Рішення

від 18.12.2007 по справі 7/361-07-8773

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/361-07-8773

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2007 р.               Справа  № 7/361-07-8773

За позовом: Приватного підприємства „Автосервіс”, м.Котовськ

до відповідача: КП „Котовське міськрайонне бюро технічної інвентаризації”, м.Котовськ

про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності та зобов'язання виконати певні дії

Суддя              Лепеха Г.А.

Представники:

Від позивача –Стопчанський Л.Г., директор.

Від відповідача –Крутцева Н.Д., начальник.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство „Автосервіс” звернулось до господарського суду  Одеської області з позовною заявою про визнання договору купівлі-продажу, укладеного з ВАТ „Котовський завод продтоварів”, дійсним, визнання права власності на зазначене в договорі майно та зобов'язання КП „Котовське міськрайонне бюро технічної інвентаризації” оформити правоустановчі документи відповідно до зазначеного договору.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача надав усні заперечення, посилаючись на свою письмову відповідь позивачу від 11.07.2005р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

24.11.1997р. між приватним підприємством „Автосервіс” (покупець) та відкритим акціонерним товариством „Котовський завод продтоварів” (продавець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна №17.

Відповідно до п. 2.1 вищевказаного договору купівлі-продажу ВАТ „Котовський завод продтоварів” продало, а ПП „Автосервіс” купило комплекс будівель, споруд, обладнання бондарного цеху, розташованих за адресою: Одеська область, м.Котовськ, вул. 50 років Жовтня, 229, який складається з кам'яної будівлі бондарного цеху загальною площею 611,3 кв.м., зазначеного по експлуатації на генплані –„Б”, „Б!”, „Б”; кам'яної будівлі гаражу загальною площею 371,8 кв.м., зазначеного по експлуатації на генплані –„Д”; кам'яної будівлі другого поверху котельної загальною площею 169,2 кв.м., зазначеного по експлуатації на генплані –„В”, „Ж”; кам'яної будівлі пилорами загальною площею 148,4 кв.м., зазначеного по експлуатації на генплані №5; трансформатору загальною площею 20,3 кв.м.; кам'яного забору довжиною 330,9 кв.м. по периметру меж земельної ділянки, включаючи металеві ворота з вулиці 50 років Жовтня та вулиці Калініна, зазначеного на генплані №229.

На виконання договору купівлі-продажу №17 від 24.11.1997р. ПП „Автосервіс” перерахувало грошові кошти на розрахунковий рахунок ВАТ „Котовський завод продтоварів” у сумі 18 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №7 від 05.03.1998р. та №94 від 04.04.1998р.

07.07.1998р. ПП „Автосервіс” та ВАТ „Котовський завод продтоварів” підписано додаток до договору №17 від 24.11.1997р., а саме –актом прийому-передачі, відповідно до якого ВАТ „Котовський завод продтоварів” передало ПП „Автосервіс” комплекс будівель, споруд, обладнання бондарного цеху, розташованих за адресою: Одеська область, м.Котовськ, вул. 50 років Жовтня, 229, який складається з кам'яної будівлі бондарного цеху загальною площею 611,3 кв.м., зазначеного по експлуатації на генплані –„Б”, „Б!”, „Б”; кам'яної будівлі гаражу загальною площею 371,8 кв.м., зазначеного по експлуатації на генплані –„Д”; кам'яної будівлі другого поверху котельної загальною площею 169,2 кв.м., зазначеного по експлуатації на генплані –„В”, „Ж”; кам'яної будівлі пилорами загальною площею 148,4 кв.м., зазначеного по експлуатації на генплані №5; трансформатору загальною площею 20,3 кв.м.; кам'яного забору довжиною 330,9 кв.м. по периметру меж земельної ділянки, включаючи металеві ворота з вулиці 50 років Жовтня та вулиці Калініна, зазначеного на генплані №229.

27.06.2005р. Позивач звернувся до Відповідача з запитом про оформлення правоустановчих документів на комплекс нежитлових будівель, розташованих в м. Котовську по вул. 50 років Жовтня, 229.

Листом Відповідача від 11.07.2005р. Позивачу відмовлено у вдачі витягу про реєстрацію права власності на комплекс нежитлових будівель, розташованих в м. Котовську по вул. 50 років Жовтня, 229, посилаючись на те, що, поряд з іншим, договори купівлі-продажу земельної ділянки та єдиного майнового комплексу укладаються в письмовій формі та підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Зазначені обставини спонукали Позивача звернутися до господарського суду Одеської області з позовом про визнання договору дійсним, визнання права власності та зобов'язання виконати певні дії.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та надані докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовЧязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а  підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, які безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Згідно п.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 204 ЦК України зазначено, що договір укладений між сторонами по справі, як  цивільно-правовий правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлено законом, та він не визнаний судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами  мають виконуватися належним чином.

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьому вимогами ст. 527 цього ж кодексу передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином у відповідності з законом, іншими правовими актами, а при відсутності конкретних вимог по виконанню зобов'язання - у відповідності з вимогами, які в певних умовах зазвичай ставляться.

Відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій реєстрації.

Згідно п. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передавання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому п.3 зазначеної статті цього ж кодексу передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським зобов'язанням визнається зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин в сфері господарювання на підставах, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (боржник) зобов'язаний вчинити конкретну дію господарського характеру на користь другого суб'єкта (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а інший суб'єкт (кредитор) має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а ст. 174 ГК України передбачає, що господарські зобов'язання виникають з господарських договорів або інших правочинів, передбачених законом.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до п. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Згідно до ст. 391 ЦК України власник має право усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Крім того, у відповідності до вимог ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особо.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема  визнання права. Крім цього відповідно до ст.ст. 15, 16, 392 ЦК України у разі, якщо якась особа не визнає право власності іншої особи на належне такій іншій особі на праві власності майно, порушує право власності такої іншої особи на це майно, така інша особа має право звернутися до суду з позовом до особи, що порушила або не визнає її право власності для захисту свого права власності.          

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник на свій розсуд володіє,  користується  і розпоряджається  належним йому майном.  Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.  Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності.

Таким чином, суд вважає, що відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку щодо оформлення правоустановчих документів на комплекс нежитлових будівель, чим порушує права ПП „Автосервіс” щодо права власності на передане за договором майно.

Приймаючи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст. 11, 12, 15, 16, 328, 334, 391, 392, 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги приватного підприємства „Автосервіс” обґрунтовані та підтверджені відповідними доказами, у зв'язку з чим позовна заява підлягає  задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Договір купівлі-продажу нерухомого майна №17 від 24.11.1997р., укладений між приватним підприємством „Автосервіс” (Одеська область, м.Котовськ, вул. 50 років Жовтня, 229. Код ЄДРПОУ 22491145) та відкритим акціонерним товариством „Котовський завод продтоварів” (Одеська область, вул. 50 років Жовтня, 188. Код ЄДРПОУ 00379169) –визнати дійсним.

3. Визнати за приватним підприємством „Автосервіс” (Одеська область, м.Котовськ, вул. 50 років Жовтня, 229. Код ЄДРПОУ 22491145) право власності на комплекс будівель, споруд, обладнання бондарного цеху, розташованих за адресою: Одеська область, м.Котовськ, вул. 50 років Жовтня, 229, який складається з кам'яної будівлі бондарного цеху загальною площею 611,3 кв.м., зазначеного по експлуатації на генплані –„Б”, „Б!”, „Б”; кам'яної будівлі гаражу загальною площею 371,8 кв.м., зазначеного по експлуатації на генплані –„Д”; кам'яної будівлі другого поверху котельної загальною площею 169,2 кв.м., зазначеного по експлуатації на генплані –„В”, „Ж”; кам'яної будівлі пилорами загальною площею 148,4 кв.м., зазначеного по експлуатації на генплані №5; трансформатору загальною площею 20,3 кв.м.; кам'яного забору довжиною 330,9 кв.м. по периметру меж земельної ділянки, включаючи металеві ворота з вулиці 50 років Жовтня та вулиці Калініна, зазначеного на генплані №229.

4. Зобов'язати комунальне підприємство „Котовське міськрайонне бюро технічної інвентаризації” оформити правоустановчі документи у відповідності з договором купівлі-продажу нерухомого майна №17 від 24.11.1997р. на комплекс будівель, споруд, обладнання бондарного цеху, розташованих за адресою: Одеська область, м.Котовськ, вул. 50 років Жовтня, 229, який складається з кам'яної будівлі бондарного цеху загальною площею 611,3 кв.м., зазначеного по експлуатації на генплані –„Б”, „Б!”, „Б”; кам'яної будівлі гаражу загальною площею 371,8 кв.м., зазначеного по експлуатації на генплані –„Д”; кам'яної будівлі другого поверху котельної загальною площею 169,2 кв.м., зазначеного по експлуатації на генплані –„В”, „Ж”; кам'яної будівлі пилорами загальною площею 148,4 кв.м., зазначеного по експлуатації на генплані №5; трансформатору загальною площею 20,3 кв.м.; кам'яного забору довжиною 330,9 кв.м. по периметру меж земельної ділянки, включаючи металеві ворота з вулиці 50 років Жовтня та вулиці Калініна, зазначеного на генплані №229.

5. Стягнути з комунального підприємства „Котовське міськрайонне бюро технічної інвентаризації” (Одеська область, м.Котовськ, вул. Вокзальна, 10. Код ЄДРПОУ 03350315) на користь приватного підприємства „Автосервіс” (Одеська область, м.Котовськ, вул. 50 років Жовтня, 229. Код ЄДРПОУ 22491145) 85 /вісімдесят п'ять/ грн. 00 коп. державного мита та 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду є обов'язковим до виконання на усій території України відповідно до вимог  ст. 45 ГПК України та підлягає державній реєстрації в органах МБТІ на підставі  ст. 182 ЦК України та  ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку

з дня його прийняття.

Наказ видати після прийняття рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Лепеха Г.А.