальним законом строків для розгляду судом матеріалів позовної заяви, протягом трьох місяців не звертався до суду з метою з`ясування обставин ненадходження поданої ним зустрічної позовної заяви. Крім цього, при зверненні до суду із зустрічною позовною заявою 11.10.2024 ПП «Ракурс-Ас» повідомило суд, що не зверталось до ТОВ «Інтобуд» з аналогічним позовом.

Отже, враховуючи, що: в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність об`єктивних причин, що зумовили тривалий термін для здійснення доставки до суду матеріалів зустрічної позовної заяви ПП «Ракурс-Ас» (більше трьох місяців); накладна «Київ кур`єр плюс» № 017928 не містить штемпеля і дати прийняття оператором відправлення до відправки; накладна не містить ідентифікатора відправлення; в матеріалах справи немає доказів на підтвердження оплати відправником послуг доставки; в поданому до суду попередньому зустрічному позові ПП Ракурс-Ас» повідомило, що ним не подавався інший позов до ТОВ «Інтобуд»; у поданих до суду під час розгляду справи клопотаннях представники заявника не повідомляли суду відомості про направлення на адресу суду зустрічного позову 17.07.2024 через кур`єрську службу, суд критично оцінює повідомлені представником заявника у засіданні суду відомості про подання зустрічного позову до суду 17.07.2024 та бланк кур`єрської накладної «Київ кур`єр плюс» № 017928.

Суд наголошує, що згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Між цим, в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Тобто, особа, яка звертається до суду з позовними вимогами, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. При цьому статтею 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 6 статті 180 ГПК України передбачено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ПП «Ракур-Ас» не доведено належним чином обставини звернення до суду із зустрічною позовною заявою саме 17.07.2024, а тому враховуючи, що остання надійшла до суду 22.10.2024, тобто з порушенням визначеного ч.1 ст.180 ГПК України процесуального строку, суд дійшов висновку, що зустрічна позовна заява підлягає поверненню заявнику на підставі ч.6 ст.180 ГПК України.

При цьому суд вважає необхідним зауважити, що повернення судом зустрічного позову жодним чином не перешкоджає ПП Ракурс-Ас звернутись до суду з аналогічним позовом в загальному порядку.

Керуючись ст. 118, 119, 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Повернути Приватному підприємству Ракурс-Ас зустрічну позовну заяву за вх. ГСОО № 4837/24 від 22.10.2024, подану у справі № 916/2703/24.

Ухвала набирає законної сили 28.10.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Суддя Д.О. Бездоля