Рішення

від 28.10.2024 по справі 917/1308/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2024 Справа № 917/1308/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Три Ведмеді», 02095, м. Київ, вул. Зрошувальна, 7, код ЄДРПОУ 31450478,

до Фізичної особи-підприємця Карлика Бориса Зіновійовича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

про стягнення 78 340,93 грн.,

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Три Ведмеді» до Фізичної особи-підприємця Карлика Бориса Зіновійовича про стягнення 78 340,93 грн., з яких 51 394,50 грн. заборгованість за дистриб`юторською угодою № 4 від 28.01.2020 р., 22 420,52 грн. втрати від інфляції, 4 525,91 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 09.08.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не здійснив оплату за дистриб`юторською угодою № 4 від 28.01.2020 р., чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеною угодою та законом.

Відповідач у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагував.

Копія ухвали про відкриття провадження у даній справі, що направлялась на адресу Фізичної особи-підприємця Карлика Бориса Зіновійовича, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, була повернута до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи, що ухвала про відкриття провадження у справі направлялась на адресу відповідача, вказану в реєстрі Полтавської міської територіальної громади, він вважається таким, що повідомлений належним чином про судовий розгляд даної справи. Крім того, ухвала суду була своєчасно розміщена судом у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, про покладені на нього обов`язки та його процесуальні права.

Згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

28.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Три Ведмеді» та Фізичною особою-підприємцем Карликом Борисом Зіновійовичем було укладено дистриб`юторську угоду № 4 (а.с. 13-15).

Відповідно до п. 2.1 вказаної угоди Продавець (ТОВ «Три Ведмеді») зобов`язується передавати Дистриб`ютору (ФОП Карлик Б.З.) у власність товар, а Дистриб`ютор зобов`язується приймати товар і здійснювати його оплату в порядку, передбаченому цією угодою.

Пунктом 5.5 угоди № 4 від 28.01.2020 р. визначено, що право власності, а також всі пов`язані з ним ризики переходять від Продавця до Дистриб`ютора в момент фактичної передачі товару представнику Дистриб`ютора, а в разі доставки товару транспортом Дистриб`ютора з моменту фактичного відвантаження товару зі складу Продавця. Факт передачі товару Продавцем Дистриб`ютору підтверджується видатковими накладними, підписаними представниками обох сторін. Моментом здійснення поставки товару є дата, зазначена у видатковій накладній.

На виконання зазначених норм дистриб`юторської угоди № 4 від 28.01.2020 р. позивач передав у власність відповідача товар на суму 51 394,50 грн., що підтверджується видатковою накладною № ТМ100046333 від 23.07.2021 р. (а.с. 21), підписаною сторонами.

Згідно з п. 6.4 угоди № 4 від 28.01.2020 р. оплата за кожну окрему партію товару здійснюється Дистриб`ютором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця в національній валюті протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки партії товару Продавцем Дистриб`ютору.

Позивач вказує, що відповідач за отриманий товар не розрахувався, з огляду на що заявив до стягнення з Фізичної особи-підприємця Карлика Бориса Зіновійовича 78 340,93 грн., з яких 51 394,50 грн. заборгованість за дистриб`юторською угодою № 4 від 28.01.2020 р., 22 420,52 грн. втрати від інфляції, 4 525,91 грн. 3 % річних.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: дистриб`юторська угода № 4 від 28.01.2020 р. з додатками, видаткова накладна № ТМ100046333 від 23.07.2021 р. та ін.

Докази відповідача в спростування вимог Товариством з обмеженою відповідальністю «Три Ведмеді» в матеріалах справи відсутні.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Три Ведмеді» Фізичною особою-підприємцем Карликом Борисом Зіновійовичем було укладено дистриб`юторську угоду № 4 від 28.01.2020 р., яка за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов`язання за дистриб`юторською угодою № 4 від 28.01.2020 р. щодо передачі товару на суму 51 394,50 грн. Так, судом досліджено видаткову накладну № ТМ100046333 від 23.07.2021 р. та встановлено, що вона має всі необхідні реквізити, підписана сторонами та скріплена печатками, тож приймається судом у якості належного доказу виконання позивачем умов угоди № 4 від 28.01.2020 р. на вищевказану суму.

Позивач стверджує, що Фізичною особою-підприємцем Карликом Борисом Зіновійовичем не сплачено заборгованість за отриманий товар в розмірі 51 394,50 грн.

Доказів на підтвердження виконання зобов`язань за дистриб`юторською угодою № 4 від 28.01.2020 р. щодо здійснення оплати у вказаному розмірі відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені законом принципи змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та вірогідності доказів, згідно з яким наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 51 394,50 грн. заборгованості за дистриб`юторською угодою № 4 від 28.01.2020 р., підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказані нормативні положення, позивачем приведено розрахунок 3 % річних за прострочення оплати товару за дистриб`юторською угодою № 4 від 28.01.2020 р. в розмірі 4 525,91 грн. за період з 23.08.2021 р. по 29.07.2024 р. та інфляційних втрат в розмірі 22 420,52 грн. за період з вересня по червень 2022 року (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 4).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Водночас, як зазначено вище, у пункті 6.4 дистриб`юторської угоди № 4 від 28.01.2020 р. сторони узгодили, що оплата за кожну окрему партію товару здійснюється Дистриб`ютором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця в національній валюті протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки партії товару Продавцем Дистриб`ютору.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 116 ГПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Отже, останнім днем строку оплати товару, поставленого згідно з видатковою накладною № ТМ100046333 від 23.07.2021 р., є 23.08.2021 р.

З урахуванням викладеного, суд здійснив перерахунок розміру 3% річних за період з 24.08.2021 р. по 29.07.2024 р. та дійшов висновку про задоволення вказаних вимог позивача в сумі 4 521,69 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Три Ведмеді» в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Карлика Бориса Зіновійовича 51 394,50 грн. заборгованість за дистриб`юторською угодою № 4 від 28.01.2020 р., 22 420,52 грн. втрати від інфляції, 4 521,69 грн. 3 % річних. В решті позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 3 027,84 грн.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Карлика Бориса Зіновійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Три Ведмеді» (02095, м. Київ, вул. Зрошувальна, 7, код ЄДРПОУ 31450478) 51 394,50 грн. заборгованість за дистриб`юторською угодою № 4 від 28.01.2020 р., 22 420,52 грн. втрати від інфляції, 4 521,69 грн. 3 % річних; 3 027,84 грн. судового збору.

3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 28.10.2024 р.

Суддя О.С. Мацко