Рішення

від 30.10.2024 по справі 536/663/24

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 536/663/24

Провадження №2/524/1891/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2024 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області цивільну справу за позовом ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року до Кременчуцького районного суду Полтавської області звернулося ТОВ «Коллект Центр» із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування позову товариство вказувало, що 10 червня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» (далі ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс») та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 3229204434-83030 шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним за допомогою одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

За умовами вказаного договору відповідач отримав кредит у розмірі 3500,00 грн. строком на 20 днів, тобто до 30.06.2021 року, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1,95% за кожен день користування кредитом.

18 листопада 2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення права вимоги № 18-11/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором позики № 3229204434-83030 від 10.06.2021 року, укладеним з відповідачем.

За вказаним договором факторингу до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги за зобов`язанням до ОСОБА_1 у розмірі 4 616,00 грн., з яких: 3 500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу та 1 116,00 грн. сума заборгованості за процентами.

10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» право вимоги до боржників, в тому числі за договором позики № 3229204434-83030 від 10.06.2021 року, укладеним з відповідачем.

За вказаним договором факторингу до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги за зобов`язанням до ОСОБА_1 у розмірі 33 690,50 грн., з яких: 3 500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу та 30 190,50 грн. сума заборгованості за нарахованими процентами.

Позивач посилавсяна те,що відповідачне виконавсвого обов`язкута неповернув наданиййому кредитв строки,передбачені договоромпозики від10.06.2021року і,таким чином,має непогашенузаборгованість передпозивачем заданим договорому загальномурозмірі 33690,50грн.,яку просивстягнути звідповідача наїх користь,а такожсплачений судовийзбір урозмірі 3028грн.та 13000,00грн.витратна правову допомогу.

Ухвалою судді Кременчуцького районного суду Полтавської області Баранської Ж.О. від 14 березня 2024 року справу передано до Автозаводського районного суду м. Кременчука за підсудністю (а.с. 52)

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2024 року визначено головуючим суддею Нестеренка С.Г. (а.с. 55).

Ухвалою судді від 01 травня 2024 року відкрито спрощене провадження у справі, залучено сторін, третіх осіб, призначено справу до розгляду. Зобов`язано позивача та третіх осіб направити до суду докази в оригіналах, в тому числі оригінали електронних доказів на підтвердження факту укладання договорів (а.с. 58).

14 травня 2024 року до суду від третьої особи ТОВ «Вердикт Капітал», на виконання вимог ухвали суду, надійшов договір про відступлення прав вимоги від 10.03.2023 року та реєстр боржників в форматі pdf (а.с. 66-74).

23 травня 2024 року до суду від позивача, на виконання вимог ухвали суду, надійшов договір позики в форматі pdf з додатками на CD-диску (а.с. 78-82) та клопотання про витребування доказів (а.с. 83).

06 серпня 2024 року до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів.

Ухвалою суду від 18 липня 2024 року витребувано від АТ «Універсал Банк» (Монобанк) відомості про власника картки 53 7541…..6136 та докази перерахування на неї 10.06.2021 року грошових коштів в розмірі 3500,00 грн. (а.с. 94).

У судове засідання представник позивача ТОВ «Коллект Центр» не прибув. У поданій до суду заяві просили справу розглядати без участі представника товариства. Не заперечували щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не прибув з невідомих суду причин. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ст. 128, 130 ЦПК України. Про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи, розгляд справи за його відсутності не подавав.

У відповідності до ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.

Представники третіх осіб - ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Інкасо Фінанс» у судове засідання не прибули з невідомих суду причин. Були належним чином повідомлено про час, дату та місце розгляду справи. Про причини неявки своїх представників суд не повідомили. Свого відношення до позову не висловили.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Ухвалою судувід 30жовтня 2024 року постановлено про заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

10 червня 2021 року між ТОВ «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 3229204434-83030 «Проста позика», за умовами якого товариство приймає на себе зобов`язання надати, а позичальник має право отримати та зобов`язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів, за фактичний строк користування кредитом, у порядку встановленому цим договором (а.с. 5-10).

Згідно п.п. 2.2, 2.3 вказаного договору, кредит надається в загальному розмірі (сума кредиту): 3 500,00 грн. Строк користування кредитними коштами складає: 20 діб та починається з 10.06.2021 року та закінчується 30.06.2021 року (включно).

Відповідно до п. 2.5 договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити Товариству плату згідно графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (Додаток № 1).

Згідно графіка розрахунків, сукупна вартість кредиту (всього до сплати) складає 4860,00 грн., зазначений у п. 1 графіку розрахунків, розмір належних до сплати процентів є фіксованим та застосовується протягом дії цього договору (а.с. 9 зворот).

За п. 2.6 договору розмір фіксованої процентної ставки, встановлений цим договором, не може бути збільшений без письмової згоди позичальника.

Відповідно до п. 2.7 даного договору, плата за користування кредитом нараховується в процентному значенні, за фактичну кількість днів, користування кредитом, визначену у п.п. 2.3 цього договору та починається у дату списання кредитних коштів з рахунку товариства й закінчується у дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок товариства.

Договір позики було підписано позичальником ОСОБА_1 , електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора R6WYK947 10.06.2021 року о 17:35:05 (а.с. 9 зворот).

До укладання договору позики відповідач ОСОБА_1 ознайомився із Паспортом споживчого кредиту (позики), про що свідчить його електронний підпис одноразовим ідентифікатором R6WYK947 та графіком нарахувань, про що також свідчить його електронний підпис одноразовим ідентифікатором R6WYK947 (а.с. 10-11).

Підписавши договір позики, відповідач ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання повернути надані кошти, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» свої зобов`язання перед відповідачем за договором позики виконало та надало відповідачу кредит в розмірі 3500,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів 10.06.2021 року о 17:36:28 на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 ……6136, що постає із листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (а.с. 13 зворот).

18 листопада 2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення (купівлю - продаж) права вимоги № 18-11/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором позики № 3229204434-83030 від 10.06.2021 року, укладеним з відповідачем (а.с. 18-19).

Згідно Акту прийому-передачі реєстру боржників, ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» передав, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняв Реєстр боржників в кількості 735 шт. (а.с. 20).

Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 18-11/21 від 18.11.2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики № 3229204434-83030 від 10.06.2021 року у розмірі 4 616,00 грн., з яких: 3 500 грн. залишок по тілу кредиту та 1 116,00 грн. залишок по відсотках. Дні прострочки станом на 18.11.2021 року складають 115 днів (а.с. 22).

10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення (купівлю - продаж) права вимоги № 10-03/2023/-01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором позики № 3229204434-83030 від 10.06.2021 року, укладеним з відповідачем (а.с. 23-25).

Згідно Акту прийому-передачі реєстру боржників, ТОВ «Вердикт Капітал» передав, а ТОВ «Коллект Центр» прийняв Реєстр боржників в кількості 29 141 шт. (а.с. 26).

Відповідно до реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача договором позики № 3229204434-83030 від 10.06.2021 року у розмірі 33 690,50 грн., з яких: 3 500 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням та 30 190,50 грн. сума заборгованості за нарахованими процентами (а.с. 29).

Позивач вважає, що відповідно до укладених договорів факторингу, до нього перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 33 690,50 грн., яку просив стягнути з відповідача на їх користь, а також сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн. та 13 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Правовідносини, які виникли між сторонами, крім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають на підставі договору або правочину.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 610 цього Кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. 3 цього ж Закону, електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 прийняв пропозицію (оферту) укласти електронний договір позики № 3229204434-83030 з накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором R6WYK947, надісланим кредитором позичальнику у електронному смс-повідомленні, що свідчить про укладення кредитного договору з дотриманням встановленої Законом форми правочину.

Верховний Суд в постанові від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19 підтвердив, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині.

Відповідно статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором позики, позивач заявив про стягнення заборгованості у розмірі 33690,50 грн., яка складається із: 3500,00 грн. суми кредиту та 30 190,50 грн. заборгованості за процентами.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного сторонами договору позики № 3229204434-83030 від 10.06.2021 року ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс», як фінансова установа, надало відповідачу суму позики, яку він зобов`язувався повернути у повному обсязі до 30.06.2021 року (включно).

Оскільки, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк 30.06.2021 року кошти (суму позики) та нараховані відсотки за користування позикою не повернув, виникла заборгованість за основним зобов`язанням, яка складається із суми позики 3 500 грн. та суми нарахованих процентів - 1116,00 грн.

Як вбачається із графіка розрахунків додаток № 1 до договору позики № 3229204434-83030 від 10.06.2021 року, сукупна вартість кредиту (всього до сплати) становить 4860,00 грн. (а.с. 9 зворот).

Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 18-11/21 від 18.11.2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 3229204434-83030 від 10.06.2021 року у розмірі 4616,00 грн., з яких: 3 500 грн. залишок по тілу кредиту, 1116,00 грн. залишок по відсотках.

Як вбачається із реєстру боржників до договору № 10-01/2023/01 про відступлення (купівлю продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року (а.с. 29), сума заборгованості за нарахованими процентами становить 30 190,50 грн., отже ТОВ «Вердикт Капітал» здійснило донарахування відсотків після закінчення дії договору позики.

Оскільки, після спливу строку кредитування відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України фінансова установа не мала права нараховувати проценти за кредитом, тому вимоги про стягнення процентів, які нараховані після закінчення строків кредитування є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, однак таких вимог банк не заявляв.

За неповернення вказаних сум після закінчення строку, на який були видані кредитні кошти, може наставити відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, проте регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 Кодексу не можуть застосовуватись одночасно, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16.

Позивачем не заявлялися позовні вимоги до відповідача щодо стягнення з нього 3% річних від прострочених сум та інфляційних втрат, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

У частинах другій, третій, п`ятій статті 100 ЦПК України визначено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту укладання договору позики № 3229204434-83030 між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 стороною позивача при зверненні до суду було надано електронні докази в паперовій формі.

На виконання ухвали суду про витребування доказів, позивачем та третьою особою надано оригінали укладених договорів з додатками, паспорт позики, розрахунок за договором позики, докази перерахування коштів відповідачу у форматі pdf файлів на CD диску, які були досліджені судом у ході розгляду справи.

Відповідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав суду належні і допустимі докази на спростування встановлених судом обставин та позову у повному обсязі, у тому числі щодо визначення іншого розміру боргу.

У п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» наголошується, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, а в п. 58 рішення Європейського суд у справі «Серявін та інші проти України» зазначається про те, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті… Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

З огляду на викладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи і заперечення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» підлягають частковому задоволенню.

Слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики, що виникла станом на 10.03.2023 року, у загальному розмірі 4616,00 грн., що складається із: 3 500,00 грн. заборгованості за кредитом та 1116,00 грн. заборгованості за процентами.

При цьому позивачу необхідно відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами у розмірі 29074,50 грн. (30 190,50 1116,00).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 1 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн. Позов судом було задоволено у загальному розмірі 4616,00 грн., що становить 13,70% від заявленого розміру 33690,50 грн.

Враховуючи факт часткового задоволення судом позовним вимог, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 414,84 грн. (13,70% від 3028,00 грн.). При цьому, позивачу слід відмовити у стягненні з відповідача судового збору у розмірі 2613,916 грн. (3028,00 414,84).

Вирішуючи питання щодо витрат професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Відповідно статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано копії договору про надання правової допомоги № 02-01/2023 від 02.01.2023 року, укладений між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», заявки на надання юридичної допомоги № 496 від 07.02.2024 року на суму 13000,00 грн., витягу з акту № 2 про надання юридичної допомоги від 08.02.2024 року, платіжної інструкції № 413000008 від 09.02.2024 року, що підтверджують розрахунок вартості наданої правової допомоги та понесених позивачем витрат на таку допомогу.

Враховуючи часткове задоволення судом позову на 13,70%, то з відповідача на користь позивача слід стягнути 1781,00 грн. (13,70% від 13000,00) витрат на правову допомогу. При цьому, позивачу слід відмовити у стягненні з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 11219,00 грн. (13000,00 1781,00).

Керуючись ст. 525, 526, 536, 549, 553-559, 625,626, 1046-1052, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 141, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ТОВ «Коллект Центр» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором позики № 3229204434-83030 від 10 червня 2021 року, що виникла станом на 10.03.2023 року, у розмірі 4116,00 грн., що складається із: 3 500,00 грн. заборгованості за кредитом та 1116,00 грн. заборгованості за процентами, а також кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 414,84 грн. та 1781,00 грн. витрат на правову допомогу.

Відмовити ТОВ «Коллект Центр» у задоволенні позову до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за процентами в розмірі 29074,50 грн., коштів у повернення сплаченого судового збору в розмірі 2613,916 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 11219,00 грн.

Позивач: ТОВ «Коллект Центр», код ЄДРПОУ: 44276926, юридична адреса: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. № 3,офіс № 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Треті особи: - ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс», код ЄДРПОУ: 43422302, юридична адреса: м. Київ, вул. Сурікова, буд. № 3; - ТОВ «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ: 36799749, юридична адреса: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. № 5-Б

Повний текстзаочного рішення судувиготовлено 30жовтня 2024 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його не скасування. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: