Ухвала

від 17.09.2024 по справі 761/30550/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/30550/24

Провадження № 1-кс/761/20062/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника ТОВ «Шольц Утилізатор АГ» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 220 220 000 000 001 62 від 18.04.2022,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Шольц Утилізатор АГ» звернувся представник власника майна адвокат ОСОБА_3 .

На обґрунтування клопотання його ініціатор зазначив, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 220 220 000 000 001 62 від 18.04.2022 за ч. 4 ст. 110-2, ч. 4 ст. 111-1, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, у якому ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.04.2023 (справа № 761/13465/23) накладений арешт на банківські рахунки ТОВ «Шольц Утилізатор АГ», відкритих в АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО»: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ); АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ»: НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; АБ «УКРГАЗБАНК»: НОМЕР_5 .

На думку ініціатора клопотання, арешт накладений необґрунтовано, оскільки слідчим суддею та стороною обвинувачення не враховано негативні наслідки такого заходу забезпечення для третіх осіб та господарської діяльності юридичної особи в цілому, враховуючи, що арештовані банківські рахунки не мають доказового значення, тобто не відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

У судовому засіданні заявник клопотання підтримав з підстав, у ньому наведених, та просив його задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, аргументуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, необхідність в арешті банківських рахунків зберігається.

Слідчий суддя, заслухавши думки учасників розгляду, дослідивши надані документи, дійшов висновку про таке.

У силу ст. 131, 132 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення. При цьому підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається з метою забезпечення речових доказів.

Частиною 1 статті 98 КПК визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у т.ч. гроші, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Факт того, що слідчий суддя, ухвалюючи 21.04.2023 рішення про задоволення клопотання прокурора, застосував ініційований стороною обвинувачення захід забезпечення кримінального провадження, свідчить про встановлення слідчим суддею складових, які дозволили прийняти позитивне для прокурора рішення.

Водночас, представник власника майна, звертаючись з клопотанням про скасування арешту, не спростував висновків слідчого судді, не довів відсутність обставин, з наявністю яких стаття 132 КПК пов`язує можливість накладення арешту.

Слідчий суддя зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Одним із завдань арешту майна є запобігання можливості приховування, зникнення, використання, передачі, відчуження майна.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, у такому випадку арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

Доводи прокурора, наведені під час розгляду клопотання про скасування арешту, є переконливими, підтверджують, що піддані арешту безготівкові кошти могли бути отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.

Виходячи з вказаної процесуальної норми, на заявника покладається обов`язок довести ті обставини, які можуть стати підставою для скасування арешту.

Отже, власник майна повинен навести докази того, що на цій стадії розслідування втратив свою актуальність вищезазначений захід забезпечення або ж під час його застосування таке рішення прийняте безпідставно, тобто без урахування певних суттєвих обставин.

Попри зазначене, ініціатором клопотання не наведено достатніх доводів на підтвердження поданого клопотання.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що заявником не доведено, а слідчим суддею не встановлено будь-яких нових обставин та доводів, за яких би на цей час відпала потреба у застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження або було б встановлено, що арешт накладено необґрунтовано, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 132, 174, 395 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання представника ТОВ «Шольц Утилізатор АГ» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 220 220 000 000 001 62 від 18.04.2022, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.04.2023 у справі № 761/13465/23, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1