Рішення

від 25.09.2024 по справі 450/1643/24

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/1643/24 Провадження № 2/450/1223/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Кукси Д.А.

секретаря судового засідання Качмар М.З.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Пустомити цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Васечко Юрій Андрійович до Моторно (транспортного) страхового бюро України, Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, -

суд постановив таке рішення:

підстава позову (позиція позивача): представник позивача звернувся до суду в інтересах ОСОБА_4 з позовом про стягнення: з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_4 160000,00 грн. страхового відшкодування, 6181,42 грн. пені, та 3% річних у розмірі 629,51 грн., а всього 166810,93 грн. та судові витрати пропорційно до позовних вимог у сумі 10106,55 грн.; з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у сумі 70412,33 грн. та судові витрати пропорційно до заявлених позовних вимог у сумі 4265,68 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 18.11.2022 о 06 год. 45 хв. на автодорозі Київ-Чоп 545 км + 700 м водій ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом КАМАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , з причепом «2-ПН-8 ПП9.1», д.н.з. НОМЕР_3 , допустив зіткнення з транспортним засобом марки «MERCEDES-BENZ», н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. 06.10.2023 постановою Пустомитівського районного суду Львівської області, залишеною без змін судом апеляційної інстанції, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адіміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Відповідно до звіту №1023/24 від 30.12.2022 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ», н.з. НОМЕР_4 , станом на 28.12.2022, приймається рівною дійсній (ринковій) вартості та становить 313723,96 грн.; ринкова вартість пошкодженого транспортного засобу визначена у сумі 87311,63 грн. Розмір матеріального збитку заподіяного позивачу становить 226412, 33 грн. (313 723, 96 - 87 311,63), за складання звіту - 4000,00 грн. Станом на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «КАМАЗ», номерний знак НОМЕР_2 , не була забезпечена полісом обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів. Згідно п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі. 16.11.2023 ОСОБА_4 звернувся до МТСБУ з заявою про виплату страхового відшкодування, однак МТСБУ рішення про виплату страхового відшкодування не прийняло, у зв`язку з чим порушено право позивача на відшкодування шкоди у визначений спосіб. У відповідь на черговий адвокатський запит у листі від 02.02.2024 МТСБУ зазначено про необхідність надання довіреності від власника транспортного засобу ОСОБА_6 , та відсутність підстав для виплати страхового відшкодування позивачу. ОСОБА_4 у заяві від 16.11.2023 до МТСБУ надав докази про право керування транспортним засобом марки «MERCEDES-BENZ», н.з. НОМЕР_4 , додавши копію посвідчення водія та копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , (04.03.2023 відбулася перереєстрація транспортного засобу, що підтверджується договором купівлі-продажу від 03.03.2023), що також свідчить про правомірність володіння вказаним транспортним засобом. ОСОБА_4 , який правомірно керував транспортним засобом марки «MERCEDES-BENZ», номерний знак НОМЕР_4 , має право на отримання страхового відшкодування. Постановою Правління Національного банку України від 30.05.2022 № 109 затверджено розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які, зокрема, за шкоду, заподіяну майну потерпілих, визначені у розмірі 160000, 00 грн. на одного потерпілого. Враховуючи, що розмір заподіяної шкоди становить понад ліміт, визначений зазначеною Постановою просить стягнути 160000,00 грн. Крім того, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. ОСОБА_4 надіслав поштовою кореспонденцією до МТСБУ заяву про виплату страхового відшкодування від 16.11.2023, яка отримана адресатом 22.11.2023, покликаючись на положення вимог п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в частині визначеного 90-денного строку для прийняття рішення, який сплив 21.02.2024, МТСБУ повинно сплатити пеню за період з 22.02.2024 по 09.04.2024, у розмірі 6181,42 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 3% річних за період з 22.02.2024 по 09.04.2024 становить 629,51 грн., втрати від інфляції за період з 22.02.2024 по 09.04.2024 не відбулися. Оскільки загальна сума заподіяної матеріальної шкоди ОСОБА_4 становить 230412, 33 грн., різниця між вартістю матеріального збитку та розміром страхового відшкодування (160000, 00 грн.) складає 70412, 33 грн.. Військовослужбовець ОСОБА_5 станом на момент ДТП виконував службові обов`язки, перебуваючи на військовій службі у складі військової частини НОМЕР_1 , а тому військова частина повинна відшкодувати завдану шкоду ОСОБА_4 у розмірі 70412,33 грн., а також просив стягнути з відповідачів судові витрати зі сплати судового збору та оплати за складання звіту у розмірі 4000,00 пропорційно до відшкодування завданої шкоди.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив такі задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Позиція відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України: 14.05.2024 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог, та стягнути на користь МТСБУ понесені судові витрати у розмірі 2000,00 грн., покликаючись на те, що 18.11.2022 сталася ДТП. 15.12.2022 позивач направив до МТСБУ повідомлення про ДТП. Відразу після цього МТСБУ на виконання своїх обов`язків направило свого представника ФОП ОСОБА_7 для проведення огляду пошкодженого транспортного засобу. Внаслідок такого огляду, який був здійснений 28.12.2022, та проведення автотоварознавчого дослідження було складено Звіт № 3558/22 від 30.12.2022. На такому огляді були присутні обидва учасники ДТП позивач та ОСОБА_5 , замовником огляду є МТСБУ. 22.12.2022 МТСБУ відмовило у здійснення регламентної виплати, оскільки було відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили, яким було притягнуто до відповідальності ОСОБА_5 за порушення ПДР України, що призвело до ДТП і відповідно заподіяння шкоди. 06.10.2023 постановою Пустомитівського районного суду ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. 01.11.2023 постановою суду апеляційної інстанції залишена без змін постанова суду першої інстанції. 16.11.2023 позивач звернуся до МТСБУ із заявою про страхове відшкодування. До такої заяви було долучено копію паспорта, РНОКПП, посвідчення водія позивача та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_6 , яке було видано 04.03.2023. Однак копію вказаного вище рішення до такої заяви долучено не було. 07.12.2023 МТСБУ, з урахування наявних у розпорядженні документів, своїм листом № 3-01б/40151 повідомило, що по зверненню позивача вже було прийнято рішення, про що його було повідомлено листом № 301б/30361 від 22.12.2022. 12.01.2024 року представник позивача направив до МТСБУ копію постанови Пустомитівського районного суду від 06.10.2023. Так, як право власності позивача на транспортний засіб «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_6 , було зареєстрована після ДТП, 19.01.2024 МТСБУ направило позивачу лист № 3-01б/1896 про надання документів, які б підтверджували його повноваження на отримання відшкодування за пошкодження транспортного засобу «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_6 , внаслідок ДТП, яка мала місце 18.11.2022. На момент ДТП власником транспортного засобу «Mercedes»,д.н.з. НОМЕР_6 , був ОСОБА_6 , про що зазначено у повідомлення про ДТП. Тобто, саме така особа мала право вимоги про відшкодуванню такої шкоди, і відповідно саме вона була потерпілою особою в розумінні п.1.3 ст.1 Закону № 1961-IV (потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу). Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Так як право власності у позивача щодо пошкодженого транспортного засобу виникло вже після ДТП, то відповідно жодних його прав, внаслідок пошкодження автомобіля в результаті ДТП порушено не було, відповідно і право вимоги по відшкодуванню шкоди не виникло, а таке право виникло у ОСОБА_6 , однак він таким не скористався. Вважає, що позивач не є належною уповноваженою особою, яка має право на отримання відшкодування за шкоду, пов`язану з пошкодженням транспортного засобу внаслідок ДТП, оскільки жодного правового зв`язку з таким транспортним засобом, який би слугував підставою для наявності відповідних повноважень у позивача на момент ДТП не було. Крім того, наданий звіт про оцінку не відповідає вимогам, які встановлені щодо висновку експерта, а тому витрати на проведення такого дослідження не можуть належати до витрат, пов`язаних з розглядом справи. 28.12.2022, тобто в межах належного строку, в узгоджений з позивачем час було здійснено огляд такого автомобіля, на якому були присутні і позивач, і ОСОБА_5 , що підтверджується доданим протоколом огляду. Не зважаючи на це, позивач самостійно замовив проведення автотоварознавчого дослідження 16.01.2024 у того ж суб`єкта оціночної діяльності; оцінювачем не було здійснено огляд в межах такого дослідження, оскільки, до звіту було долучено лише протокол огляду від 28.12.2022, який проводився за замовленням МТСБУ. Більше того, звіт датований 30.12.2022, тобто більше ніж на рік раніше, ніж позивач звернувся до оцінювача із заявою. З наведеного можна зробити наступні висновки: жодної необхідності замовляти самостійну оцінку у позивача не було, оскільки МТСБУ виконало свої зобов`язання належним чином; автотоварознавче дослідження проведене за замовленням позивача не відповідає законодавчим вимогам до такого, а відповідно і звіт складений за результатами такого є недопустимим доказом; МТСБУ виконано свій обов`язок, щодо направлення уповноваженої особи для проведення огляду, та здійснення оцінки розміру заподіяної шкоди, відповідно підстав стягнення з МТСБУ вартості повторного автотоварознавчого дослідження немає. А також вважає, що розмір судових витрат, заявлених позивачем є неспівмірним зі складністю та обставинами справи та розміром позовних вимог до МТСБУ. Справа є незначної складності, в межах досудового врегулювання спору МТСБУ вже вказувало на недоліки доказової бази сторони позивача, а відповідно така мала можливість усунути їх до моменту звернення з позовом до суду. Витрати МТСБУ на правничу допомогу становлять 2000,00 грн.

Представник відповідача МТСБУ у судовому засідання у задовленні позову просила відмовити з підстав, викладених у відзиві.

Позиція відповідача Військової частини НОМЕР_1 : 13.05.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому ВЧ НОМЕР_1 просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, оскільки військова частина не може надати відзив на позовну заяву у повному обсязі, так як додатки, додані до позовної заяви є частково нечитабельні. При здійсненні огляду автомобіля не був присутній представник військової частини НОМЕР_1 , та військова частина не була ознайомлена з тим, що такий огляд взагалі проводиться, будучи явно зацікавленою собою у огляді пошкодженого КТЗ. У позовній заяві була заявлена ціна позову 237223,26 грн. Розмір матеріального збитку становить 226 412,33 грн. (313 723,96 87 311, 63) В позовних вимогах до МТСБУ позивач просить стягнути 160 000 грн. - розмір страхової суми за договорами обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за шкоду заподіяну майну потерпілих. В позовних вимогах до військової частини НОМЕР_1 позивач просить стягнути суму різницю між вартістю матеріального збитку (226 412,33 грн.) та страхового відшкодування (160 000 грн.) та просить стягнути з військової частини НОМЕР_1 70 412, 33 грн. Однак, 226 412,33 160 000 грн. становить 66 412, 33 грн., а не 70 412,33 як заявлено представником позивача у позовній заяві. Крім того, 4000 грн. (вартість за складання звіту товарознавця) вже була врахована представником позивача до судових витрат та разом із судовим збором та витратами на правову допомогу та заявлено про пропорційне стягнення судових витрат із МТСБУ та військової частини НОМЕР_1 . У клопотанні про зменшення витрат на професійну правничу допомогу просив відмовити у відшкодуванні судових витрат, оскільки склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Такі витрати мають бути документально підтверджені та доведені, однак позивач не надав доказів для підтвердження суми судових витрат на професійну правничу допомогу.

В судовому засіданні представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у відзиві та клопотанні про зменшенні витрат на професійну правничу допомогу.

Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5 . Письмових пояснень від третьої особи до суду не надходило. У судовому засіданні третя особа ОСОБА_5 позов заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі: 15.04.2024 ухвала про відкриття провадження; 13.05.2024 відзив відповідача військової частини НОМЕР_1 на позовну заяву; 14.05.2024 відзив відповідача МТСБУ на позовну заяву; 14.05.2024 заява представника відповідача МТСБУ про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами суду; 28.05.2024 заява представника позивача про доручення доказів; 28.05.2024 ухвала про проведення судових засідань в режимі відеоконференції; 28.05.2024 ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду; 05.08.2024 заява представника позивача про розгляд справи без участі.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно дост. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Так, судом встановлено, що 18.11.2022 о 06 год. 45 хв. на автодорозі Київ-Чоп 545 км + 700 м водій ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом КАМАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , з причіпом, д.н.з. НОМЕР_3 , на дорозі з двостороннім рухом здійснив виїзд на зустрічну смугу, яка має дві смуги в одному напрямку та здійснив зіткнення з зустрічним транспортним засобом Мерседес Спрінтер, д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_4 внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Такими своїми діями водій ОСОБА_5 порушив вимоги п. 11.4 ПДР.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 06.10.2023 ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України.

Постановою Львівського апеляційного суду від 01.11.2023 постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 06.10.2023 про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, залишено без змін.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1ст.1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно положень ч. 1ст.1187ЦК України діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб - є джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч. 2ст.1187ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положеннями п. 1 ч. 1ст.1188ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, щоз метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників здійснюється обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 1ст.22Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядкуоцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як зазначено в позовній заяві та не спростовано відповідачами та третьою особою, станом на момент ДТП цивільно - правова відповідальність ОСОБА_5 - водія транспортного засобу «КАМАЗ», номерний знак НОМЕР_2 , не була забезпечена полісом обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів, а тому ОСОБА_4 звернувся із повідомленням про ДТП до МТСБУ та просив провести страхову виплату в порядку визначеному вище вказаним Законом.

Згідно п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 35.1. ст. 35 зазначеного Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Як вбачається з відповіді МТСБУ №3-01б/30361 від 22.12.2022, номер справи МТСБУ 88954, ОСОБА_4 було відмовлено у виплаті відшкодування з фонду захисту потерпілих, мотивуючи таку відмову тим, що саме ОСОБА_4 порушив правила дорожнього руху.

Однак, дана обставина не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_4 є потерпілим у ДТП, яке трапилось 18.11.2022 о 06 год. 45 хв. на автодорозі Київ-Чоп 545 км + 700 м за участю водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ; винуватим у ДТП визнано водія ОСОБА_5 .

Як вбачається зі Звіту № 1023/24 про оцінку автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_4 , складеного ТзОВ АК «ЕКСПЕРТ-СЕРВІС» (проведення оцінки доручено оцінювачу ОСОБА_7 ) від 30.12.2022 за заявою ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_4 , внаслідок пошкодження автомобіля під час ДТП приймається рівним дійсним (ринковій) вартості автомобіля на момент дослідження без врахування аварійних пошкоджень і становить 313723,96 грн., ринкова вартість пошкодженого автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_4 , становить 87311,63 грн.

Згідно протоколу №3558 від 28.12.2022 огляду транспортного засобу автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_4 , складеного аварійним комісаром ОСОБА_7 за заявою МТСБУ, такий огляд проводився за участі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 .

Покликання відповідачів на визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом та порушення Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів при наданні звіту №1023/24, складеного 30.12.2022 не відповідає дійсності, оскільки як вбачається з матеріалів справи звіт було складено оцінювачем ОСОБА_7 , протокол огляду №3558 від 28.12.2022 складено також ОСОБА_7 ; предметом звіту та огляду був автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Достовірність викладених у таких документах відомостей суд не може ставити під сумнів з підстав того, що дані документи були ініційовані різними заявниками: звіт було складено за заявою позивача, а огляд здійснено за заявою МТСБУ.

Слід також зазначити, що відповідачами та третьої особою не було надано суду інших звітів чи висновків експертизи щодо визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; клопотань про призначення експертизи заявлено не було.

Отже, загальна сума заподіяної матеріальної шкоди ОСОБА_4 становить 226412,33 грн. (різниця між 313723,96 грн. та 87311,63 грн.).

Постановою Правління Національного банку України від 30.05.2022 № 109, яка набрала чинності з 01.07.2022, затверджено розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які зокрема за шкоду, заподіяну майну потерпілих, визначені у розмірі 160 000, 00 грн. на одного потерпілого.

Покликання відповідача МТСБУ на відсутність у позивача права на відшкодування заподіяної шкоди, оскільки він не є власником транспортного засобу суд не може прийняти до уваги, оскільки позивач на час ДТП був належним користувачем та правомірно користувався автомобілем.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №147/66/17, зазначається, що фактправомірності володіння особою транспортним засобом є достатньою підставою для неї, щоб звернутися за захистом права щодо відшкодування шкоди, заподіяної вказаному майну. За змістом частини другої статті 1187 ЦК України володільцем джерела підвищеної небезпеки є юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо). Пунктом 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (в редакції, чинній на час вчинення ДТП) передбачено, що власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України. Таким чином, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху (див. висновок Верховного Суду України в постанові від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14). Аналогічного висновку дійшлиВерховний Суду складіКасаційного цивільного суду в постановах від 07 листопада 2018 року у справі №200/21325/15-ц, від 03 квітня 2019 року в справі №299/2811/16-ц, від 17 жовтня 2019 року у справі №300/193/17, від 27 листопада 2019 року у справі № 607/3007/16-ц,Верховний Суд України у постанові від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14,і така практика є сталою.

Таким чином з МТСБУ на користь позивача підлягає стягненню 160000,00 грн. заподіяної внаслідок ДТП матеріальної шкоди.

Щодо стягнення з відповідача МТСБУ пені, трьох процентів річних, то відповідно до п.3 ч.1 ст.988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

У разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом ( ст. 992 ЦК України).

Згідно з п. 36.5 статті 36 Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика ( МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц зазначила, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Отже законодавством передбачене нарахування пені за прострочення відповідача у разі його наявності. Також, зважаючи на характер спірних правовідносин сторін, у разі прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика застосовуються положення ч.2 ст. 625 ЦК України.

При цьому, нарахування трьох відсотків річних від простроченої суми та інфляційних полягає у відшкодуванні майнових втрат та отримання компенсації (плати) за неправомірне користування боржником грошовими коштами, належними до сплати, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки ( пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Відповідачем не спростовано вимоги позивача про стягнення пені та 3% річних, не надано жодного розрахунку.

А тому суд приходить до переконання, що позов в цій частині також підлягає до задоволення та стягнення пені та 3% річних за користування чужими коштами за весь час прострочення згідно ст. 625 ЦК України.

Як зазначив позивач та не спростував відповідач ВЧ НОМЕР_1 водій ОСОБА_5 на час настання ДТП був військовослужбовцем та виконував службові обов`язки, перебуваючи на військовій службі у складі військової частини НОМЕР_1 .

В силу вимог ч. 1 ст.1172 ЦК, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Суд звертає увагу, що з аналізу змісту глави 82ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 426/16825/16-ц зроблено висновок про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Тлумачення частини 1статті 1172ЦК України свідчить, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, настає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 у справі № 462/1696/15-ц, від 16.12.2020 у справі № 757/13525/18-ц з врахуванням позиції ВП ВС зазначив наступне: обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика. Якщо потерпілому недостатньо сплаченого страховиком відшкодування для повного відшкодування, він має право вимоги до винної у ДТП особи на різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням

Таким чином, законною та підставною є вимога позивача про відшкодування ВЧ НОМЕР_1 різниці між фактичним розміром шкоди (226412,33 грн.) і страховим відшкодуванням в сумі 160000,00 грн. в розмірі 66412,33 грн. недоплаченої завданої шкоди, а тому, в цій частині позов підлягає до часткового задоволення.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, то суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2372,23 грн., а також 4000,00 грн. згідно рахунку №1023 від 27.03.2024 за складання звіту №1023/24 за заявою позивача.

Відтак, суд приходить до висновку, що в користь позивача слід стягнути судові витрати за складання звіту та сплаченого судового збору: з МТСБУ 4557,67 грн.; з військової частини НОМЕР_1 1814,56 грн.

Щодо витратна правовудопомогу,то відповіднодо ч.8ст.141ЦПК України,розмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такідокази подаютьсядо закінченнясудових дебатіву справіабо протягомп`яти днівпісля ухваленнярішення судуза умови,що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати

Враховуючи клопотання адвоката Васечко Ю.А. про те, що докази щодо решти судових витрат будуть подані ним протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, яке подане ним до закінчення судових дебатів у справі, суд приходить до висновку, що питання щодо розподілу решти судових витрат будуть вирішені судом шляхом ухвалення додаткового рішення за наслідками розгляду відповідних доказів.

Керуючись ст.ст.5, 12, 13, 81, 82, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст.988, 1166, 1172, 1187,1188 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

п о с т а н о в и в :

позовні вимоги ОСОБА_4 доМоторно (транспортного)страхового бюроУкраїни,Військової частини НОМЕР_1 , задовольнити частково.

Стягнути з Моторно (транспортного)страхового бюроУкраїнина користь ОСОБА_4 160000,00 (сто шістдесять тисяч) гривень страхового відшкодування, 6181,42 грн. (шість тисяч сто вісімдесять одну гривню 42 коп.) пені та 3% річних у розмірі 629,51 грн. (шістсот двадцять дев`ять гривень 51 коп.), а всього 166810,93 грн. (сто шістдесять шість тисяч вісімсот десять гривень 93 коп.)

Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_4 66412,33 грн. (шістдесять шість тисяч чотириста дванадцять гривень 33 коп.) матеріальної шкоди.

Стягнути з Моторно (транспортного)страхового бюроУкраїнина користь ОСОБА_4 4557,67 грн. (чотири тисячі 67 коп.) судових витрат за складання звіту та сплаченого судового збору.

Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_4 1814,56 грн. (одну тисячу вісімсот чотирнадцять гривень 56 коп.) судових витрат за складання звіту та сплаченого судового збору.

В решті позовних вимог- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_1

Відповідачі: Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8;

Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 07694655, АДРЕСА_2 .

Третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 04.10.2024.

СуддяД. А. Кукса