Ухвала

від 29.10.2024 по справі 305/3900/24

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 305/3900/24

Номер провадження 1-кп/305/393/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2024 року м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі: судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_6 , захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_7 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні з розгляду кримінального провадження № 42024072030000055 від 14.06.2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України, клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

28.10.2024 року в провадження Рахівського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42024072030000055 від 14.06.2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України, справа № 305/3900/24.

До початку підготовчого судового засідання, прокурор через подав суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Клопотання отримане обвинуваченим та захисником у встановленому КПК України порядку.

Обґрунтовуючи своє клопотання прокурор зазначає, що зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан. Разом з тим, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Під час досудового розслідування з`ясовано, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та його знайомого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , виник спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України, всупереч обмеженням, встановленим Законом України «Про правовий режим воєнного стану» через територію Закарпатської області, переслідуючи корисливий мотив.

Так, ОСОБА_4 , згідно наперед узгодженої злочинної схеми із ОСОБА_5 , на території Закарпатської області повинен зустріти ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_2 , якого привезе до населеного пункту Луг, Рахівського району ОСОБА_5 , де ОСОБА_8 отримає подальші вказівки та поради з майбутньою передачею грошових коштів, та в подальшому в незаконний спосіб здійснить своє переправлення через Державний кордон України поза пунктами пропуску.

Окрім цього, 30.07.2024 року, близько 17:30 години, ОСОБА_8 , який діяв під контролем правоохоронних органів, за наперед обумовленими вказівками між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , був доставлений останнім із АДРЕСА_3 , за що отримав імітаційні грошові кошти в сумі 1400 та справжніх 100 доларів США, після чого, наказав ОСОБА_8 , чекати на подальші вказівки, які полягатимуть в його незаконному переправленні через Державний кордон України, а сам поїхав у невідомому напрямку.

У свою чергу, 30.07.2024 близько 18:00 год., ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливим мотивом, перебуваючи на околиці населеного пункту АДРЕСА_4 , зустрів ОСОБА_8 , який діяв під контролем правоохоронних органів, та достовірно знаючи, що ОСОБА_8 обмежено виїзд за кордон, повідомив останньому, що він організує його незаконне переправлення через Державний кордон України до Румунської Республіки поза межами пунктів пропуску.

В подальшому, 30.07.2024 близько 19:00 год. ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливим мотивом, перебуваючи на околиці населеного пункту АДРЕСА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України за грошову винагороду, висунув вимогу останньому з приводу передачі йому грошових коштів в сумі 2000 доларів США, на що ОСОБА_8 повідомив, що грошові кошти він передасть безпосередньо на лінії Державного кордону України.

Далі, за вказівкою ОСОБА_4 , останній разом із ОСОБА_8 попрямували до Державного кордону України, при чому, ОСОБА_4 , постійно показував напрямок руху, надав поради та вказівки, зокрема пояснив, що останньому необхідно швидко добігти до загороджувального паркану та перелізти через нього, оскільки там багато працівників прикордонної служби. В ході руху до лінії Державного кордону України із Румунською Республікою, ОСОБА_4 висунув вимогу до ОСОБА_8 - надати обумовлено грошову винагороду за організацію його незаконного переправлення через Державний кордон України, після чого отримав від останнього заздалегідь ідентифіковані імітаційні засоби у розмірі 1900 доларів США із однаковими серійними номерами LG04727792 та 100 справжніх доларів США із серійним номером РВ98067504N, та за вказівкою останнього попрямував у напрямку Державного кордону України з Румунською Республікою, зокрема надав всі необхідні вказівки та поради, маршрут руху, за допомогою яких останній повинен був перетнути Державний кордон України та опинитися у країні Європейського Союзу.

Однак, в подальшому, 30.07.2024 року, о 23 годині 30 хвилин за координатами «Google Maps» - 47.959983, НОМЕР_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 були виявлені та затримані працівниками прикордонної служби на напрямку 309 прикордонного знаку за 1000 метрів від лінії Державного кордону України.

У такий спосіб ОСОБА_4 обвинувачується в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприянню їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу обґрунтованої підозри, оскільки наразі наявні докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного із вчиненням кримінальних правопорушень, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Підозра ОСОБА_4 обґрунтовується такими доказами, як: протокол огляду місця події: с. Луг, Рахівського району, Закарпатської області від 30.07.2024; протокол затримання особи ОСОБА_4 від 31.07.2024; протокол про вручення спеціальних технічних засобів, спрямованих на фіксацію ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій від 30.07.2024; протокол виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів від 30.07.2024; протокол огляду та вручення грошових коштів від 30.07.2024; протокол пред`явлення особи ОСОБА_4 для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_8 від 31.07.2024; протокол пред`явлення особи ОСОБА_4 для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_10 від 31.07.2024; протокол пред`явлення особи ОСОБА_4 для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_11 від 31.07.2024; протокол за результатами контролю за вчиненням злочину від 19.08.2024; протокол за результатами контролю за вчиненням злочину від 19.08.2024; протокол про результати проведення НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 19.08.2024; протокол про результати проведення НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 19.08.2024; протокол про результати проведення НСРД аудіо-, відеоконтроль особи від 19.08.2024; протокол про результати проведення НСРД аудіо-, відеоконтроль особи від 19.08.2024; протокол про результати проведення НСРД аудіо-, відеоконтроль особи від 19.08.2024; протокол про результати проведення НСРД аудіо-, відеоконтроль особи від 19.08.2024; протокол про результати проведення НСРД аудіо-, відеоконтроль особи від 19.08.2024; показання свідків: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Метою застосування вказаного запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду з огляду на таке.

Так, відповідно до положень закону про кримінальну відповідальність кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України , караються позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Тому обвинувачений, знаючи про тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

При цьому сторона обвинувачення вважає, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого, свідка у кримінальному провадженні.

Так, під час досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення стороною обвинувачення допитано свідків, показання яких слідчий, прокурор врахували під час встановлення наявності фактів та обставин, що мають важливе значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Водночас варто зауважити, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Вказаний правовий припис кореспондується з ч. 1 ст. 23 КПК України, згідно з якою суд досліджує докази безпосередньо, а показання учасників кримінального провадження отримує усно.

Усвідомлюючи зазначене, обвинувачений може вчинити спроби незаконного впливу на потерпілого у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни наданих раніше показань, що негативним чином позначиться на неупередженості дослідження обставин кримінального правопорушення.

Застосування більшм`яких запобіжнихзаходів,не здатенв унеможливити ризики, зазначені у клопотанні, позаяк наявність лише передбачених ст. 194 КПК України обов`язків, які можуть бути покладені на підозрюваного, не забезпечить реальної можливості запобігти ризиками, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурор у вказаному клопотанні просив суд задовольнити клопотання, застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час судового провадження, але не більше ніж 60 днів.

До початку підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 , подав письмові заперечення з додатками щодо клопотання прокурора, в якому просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід, а саме у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у нічний час доби, вказані заперечення захисник підтримав у підготовчому судовому засіданні з підстав викладених у них. Обвинувачений ОСОБА_4 у підтримав подані його захисником заперечення та просив такі задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 , до початку підготовчого судового засідання подав до суду клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, яке підтримав у судовому засіданні. Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.

Крім того сторона захисту у підготовчому судовому засіданні наполягала на розгляді клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 , а потім роглянути клопотання прокурора.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні підтримав подане клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з підстав викладених у ньому, просив суд першочергово розглянути його клопотання про обрання запобіжного заходу, оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який обраний обвинуваченому ОСОБА_4 спливає 30.10.2024 року. А також просив надати йому час на ознайомлення з клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

Заслухавши прокурора, обвинувачених та їх захисників, суд прийшов до наступного.

Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

В провадженні суду знаходиться справа №305/3900/24 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання порушене у клопотанні прокурора суд зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Тобто з моменту оголошення ОСОБА_12 про підозру у скоєнні зазначеного злочину по цей час існує незмінність підстав для обвинувачення ОСОБА_4 у скоєнні злочину, що є необхідною умовою для того, щоб відносно нього взагалі міг бути обраний запобіжний захід.

Проте суд наголошує, що лише цієї умови недостатньо для обрання запобіжного заходу і враховує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, а також у судовому засіданні прокурором доведене, що обґрунтовано існують ризики зазначені ним у клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки на даній стадії судового розгляду ще не були допитані свідки, також суд враховує місце проживання обвинуваченого, яке є в безпосередній близькості до державного кордону України.

Таким чином, наявність обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені пунктами 1, 3 частини першою статті 177 КПК України, є визначеною законом підставою продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім того, у відповідності до ст. 178 КПК України, окрім наявності ризику, зазначеному у пунктах 1, 3 ч. 1 статті 177 цього Кодексу, суд приймає до уваги: відсутність нарікань на стан здоров`я, те, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не одружений, не має утриманців, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв`язків.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Виходячи з п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавлення свободи захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.

Відтак, ретельно оцінивши в сукупності всі обставини справи та матеріали надані сторонами, що характеризують ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків.

Межі розміру застави залежать від установленого кримінальним законом ступеня тяжкості злочину, у вчиненні якого особа підозрюється (ч. 5 ст. 182 КПК України).

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Відповідно до частини 4 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Згідно з ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_13 обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 314, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.

Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 (шістдесят) днів, а саме з 29 жовтня 2024 року по 27 грудня 2024 року включно.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, зокрема на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 27 грудня 2024 року включно.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1. прибувати до суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому обвинувачений зареєстрований та проживає, без дозволу суду;

3. повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5. утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками по кримінальному провадженню.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк два місяці з моменту внесення застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань №9».

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено та проголошено о 13 год. 00 хв. 30.10.2024 року.

Суддя ОСОБА_1