Рішення

від 16.10.2024 по справі 925/1136/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/1136/24

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від позивача: Прохорчук В.І. адвокат,

від відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалькон-Агро»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантик Груп»

про стягнення 171 250, 00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фалькон-Агро» звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантик Груп» про стягнення 171 250,00 грн заборгованості за договором № 0303 про надання транспортно-експедиційних послуг від 03.03.2022.

Судові витрати сплачений судовий збір, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що існує заборгованість експедитора (відповідача) з повернення йому вартості оплачених, але не наданих послуг за укладеним між сторонами договором.

Ухвалою від 17 вересня 2024 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Про час, дату та місце розгляду справи сторони повідомлялись належним чином.

Відповідач у строк, визначений законом, відзиву або будь-які інші письмові заперечення, доказів, що впливають на вирішення спору по суті, не надав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У призначене судове засідання відповідач не з`явився, причини неявки не відомі.

Ухвала Господарського суду Черкаської області судом була направлена до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС відповідача, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа, яка міститься у матеріалах справи.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Відповідно до частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Між ТОВ «АТЛАНТИК ГРУП» (експедитор) та ТОВ «ФАЛЬКОН-АГРО» (клієнт) 03.03.2022 було укладено договір № 0303 про надання транспортно-експедиційних послуг, який регулює взаємовідносини Сторін, пов`язані з виконанням Експедитором транспортно-експедиційних послуг, зазначених в розділі 4 цього договору, при перевезеннях вантажів по території України, перевезеннях експортно-імпортних і транзитних вантажів по територіях інших держав, з наданням власного (орендованого) або який перебуває у володінні Експедитора на інших законних підставах, рухомого складу, за заявками і за рахунок Клієнта (п. 1.1).

Залежно від характеру перевезення, заявленої Клієнтом послуги в заявці, Експедитор має право запропонувати укласти додаткову угоду до договору, при відмові від підписання якої, Експедитор має право не надавати послуги по надісланій заявці, при цьому Експедитор не несе будь-якої відповідальності за невиконання заявки і не відшкодовує збитки, що виникли в зв`язку з таким невиконанням (п. 1.2).

Умови цього договору діють, якщо інше не встановлено додатковими угодами до договору, підписаними обома сторонами (п. 1.3).

Договір є чинним. Суд враховує презумпцію правомірності правочину.

04 січня 2024 року Сторонами було укладено додаткову угоду № 7 до договору, яка є невід`ємною частиною договору та за п. 1 якої Клієнт доручає, а Експедитор зобов`язується виконати надати послуги з організації здійснення перевезення вантажу залізничним транспортом - надати власний рухомій склад, для здійснення перевезення вантажу згідно заявки Клієнта. Загальна сума наданих послуг попередньо становить 89 050, 00 грн (в т.ч. ПДВ 13 223, 27 грн). Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 7 Клієнт здійснює 100 % передоплати (якщо інше не вказано Сторонами в додаткових угодах) в розмірі заявленого обсягу перевезення вантажів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Експедитора з моменту прибуття вагонів на станцію завантаження.

05 січня 2024 року Сторонами було укладено додаткову угоду № 8 до договору, яка є невід`ємною частиною договору та за п. 1 якої Клієнт доручає, а Експедитор зобов`язується виконати надати послуги з організації здійснення перевезення вантажу залізничним транспортом - надати власний рухомій склад, для здійснення перевезення вантажу згідно заявки Клієнта. Загальна сума наданих послуг попередньо становить 82 200, 00 грн (в т.ч. ПДВ 12 206, 10 грн). Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 8 Клієнт здійснює 100 % передоплати (якщо інше не вказано Сторонами в додаткових угодах) в розмірі заявленого обсягу перевезення вантажів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Експедитора з моменту прибуття вагонів на станцію завантаження.

Клієнт здійснив попередню оплату вартості послуг, вказаних у додаткових угодах, що підтверджується платіжними інструкціями № 14771 від 04.01.2024, № 14862 від 12.01.2024.

Позивач зазначає, що вказані у додаткових угодах послуги не були надані Експедитором Клієнту, а здійснена Клієнтом попередня оплата вартості послуг у сумі 171 250, 00 грн не була повернена.

Відповідно до п. 6.1 та п. 6.2 договору спірні питання з виконання умов договору вирішуються Сторонами шляхом переговорів, а у разі недосягнення домовленості у претензійно-позовному порядку. Якщо згоди не буде досягнуто, спір передається на розгляд до господарського суду, у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

25 червня 2024 року позивач надсилав відповідачу претензію за вих. № 25/06-24 з вимогою сплатити заборгованість за договорами. Відповідач претензію не отримав, позивач зазначає, що поштове відправлення повернуто відправнику.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 626-628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 610 та частина 1 статті 612 ЦК України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування, правовідносини за яким регулюються главою 65 ЦК України, главою 21 ГК України, Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Статтею 929 ЦК України, що кореспондується зі ст. 316 ГК України, визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України «Про транспортно-експедиційну діяльність» клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

ТОВ «Фалькон-Агро» укладаючи додаткові угоди взяло на себе зобов`язання щодо 100 % передоплати вартості послуг.

ТОВ «Атлантик Груп» не були надані послуги по транспортно-експедиційному обслуговуванню щодо перевезення вантажу відповідно до додаткових угод, тому позивач просить стягнути 171 250, 00 грн отриманих в якості попередньої оплати за послуги, які фактично надані не були.

Доказів повернення попередньої оплати відповідач не надав, позовні вимоги не спростував.

За змістом ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ «Атлантик Груп» суми попередньої оплати, з огляду на відсутність доказів факту надання послуг.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 237 Господарського процесуального кодексу України до питань, що суд вирішує при ухваленні судового рішення є, зокрема питання розподілу судових витрат.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантик Груп» (м. Черкаси, вул. Університетська, 33, код ЄДРПОУ 406418291) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалькон-Агро» (м. Київ, вул. Вознесенський узвіз, 10А, поверх 4, код ЄДРПОУ 41271176)

171 250, 00 грн отриманих в якості попередньої оплати,

3028, 00 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 29 жовтня 2024 року.

Суддя О.В. Чевгуз