Рішення

від 29.10.2024 по справі 243/6907/24

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 243/6907/24

Провадження № 2/243/1684/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2024 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Фаліна І.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Святогірської міської ради Краматорського району Донецької області в особі Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності у зв`язку із втратою документів, що засвідчують право власності,

В С Т А Н О В И В:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області через систему «Електронний суд» з позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до Святогірської міської ради Краматорського району Донецької області в особі Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності у зв`язку із втратою документів, що засвідчують право власності.

Позов обґрунтовує тим, що згідно договору купівлі-продажу від 12.06.1968, завіреного головою виконавчого комітету Долинської сільської ради депутатів трудящих Словянського району Донецької області, за який стягнуто державне мито та зареєстрованого в Книзі для запису нотаріальних дій за № 48, жителька с. Богородичне Слов`янського району Донецької області ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_3 , також жителя с. Богородичне Слов`янського району Донецької області наступне майно: фундамент 9х9 кв.м. для домобудівництва; цегла у кількості 10000 штук; деревина 1 куб.м.; вапно загальною вартістю 500 радянських рублів (як валюти СРСР). В подальшому, забудовнику ОСОБА_2 було надано паспорт на будівництво житлового будинку в с. Богородичне Слов`янського району Донецької області, який містить свідоцтво на будівництво будинку в сільських населених пунктах, за підписом архітектора та техніка техбюро райадміністрації, згідно яких ОСОБА_2 виділено земельну ділянку площею 1600 кв.м. з присадибного фонду колхозу ім. Леніна. Строк початку будівництва 03.07.1968, строк закінчення будівництва 03.07.1971. Забудівля ділянки дозволена рішенням виконавчого комітету Слов`янської районної ради депутатів трудящих Донецької області від 03.07.1968 № 39/4 по типовому проекту № 994-ІІІ. Було дозволено будувати житловий будинок, площею 54-64 кв.м., сарай, літню кухню під однією покрівлею, влаштувати тротуар тощо. Зі сторони архітектора Слов`янського району у 1968 році було затверджено проект забудівлі земельної ділянки, затвердженого рішенням виконкому Слов`янської районної ради депутатів трудящих Донецької області від 03.07.1968 року № 39/4 із схемою забудівлі, кресленнями будинку, матеріалами, планами будинку та фундаментів тощо. Право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тобто до 1 січня 2013 року, визнаються державою. До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності. Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення», що на сьогодні втратила чинність. Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію. Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації, згідно листа Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1. Таким чином будинок був побудований за часів СРСР, в експлуатацію як такий не приймався, що і не вимагалося чинним на той момент законодавством. Позивач в грудні 2001 року придбала у ОСОБА_2 у свою приватну власність вищенаведений житловий будинок АДРЕСА_1 . Купівля-продаж була оформлена договором купівлі-продажу, складеного у довільній формі без державної реєстрації. Копія вказаного договору знаходилась в будинку за вказаною адресою. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 (із змінами) затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. В с. Богородичне Святогірської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області (код - UA14120190030082195) згідно підп.2.2 пункту 2 (Території, активних бойових дій) розділу І (Території, на яких ведуться (велися) бойові дії) даного Переліку № 309 активні бойові дії проводилися в наступні інтервали часу: дата початку бойових дій 24.02.2022, дата закінчення бойових дій 01.06.2022; дата початку бойових дій 15.09.2022, дата закінчення бойових дій 31.12.2022. Згідно із розділом ІІ Даного переліку № 309 (Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України) - с. Богородичне Святогірської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області (код - UA14120190030082195) знаходилось під окупацією з 02.06.2022 по 14.09.2022. Під час окупації та здійснення бойових дій у с. Богородичне належний позивачу житловий будинок АДРЕСА_1 постраждав, правовстановлюючі документи на будинок згоріли. При цьому право власності не було своєчасно оформлено з внесенням відповідних даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на відміну від

земельної ділянки, на якій цей будинок розташований. Тому будь-які відомості про право власності на будинок за вищенаведеною адресою відсутні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно або в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою № 392295813 від 24.08.2024. Відповідно, правовстановлюючі документи наразі неможливо відновити. Зі сторони позивача було здійснено спробу в офіційному порядку здійснити державну реєстрацію права власності на даний будинок, в зв`язку з чим, остання звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бурлак О.В., як до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно. Однак нотаріус, розглянувши надані позивачем документи, прийняла рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 74110689 від 15.07.2024. Вказане рішення мотивоване тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Натомість, підтвердженням права власності позивача на даний будинок є докази долучені до позову та

наявність вже оформленого на позивача права приватної власності на земельну ділянку, на якій цей будинок і розташований, і яким фактично за відсутності інших власників користується сама позивач. У зв`язку з чим позивач просить суд визнати за нею право приватної власності на нерухоме майно: житловий будинок, площею 85,2 кв.м. (літ.А1); тамбур площею 3,1 кв.м. (літ.а); літня кухня площею 22,3 кв.м. (літ.Б); погріб площею 19,1 кв.м. (літ.б); вбиральня площею 1,7 кв.м. (літ.В); колодязь площею 37 кв.м. (№ 1); паркан площею 13,8 кв.м. (№ 2); ворота площею 8,1 кв.м. (№ 3); паркан площею 27,6 кв.м. (№ 4); замощення площею 59,5 кв.м. (№ 5), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про дату, час та спосіб розгляду справи, в судовому засіданні участі не приймала. Позивачем через систему «Електронний суд» до суду направлено заяву з проханням справу розглянути за її відсутності та просила суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Святогірської міської ради Краматорського району Донецької області в особі Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області , будучи належним чином повідомленим про дату, час та спосіб розгляду справи, в судовому засіданні участі не приймав. Відповідачем на електронну адресу суду направлено заяву про розгляд справи за відсутності його представника та вказали, що заперечень стосовно позову не мають.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 12.06.1968, завіреного головою виконавчого комітету Долинської сільської ради депутатів трудящих Словянського району Донецької області, за який стягнуто державне мито та зареєстрованого в Книзі для запису нотаріальних дій за № 48, ОСОБА_3 , житель с. Богородичне Слов`янського району Донецької області продав, а жителька с. Богородичне Слов`янського району Донецької області ОСОБА_2 придбала наступне майно: фундамент 9х9 кв.м. для домобудівництва; цегла у кількості 10000 штук; деревина 1 куб.м.; вапно загальною вартістю 500 радянських рублів (як валюти СРСР).

В подальшому, забудовнику ОСОБА_2 було надано паспорт на будівництво житлового будинку в с. Богородичне Слов`янського району Донецької області, який містить свідоцтво на будівництво будинку в сільських населених пунктах, за підписом архітектора та техніка техбюро райархітектури, згідно яких ОСОБА_2 виділено земельну ділянку площею 1600 кв.м. з присадибного фонду колхозу ім. Леніна. Строк початку будівництва 03.07.1968, строк закінчення будівництва 03.07.1971. Забудівля ділянки дозволена рішенням виконавчого комітету Слов`янської районної ради депутатів трудящих Донецької області від 03.07.1968 № 39/4 по типовому проекту № 994-ІІІ. Було дозволено будувати житловий будинок, площею 54-64 кв.м., сарай, літню кухню під однією покрівлею, влаштувати тротуар по ширині земельної ділянки та посадити дерева в кількості 10 штук. Головним архітектором Слов`янського району в 03.07.1968 було затверджено проект забудівлі земельної ділянки, виділеної рішенням виконкому Слов`янської районної ради депутатів трудящих від 03.07.1968 № 39/4 із схемою забудівлі, кресленнями будинку, матеріалами, планами будинку та фундаментів тощо.

Позивач за змістом позовної заяви вказує, що в грудні 2001 року придбала у ОСОБА_2 у свою приватну власність вищенаведений житловий будинок АДРЕСА_1 ) разом із земельною ділянкою за цією ж адресою. Купівля-продажу будинку була оформлена договором купівлі-продажу, складеного в довільній формі без державної реєстрації, який знаходився в будинку за вказаною адресою, та в у зв`язку з окупацією в період 02.06.2022 по 14.09.2022 та здійснення бойових дій у с. Богородичне належний позивачу житловий будинок постраждав, та правовстановлюючі документи на будинок згоріли.

Згідно виписок з погосподарської книги, виданих старостою Долинського старостинського округу Святогірської міської ради Краматорського району Донецької області Багрій С.Я. № 10-16/29 від 27.05.2024 та № 10-16/30 від 27.05.2024 слідує, що згідно опису 2 (продовження) за 2016 рік, справа № 053 погосподарської книги том № 6, аркуш 40, особовий рахунок № НОМЕР_1 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 числиться житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка за цією адресою в розмірі 0,17 га для будівництва і обслуговувння житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Вказана земельна ділянка площею 0,17 га, по АДРЕСА_1 , на якій розташований спірний житловий будинок, на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , реєстраційнийномер об`єктанерухомого майна№ 140135014242,кадастровий номер:1424281500:04:000:0791,підстава внесеннязапису:свідоцтво проправо власності,серія таномер НОМЕР_3 ,виданий 23.08.2013,видавник:Відділ державноїреєстрації речовихправ нанерухоме майноРС Слов`янськогоМРУЮ,державний реєстраторТимофєєв О.Г.,розмір частки:1,що підтверджуєтьсявідповідними інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 8394882 від 23.08.2013, з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, сформованої позивачем 12.04.2024 та з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 363588408 від 29.01.2024 та № 397058864 від 30.09.2024.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 397058864 від 30.09.2024, відомості про реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , відсутні.

Згідно листа Акціонерного товариства ДТЕК «Донецькі електромережі» наданого на звернення ОСОБА_1 від 17.05.2024, яке було отримано 20.05.2024, заявника повідомлено, що на сьогодні у розпорядженні Товариства відсутні будь-які правовстановлюючі документи на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки особові справи побутових споживачів були на паперових носіях та, нажаль, залишились у Центрі обслуговування клієнтів, до якого на даний час відсутній доступ у працівників Товариства. Також, повідомлено, що згідно бази даних Товариства за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрований споживач електричної енергії ОСОБА_1 , особовий рахунок НОМЕР_4 .

До вказаного листа Акціонерним товариством ДТЕК «Донецькі електромережі» відповіді долучено Паспорт точки розподілу електричної енергії до Договору № 212604185 та Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії та порядок обліку обсягу розподілу електричної енергії, згідно яких за точкою розподілу електричної енергії (ЕІС-код): 62Z1008063822104, за адресою АДРЕСА_1 - Споживачем е/енергії є ОСОБА_1 , яка як абонент є відповідальною за збереження і цілісність засобів обліку і пломб на засобу обліку е/енергії, який розташовано на фасаді будинку.

Згідно технічногопаспорту виготовленогоКП «БТІм.Слов`янськ» 29.08.2006на замовлення ОСОБА_1 ,яка зазначенавласником,складено планземельної ділянкита будівлі за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами має наступні технічні характеристики: житловий будинок, площею 85,2 кв.м. (літ.А1); тамбур площею 3,1 кв.м. (літ.а); літня кухня площею 22,3 кв.м. (літ.Б); погріб площею 19,1 кв.м. (літ.б); вбиральня площею 1,7 кв.м. (літ.В); колодязь площею 37 кв.м. (№ 1); паркан площею 13,8 кв.м. (№ 2); ворота площею 8,1 кв.м. (№ 3); паркан площею 27,6 кв.м. (№ 4); замощення площею 59,5 кв.м. (№ 5). Загальна вартість - 68009,00 грн.

Рішенням № 74110689 від 15.07.2024 державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бурлак О.В., було розглянуто заяву від 08.07.2024 за реєстраційним номером 61889704 та відмовлено в проведенні реєстраційних дій в зв`язку з тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, передбаченому законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Абзацом четвертим ст. 55 Конституції України передбачено, що кожному надається право будь яким не забороненим законом способом захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В свою чергу, відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 24 червня 2015 року у справі №6-318цс15.

У справах «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» від 29 листопада 1991 року (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland), заява № 12742/87 й «Федоренко проти України» від 01 червня 2006 року, заява № 25921/02 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) констатував, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може бути «наявним майном», або коштами, уключаючи позови, для задоволення їх позивач може обґрунтувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 686/14706/21.

Першочергово захист цивільних прав та інтересів полягає у з`ясуванні того, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

У постанові Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі № 715/2316/18 зазначено, що «правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні».

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.

Звертаючись до суду позивач зазначила, що державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бурлак О.В., було розглянуто заяву від 08.07.2024 за реєстраційним номером 61889704 та прийнято рішення № 74110689 від 15.07.2024, яким відмовлено в проведенні реєстраційних дій в зв`язку з тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Відсутність відомостей про реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , підтверджується також інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 397058864 від 30.09.2024.

Також, в судовому засіданні встановлено, що спірний житловий будинок був побудований попереднім власником до позивача за часів СРСР, та в експлуатацію як такий не приймався, оскільки це не вимагалося чинним на той момент законодавством.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ч.ч. 2, 3 та 4 ст. 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, згідно з ч.ч.1 та 2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення" (втратила чинність).

Враховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 623/214/17.

Як було встановлено судом позивачем набутий спірний житловий будинок у період до набрання чинності Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року.

Відповідно до статті 86 Цивільного кодексу УРСР від 18 липня 1963 року (в редакції чинній на час набуття позивачем житлового будинку) право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Відносини власності регулюються Законом України "Про власність", цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Відповідно до ч.2 ст. 12 Закону УРСР від 07 лютого 1991 року № 697-XII "Про власність" (в редакції чинній на час набуття позивачем житлового будинку) громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу УРСР від 18 липня 1963 року (в редакції чинній на час набуття позивачем житлового будинку) право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов`язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.

Як вказує позивач за змістом позовної заяви, що в грудні 2001 року придбала у ОСОБА_2 у свою приватну власність спірний житловий будинок разом із земельною ділянкою, що було оформлено договором купівлі-продажу, складеного в довільній формі без державної реєстрації, який знаходився в цьому будинку АДРЕСА_1 , та в у зв`язку з окупацією в період 02.06.2022 по 14.09.2022 та здійснення бойових дій у с. Богородичне належний позивачу житловий будинок постраждав, та правовстановлюючі документи на будинок згоріли.

Загальновідомим є той факт, що в лютому 2014 року розпочалася військова агресія Російської Федерації проти України, внаслідок якої була анексована територія Автономної Республіки Крим, частково окуповані території Донецької та Луганської областей України.

24 лютого 2022 року Російська Федерація здійснила широкомасштабну військову агресію проти України, що стало підставою для введення з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану на території України, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який неодноразово було продовжено та який станом на теперішній час триває до сих пір. Вказані факти є загальновідомими, а відтак зазначені обставини доказуванню не підлягають згідно

з приписами ч.3 ст. 82 ЦПК України.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 (із змінами) затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. В с. Богородичне Святогірської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області (код - UA14120190030082195) згідно підп.2.2 пункту 2 (Території, активних бойових дій) розділу І (Території, на яких ведуться (велися) бойові дії) даного Переліку № 309 активні бойові дії проводилися в наступні інтервали часу: дата початку бойових дій 24.02.2022, дата закінчення бойових дій 01.06.2022; дата початку бойових дій 15.09.2022, дата закінчення бойових дій 31.12.2022. Згідно із розділом ІІ Даного переліку № 309 (Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України) - с. Богородичне Святогірської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області (код - UA14120190030082195) знаходилось під окупацією з 02.06.2022 по 14.09.2022.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, судом з достовірністю встановлено, що спірний житловий будинок АДРЕСА_1 числиться за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та земельна ділянка за цією адресою в розмірі 0,17 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 1424281500:04:000:0791, яка на праві приватної власності належить позивачу, також позивач є зареєстрованим споживачем електричної енергії в будинку, а також як абонент є відповідальною за збереження і цілісність засобів обліку і пломб на засобу обліку е/енергії, що підтверджується листом Акціонерного товариства ДТЕК «Донецькі електромережі» наданого на звернення позивача.

Право власності на даний житловий будинок, після його придбання, позивачем зареєстровано за собою не було, договір купівлі-продажу будинку було складено в довільній формі без державної реєстрації в грудні 2001 року, який знаходився в будинку за адресою його розташування, та в зв`язку з окупацією в період 02.06.2022 по 14.09.2022 та здійснення бойових дій у с. Богородичне Краматорського району Донецької області належний позивачу житловий будинок постраждав, та правовстановлюючі документи на будинок згоріли.

Таким чином, позивачем правовстановлюючи документи на належний їй житловий будинок були втрачені з причин незалежних від її волі, та позивач позбавлена можливості в позасудовому порядку зареєструвати право власності на належний їй житовий будинок, а тому суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 328, 391 ЦК України, ст. ст. 12,13, 81, 89, 141, 259, 263-265,268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Святогірської міської ради Краматорського району Донецької області в особі Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності у зв`язку із втратою документів, що засвідчують право власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на нерухоме майно: житловий будинок, площею 85,2 кв.м. (літ.А1); тамбур площею 3,1 кв.м. (літ.а); літня кухня площею 22,3 кв.м. (літ.Б); погріб площею 19,1 кв.м. (літ.б); вбиральня площею 1,7 кв.м. (літ.В); колодязь площею 37 кв.м. (№ 1); паркан площею 13,8 кв.м. (№ 2); ворота площею 8,1 кв.м. (№ 3); паркан площею 27,6 кв.м. (№ 4); замощення площею 59,5 кв.м. (№ 5), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлений 29.10.2024.

Суддя І.Ю. Фалін