Рішення

від 07.10.2024 по справі 639/7966/21

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

07.10.24

Справа № 639/7966/21

№ провадження 2/646/599/2024

РІШЕННЯ

іменем України

07.10.2024 року Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Глоби М.М.,

за участю секретаря судового засідання Борщ Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альянс» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альянс» (далі ПрАТ «СК «Альянс») через представника звернулось до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначило, що 12.10.2020 року близько 18 год. 09 хв. на майдані Павлівському, 1/3 у м. Харкові відбулось ДТП, в результаті якого було пошкоджено автомобіль марки «BMW X2», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 та застрахований в ПрАТ «СК «Альянс» за Договором страхування транспортного засобу № 23.0023054.03 від 09.07.2020 року.

Згідно Висновку експерта № 424/20А від 08.12.2020 року вартість матеріального збитку, завданого вніслідок ДТП автомобіля «BMW X2», д.н.з. НОМЕР_1 , склала 155923 грн. 37 коп.

ПрАТ «СК Альянс» відповідно до умов Договору, шляхом перерахування коштів на рахунок власника пошкодженого транспортного засобу, автомобіля марки BMW X2, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 155923 грн. 37 коп.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.11.2020 року винуватцями у зазначеному вище ДТП було визнано обох водіїв, а саме, водія транспортного засобу марки «Lexus NS 300», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 та водія автомобіля марки «BMW X2», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3

ПрАТ «СК «Альянс» вважає, що ступінь вини кожного з учасників неведеної дорожньо-транспортної пригоди є рівною.

Таким чином, до ПрАТ «СК «Альянс» як до страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором страхування транспортного засобу № 23.0023054.03 від 09.07.2020 року, в межах сплаченої суми в розмірі 155923 грн. 37 коп. перейшло право вимоги відшкодування у розмірі 77961 грн. 69 коп., яке ОСОБА_2 на підставі ст. 1188 ЦК України, мала до ОСОБА_1 . Відтак 50 % від виплаченого страхового відшкодування позивач просить стягнути з ОСОБА_1 разом із витратами зі сплати судового збору в сумі 2270 грн. 00 коп.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30.12.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розпорядженням Голови Верховного Суду №4/0/9-22 від 10.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова, визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом м. Полтави.

На виконання вказаного Розпорядження Червонозаводським районним судом м. Харкова до Ленінського районного суду м. Полтави було передано для продовження розгляду цивільну справу № 639/7966/21 судді Шелест І.М., яку згідно з Рішенням Вищої ради правосуддя № 123/0/15-22 від 15.02.2022 звільнено зі штату суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

В Ленінському районному суді м. Полтави вищевказана цивільна справа реєстрацію в автоматизованій системі документообігу не проходила.

Вищевказана цивільна справа була повернута Ленінським районним судом м. Полтави до Червонозаводського районного суду м. Харкова, та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2023 року, передана для розгляду судді Глобі М.М.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.01.2023 року цивільну справу було прийнято до провадження та призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст. 178 ЦПК України відповідач подала до суду відзив, в якому зазначила, що заявлені позовні вимоги визнає частково в зв`язку з тим, що постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.11.2020 року ДТП внаслідок якого було завдано шкоду власнику автомобіля марки «BMW X2», д.н.з. НОМЕР_1 і яку було відшкодовано страховиком, сталася з вини обох учасників ДТП. В зв`язку з вищевказаним, вважала частку своєї вини у ДТП незначною, та просила встановити ступінь вини учасників ДТП у співвідношенні 5 % вини в діях водія ОСОБА_1 та 95 % вини в діях водія ОСОБА_3 та стягнути на користь позивача суму страхового відшкодування в сумі 7796 грн. 16 коп.

Представник позивача у відповідності до вимог ч. 1 ст. 179 ЦПК України, надав відповідь на відзив, у якій виклав свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень. Вказав, що відповідачем не спростовано наведених в позові ступенів вини сторін у ДТП.

Відповідач, обґрунтовуючи ступінь власної вини у вчиненні ДТП на рівні 5%, посилається на те, що відповідач порушила вимоги одного пункту Правил дорожнього руху (п. 12.9 г), а ОСОБА_3 двох (п.п. 12.1, 13.1).

Проте, п. п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, у порушенні яких визнано винною ОСОБА_3 , передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Враховуючи зміст вищенаведених п. п. 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху, їх дотримання обумовлено відповідною дорожньою обстановкою. Водночас, відповідно до п. 1.4 Правил дорожнього руху кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідача визнано винуватою у порушенні п. 12.9 г Правил дорожнього руху, відповідно до якого водієві забороняється різко гальмувати (крім випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо-транспортній пригоді). Отже, враховуючи характер та черговість порушення Правил дорожнього руху, яке допустила відповідач, а саме: різке безпідставне гальмування, саме це порушення й призвело до раптової, непередбачуваної зміни дорожньої обстановки, звідси - до створення аварійної ситуації й, як наслідок, стало причиною порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_3 , яка, в силу приписів п. 1.4 Правил дорожнього руху вправі була розраховувати на те, що позивач виконуватиме п. 12.9 г цих Правил.

Твердження відповідача про те, що в її діях немає невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які б знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням ДТП, по суті зводяться до незгоди з постановами Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.11.2020 року та Харківського апеляційного суду від 31.03.2021 року у справі № 638/14552/20 та спростовуються змістом їх мотивувальних та резолютивних частин, відповідно до яких відповідач здійснила безпідставне різке гальмування, що спричинило ДТП, в чому й була визнана винною.

Таким чином, доводи відповідача про те, що ступень власної вини у ДТП є незначною та дорівнює 5%, є безпідставними. Просив стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в сумі 77961 грн. 69 коп.

Відповідач подала до суду заперечення щодо відповіді на відзив, в яких вона відхиляє пояснення, міркування і аргументи, наведені представником позивача у відповіді на відзив, вважала ступінь своєї вини в даній Дорожньо-транспортній пригоді 5 %, оскільки є необґрунтованими посилання представника позивача на те, що причиною порушення ПДР ОСОБА_3 стало різке гальмування відповідача, що на думку представника позивача призвело до раптової, непередбачуваної зміни дорожньої обстановки, оскільки ще до гальмування автомобіля ОСОБА_1 , водій автомобіля марки «BMW X2», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 не дотримувалась безпечної дистанції, обравши небезпечну відстань до автомобіля ОСОБА_1 .

Просила встановити ступінь вини учасників ДТП у співвідношенні 5 % вини в діях водія автомобіля марки «Lexus NS 300», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 та 95 % вини в діях водія автомобіля марки «BMW X2», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 та стягнути на користь ПрАТ «СК «Альянс» суму страхового відшкодування в розмірі 7796 грн. 16 коп.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як встановлено під час судового розгляду, 12.10.2020 року у м. Харкові на майдані Павлівському, 1/3 близько 18 год. 09 хв., відбулось ДТП за участю двох транспортних засобів: автомобіля марки «BMW X2», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «Lexus NS 300», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, а їх власники матеріальну шкоду (а.с. 6-8).

Постановою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.11.2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , кожну, визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «LexusNS300»,д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована.

Разом з тим, оскільки автомобіль марки «BMW X2», д.н.з. НОМЕР_1 , який належав ОСОБА_2 був застрахований в ПАТ «СК «Альянс» за договором страхування транспортного засобу № 23.0023054.03 від 09.07.2020 року, у зв`язку з його пошкодженням під час ДТП, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на користь власника пошкодженого транспортного засобу в розмірі 155923 грн. 37 коп.

Згідно зі ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється,зокрема,з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 вказаного Закону).

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожнього-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступник) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Частиною 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Дії осіб, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), визначені у ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування (частина перша статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Вказаною нормою також визначено вимоги до змісту та необхідних додатків до заяви про страхове відшкодування.

Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Основною характерною ознакою суброгації є збереження того зобов`язання, яке виникло із заподіяння шкоди і у зв`язку з яким було виплачене страхове відшкодування, й зміна в ньому кредитора.

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого (29.01.2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/2351/17 та від 05.04.2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/3165/17).

У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов`язанні, то з урахуванням положення ст. 515 ЦК України суброгація застосовується лише до майнового страхування (28.03.2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 183/791/16-ц та від 28.02.2018 року у справі № 521/16989/13-ц).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

На підставі п. 36.3 ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі, якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Суд звертає увагу, що оскільки винуватцями ДТП були визнані двоє водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , однак враховуючи неможливість встановлення в якій саме частині шкоди, заподіяної внаслідок ДТП несуть відповідальність водії, справедливим є розподіл шкоди між водіями у рівних частках, що відповідає п.36.3. ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Обґрунтовуючи розмір позовних вимог ПАТ «СК «Альянс» посилалось на те, що ним сплачено 155923 грн. 37 коп. страхового відшкодування на рахунок власника пошкодженого автомобіля, відповідно до страхового акту № 23.0441.20 від 10.12.2020 року, з якого вбачається, що сума страхового відшкодування визначена на підставі висновку експерта № 424/20А з визначення матеріальної шкоди заподіяної власнику КТЗ та розрахунку суми страхового відшкодування до страхового акту № 23.0441.20 від 10.12.2020 року з якого встановлено, що загальна сума, яка підлягає сплаті на користь потерпілої особи, становить 155923 грн. 37 коп. (а.с. 10-24).

У суду відсутні підстави вважати наданий розрахунок суми страхового відшкодування до страхового акту № 23.0441.20 від 10.12.2020 року неналежним, недопустимим та недостовірним доказом на підтвердження розміру заподіяної власнику транспортного засобу марки «BMW X2», д.н.з. НОМЕР_1 матеріальної шкоди, внаслідок ДТП.

Доводи відповідача щодо необґрунтованого притягнення її до адміністративної відповідальності, суд до уваги не бере, в силу вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України.

Таким чином позивач виконав свій обов`язок перед страхувальником згідно з умовами Договору страхування, та, як наслідок, отримав право вимоги до особи відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, які передбачають рівність прав сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Альянс» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 77961 грн. 69 коп.

На підставі ст. 141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує понесені та документально підтверджені судові витрати.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 265, 280-283, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альянс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альянс» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 77961 (сімдесят сім тисяч дев`ятсот шістдесят одна) грн. 69 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альянс» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти діб з дня проголошення рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альянс», код ЄДРПОУ: 32495221, адреса для листування: 49044, м. Дніпро, бульвар Катеринославський, буд. 2, оф. 603.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя