Рішення

від 30.10.2024 по справі 378/489/24

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/489/24

Провадження № 2/378/246/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2024 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.

за участю секретаря: Москаленко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Ставищенська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 , з посиланням на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 16.02.2007 року за реєстровими №№501, 503 спадкоємиця (позивач) отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, майнового паю в КСП «Червона Зірка», грошових вкладів в Ощадбанку. 08.05.2024 року спадкоємиця звернулась з заявою до Ставищенської державної нотаріальної контори про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складається з житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 та повідомила, що правовстановлюючий документ на будинок відсутній, право власності за спадкодавцем на вказаний будинок не зареєстроване. 10.05.2024 року позивач отримала від вказаної нотаріальної контори постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Відповідно до матеріалів спадкової справи та поданих заяв спадщину за законом прийняла дружина спадкодавця - ОСОБА_1 (позивач).

Позивач просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 право власності на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 87,4 м2, з господарськими будівлями та спорудами.

В судове засідання позивач та його представник не прибули, останній подав до суду клопотання про розгляд справи без його та позивача участі.

Представник відповідача Ставищенської селищноїрадив судове засідання не прибув, до суду подав заяву про визнання позовних вимог та розгляду справи у його відсутність.

Від третьої особи: Ставищенської державної нотаріальної контори до суду надійшов лист про розгляд справи за відсутності представника даної нотаріальної контори.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши справу, письмову заяву відповідача про визнання позову та дослідивши письмові докази, вважає, що визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Матеріалами справи встановлено, що із витягів з погосподарських книг Журавлиської сільської ради Ставищенського району Київської області: за 1986-1990 р.р., за 1991-1995 р.р.. житловий будинок АДРЕСА_1 належав до майна колгоспного двору, членами якого станом на 15.04.1991 року були: ОСОБА_2 , його дружина ОСОБА_1 та їх діти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а. с.15-18).

Із матеріалів спадкової справи (а. с. 110-135) встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . 16.02.2007 року за реєстровими №№ 501, 503 спадкоємиця отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, ще складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, майнового паю в КСП «Червона Зірка», грошових вкладів в Ощадбанку. 08.05.2024 року спадкоємиця звернулась з заявою до Ставищенської державної нотаріальної контори про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складається з житлового будинку розташованого в АДРЕСА_1 та повідомила, що правовстановлюючий документ на будинок відсутній, право власності за спадкодавцем на вказаний будинок не зареєстроване. Факт відсутності реєстрації права власності за спадкодавцем на вказаний житловий будинок станом на 01.01.2013 року підтверджено довідкою КП КОР «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» №БЦ 1045 від 03.05.2024 року. Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 377926416 від 10.05.2024 року право власності в ДРРП на вказаний будинок за спадкодавцем не зареєстроване. Інші спадкоємці за законом (діти ОСОБА_2 ) подали заяви про відмову від прийняття спадщини.

Оскільки відсутні документи, щодо належності спадкового майна спадкодавцю нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 14).

Як видно з технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 розташовані: житловий будинок літера «А1» загальною площею 87,4 м2, житловою площею 43,3 м2, 1985 року побудови з верандою літера «а1», ґанком літера «а2», сараєм літера"Б1", погребом літера "В1", сараєм літера "Г1", літньою кухнею літера "Д1", гаражем літера "Е1", погребом літера "Є1", огорожею №1, ворота з хвірткою №2, колодязем №3. Ринкова вартість будинку становить 54621 гривня, що підтверджується висновком про ринкову вартість (а. с. 19-33, 38-56).

Згідно ст.120 ЦК УРСР (1963 року) колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року, коли відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР № 885-XII був введений в дію Закон України «Про власність». Відповідно до ч. 2 ст. 123 цього Кодексу розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Правовідносини щодо спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 регулюються нормами ЦК України (2003 року).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідноіз ст.ст.4ч.1;5ч.1ЦПК Україникожна особамає правов порядку,встановленому цимКодексом,звернутися досуду зазахистом своїхпорушених,невизнаних абооспорюваних прав,свобод чизаконних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідноіз ч.1,2ст.76ЦПК Українидоказами єбудь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Цідані встановлюютьсятакими засобами: письмовими,речовими іелектронними доказами; висновкамиекспертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч.1,3ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з положеннями ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Як встановлено статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини,

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1, 2, 5 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Як вбачається із частини 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.23 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому чинним на момент такої нотаріальної дії законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду по захист своїх спадкових прав за правилами позовного провадження.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 15, ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами (документами), підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка ОСОБА_2 набула право власності на зазначений житловий будинок, та беручи до уваги, що відповідачем позов визнається, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 182, 392, 1216, 1218, 1220, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270, 1297 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , право власності на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 87,4 м2, з господарськими будівлями та спорудами: верандою літера «а1», ґанком літера «а2», сараєм літера"Б1", погребом літера "В1", сараєм літера "Г1", літньою кухнею літера "Д1", гаражем літера "Е1", погребом літера "Є1", огорожею №1, ворота з хвірткою №2, колодязем №3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Р. В. Гуртовенко