Ухвала

від 30.10.2024 по справі 291/1379/24

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/1379/24

Провадження №2/291/516/24

У Х В А Л А

іменем України

30 жовтня 2024 року селище Ружин

Суддя Ружинського районного суду Житомирської області Митюк О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , інша особа Ружинська державна нотаріальна контора Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

До Ружинського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , інша особа Ружинська державна нотаріальна контора Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

В позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Також позивач не вказав в позовній заяві відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету, та позивачем не зазначено та не додано доказів того, що відповідач, інша особа мають зареєстрований кабінет, щоб їм були направлені копії даної позовної заяви з додатками через підсистему "Електронний кабінет".

В порушення п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позивачем не зазначено ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю цього майна. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Проте в позовній заяві позивачем не визначено ціну позову - вартість об`єкту нерухомого майна житлового будинку та земельної ділянки, тобто не зазначено та не надано підтвердження належним доказом щодо реальною вартості цього майна, що є предметом спору, на дату подання позовної заяви до суду, в той же час саме з урахуванням визначеної ціни позову позивачем має бути сплачено судовий збір.

Крім того, в разі неможливості визначити вартість майна, позивачем має бути сплачено судовий збір у за подання позову майнового характеру у максимальному розмірі, виходячи зі ставок судового збору, встановлених Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Суд зауважує, що визначення ціни позову майнового характеру є обов`язковою вимогою до позовної заяви, і процесуальний закон не передбачає підстав звільнення позивача від його виконання. Така вимога кореспондується з приписами Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких сума судового збору, яка підлягає сплаті у позовах майнового характеру визначається виходячи саме із ціни позову.

Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Таким чином, позовна вимога про визнання права власності є майновою, оскільки за своєю правовою природою пов`язана з підтвердженням прав на майно.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України при винесенні 24 січня 2018 року постанови у справі №916/1220/17.

Суд позбавлений можливості, визначити суму судового збору, яка підлягає сплаті позивачем за позовні вимоги майнового характеру, у зв`язку з тим, що ціна позову позивачем взагалі не зазначена.

Відповідно ст.48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

В поданій до суду позовній заяві сторонами зазначено:позивача, відповідача, іншу особу, що не відповідає нормам ЦПК України.

Відповідно до п.п. 4, 5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З доданої до суду постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії вбачається, що державним нотаріусом позивачу ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії прийнятті заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з пропущенням строків для прийняття спадщини відповідно ст.1270-1272 ЦК України. Хоча позивачем не ставлиться вимога про продовження додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини.

Недотримання обов`язкових вимог до змісту позову є перешкодою до відкриття провадження у справі.

Отже, вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, вважаю за необхідне надати позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , інша особа Ружинська державна нотаріальна контора Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк, з дня отримання ухвали, для усунення недоліків позовної заяви зазначених в описовій частині цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву вважати не поданою та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області О. В. Митюк