Постанова

від 29.10.2024 по справі 528/1131/24

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гребінківський районний суд Полтавської області

Справа № 528/1131/24

Провадження № 3/528/341/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29.10.2024 м. Гребінка

29 жовтня 2024 року суддя Гребінківського районного суду Полтавської області Вітківський М.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Гребінківського відділу ДВС у Лубенському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 183-1 КУпАП,

по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

07.10.2024 року від Гребінківського відділу ДВС у Лубенському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до Гребінківського районного суду Полтавської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 183-1 КУпАП до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, з даних протоколу про адміністративне правопорушення №95/48219852 від 01.10.2024 року, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , не сплачує аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 01.10.2024 року за період з 28.07.2015 року по 01.10.2024 року становить 134453,12 грн., що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, а з моменту надходження коштів за відпрацювання суспільно-корисливих робіт 07.02.2022, призначених з підстав, передбачених ч.1 ст.183 КУпАП боржник не вживав заходів щодо сплати аліментів протягом понад двох місяців, чим повторно протягом року вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст.183-1 КУпАП.

Згідно протоколу дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судові засідання 29.10.2024 року особа яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяв чи клопотань від нього не надходило. Його неявка не перешкоджає розгляду даної справи по суті.

Суд, ознайомившись з адміністративним матеріалом, встановивши обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що передбачені ст. 251 КУпАП, прийшов до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 183-1 КУпАП, зважаючи на наступне.

Завданням кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно положень ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

При цьому, суддя звертає увагу, що обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

У відповідності зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 ст. 254 КУпАП передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

За положеннями ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Диспозиція ч.3 ст.183-1 КУпАП передбачає притягнення до адміністративної відповідальності особу яка повторно протягом року вчинила правопорушення, передбачене частинами першою або другою цієї статті.

Під повторним вчиненням правопорушення у цій статті слід розуміти невжиття особою заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, призначеного з підстав, передбачених цією статтею.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №95/48219852 від 01.10.2024 року, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , не сплачує аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 01.10.2024 року за період з 28.07.2015 року по 01.10.2024 року становить 134453,12 грн., що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, а з моменту надходження коштів за відпрацювання суспільно-корисливих робіт 07.02.2022, призначених з підстав, передбачених ч.1 ст.183 КУпАП боржник не вживав заходів щодо сплати аліментів протягом понад двох місяців, при цьому до матеріалів справи не додано копії постанови, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 протягом року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.183-1 КУпАП чи ч.2 ст.183-1 КУпАП. Відомостей про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , а ні протокол про адміністративне правопорушення, а ні додані до нього документи не містять.

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 діяння, ініціатором складення протоколу не надано.

При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та збирати інші докази, ніж ті, що надані сторонами.

Положеннями ч.1 ст.11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010року №23рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч.1 ст.14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.

Згідно до вимог ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 183-1 КУпАП, а тому провадження у справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст.183-1, ст.ст. 213,221,245,247,251,256,283 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в :

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.183-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Гребінківський районний суд на протязі десяти днів з дня її винесення.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя М. О. Вітківський