Ухвала

від 24.10.2024 по справі 371/765/24

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 371/765/24

Номер провадження № 1-кп/371/206/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2024 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючогосудді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника обвинувачених ОСОБА_6

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Миронівка клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024111220000082 від 08.03.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Миронівського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.03.2024 року у кримінальному провадженні № 12024111220000082 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні прокурор звернувся до суду з письмовими клопотаннями про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

В обгрунтуванні поданого клопотання, зазначивши, що необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , обґрунтовувалась наявністю ризиків, передбачених п. п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме наявністю реальних підстав вважати, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , може переховуватись від органів досудового розслідування, прокурора або суду, чи може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Скоєння інкримінованих ОСОБА_5 правопорушень відбулось у той час, коли на розгляді у Богуславському районному суду Київської області стосовно ОСОБА_5 за вчинення іншого тяжкого кримінального правопорушення перебував обвинувальний акт, та ОСОБА_5 відбував покарання у виді обмеження волі строком на 2 року умовно, з випробуванням терміном, однак обвинувачений ОСОБА_5 , незважаючи на це, у теперішній час обвинувачується у двох умисних особливо кваліфікованих тяжких злочинах крадіжках.

Скоєння інкримінованих ОСОБА_4 правопорушень відбулось у той час, коли на розгляді у Богуславському районному суду Київської області стосовно ОСОБА_4 за вчинення іншого тяжкого кримінального правопорушення перебуває обвинувальний акт, однак обвинувачений ОСОБА_4 , незважаючи на це, у теперішній час обвинувачується у двох умисних особливо кримінальних тяжких злочинах крадіжках.

В зв`язку з викладеним, зазначив, що у кримінальному провадження № 12024111220000082 від 10.04.2024 термін перебування обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спливає та ризики, що передбачені п. п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і полягають у наявності підстав вважати, що обвинувачені можуть переховуватись від суду або можуть вчиняти інші злочини, а том просить клопотання задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинувачених у кримінальному провадженні № 12024111220000082 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на 60 днів, а саме до 23 грудня 2024 року включно.

Захисник обвинувачених ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та просив обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід, не пов`язаний із тримання під вартою.

Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проти продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували та підтримали думку захисника.

Представник потерпілої сторони СТОВ «Зоря» в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про проведення судового засідання без його участі.

Суд, вислухавши думки присутніх учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступних висновків.

Як вбачається із реєстру матеріалів досудового розслідування та доданих до обвинувального акту матеріалів, 01 травня 2024 року ухвалою слідчого судді ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12 червня 2024 року.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 03 червня 2024 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 01 серпня 2024 року включно.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 10 липня 2024 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 07 вересня 2024 року включно.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 04 вересня 2024 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 03 листопада 2024 року включно.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст.331КПК України суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з ст.183ч.1КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до п. п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24.07.2003 року у справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Згідно зі ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є одними з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Із вищезазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, що застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність сукупності як обґрунтованої підозри, так і вищенаведених ризиків.

Також суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі.

В той же час, ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого. Рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права та свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним КПК України, конкретним підставам і меті), що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

Вирішуючи питання наявності ризиків стосовно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з огляду на невідворотність та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у випадку визнання їх винуватими у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, суд вважає реальним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування від суду, оскільки наслідки та ризик втечі для обвинувачених у цьому випадку можуть бути визнаними, як менш небезпечними, ніж покарання та процедура його відбування.

Також суд погоджується із існуванням ризиків, передбачених п. 5 ч. 1ст.177 КПК Українита тим, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можуть вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки скоєння інкримінованого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 правопорушення відбулося в той час, коли на розгляді Богуславського районного суду Київської області відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за вчинення іншого тяжкого кримінального правопорушення перебував обвинувальний акт.

При розгляді клопотання про продовження тримання під вартою відносно обвинувачених судом враховуються обставини, передбаченіст.. 178 КПК України, що характеризують особу обвинувачених.

Суд зважає, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 раніше судимий, вчинив кримінальне правопорушення у період іспитового строку, не працює, суспільно-корисною працею не займається, що підтверджує наявність ризику вчинення ним нового чи іншого кримінального правопорушення. ОСОБА_4 , не працює, суспільно-корисною працею не займається, що підтверджує наявність ризику вчинення ним нового чи іншого кримінального правопорушення, на розгляді в Богуславському районному суді Київської області перебуває обвинувальний акт. Суд також зважає на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винними, відсутність належних гарантій та підтверджених соціальних зав`язків, які б переважали ризики ухилення від суду.

Таким чином, суд вважає доведеним наявність ризиків, передбаченихст.177 Кримінального процесуального кодексу України, у такому їх ступені, який є підставою для запобіжного ув`язнення, ці ризики не зменшилися та не перестали існувати на момент продовження даного запобіжного заходу. А також, на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не є достатнім для запобігання цим ризикам.

Підсумовуючи все вищенаведене, суд констатує, що інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченим, або які більше не виправдовують таке тримання обвинуваченого під вартою обвинуваченими та їх захисниками не наведено і судом, в процесі судового розгляду, не встановлено.

Також суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначенихст. 177 КПК Українита бере до уваги і те, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченим запобіжний захід у виді взяття під варту не відпали, а обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, та ризики, передбаченіст. 177 КПК Українине зменшились і продовжують існувати.

Прокурором доведено ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, за таких обставин, наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на те, що інші більш м`які запобіжні заходи не здатні забезпечити його належної процесуальної поведінки, а тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та потрібно продовжити запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.

Крім цього, суд ураховує те, що обвинуваченому ОСОБА_4 інкримінується вчинення тяжкого злочину, свідки у справі ще не допитані, речові докази також не досліджені, у зв`язку з чим жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належної поведінки обвинувачених.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .

Також, прокурором доведено ризики того, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, за таких обставин, наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на те, що інші більш м`які запобіжні заходи не здатні забезпечити його належної процесуальної поведінки, а тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та потрібно продовжити запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.

Крім цього, суд ураховує те, що обвинуваченому ОСОБА_5 інкримінується вчинення тяжких злочину, свідки у справі ще не допитані, речові докази також не досліджені, у зв`язку з чим жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належної поведінки обвинувачених.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

Розмір застави суд вважає за необхідне не визначати у відповідності до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню, у задоволенні клопотання обвинувачених про обрання їм іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 199, 331 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» на 60 (шістдесят) днів до 23 грудня 2024 року включно.

Здійснити конвоювання обвинуваченого ОСОБА_4 із Державної установи «Київський слідчий ізолятор» до Миронівського районного суду Київської області в судове засідання.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» на 60 (шістдесят) днів до 23 грудня 2024 року включно.

Здійснити конвоювання обвинуваченого ОСОБА_5 із Державної установи «Київський слідчий ізолятор» до Миронівського районного суду Київської області в судове засідання.

Строк дії ухвали до 24-00години 23 грудня 2024 року включно.

Копію ухвали направити обвинуваченим, прокурору, начальнику ДУ "Київський слідчий ізолятор".

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення в частині продовження терміну утримання обвинувачених під вартою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1