Ухвала

від 29.10.2024 по справі 292/1311/24

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Червоноармійський районний суд Житомирської області

Справа № 292/1311/24

Номер провадження 2/292/338/24

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

29 жовтня 2024 року с-ще Пулини

СуддяЧервоноармійського районногосуду Житомирськоїобласті ГуцО.В.,розглянувши позовнузаяву представникапозивачки ОСОБА_1 - адвоката Шмата Руслана Петровича до Пулинської селищноїтериторіальної громадиЖитомирського районуЖитомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом,-

У С Т А Н О В И В :

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Шмат Р.П. звернувся до суду з даним позовом до Пулинської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області, в якому проситьвизначити додатковий строк, терміном в три місяці, для подання ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть С 1303/2011.

Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Дана позовна заява не відповідає зазначеним вимогам, а саме:

- не конкретизовано позовні вимоги. Так, у вступній частині позовної заяви заявлено вимогу про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом, а у її резолютивній частині порушено вимоги щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом. Вказане потребує уточнення.

Крім того,упозовній заяві представник позивачки зазначає, що позивачка є спадкоємцем після смерті матері, однак належних доказів про наявність чи відсутність інших спадкоємців, які прийняли спадщину після померлої матері ОСОБА_2 , до позовної заяви не додано.

Суд зауважує, що Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що відповідачами у справах про спадкування є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини.

Відтак, для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців, з`ясування питання чи прийняли інші спадкоємці спадщину. Ці обставини визначають і як фактичне підґрунтя позову, так і суб`єктний склад відповідачів.

Крім того, позивачка не зазначає та не додає доказів, що підтверджують родинні відносини між спадкодавцем та спадкоємцем, що прямо вказували, що позивачка є дійсно дочкою померлої.

Як убачається із доданих до позову копії свідоцтва про смерть спадкодавця, постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, свідоцтва про одруження та свідоцтва про народження позивачки, ім`я спадкодавиці є відмінним . Так у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії та свідоцтві про смерть спадкодавиця значиться як « ОСОБА_3 » ,а у свідоцтві про одруження, Державному акті на право власності на земельну ділянку та свідоцтві про народження позивачки , в графі мати - « ОСОБА_4 ».

Доказів, які вказували б на ідентичність таких імен позивачкою не додано.

Трактування імені самою позивачкою не є тим належним та достатнім доказом, що підтверджує ідентичність такого імені спадкодавця.

Отже, в позовній заяві не чітко викладені обставини, якими позивачка обґрунтовує свої позовні вимоги, не зазначені докази, які б підтверджували відповідні обставини та відповідно не долучені такі до позовної заяви.

Водночас, суд додатково звертає увагу, що усі додані до позову документи в копіях не мають належного засвідчення, відповідно до вимог ч.2 ст.95 ЦПК України.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Правила засвідчення копій документі визначені Національним стандартом ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», затверджені наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 та набрали чинності з 1 вересня 2021 року а також Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженінаказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року N 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

Так, подані позивачкою копії документів, мають відповідати порядку засвідчення копій документів, визначеному у Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів.

Згідно з ч. 5 ст.95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Належність засвідчення копії складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті).

Проте, позивачкою до матеріалів позовної заяви додано документи засвідчені 19.07.2024, тоді як, представник позивачки звернувся до суду 28.10.2024, що вказує на те, що позовна заява подана без дотримання норм ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Крім того, при подачі письмових доказів в копіях, не зазначено про наявність у позивачки або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви та не зазначено відповідність копій письмових доказів їх оригіналам, доданих до заяви.

Суд також звертає увагу, що подана до суду позовна заява та додані до неї документи не мають належної якості, що унеможливлює дослідити їх зміст у повному обсязі.

Заразом, звертає увагу позивачки щодо прохальної частини позову, яка викладена не у повній мірі.

Отже, зазначені вище судом обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що позивачем до позовної заяви подано «Свидетельство о роджении» та "Свидетельство о заключении брака", що не містить перекладу на українську мову.

За положеннями ст.10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.

Відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, у разі, коли письмові докази подаються до суду іноземною мовою, додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально посвідчена в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат».

При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивачки на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачкою цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху надається позовна заява в новій редакції з її копією та копіями всіх документів, що додаються до неї, відповідно для відповідача .

При таких обставинах позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивачку і надати їй строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву представникапозивачки ОСОБА_1 - адвоката Шмата Руслана Петровича до Пулинської селищноїтериторіальної громадиЖитомирського районуЖитомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом, залишити без руху, про що повідомити позивачку.

Надати позивачці строк в межах десяти днів з дня вручення копії ухвали суду для усунення зазначених у ній недоліків.

Роз`яснити позивачці, що якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк вимоги ухвали суду будуть виконані, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання, а інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Гуц