Постанова

від 25.10.2024 по справі 335/10716/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/10716/24 2-а/335/187/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районнийсуд м.Запоріжжяу складі:у складіголовуючого судді-Сиротенко В.К.,за участюсекретаря судовогозасідання КумерА.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Запорізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

24.09.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, просить скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Запорізької міської ради у справі про адміністративне правопорушення №492 від 02.04.2024 щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.156 КУпАП, та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 6 800,00 гривень, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2ст.156 КУпАПзакрити.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач дізнався 17.09.2024 про наявність арешту на всіх рахунках на підставі ПОСТАНОВИ про відкриття виконавчого провадження Головного державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сулаковим Едуаром Івановичем, ВП № 75642643 від 31.07.2024, внесеного до автоматизованої системи виконавчого провадження, за адресою в мережі Інтернет https://asvpweb.minjust.gov.ua/ де указана підстава для відкриття виконавчого провадження, назва документу: постанова № 492 від 02.04.2024. Копію вказаної постанови позивачем отримано від Виконавчої служби України 17.09.2024. Так, згідно з протоколом інспектором СЮП ВП Голосіївського УП ГУНП у м. Києві лейтенантом поліції ОСОБА_2 складено протоколом про адміністративне правопорушення ВАВ №575155 за ч.2 ст. 156 КУпАП відносно ОСОБА_1 18.02.2024 о 19:00 год. за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.72, в клубі «Бавовна», менеджер/адміністратор, знаходячись на своєму робочому місці здійснив продаж алкогольного напою, а саме шот «Текіла»-50 мл.,40% у кількості 3 шт. неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідальність за це правопорушення передбачена ч. 2 ст. 156 КУпАП Адміністративний матеріал направлений на розгляд адміністративної комісії при виконавчому комітеті Запорізької міської ради 19.02.2024, розгляд відбувся 02.04.2024. Так, постановою №492 від 02.04.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні даного правопорушення, передбаченого ч.2ст.156 КУпАП, у зв`язку із чим застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі 6800,00 гривень.

Позивач зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, винесена з порушенням встановленого порядку, підлягає скасуванню, а у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.156 КУпАП, що зумовлює скасування рішення суб`єкта владних повноважень та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Так, стороною позивача наголошено, що протокол був складено 19.02.2024 о 23:00 годині про подію 18.02.2024 о 19:00 годині тобто з перевищенням строку 24 годин та без вручення копії протоколу ОСОБА_1 під розписку, згідно вимоги статті 254 КУпАП. А суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення відповідно до ч.2ст.156 КУпАП, є працівник підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування. При винесенні Постанови № 492 від 02.04.2024 позивач не є посадовою особою, адміністратором, менеджером, касиром, барменом або іншою уповноваженою особою яка відповідає за продаж алкогольних напоїв ФОП ОСОБА_4 . Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №575155 від 19.02.2024, працівник поліції описуючи праворушення «знаходячись на своєму робочому місці в клубі «Бавовна» не перевірив правовий статус особи, щодо якої складений протокол про адміністративне праворушення, адже ОСОБА_1 не є працівником (менеджером, адміністоратором) клубу «Бавовна», не має обов`язку, щодо продажу товарів і несе відповідальність за будь-які продажі, не має будь-якої посадової інструкції, трудової книжки, наказу на призначення, контракту, угоди, трудового договору, які б зобов`язувати ОСОБА_1 бути відповідальною особою за даний суб`єкт господарської діяльності ФОП ОСОБА_5 . ОСОБА_1 має статус особи представника за довіреністю (юрист) та надає правові послуги за договором, а отже не є суб`єктом даного описаного правопорушення. ФОП ОСОБА_5 , здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення №1, №159 на підставі договору оренди від 01.10.2023, що має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер: 26500308202301214, дата реєстрації: 20.03.2023, термін дії з 01.04.2023 до 01.04.2024, видана Головним Управлінням ДПС у м. Києві,. Копія договору на правову допомогу, довіреності на ОСОБА_1 , копія диплома юриста магістра, договір оренди від 01.10.2023, ліцензія ФОП ОСОБА_5

3 огляду на викладене, внаслідок протиправності винесеної постанови, за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.156 КУпАП, із посиланням на ст.25,122,160-161,286 КАСУ України, позивач, просить задовольнити позов у визначений спосіб.

Ухвалою судді від 25.09.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 . Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, визначено дату, час і місце проведення судового засідання. Роз`яснено, що відзив на позовну заяву (відзив) відповідач вправі подати до судового засідання у справі. Відповідно до ч.6ст.162 КАС Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач скористався своїм правом, врегульованим ч.4 ст.159, ч.1 ст.261 КАС України, представник відповідача за довіреністю А. Бражко 07.10.2024 (вхідна дата кореспонденції, надіслано засобами поштового листування) подала відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову.

У відзиві зазначає, що 02.04.2024 позивач не з`явився на засідання комісії, а відтак комісія була позбавлена можливості ознайомити останнього з його правами та обов`язками. Постанова про накладення стягнення на ОСОБА_1 було направлено рекомендованим листом з повідомленням 04.0.2024 року на зазначену ним адресу проживання та реєстрації: АДРЕСА_2 . Позивач зазначає, що у матеріалах справи відсутні фото або відеофіксація факту продажу алкогольного напою саме особою ОСОБА_1 та не була здійснена працівником поліції, оскільки цієї події продажу в дійсності не було. Так в матеріалах справи наявна копія рапорту про реєстрацію у ІТС ІПНП (журналі ЄО) від 18.02.2024 №7017 заява від ОСОБА_6 ( з органів охорони здоров`я), що 18.02.2024 21:10, за адресою: АДРЕСА_1 , біля клубу «Бавовна» неповнолітня дитина 17 років в алкогольному сп`янінні. Батьки в м. Білій Церкві, проживає дитина в гуртожитку. 103 просить супровід для дитини. Згідно другого рапорту, копія якого наявна в матеріалах справи, вбачається, зокрема що 18.02.2024 о 22:14 за адресою: АДРЕСА_3 лікар Роганов, потерпілий: ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діагнозом: отруєння алкоголем середнього ступеня тяжкості. Дата скоєння:18.02.2024 20:00. Місце скоєння: АДРЕСА_1 . пояснення: хлопець вживав текілу біля клубу, після чого відчув себе погано. Доставлений: дитяча лікарня№2. З наявного у матеріалах справи пояснення неповнолітнього ОСОБА_3 вбачається, що 18.02.2024 він з друзями пішов відпочивати в нічний клуб « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_1 , приблизно о 19 годині зайшов до закладу, через пів години купив три алкогольних шоти «Текіла», після чого йому стало дуже погано, він вийшов і викликав швидку. Після чого приїхала швидка допомога та доставила до Київської міської клінічної лікарні №2.

Слід розглядати вчинення дій ОСОБА_1 як фізичної особи наділеної від суб`єкта господарської діяльності можливостями виконувати роботу та безперешкодної реалізації укладання договорів між споживачем і продавцем.

Крім того, представниця відповідача наголошує, що згідно з ч.2 КЗпП Українипрацівники реалізують право на працю шляхом укладання трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. При складанні протоколу працівник поліції зазначив, що посадою та місцем роботи ОСОБА_1 є менеджер-адміністратор в клубі « ОСОБА_7 ». Надання юридичних послуг та укладений договір про надання юридичної допомоги між клієнтом ФОП ОСОБА_5 та юристом ОСОБА_1 не спростовує перебування ОСОБА_1 на іншій посаді та допуск роботодавцем останнього до роботи та виконання посадових обов`язків за місцем здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_5 .

Відповідно, ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.156 КУпАП.

Щодо чека, на якому наголошено стороною позивача, у відзиві зауважено, що наявність будь-якого розрахункового документа не визначена законодавством як обов`язкова для встановлення наявності складу даного правопорушення.

Згідно з доводами сторони відповідача, справа відносно ОСОБА_1 розглянута повно та всебічно, обставини вчинення правопорушення встановлені об`єктивно, докази оцінено в належний спосіб, із врахуванням особи порушниці, обставин, що пом`якшують відповідальність таза відсутності обставин, що обтяжують відповідальність особи.

Тому аргументи сторони позивача, відповідно до тверджень, наведених у відзиві, є безпідставними та необґрунтованими, що надає підстави для відмови у задоволенні позову.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, врегульованіст.286 КАС України. За приписами ч.1ст.269 КАС Україниу справах, визначених статтями273-277, 280-283-2,285-289цьогоКодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив). Тобто, подання інших заяв по суті справи не передбачено.

Суд бере до уваги особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, за приписами ч.5ст.262 КАС Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, підстав для такого здійснення розгляду справи за ініціативою суду не встановлено, відповідних клопотань не надходило.

Інших заяв по суті справи до матеріалів справи не надходило, інших процесуальних дій у справі судом не вчинено за відсутності відповідних заяв та клопотань.

Розглянувши позовну заяву, всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши наявні письмові докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як врегульовано ч.2ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено ч.1ст.262 КАС Українирозгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (п.3 ч.3ст.286 КАС України).

Статтею 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Нормоюст.280 КУпАПзакріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписамист.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1статті 9 КУпАПпередбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму дії або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати, як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст.72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частина 2 статті 156КУпАП встановлює відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.

Суб`єктом даного правопорушення, виходячи із диспозиції даної норми, є працівник підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування.

За приписамист.280 КУпАПвизначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимогст.293 КУпАПі роз`яснень, викладених в п.7 Постанови пленуму Верховного Суду України №6 від 24.06.1988 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" зі змінами та доповненнями, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідност.9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1ст.90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. А згідно з ч.2 даної статті ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Відповідно до положень ч.3ст.90 КАС Українисуд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, склад адміністративного правопорушення характеризується сукупністю чотирьох елементів: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона.

Відповідно до ст.251 КУпАПвизначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно дост.77 КАС Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, .встановленихстаттею 78 цього Кодексу, В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. На цьому акцентував увагу Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу № 524/5741/16-а.

Так,ст.280 КУпАПзакріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.

Як вбачається із матеріалів справи, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за продаж алкоголю неповнолітній особі у приміщенні клубу «Бавовна» за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.72.

Проте, матеріали справи про адміністративне правопорушення, копія яких долучена представником відповідача до відзиву, не містить належних та допустимих доказів того, що було здійснено реалізацію алкогольних напоїв саме ОСОБА_1 .

Фактом продажу алкогольних та тютюнових виробів є касовий чек, який видається кожному без винятку покупцеві, на чому акцентує увагу Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 23.04.2019 р. справа Ж1/81171217/16 адміністративне провадження №К/9901741573/18.

Матеріали справи не доводять фактів описаних у фабулі протоколу, відсутні фото та відеофіксації, що саме ОСОБА_1 є суб`єктом правопорушення яке йому інкримінують, адже немає доказів, що вказують на те, що він, а не інший здійснив продаж.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення ВАВ №575155 від 19.02.2024 року, який складений відносно позивача за ч.2ст.156 КУпАП, вбачається, що у вказаному протоколі не зазначено інформації про вилучення будь-яких алкогольних напоїв та про наявність фіскального чека, що "поза розумним сумнівом" підтверджував би продаж вказаного товару.

Крім того, в матеріалах справи щодо ОСОБА_1 відсутні жодні належні та допустимі докази про його статус як працівника (менеджера, адміністратора) клубу «Бавовна» підприємства (наказ про прийняття на роботу). В матеріалах справи міститься інформація, що ОСОБА_1 має статус особи представника за довіреністю (юрист) та надає правові послуги за договором на правову допомогу ФОП ОСОБА_5 .

Також, у оскаржуваній постанові зазначено, що в матеріалах існують пояснення неповнолітнього ОСОБА_3 , однак ця особа не надавала пояснень при засідання комісії.

Так, у постанові № 560/751/17 від 27.06.2019 колегія суддів Верховного Суду зазначила, що підтвердження порушення показаннями свідків, не є належними доказами у справі, оскільки вказані особи у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень.

При цьому, у поясненнях свідок взагалі не вказує хто саме продав йому алкогольний напій, а тому його письмові пояснення в цілому є неналежним доказом у справі.

З огляду на викладені обставини, суд доходить до висновку, що у адміністративної комісії були відсутні належні та допустимі докази для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 537/2088/17, зазначає, що правомірність постанови має ґрунтуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантіїст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»).

Європейський Суд з прав людини у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Разом із тим, орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, не має права самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу, що є неприпустимим.

Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й встатті 62 Конституції України.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Крім того, диспозиція ч. 2ст.156КУпАП є бланкетною, а тому при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею потрібно звертатися до конкретних правил і норм, які регулюють правила торгівлі, у тому числі, алкогольними напоями.

Основним джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про вчинення адміністративного правопорушення, оскільки саме він є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, суд вважає, що сторона відповідача не надала суду доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Таким чином, оскільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена за відсутності достатніх доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 у день, час та місці, які зазначені у постанові про адміністративне правопорушення, здійснював продаж алкогольних напоїв неповнолітній особі, суд доходить висновку про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 156 КУпАП, що у свою чергу свідчить про неправомірність винесеної відносно останнього постанови про накладення адміністративного стягнення та обумовлює необхідність її скасування.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що спірна постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а позов - підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1,3 ст.132, ч.1 ст.139КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачкою судовий збір у сумі 605,60 гривень підлягає компенсації на її користь за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Запорізької міської ради, оскільки відповідачем у справі виступає адміністративна комісія як колегіальний орган, який утворюється при виконавчому комітеті Запорізької міської ради, шляхом стягнення зазначеної суми.

Керуючись ст.2,6,8,9,12,59,72-79,121,132,139,143,159,162,175,205,229,241-246,257,262,269-272,286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Запорізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №492 від 02.04.2024, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Запорізької міської ради відносно ОСОБА_1 , яку за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст. 156 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності із застосуванням стягнення у виді штрафу в розмірі 6 800,00 гривень на користь держави.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.156 КУпАП, - закрити.

Стягнути з Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 02140892, юридична адреса: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань, витрати на оплату судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повне рішення складено 30.10.2024 року.

Суддя В.К. Сиротенко