Рішення

від 01.10.2024 по справі 748/2560/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/748/681/24 Єдиний унікальний № 748/2560/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2024 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Кухти В.О.,

секретар Крошка І.С.,

за участю позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Дяченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання права власності за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В :

03.06.2024 р. до Чернігівського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява від позивача до відповідача, в якій позивач просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності за набувальною давністю на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідним братом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та рідним дядьком ОСОБА_1 по лінії матері. За життя ОСОБА_2 своєї сім`ї не мав, проте зважаючи на свій поважний вік мав певні захворювання та потребував постійного догляду, тому з 1991 р. проживав разом з рідною сестрою та її сином (позивачем). Позивач разом з ОСОБА_2 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належав померлому на праві власності, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.01.2002 р. Згодом, ІНФОРМАЦІЯ_2 через тривалу хворобу ОСОБА_2 помер, після чого в даному будинку залишились проживати позивач зі своєю матір`ю. Через деякий час померла і мати позивача ОСОБА_3 , не встигнувши вступити у спадщину. Позивач у позовній заяві зазначає, що будь-яких спадкоємців окрім позивача у померлого ОСОБА_2 не було, а тому на даний час зазначений об`єкт нерухомості не має власників. Після смерті дядька позивач продовжував проживати у вищезазначеному будинку, тобто добросовісно і відкрито володіє цим майном більше 10 років, постійно сплачує комунальні послуги за адресою будинку. Також позивач звертає увагу на те, що в нього на руках є оригінали документів на вищевказаний житловий будинок, що додатково підтверджує той факт, що він володіє вказаною нерухомістю добросовісно. Позивач дотепер продовжує постійно проживати у вищевказаному будинку. Таким чином відкрито, безперервно позивач володіє вищезазначеним будинком та використовує його для власних потреб понад 10 років. Зокрема, підтримує належний технічний стан будинку, проводить поточні дрібні ремонти, підтримує порядок у подвір`ї та біля двору, користується присадибною ділянкою, проводить оплату за використану електроенергію та водопостачання, сплачує земельний податок, тощо. Відумерлою спадщиною чи безхазяйним майном вказаний будинок не визнавався, оскільки Іванівській сільській раді добре відомо те, що позивач проживає у вказаному будинку з 1991 р. Про наявність інших власників будинку позивачу не відомо так, як за період проживання у вказаному будинку, ніхто з питаннями оформлення своїх прав на нього, не звертався. За весь період проживання у вищевказаному будинку, будь-яких претензій від громадян, представників органів державної влади чи місцевого самоврядування, щодо володіння та користування цим житловим будинком, на адресу позивача не надходило. Відтак позивач вважає, що оскільки він добросовісно володіє чужим майном і продовжує відкрито, безперервно ним володіти, понад 10 років, то останній має право набути це майно у власність за набувальною давністю, а тому ОСОБА_1 звертається з даним позовом до суду задля визнання права власності на вищезазначений будинок за набувальною давністю, оскільки вважає, що він добросовісно заволодів чужим майно і продовжує відкрито, безперервно ним володіти понад 10 років.

Ухвалою судді від 10.06.2024 р. позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засіданні.

Ухвалою судді від 03.07.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті з викликом сторін.

Судове засідання відкладено на 01.10.2024 р. у зв`язку з неявкою сторін.

Позивач та представник позивача в судове засідання з`явились.

Відповідач в судове засідання не забезпечили явку свого представника, надали суду клопотання в якому зазначено, що сільська рада немає заперечень щодо заяви позивача, а також просили розгляд справи провести за відсутності представника Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили, що позивач володіє вищевказаним будинком, підтримує належний технічний стан будинку, проводить поточні дрібні ремонти, підтримує порядок у подвір`ї та біля двору, користується присадибною ділянкою, проводить оплату за використану електроенергію та водопостачання.

Дослідивши обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 , актовий запис № 9.

Згідно із свідоцтвом про право на спадщину від 12.01.2002 р. будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належав померлому власнику ОСОБА_2 (а.с.11)

Відповідно до довідки від 01.06.2023 р. № 263 надана Виконкомом Іванівської сільської ради Чернігівського району, Чернігівської області, встановлено, що ОСОБА_2 на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований та постійно проживав за адресою АДРЕСА_1 . (а.с.12)

Згідно із довідкою від 01.06.2023 р. № 264 наданої Виконкомом Іванівської сільської ради Чернігівського району, Чернігівської області, встановлено, що дійсно, ОСОБА_1 без реєстрації з 1991 р. по 2006 р. проживав в будинку дядька за адресою: АДРЕСА_1 , де вели спільне господарство, а з 2006 р. по теперішній час періодично приїжджає до будинку, підтримує його в належному стані, проводить поточні ремонті ремонти, обкошує подвір`я та придворову територію. (а.с.13)

Відповідно до свідоцтва про народження № НОМЕР_2 , встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_2 , де в графі «батько» зазначений ОСОБА_6 , в графі «мати» зазначена ОСОБА_7 . (а.с.19)

Згідно із свідоцтвом про народження № НОМЕР_3 , актовий запис № 38, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_3 , де в графі «батько» зазначений ОСОБА_6 , в графі «мати» зазначена ОСОБА_7 . (а.с.20)

Таким чином, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним братом ОСОБА_3 , яка також померла не встигнувши вступити у спадщину, як зазначено у позовній заяві.

ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_4 , актовий запис № 1339, де в графі «батько» зазначений ОСОБА_8 , а в графі «мати» зазначена ОСОБА_3 . (а.с.18)

Відповідно до відповіді на запит від 27.06.2024 р. наданої Чернігівською районною державною нотаріальною конторою ОСОБА_9 , встановлено, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась. (а.с.36)

Статтями 16, 328 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі і визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положенням ч. 1 та ч. 4 ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомоми майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові у справі № 910/17274/17 від 14.05.2019 р. зазначила, що правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин зазначених у ч. 1 ст. 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння: добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном, як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до ст. 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин із таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майно, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю, якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Також Велика Палата Верховного Суду зазначила, що давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у ЦК України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десть років.

Аналогічна правова позиція щодо застосування вимог ст. 344 ЦК України підтримана й у подальшій практиці Верховного Суду, зокрема в постанові у справі № 607/21758/19 від 22.02.2021 р.

Враховуючи положення ст. ст. 335 і 344 ЦК України право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила ст. 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 01.01.2004 р., положення ст. 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 01.01.2001 р. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 01.01.2011 р.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 01.01.2001 р., то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 01.01.2001 р. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови)

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень ст. ст. 15, 16 ЦК України, а також ч. 4 ст. 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови), в даному випадку належним відповідачем по даній справі є Іванівська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі сплином строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п. 5 ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). (п. 14 Постанови)

Отже, враховуючи, що позивач добросовісно володіє майном і продовжує відкрито, безперервно користуватися будинком, разом з тим, попередній власник майна ОСОБА_2 помер, рідна сестра спадкодавця ОСОБА_3 також померла не встигнувши вступити у спадщину після смерті свого рідного брата, в додачу до всього сказаного, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, свідки підтвердили той факт, що позивач володіє вищевказаним будинком та проводить господарські роботи в ньому, то суд, оцінивши всі надані йому докази, дослідивши вищевикладене, вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76, 81, 82, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 328, 344 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ: 04412751, місцезнаходження: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Іванівка, вул. Дружби, буд. 33б) про визнання права власності за набувальною давністю задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Кухта