печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46722/24-к
пр. 1-кс-40256/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024100110000175 від 27.08.2024р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, -
В С Т А Н О В И В :
11.10.2024 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , згідно вимог якого просить накласти арешт на мобільний термінал вилучений 17.09.2024 в ході проведення обшуку адміністративної будівлі КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 33, а саме: мобільний телефон фірми «Samsung SM-G990B2/DS» imei: НОМЕР_1 , imei: НОМЕР_2 в середині якого знаходяться 2 сім-картки оператора мобільного зв`язку «Київстар» НОМЕР_3 та оператора мобільного зв`язку «Vodafone» НОМЕР_4 , який належить в.о. генерального директора КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради ОСОБА_4 .
Мотивуючи подане клопотання прокурор вказує, що Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 27.08.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024100110000175 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання службовими особами ДСГП «Ліси України» та агролісгоспів своїм службовим становищем, при реалізації деревини ТОВ «Астра» та ТОВ «Велвуд» поза біржовими торгами по заниженій вартості.
Під час проведення досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Астра» (код ЄДРПОУ 21394227) в період з 01.01.2023 по 16.08.2024 без проведення аукціонних торгів здійснили придбання лісопродукції на Філії «Корюківське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44935966) об`ємом 1100 м3 за оголошенням із середньою ціною 1182 грн/м3, на дочірніх підприємствах КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради, а саме в ДП «Городнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Городнярайагролісгосп» (код ЄДРПОУ 30894574) - 3986 м3 по прямим договорам за середньою ціною 1059 грн/м3, в ДП «Семенівське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Семенівкарайагролісгосп» (код ЄДРПОУ 31333576) - 8964 м3 по прямим договорам за середньою ціною 1069 грн/м3, в ДП «Сновське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Сновськрайагролісгосп» (код ЄДРПОУ 05389178) - 1217 м3 по прямим договорам за середньою ціною 1067 грн/м3, в ДП «Сосницьке районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Сосницярайагролісгосп» (код ЄДРПОУ 05435398) - 632 м3 по прямим договорам за середньою ціною 1148 грн/м3.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про товарні біржі» від 10.12.1991 №1956-XII (в редакції Закону України від 19.06.2020 №738-ІХ, далі - Закон №1956-XII) біржовий товар - актив, допущений до біржових торгів на товарній біржі згідно з правилами такої товарної біржі, а саме продукція та інші речі, визначені родовими ознаками.
Згідно до п. 11 ч. 1 ст. 2 Закону №1956-XII визначено, що продукція - сільськогосподарська продукція, деревина, мінерали, паливно-енергетичні ресурси, сировина, метали, дорогоцінне каміння, матеріальна продукція рибальства, паливної, хімічної, легкої, харчової та інших галузей промисловості, а також інші споживані речі, визначені родовими ознаками.
Крім того, нормами ч. 4 ст. 5 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» від 23.02.2006 №3480-IV (в редакції Закону України від 19.06.2020 №738-ІХ, далі - Закон №3480-IV) передбачено, що діяльність з організації торгівлі продукцією здійснюється виключно товарними біржами на підставі відповідних ліцензій, виданих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, крім випадків, передбачених законодавством.
Виходячи із вищенаведеного, деревина є біржовим товаром, відповідно продаж біржового товару необхідно здійснювати на товарних біржах.
Також, слід зазначити, що в той же період, ТОВ «Астра» придбано лісопродукції у Філії «Корюківське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» в кількості майже 6200 м3 через аукціони із середньою ціною 1635 грн/м3.
Загалом, ТОВ «Астра» придбано 22048 м3 лісопродукції, в тому числі за прямими договорами - 14759 м3, за оголошенням понад 1100 м3 на загальну суму 32,1 млн. грн. в т.ч. ПДВ - 5,3 млн. грн.
Тобто, враховуючи найвищу середню ціну придбання за прямими договорами та оголошеннями - 1182 грн/м3, та середню ціну на аукціоні - 1635 грн/м3, службові особи ТОВ «Астра», ДП «Городнярайагролісгосп», ДП «Семенівкарайагролісгосп», ДП «Сновськрайагролісгосп», ДП «Сосницярайагролісгосп», а також Філії «Корюківське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» за попередньою змовою між собою, шляхом зловживання службовим становищем, вчинили розтрату державного майна, здійснивши реалізацію лісопродукції за заниженими цінами.
Крім цього, під час проведення досудового розслідування встановлено, що на окремих ділянках ДП «Сновське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Сновськрайагролісгосп» (код ЄДРПОУ 05389178), де проводиться рубка на підставі лісорубних квитків, виявлено ряд порушень, зокрема: відсутність клейм на пеньках; відсутність зазначення номеру та дати відводу; під час проведення вибірково-санітарної рубки здійснюється рубка здорових дерев.
Вказані порушення можуть свідчити про заниження сортності та кубомаси деревини, що призводить до створення необлікованого залишку лісопродукції, яка, в подальшому, реалізовується по підроблених документах або за готівку.
Крім того, встановлено, що службові особи КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради затверджують розрахунки мінімальний цін в дочірніх підприємствах КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради на лісопродукцію, яка пропонується для реалізації суб`єктам господарювання, тим самим сприяють продажу деревини по прямим договорам поза аукціонами.
17.09.2024, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.09.2024, проведено обшук адміністративної будівлі КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 33, в ході якого виявлено та вилучено мобільний термінал фірми «Samsung SM-G990B2/DS» imei: НОМЕР_1 , imei: НОМЕР_2 в середині якого знаходяться 2 сім-картки оператора мобільного зв`язку «Київстар» НОМЕР_3 та оператора мобільного зв`язку «Vodafone» НОМЕР_4 , який належить в.о. генерального директора КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради ОСОБА_4 .
Прокурор вказує, що з метою забезпечення збереження речових доказів, а також з метою недопущення в подальшому можливого відчуження або використання зазначеного майна, запобігання можливості його подальшого пошкодження, псування, знищення, перетворення, сторона обвинувачення вважає, що є достатні підстави для накладення арешту.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, не здійснювалась фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів.
Прокурор подав до суду заяву про проведення розгляду клопотання без фіксації технічними засобами, вимоги підтримав та просив задовольнити вимоги клопотання.
Володілець майна подав до суду заяву про розгляд клопотання без фіксації технічними засобами, проти задоволення клопотання заперечував та просив відмовити. Одночансо подав письмові заперечення проти клопотання, які мотивовані тим, що ухвалою слідчого судді про обшук було надано дозвіл було надано дозвіл на виявлення та зняття копії інформації з магнітних та електронних засобів зберігання та передачі інформації, мобільних пристроїв, проте слідчий вилучив особистий мобільний телефон ОСОБА_4 , разом із сім-картами (номер НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ).
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено, окрім іншого, що неприбуття учасників розгляду у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації сторонами, їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання їх явки обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у відсутність нез`явившихся осіб.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали та відеозапис проведеного обшуку, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Судовим розглядом встановлено, що Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 27.08.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024100110000175 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання службовими особами ДСГП «Ліси України» та агролісгоспів своїм службовим становищем, при реалізації деревини ТОВ «Астра» та ТОВ «Велвуд» поза біржовими торгами по заниженій вартості.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Абзацом 1 ч. 5 ст. 171 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Судовим розглядом встановлено, що обшук, під час якого було вилучено майно та на арешті якого на даний час наполягає сторона обвинувачення, був проведений 17.09.2024, а з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна прокурор звернувся до суду 18.09.2024, що підверджується поштовою накладною, та вказує на дотримання строків на звернення до суду з даним клопотанням.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 частини другої цієї статті у випадку, передбаченому пунктом 1, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Одночасно, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб;5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Так, варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Також, у відповідності до ч. 2 ст. 234 КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Так, 16.09.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва частково задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на проведення обшуку адміністративної будівлі КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 33, вилучити речі які мають значення для кримінального провадження, а саме: договори купівлі-продажу лісоматеріалів (деревини) укладених дочірніми підприємствами із ТОВ «Астра» за період з 01.01.2023 по 16.08.2024, листи погодження, розрахунки мінімальних цін в дочірніх підприємствах за період з 01.01.2023 по 16.08.2024, контракти директорів ДП «Городнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Городнярайагролісгосп» (код ЄДРПОУ 30894574), ДП «Семенівське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Семенівкарайагролісгосп» (код ЄДРПОУ 31333576), ДП «Сновське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Сновськрайагролісгосп» (код ЄДРПОУ 05389178), ДП «Сосницьке районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Сосницярайагролісгосп» (код ЄДРПОУ 05435398), чорнові записи та надано дозвіл на виявлення та зняття копії інформації з магнітних та електронних засобів зберігання та передачі інформації, мобільних пристроїв.
Так, слідчий суддя звертає увагу, що частиною 2 ст. 168 КПК України передбачено, що забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
На вимогу володільця, особа, яка здійснює тимчасове вилучення комп`ютерних систем або їх частин, залишає йому копії інформації з таких комп`ютерних систем або їх частин (за наявності технічної можливості здійснення копіювання) з використанням матеріальних носіїв володільця комп`ютерних систем або їх частин. Копії інформації з комп`ютерних систем або їх частин, які вилучаються, виготовляються з використанням технічних засобів, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів володільця із залученням спеціаліста.
Відтак, зазначена норма перед усім покликана обмежити свавільне вилучення комп`ютерної та іншої техніки під час проведення обшуків, що призводить до непомірного втручання у право власності осіб, а в деяких випадках і до призупинення звичайної діяльності підприємств, установ та організацій.
Так, вбачається, що ухвалою слідчого судді було надано дозвіл на виявлення та зняття копії інформації з магнітних та електронних засобів зберігання та передачі інформації, мобільних пристроїв.
Крім того, з відеозапису обшуку вбачається, що при вилученні мобільного телефону, особа, яка здійснювала таке вилучення, повідомила, що він вилучається на два/три тижні.
Також, при дослідженні відеозапису обшуку слідчим суддею вставнолено, що в ході обшуку з урахуванням того, що володілець майна не заперечував щодо копіювання інформації, уповноваженою особою було вилучено мобільний термінал фірми «Samsung SM-G990B2/DS» imei: НОМЕР_1 , imei: НОМЕР_2 в середині якого знаходяться 2 сім-картки оператора мобільного зв`язку «Київстар» НОМЕР_3 та оператора мобільного зв`язку «Vodafone» НОМЕР_4 , що виходило за межі ухвали суду про обшук.
Таким чином, зазначене свідчить, що сторона кримінального провадження має довести слідчому судді, що стало підставою для вилучення зазначеного майна, з урахуванням надання можливості копіювання інформації з електронних пристроїв.
Однак, з матеріалів клопотання слідчий суддя не вбачає обґрунтувань, щодо наявності підстав для вилучення мобільного телефону, зокрема таких як необхідність у призначенні експертних досліджень, або ж призначення після вилучення такої техніки.
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Також, посилаючись на необхідність арешту, прокурор зазначає, що майно містить ознаки речового доказу, про те, не надає належного обґрунтування або доказу, які саме відомості у вилученій техніці відносяться до кримінального провадження, або те, що дана техніка є засобом, предметом кримінального правопорушення або ж містить інформацію щодо кримінальних правопорушень.
Відтак, версія органу досудового розслідування, що вилучене майно, арешт відносно якого ініційовано, відповідає ознакам визначених ст. 98 КПК України, тобто відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні № 62024100110000175 від 27.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, спростована доводами заявника.
Окрім того, доказів того, що станом на момент судового розгляду з вилученим майном або відносно нього проводяться слідчі (процесуальні) дії, спрямовані на доведення причетності такого майна до кримінального провадження, слідчому судді не надано.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що утримання органом досудового розслідування речей, правомірно належних особі на праві приватної власності, має бути спрямоване виключно на досягнення завдань кримінального провадження.
Так, стороною обвинувачення не доведено, яке значення та доказом яких обставин у кримінальному провадженні має вилучене майно та те що таке майно має хоч якесь відношення до розслідуваного кримінального провадження, чи проведено з ним слідчі дії, спрямованої на доведення причетності такого майна до кримінального провадження.
Таким чином, на думку слідчого судді, безпідставне вилучення техніки, з урахуванням того, що володіець надав доступ до неї, призводить до порушення прав власника майна, а іншого стороною обвинувачення не було доведено слідчому судді.
Положення даної норми КПК України узгоджуються із ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі "Бакланов проти Російської Федерації", Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі "Фрізен проти Російської Федерації", Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу №1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).
Слідчий суддя, дослідивши матеріалами клопотання, прийшов до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 22, 26, 98, 100, 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
П О С Т А Н О В И В :
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024100110000175 від 27.08.2024р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.
Ухвала про накладення арешту/відмову у ньому може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2024 |
Оприлюднено | 31.10.2024 |
Номер документу | 122644176 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Ільєва Т. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні