Рішення

від 28.10.2024 по справі 298/1497/24

ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 298/1497/24

Номер провадження 2/298/201/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Ротмістренко О.В.,

за участі: секретаря судового засідання Хомин Л.Р.,

прокурора Ужгородської окружної прокуратури Цигак Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Великий Березний в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі: Національної служби здоров`я України, Ужгородської міської ради, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Комунальне некомерційне підприємство Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

ВСТАНОВИВ:

До Великоберезнянського районного суду Закарпатської області 08.08.2024 надійшов позов, поданий заступником керівника Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області Пантьо М., в інтересах держави в особі: Національної служби здоров`я України, Ужгородсько міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради, про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Позовні вимоги мотивовано тим, що вироком суду від 31.01.2022у справі № 298/699/21 обвинуваченого ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки із позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України. Зазначений вирок набрав законної сили 03.03.2022та в апеляційному порядку не оскаржувався.

Як ідеться у позові, за інформацією, наявною у матеріалах кримінального провадження, потерпілий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідний період перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні травматології КПН «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради через отримані тілесні ушкодження від вчиненого ОСОБА_1 правопорушення. Згідно з інформацією КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради від 13.06.2024№ 288, наданою на запит окружної прокуратури від 30.05.2024№ 07.53-107-4312вих-24 встановлено, що витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 здійснювалися за рахунок коштів місцевого бюджету та коштів державного бюджету. Загальна вартість лікування за 26 ліжко-днів складала 29837, 57 грн. 3 них: Ужгородською ЦМКЛ затрачено на лікування 1 508,26 грн., Національною службою здоров`я України (далі - НСЗУ) - 28329, 31 грн. Зважаючи на те, що уповноваженими органами, а саме НСЗУ та Ужгородською міською радою не вживаються заходи, спрямовані на відшкодування витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілого, позивач вказує, що єдиною можливістю захистити інтереси держави є звернення прокурора до суду з відповідним позовом про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину з відповідача. При цьому позивач вказує, що ним повідомлено уповноважені органи про порушення інтересів держави, чим фактично надано можливість самостійно відреагувати на такі порушення.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 13.08.2024 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та постановлено розгляд такої проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

04.10.2024 через підсистему Електронний суд відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності у справі, в якій, зокрема, заперечив проти задоволення позовних вимог, як необґрунтованих та таких, що не підтверджені беззаперечними доказами; наголосив на відсутності доказів перебування потерпілого в медичному закладі. Крім того, відповідач вказав, що позивачем пропущено строк позовної давності.

23.10.2024 Ужгородською окружною прокуратурою подано заперечення щодо наявності підстав для застосування позовної давності, в якій спростовує пропущення прокуратурою строків позовної давності, посилаючись на положення Закону України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічна: гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 розділ «Прикінцеві та перехідні положення», Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Представник Національної служби здоров`я України в судове засідання не з`явився. Разом з тим, 16.08.2024 директором Національної служби здоров`я України подано клопотання, в якому висловлено позицію про підтримання позовних вимог в повному обсязі, про необхідність задоволення таких та прохання розглянути справу без участі представника НСЗУ.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила такі задовольнити. Стосовно того, що прокуратурою не надано доказів перебування потерпілого на лікуванні посилалася на лист КНП «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради від 13.06.2024 № 288, а також калькуляцію видатків № 3 від 11.06.2024 на лікування ОСОБА_1 , яким підтверджується протилежне. Також спростовує пропущення прокуратурою строків позовної давності, посилаючись на ту обставину, що відповідними законодавчими актами перебіг такої у відповідні періоди продовжувався та зупинявся.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Як убачається з матеріалів справи, вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 31.01.2022 у справі № 298/699/21 затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 31.01.2022 між начальником Великоберезнянського районного відділу Ужгородської окружної прокуратури Химинцем О.О. та ОСОБА_1 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено узгоджене сторонами покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України встановленням іспитового строку строком один рік та покладенням відповідно до ст. 76 КК України ряду обов`язків. Згідно з вказаним вироком ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 30.04.2021 близько 21 год. 20 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 2106», р/н НОМЕР_1 , порушивши Правила дорожнього руху, допустив зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ 21102», р/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , в результаті чого пасажир його автомобіля ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав тілесні ушкодження у вигляді «ЗТГК з множинними переломами ребер з обох сторін зліва 4, 5, 6, зправа 5, 7, 9, правобічного обширного пневмотраксу, гідротраксу до 1,5 л, тупої травми живота, забійної рани нижньої щелепи», які згідно висновку експерта відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, що без надання медичної допомоги могли призвести до смерті. З вказаного вироку, зокрема, убачається, що ОСОБА_1 повністю визнав вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні. Зазначений вирок набув законної сили 03.03.2022.

Потерпілий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 30.04.2021 по 26.05.2021 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні травматології КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради, що підтверджується листом КНП «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради від 13.06.2024 № 288, а також калькуляцією видатків № 3 від 11.06.2024 на лікування ОСОБА_1 , з якої також вбачається, що ОСОБА_1 провів в стаціонарі 26 ліжко-днів з 30.04.2021 по 26.05.2021, з яких 1 л/день в анестезіологічному відділенні, 25 л/днів в травматологічному відділенні. Діагноз ОСОБА_1 політравма ЗЧМТ. Геморагічний забій головного мозку з локальними субахноїдальними крововиливами середнього ступеня. Відкритий уламковий внутрішньосуглобний перелом дистального мета епіфізу лівої стегнової кістки зі зміщеннями. ЗХСТ. Перелом правої бокової маси крижової кістки справа. Перелом клубової й сідничної кісток зліва з переломом кульшової западини без значного зміщення. Перелом нижньої гілки правої лобкової кістки з невеликим зміщенням. Забій грудної клітки. Двобічна посттравматична пневмонія. Забійно-рвані рани в ділянці лівого колінного суглобу.

Згідно з листом КНП «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради від 13.06.2024 № 288, яка є правонаступником КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради, що підтверджується рішенням Ужгородської міської ради від 23.05.2024 № 1760, статутом Комунального некомерційного підприємства «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради, затвердженого вказаним рішенням, лікування потерпілого ОСОБА_2 в КНП «ЦМКЛ» здійснювалось за рахунок коштів НСЗУ та місцевого бюджету (в тому числі 1508, 26 грн. кошти місцевого бюджету) та 28329, 31 грн. кошти НСЗУ), що разом складає 29837, 57 грн. Вказана сума видатків, а саме 29837, 57 грн., відображена також в калькуляції видатків № 3 від 11.06.2024 на лікування ОСОБА_1 , з яких, зокрема 1508, 26 грн. становить оплату комунальних послуг та енергоносіїв.

Аналіз вказаних доказів в їх сукупності, які є належними та допустимими, дає підстави для висновку, що потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у вказаному медичному закладі у зв`язку з наявністю у нього тілесних ушкоджень, отриманих саме внаслідок ДТП, спричиненого ОСОБА_1 , факт вчинення якого, та факт завдання таким ДТП тілесних ушкоджень ОСОБА_1 беззаперечно визнав ОСОБА_2 , що підтверджується вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 31.01.2022. Сума видатків на лікування за рахунок держави потерпілого склала 29837, 57 грн., з яких 1508, 26 грн. є коштами місцевого бюджету, 28329, 31 грн. коштами НСЗУ.

При цьому КНП «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради та його правонаступник КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради не здійснювали заходів щодо стягнення вказаних коштів з громадянина ОСОБА_1 та не отримували кошти, як відшкодування витрат на лікування ОСОБА_2 , про що Ужгородську окружну прокуратуру повідомлено листом КНП «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради від 13.06.2024 № 288 на запит від 30.05.2024 №07.53-107-4312 вих-24.

Кошти у розмірі 1508, 26 грн., як відшкодування громадянином ОСОБА_1 витрат на лікування ОСОБА_2 до бюджету територіальної громади міста Ужгорода не надходили, що підтверджується листом виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 30.07.2024

№ 3642/02.4-19, наданого на запит Ужгородської окружної прокуратури від 24.07.2024

№ 07.53-107-5854ВИХ-24 від 30.05.2024. Крім того, як ідеться у вказаному листі, Ужгородською міською радою не вживались та не будуть вживатись заходи для стягнення витрат, оскільки міська рада не була стороною кримінального провадження

№ 12021071070000086 від 01.05.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, так як не мала доступу до матеріалів справи та доказів підтвердження розміру шкоди, завданої територіальній громаді.

Згідно з листом Національної служби здоров`я України 25.06.2024, наданої на листи окружної прокуратури від 11.06.2024 № № 07.53-107-4637 вих2, № 07.53-107-4638 вих24,

№ 07.53-107-4635 вих24, № 07.53-107-4636 вих24, в НСЗУ відсутня інформація про відшкодування вартості лікування, зокрема, потерпілого ОСОБА_2 . Водночас НСЗУ не заперечує щодо звернення до суду в інтересах держави органів прокуратури стосовно відшкодування витрат на лікування потерпілого.

Листами від 05.08.2024 № 07.53-107-6101ВИХ-24 та 05.08.2024 № 07.53-107-6104ВИХ-24 Ужгородська окружна прокуратура Закарпатської області повідомила НСЗУ та Ужгородську міську раду про подання позову про відшкодування витрат на лікування потерпілого

ОСОБА_1 .

Вказаний позов Ужгородською окружною прокуратурою подано у зв`язку з тим, що Національною службою здоров`я України та Ужгородською міською радою позов до суду про відшкодування витрат на лікування ОСОБА_2 до ОСОБА_1 не пред`являлись.

Звернувшись з позовом в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України та Ужгородської міської ради про відшкодування збитків у вигляді витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, заступник керівника Ужгородської окружної прокуратури зазначав про наявність для цього правових підстав відповідно до приписів ст. ст. 1166, 1191, 1206 ЦК України.

Вирішуючи питання правомочності Ужгородської окружної прокуратури на звернення до суду в інтересах позивачів, суд виходить з такого.

В ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Згідно з приписамистатті 131-1 Конституції України,статті 56 ЦПК України,статті 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурора наділено повноваженнями на представництво в суді інтересів держави у виключних випадках, а саме: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

У постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Ужгородською окружною прокуратурою Закарпатської області доведено, що Ужгородська міська рада та Національна служба здоров`я України не звертались до відповідача з вимогою про відшкодування понесених витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 . Відтак в силу положеньстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»,статті 56 ЦПК Українинаявні всі підстави для підтвердження представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26 травня 2020 року по справі №912/2385/18. До того ж відповідно до абз. 3 ч. 4ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»Ужгородська окружна прокуратура Закарпатської області до звернення до суду повідомила позивачів про звернення із даним позовом до суду.

Відтак, прокурор, звернувшись з цим позовом, обґрунтував належним чином та довів підстави для представництва інтересів держави.

Стосовно заявлених Ужгородською окружною прокуратурою Закарпатської області позовних вимог слід зазначити таке.

Згідно з приписами ст. 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Порядок відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, встановлений в § 2 Глави 82 ЦК України.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося.

Пунктом 3 постанови Пленуму ВСУ «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» № 11 від 07 липня 1995 року роз`яснено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою КМУ № 545 від 16 липня 1993 року (далі Порядок). Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить заклад.

Пунктом 3 указаного Порядку встановлено, що визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі, коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

З урахуванням того, що: належними та допустимими доказами у справі доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у результаті якого потерпілому ОСОБА_2 заподіяно шкоду у виді тяжких тілесних ушкоджень; доведено розмір витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 , яке здійснювалось у зв`язку з отриманням таких ушкоджень, за рахунок коштівНаціональної Служби Здоров`я України та Ужгородської міської ради; відповідачем жодних доказів на протилежне не представлено, як і не надано доказів того, що він добровільно відшкодував шкоду у вище зазначеному розмірі, суд приходить до висновку про законність вимог Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області про стягнення з відповідача шкоди, завданої кримінальним правопорушенням витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

При цьому доводи відповідача про те, що є недоведеним факт перебування потерпілого на лікуванні спростовуються належними та допустимими доказами, наданими позивачем.

Стосовно поданої відповідачем заяви про застосування строку позовної давності, в якій йдеться про те, що позивачем пропущено строк позовної давності, слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи є порушеним право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Відмова в задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності без встановлення порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача не відповідає вимогам закону.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 452/435/17, викладеній у постанові від 02.09.2020, початок перебігу позовної давності для потерпілого у кримінальному провадженні за вимогами про відшкодування шкоди збігається з моментом появи у кримінальному провадженні особи у статусі підозрюваного чи обвинуваченого, тобто коли у потерпілого виникає право на пред`явлення позову до конкретної особи.

Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 № 1423 дію карантину та всіх заходів, спрямованих проти COVID-19, вкотре продовжено.

Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічна: гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України: метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Вказаний Закон України від 30.03.2020 №540-ІХ набрав чинності 02.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричини коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенні, території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану введено в Україні» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дію якого неодноразово продовжено, зокрема, востаннє з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента№ 469/2024 від 23.07.2024.

За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Позов прокурора у даній справі надійшов до суду першої інстанції 08.08.2024. Разом з тим судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_2 , який 30.04.2021 отримав тяжкі тілесні ушкодження унаслідок ДТП, перебував на лікуванні з 30.04.2021 по 26.05.2021.

Відтак, зважаючи на те, що у період з 30.04.2021 по 08.08.2024 діють законодавчі положення, якими перебіг строку позовної давності, визначений в ЦК України, у період карантину, тобто з 12.03.2020 по 30.06.2023, а також на строк дії воєнного стану, тобто з 24.02.2022 і по сьогодні зупиняється, строки позовної давності позивачем не пропущено.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.12,13,81,258,259,263 265,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі: Національної служби здоров`я України, Ужгородської міської ради, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Комунальне некомерційне підприємство Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кошти, витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_2 внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, у сумі 29 837, 57 грн., з яких:

на користь держави в особі Національної служби здоров`я України 28329 (двадцять вісім тисяч триста двадцять дев`ять) грн. 31 коп. та перерахувати до Державного бюджету за наступними реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), p/p: UA978999980313080115000026011;

на користь держави в особі Ужгородської міської ради 1508 (одна тисяча п`ятсот вісім) грн. 26 коп. за наступними реквізитами: отримувач ГУК у Закарпатській області, код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, банк отримувача Казначейство України ЕАП), p/p UA808201720344300014000097102, код класифікації доходів бюджету 24060300.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення до Закарпатського апеляційного суду або через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області.

Орган, який звернувся до суду в інтересах держави: Ужгородська окружна прокуратура Закарпатської області, 88000, вул. Небесної сотні, 6, м. Ужгород, код ЄДРПОУ 02909967.

Позивачі:

Національна служба здоров`я України, 04073, просп. Степана Бандери, 19, м. Київ, код ЄДРПОУ 42032422;

Ужгородська міська рада, 88000, пл. Поштова, 3, м. Ужгород, код ЄДРПОУ 33868924.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Комунальне некомерційне підприємство «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради, 88000, вул. М.Амосова, 20, м. Ужгород, код ЄДРПОУ 40835473.

Повний текст рішення складено 30.10.2024.

Головуюча О.В. Ротмістренко