Рішення

від 21.10.2024 по справі 920/973/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.10.2024м. СумиСправа № 920/973/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши матеріали справи № 920/973/24 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Е-ТЕНДЕР (вул.Дегтярівська, буд. 21, літ. А, м. Київ, 04119; код за ЄДРПОУ 39484263),

до відповідачафізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ),

про стягнення 20605,46 грн

установив:

02.08.2024 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 20605,46 грн (двадцять тисяч шістсот п`ять грн 46 коп.), а також стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.) на поточний рахунок ТОВ Е-Тендер, код ЄДРПОУ 39484263, IBAN НОМЕР_2 в АТ КБ Приватбанк МФО 305299.

02.08.2024 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець з місцезнаходженням: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 07.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/973/24; постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.

Відповідно до інформації з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» та із системи «Електронний суд» позивач має зареєстрований електронний кабінет в системі «Електронний суд».

На виконання абз. 1 ч. 7 ст. 6 ГПК України копія ухвали від 07.08.2024 про відкриття провадження у справі №920/973/24 надіслана позивачу відповідно до вимог ч.ч. 6-7 ст. 6 ГПК України до його електронного кабінету. Згідно з довідкою про доставку електронного листа копія ухвали про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету позивача 08.08.2024, 00:15.

19.08.2024 копія ухвали від 07.08.2024 у справі №920/973/24, надіслана на адресу відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), була повернута суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до вимог частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За відсутності відзиву відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із статтею 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання заяв по суті справи, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Е-Тендер», в обґрунтування позовних вимог посилається на той факт, що позивач є авторизованим електронним майданчиком - інформаційно-телекомунікаційною системою, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", є частиною електронної системи закупівель та онлайн-сервісом, що забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання і передання інформації та документів під час проведення закупівель, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет за адресою: http://gov.e- tender.ua/ (Електронний майданчик). Позивачу належить комплексна інформаційно-телекомунікаційна система E-TENDER (онлайн-сервіс), доступ до якої здійснюється через мережу Інтернет за веб - адресою: https://e-tender.ua/prozoro-market, яка є електронним торговельним майданчиком, що функціонує в мережі Інтернет та призначена для забезпечення процесів здійснення закупівель товарів широкого вжитку, медикаментів та медичного обладнання.

За твердженням позивача, між позивачем та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір про надання доступу до онлайн-сервісу та користування програмною продукцією, який є договором приєднання в розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання користувача до всіх його умов в цілому, після чого договір вважається рівносильним укладеному в письмовій формі, в розумінні ст. 207 Цивільного кодексу України шляхом реєстрації відповідача на електронному майданчику «e-tender.ua».

Відповідно до абзацу 3 пункту 1.1. договору приєднання факт участі користувача в будь- якій процедурі в онлайн-сервісі та/або сплата ним будь-яких платежів на користь Товариства є безумовним підтвердженням ознайомлення та погодження даного договору з боку користувача.

Позивач зазначає, що згідно акту звірки взаємних розрахунків відповідач неодноразово, а саме 20.01.2022, 04.11.2022, 03.02.2023 та 10.04.2023 здійснювала оплату за надання доступу до онлайн-сервісу та користування програмною продукцією. Таким чином, як вважає позивач, ФОП ОСОБА_1 ознайомилась та погодила договір приєднання зі свого боку.

Пунктом 4.9 договору приєднання передбачено, що у випадку надання Товариством доступу до Онлайн-сервісу з правом користування програмною продукцією, для використання користувачем доступу до електронного-каталогу "Prozorro-market" (е-каталог) з метою його участі в процедурі відбору постачальника товару, з подальшим розміщення в ньому користувачем своєї цінової пропозиції, результатом якого є підписаний між замовником та користувачем договору на постачання товару та завантажений в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оплата за надання такого доступу здійснюється користувачем по тарифам встановленим на офіційному Веб-сайті Товариства за адресою: e-tender.ua на підставі рахунку та/або акту надання доступу до Онлайн-сервісу та користування програмною продукцією, який надається Товариством в адресу користувача. Акт за звітний місяць надається користувачу щомісячно, у електронному вигляді, не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним та може бути додатково оформлений у паперовому вигляді. Оплата повинна бути здійснена у строк, що не перевищує 10 (десяти) календарних днів від дати надання рахунку та/або підписання сторонами акту. Оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування користувачем відповідної суми грошових коштів на поточний рахунок Товариства.

Позивач зазначає, що ФОП ОСОБА_1 з використанням онлайн-сервісу Товариства Е-TENDER, взяла участь в процесах відбору постачальника товару, результатами яких є підписані між замовниками та відповідачем договори на постачання товару, опубліковані в електронній торговій системі «Прозорро» (https;//prozorro.gov.ua/uk ), у наступних закупівлях (номер закупівлі / дата та час підписання договору):

UA-2022-08-09-005264-a, 12-08-2022, 09:58,

UA-2022-07-29-002925-a, 08-08-2022, 09:29,

UA-2022-09-08-001513-а, 12-09-2022, 00:00,

UA-2022-09-16-009634-а, 28-09-2022, 13:51,

UA-2022-08-26-005773-a, 15-09-2022, 09:43,

UA-2022-09-08-007765-a, 22-09-2022,11:58,

UA-2022-09-07-008422-a, 14-09-2022, 15:34,

UA-2022-09- 16-009974-a, 28-09-2022, 11:28,

UA-2022-08-30-000159-a, 06-09-2022, 14:44,

UA-2022-08-30-001344-a, 08-09-2022, 10:06,

UA-2022-09-23-000314-a, 29-09-2022, 09:20,

UA-2022-10-11-002073-а, 21-10-2022, 17:31,

UA-2022-10-04-002888-a, 13-10-2022, 15:50,

UA-2022-09-29-008136-а, 06-10-2022, 12:00,

UA-2022-09-29-001305-а, 17-10-2022, 14:53,

UA-2022-09-21-005819-а, 07-10-2022, 11:56,

UA-2022-11-14-005074-а, 30-11-2022, 09:57,

UA-2022-11-10-011361-а, 23-11-2022,13:14,

UA-2022-10-31 -002561-а, 11-11-2022,21:27,

UA-2022-10-27-011462-а, 08-11-2022, 17:57,

UA-2022-10-25-009989-а, 02-11-2022, 13:06,

UA-2022-12-20-021152-а, 23-12-2022,16:05,

UA-2022-12-09-019060-а, 22-12-2022, 11:16,

UA-2022-12-08-007057-а, 22-12-2022, 10:15,

UA-2022-12-03-000230-a, 16-12-2022,00:00,

UA-2022-12-02-009184-a, 16-12-2022, 00:00,

UA-2022-12-01-016562-а, 12-12-2022, 13:19,

UA-2022-12-01-011196-а, 12-12-2022,11:19,

UA-2022-11-30-008510-а, 13-12-2022, 16:05,

UA-2022-12-20-005379-a, 26-12-2022, 00:00.

Відповідно до пункту 61 Постанови КМУ від 14 вересня 2020 р. № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу» (далі - Постанова № 822) за надання доступу до електронного каталогу та інших електронних сервісів, пов`язаних з його користуванням в електронній системі закупівель, оператором авторизованого електронного майданчика з переможця відбору, з яким замовник уклав договір, справляється плата в розмірі, що становить:

-3 відсотки ціни пропозиції переможця відбору, з яким укладається договір, якщо вартість закупівлі становить не більш як 50 тис. гривень;

-2 відсотки ціни пропозиції переможця відбору, з яким укладається договір, але не більш як 3400 гривень, якщо вартість закупівлі становить не більш як 200 тис. гривень;

-1 відсоток ціни пропозиції переможця відбору, з яким укладається договір, але не більш як 3400 гривень, якщо вартість закупівлі становить більш як 200 тис. гривень.

Таким чином, враховуючи суму кінцевої пропозиції та тарифи за надання доступу до електронного каталогу, які встановлені Постановою №822, а також оприлюднені на офіційному вебсайті позивача (https://e-tender.ua/tarifi-71), позивачем було сформовано акти надання доступу до Онлайн-сервісу та користування програмною продукцією:

-акт надання доступу до Онлайн-сервісу та користування програмною продукцією №13842 на суму 1701,00 грн;

-акт надання доступу до Онлайн-сервісу та користування програмною продукцією №17165 на суму 13 104,80 грн;

-акт надання доступу до Онлайн-сервісу та користування програмною продукцією №19049 на суму 2 811,96 грн;

-акт надання доступу до Онлайн-сервісу та користування програмною продукцією №21113 на суму 9 198,50 грн;

-акт надання доступу до Онлайн-сервісу та користування програмною продукцією №24587 на суму 15 830,50 грн;

-акт надання доступу до Онлайн-сервісу та користування програмною продукцією №3652 на суму 1 368,00 грн.

Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача за надання доступу до електронного каталогу та інших електронних сервісів, пов`язаних з його користуванням в електронній системі закупівель на користь ТОВ «Е-Тендер», за розрахунком позивача, становить 20605,46 грн.

22.07.2024 засобами поштового зв`язку на адресу відповідача було направлено претензію вих. № 616-24 від 15.07.2024, в якій ТОВ «Е-Тендер» вимагало від ФОП ОСОБА_1 протягом 3-х робочих днів з моменту отримання претензії підписати акти звірки взаємних розрахунків, направити підписані примірники актів на адресу ТОВ «Е- Тендер» та протягом п`яти робочих днів з моменту отримання претензії, погасити заборгованість перед ТОВ «Е-Тендер».

Оскільки відповіді на претензію ТОВ «Е-Тендер» не отримало, підписані примірники актів на адресу позивача не надходили, грошові кошти зі сплати заборгованості відповідача на рахунок позивача не були внесені, позивач вважає, що відповідачем було порушено умови договору в частині невиконання обов`язку оплати за надання доступу до електронного каталогу та інших електронних сервісів, пов`язаних з його користуванням в електронній системі закупівель, та були порушені права та законні інтереси позивача на отримання оплати.

На підставі наведеного, з метою захисту прав та законних інтересів ТОВ «Е-Тендер» було вимушене звернутися до господарського суду.

Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема - справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України , цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що електронна торгова система «Прозорро» (https;//prozorro.gov.ua/uk ) має 12 майданчиків, через які учасники закупівель здійснюють всі свої дії, серед яких є і позивач.

Суд дійшов висновків, що матеріали справи не містять доказів використання ФОП ОСОБА_1 саме онлайн-сервісу позивача, а не іншого майданчику «Прозорро», для участі в процесах відбору постачальника товару, результатами яких є підписані між замовниками та відповідачем договори на постачання товару, опубліковані в електронній торговій системі «Прозорро» (https;//prozorro.gov.ua/uk ), у зазначених позивачем закупівлях.

Суд зазначає, що позивачем належних доказів укладення саме з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 договору про надання доступу до онлайн - сервісу та користування програмною продукцією (доказів приєднання ФОП ОСОБА_1 до договору), суду не подано.

Крім того, на підтвердження доводів про участь відповідача з використанням онлайн - сервісу товариства "Е-Тендер" в процесах відбору постачальника товару, результатами яких є підписані між замовниками та відповідачем договори постачання товару, опубліковані в електронній торговій системі "Прозорро" (зокрема, підписаних між замовником та користувачем договору на постачання товару, звіту про договір про закупівлю, як то передбачено у п. 4.9. договору про надання доступу до онлайн - сервісу та користування програмною продукцією) позивачем суду не надано.

Таким чином, доказів, які б підтверджували укладення між позивачем та відповідачем відповідного договору (доказів приєднання до договору) та доказів надання послуг позивачем відповідачу, суду не подано.

Щодо наданого позивачем акту звірки взаємних розрахунків за період: з 01.01.2022 - 12.07.2024, суд зазначає, що він не може бути доказом на підтвердження оплати за надання доступу до онлайн-сервісу та користування програмною продукцією. Оскільки, акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. При цьому, вказаний акт звірки підписаний лише зі сторони позивача - ТОВ "Е-Тендер", та не містить підпису та відтиску печатки відповідача, відповідно, даний акт не погоджений відповідачем.

Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.2019 року у справі № 910/1389/18.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на відсутність належним чином оформлених первинних документів, даний акт звірки не може вважатись належним доказом оплати відповідачем за надання доступу до онлайн-сервісу та користування програмною продукцією, та відповідно не може вважатись належним доказом погодження та приєднання до договору про надання доступу до онлайн-сервісу та користування програмною продукцією.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимість доказів за статтею 77 ГПК України полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України). Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання(стаття 78 ГПК України).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 грудня 2021 року у справі № 905/902/20.

Статтею 79 ГПК України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 11 вересня 2020 року у справі № 910/16505/1

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні судом, судом визнається не доведеним належними та допустимими доказами факт укладання між Товариством з обмеженою відповідальністю "Е-ТЕНДЕР" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 договору про надання доступу до онлайн-сервісу та користування програмною продукцією, а також не доведеним факт надання позивачем відповідачу доступу до електронного - каталогу "Prozorro - market" через онлайн - сервіс Е-tender.ua з правом отримання та користування програмною продукцією позивача.

Окрім того, позивачем не подано жодного доказу на підтвердження розміщення на онлайн - сервіс Е-tender.ua відповідачем своїх цінових пропозицій, фактів підписання між замовниками та користувачем (відповідачем) договорів на постачання товару та завантажених в електронній системі закупівель звітів про договір про закупівлю, що було б підставою для оплати згідно п. 4.9 Договору.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-ТЕНДЕР" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 20605,46 грн заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, судовий збір, враховуючи, що в задоволенні позову судом відмовлено, покладається на позивача у справі.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.Відмовити в задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано 29.10.2024.

СуддяВ.Л. Котельницька