Рішення

від 10.10.2024 по справі 917/445/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2024 Справа № 917/445/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина-центр», м.Полтава, вул.Європейська, буд.146-А, кім.406

до 43 G S.r.I, via Mentana 10, 33100 UDINE, ITALY, R.E.A 298276, код платника ПДВ 02923470302

про стягнення 84 709,80 ЄВРО, що еквівалентно 3 291 170,56 грн. за курсом НБУ станом на 20.03.2023р. заборгованості за Договором №1/28/11-19 від 28.11.2019 р.

Суддя: Мацко О.С.

Секретар судового засідання: Токар А.В.

Представники сторін: згідно з протоколом.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина-центр» до 43 G S.r.I про стягнення 84 709,80 ЄВРО заборгованості за Договором № 1/28/11-19 від 28.11.2019 р., що еквівалентно 3 316 261,61 грн. за курсом НБУ станом на 21.03.2023 р.

Ухвалою суду від 24.03.2023 року вказану позовну заяву прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

27.03.2023 року суд відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 р., до якої Україна приєдналася 19.10.2000 р., напряму звернувся до Центрального Органу Італійської Республіки з проханням про вручення відповідачу ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у даній справі.

15.05.2024 року відповідач направив до суду лист (вх. № 6110), у якому повідомив про отримання підприємством 43 G S.r.I копії позовної заяви з додатками до неї, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Долина-центр» до Господарського суду Полтавської області про стягнення з 43 G S.r.I заборгованості за Договором №1/28/11-19 від 28.11.2019 р. в розмірі 84 709,80 ЄВРО та копії ухвали Господарського суду Полтавської області від 24.03.2023 р. у справі № 917/445/23.

Також у вказаному листі відповідач підтвердив, що підприємству 43 G S.r.I відомо про дату та час судового розгляду даної справи.

Ухвалою від 19.09.2023 р. судом поновлено провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 02.11.2023 р.

06.11.2023 року судом призначено підготовче засідання у справі на 21.11.2023 р.

У підготовчих судових засіданнях 22.11.2023 р. та 25.01.2024 р. оголошено протокольні ухвали про перерви в підготовчому засіданні до 25.01.2024 р. та 09.04.2024 р. відповідно.

09.04.2024 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 19.06.2024 р. відкладено розгляд справи на 10.10.2024 р.

Сторони представництво в судове засідання не забезпечили.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. В даному клопотанні представник позивача повідомив суд, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав оплату за Договором №1/28/11-19 від 28.11.2019 р., чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеним договором та законом.

Відповідач у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагував, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Так, як зазначено вище, в матеріалах справи міститься лист (вх. № 6110) (а.с. 65-66), у якому відповідач повідомив про отримання підприємством 43 G S.r.I копії позовної заяви з додатками до неї, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Долина-центр» до Господарського суду Полтавської області про стягнення з 43 G S.r.I заборгованості за Договором №1/28/11-19 від 28.11.2019 р. в розмірі84 709,80 ЄВРО та копії ухвали Господарського суду Полтавської області від 24.03.2023 р. у справі № 917/445/23.

У вказаному листі відповідач підтвердив, що підприємству 43 G S.r.I відомо про дату та час судового розгляду даної справи.

Також до матеріалів справи долучено поштове повідомлення про вручення відповідачу копії ухвали суду від 09.04.2024 р. про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (а.с. 121).

Крім того, копії ухвал суду в даній справі направлялись на електронну адресу відповідача, вказану в листі, вх. № 6110.

Частиною 1 ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 р. визначено, що якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з`явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що: a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території; b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 р. кожна договірна держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією; b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців; c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

В п. 6 Закону України 19 жовтня 2000 року N 2052-III «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» також зазначено, що Україна приєдналася до Конвенції з застереженням до ст. 15 Конвенції про те, що коли виконано всі умови, зазначені у частині другій статті 15 Конвенції, суддя незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Також згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки господарським судом виконано всі умови, зазначені у статті 15 Конвенції, щодо направлення відповідачу процесуальних документів у даній справі, а відповідач обізнаний про розгляд справи судом, про покладені на нього обов`язки та його процесуальні права, суд може винести рішення у даній справі.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

28.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Долина-центр» та 43 G S.r.I було укладено договір № 1/28/11-19 (а.с. 8-11).

Згідно з п. 1.1 договору Продавець (ТОВ «Долина-центр») зобов`язався поставити та передати у власність Покупця (43 G S.r.I) продукцію відповідно до Специфікації (цій), узгодженої (них) до договору, а Покупець прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного договору.

Відповідно до п. 9.4 договору він вступає в дію з моменту підписання і діє до 31 грудня 2022 року.

В Специфікації (додаток № 2 від 17.03.2022 р. до договору № 1/28/11-19 від 28.11.2018 р.) (а.с. 16) сторони узгодили поставку товару на суму 84 709,80 ЄВРО; умови поставки DAP Чімадольмо, Італія згідно Інкотермс 2020; строк поставки: не пізніше 31.04.2022 р.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 84 709,80 ЄВРО, що підтверджується митною декларацією № UA806020/2022/002118, міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) та актом приймання-передачі товару від 04.04.2022 р. (а.с. 19-22).

17.03.2022 року сторонами було укладено додаткову угоду № 17/03/22 до договору № 1/28/11-19 від 28.11.2018 р., якою викладено пункт «Умови оплати» додатку № 2 від 17.03.2022 р. до договору в наступній редакції: «Умови оплати: не пізніше 31.12.2022 р.».

Позивач вказує, що відповідач в порушення умов договору за отриманий товар не розрахувався, з огляду на що заявив до стягнення з 43 G S.r.I 84 709,80 ЄВРО заборгованості за Договором № 1/28/11-19 від 28.11.2019 р., що еквівалентно 3 316 261,61 грн. за курсом НБУ станом на 20.03.2023 р.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір № 1/28/11-19 від 28.11.2019 р., додаткові угоди до вказаного договору, Специфікація (додаток № 2 від 17.03.2022 р. до договору № 1/28/11-19 від 28.11.2018 р.), митна декларація № UA806020/2022/002118, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR), акт приймання-передачі товару від 04.04.2022 р., інвойс № 2 від 17.03.2022 р. та ін.

Докази відповідача в спростування вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина-центр» в матеріалах справи відсутні.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Статтею 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

При прийнятті до розгляду позовної заяви, судом встановлено, що відповідач по справі є нерезидентом, який не має свого представництва на території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 129 Господарського кодексу України іноземні юридичні особи при здійсненні господарської діяльності в Україні мають такий самий статус, як і юридичні особи України, з особливостями, передбаченими цим Кодексом, іншими законами, а також міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

За змістом п. 1 ч.1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, у тому числі, у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Статтею 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що спори, які виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України.

Крім того, за приписами ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

У п. 8.1 договору № 1/28/11-19 від 28.11.2019 р. сторони погодили, що усі спори, що виникають з цієї угоди або з нею пов`язані, у тому числі, що стосуються її виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню у судовому порядку в Господарському суді Полтавської області згідно чинного законодавства України.

За таких обставин, спір у даній справі підлягає розгляду Господарським судом Полтавської області згідно із законодавством України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Долина-центр» та підприємством 43 G S.r.I було укладено договір № 1/28/11-19 від 28.11.2019 р., який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Подані позивачем докази, зокрема, митна декларація, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) та акт приймання-передачі товару, свідчать про виконання позивачем зобов`язання щодо поставки товару за договором № 1/28/11-19 від 28.11.2019 р. у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором та приписів цивільного законодавства України за отриманий товар не розрахувався.

Спростувань вищевикладеного, доказів на підтвердження здійснення оплати товару за договором № 1/28/11-19 від 28.11.2019 р. чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені законом принципи змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та вірогідності доказів, згідно з яким наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 84 709,80 ЄВРО заборгованості за Договором № 1/28/11-19 від 28.11.2019 р., що еквівалентно 3 316 261,61 грн. за курсом НБУ станом на 20.03.2023 р., підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина-центр» у даній справі в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 49 743,92 грн.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з 43 G S.r.I (via Mentana 10, 33100 UDINE, ITALY, R.E.A 298276, код платника ПДВ 02923470302) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина-центр» (м. Полтава, вул. Європейська, буд.146-А, кім.406) 84 709,80 ЄВРО заборгованості за Договором № 1/28/11-19 від 28.11.2019 р., що еквівалентно 3 316 261,61 грн. за курсом НБУ станом на 21.03.2023 р.; 49 743,92 грн. судового збору.

3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

4. Зобов"язати позивача протягом 10 днів з дня отримання копії рішення здійснити його переклад на англійську мову та надати суду для направлення на адресу відповідача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 28.10.2024 р. після повернення судді Мацко О.С. з відпустки.

Суддя О.С. Мацко