Рішення

від 29.10.2024 по справі 178/1799/24

КРИНИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 178/1799/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2024 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Лісняк В.В.

за участі секретаря: Коваль Л.І.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вс.Криничкисправу за позовом ОСОБА_1 до Криничанської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, третя особа приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Овчаренко Л.Л. про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з цим позовом та вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 15 березня 2023 року Криничанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). За життя ОСОБА_2 заповіту не склав. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 38,0 га, кадастровий номер 1222088600:01:001:0175, цільове призначення якої для ведення селянського (фермерського) господарства, яка розташована на території Криничанської селищної ради (Червонопромінської сільської ради) Кам`янського (Криничанського) району Дніпропетроської області, згідно з Державного акту на право постійного користування землею серії ДП КН № 000363, зареєстрованого в книзі записів актів на право постійного користування за № 363.

При зверненні до нотаріальної контори з відповідною заявою про отримання спадщини, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезазначену земельну ділянку. Тому, з урахуванням наведеного позивачка звернулась до суду з цим позовом та просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право на майнові права засновника Фермерського господарства «Росинка» / ЄДРПОУ 20266705 /, розташованого в с.Промінь Кам`янського (Криничанського) району Дніпропетровської області та изнати за Фермерським господарством «Росинка» / ЄДРПОУ 20266705 / право постійного користування земельною ділянкою, наданою ОСОБА_2 на підставі рішення № 13-9/ХХІІІ від 28 грудня 1999 року сесії Криничанської районної ради народних депутатів Криничанського району Дніпропетровської області, площею 38,0 га, кадастровий номер 1222088600:01:001:0175, цільове призначення якої для ведення селянського (фермерського) господарства, яка розташована на території Криничанської селищної ради (Червонопромінської сільської ради) Кам`янського (Криничанського) району Дніпропетроської області, згідно з Державного акту на право постійного користування землею серії ДП КН № 000363, зареєстрованого в книзі записів актів на право постійного користування за № 363.

Представник Криничанської селищної ради в судове засідання не з`явився, про день слухання справи сповіщений.

Приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Овчаренко Л.Л. в судове засідання не з`явилась, про день слухання справи сповіщена.

У відповідності дост. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тому з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторони, що не з`явилась.

Оцінивши докази по справі суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 мають бути задоволеними. Судом встановлено, що 04 березня 1993 року ОСОБА_2 було проведено державну реєстрацію сторення ФГ «Росинка», код ЄДРПОУ 20266705, номер запису: 12051200000000492. Останню редакцію Статуту ФГ «Росинка» було затверджено рішенням Засновника від 08 липня 2019 року. Засновником та головою ФГ «Росинка» був ОСОБА_2 .

Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 188390 підтверджено реєстрацію ФГ «Росинка» за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Червоний Промінь (Промінь), дата проведення державної реєстрації: 04.03.1993 р., номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР: 1205120 0000 000492.

Для створення ФГ «Росинка» ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ДП КН № 000363, зареєстрованого в книзі записів актів на право постійного користування за № 363, рішенням Криничанської районної ради народних депутатів Криничанського району Дніпропетровської області № 13-9/ХХІІІ від 28 грудня 1999 року сесії, передано земельну ділянку площею 38,0 га, кадастровий номер 1222088600:01:001:0175, цільове призначення якої для ведення селянського (фермерського) господарства, яка розташована на території Криничанської селищної ради (Червонопромінської сільської ради) Кам`янського (Криничанського) району Дніпропетроської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 15 березня 2023 року Криничанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), який доводився чоловіком позивачці, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 04 червня 1983 року Аннозачатівською сільською радою Криничанського району Дніпропетровської області.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 38,0 га, кадастровий номер 1222088600:01:001:0175, цільове призначення якої для ведення селянського (фермерського) господарства, яка розташована на території Криничанської селищної ради (Червонопромінської сільської ради) Кам`янського (Криничанського) району Дніпропетроської області, згідно з Державного акту на право постійного користування землею серії ДП КН № 000363, зареєстрованого в книзі записів актів на право постійного користування за № 363.

За життя ОСОБА_2 заповіту не склав.

Спадкоємці у даній справі, крім позивача, які прийняли спадщину, відсутні. При зверненні до нотаріальної контори з відповідною заявою про отримання спадщини, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідност. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно дост. 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2ст.1223 ЦК Україниу разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України.

Згідно ст.ст.1258,1261 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, при цьому у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Як встановлено в судовому засіданні спадкоємцем у даній справі є дружина спадкодавця ОСОБА_1 .

Згідност. 191 ЦК України, підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 19 Закону України «Про фермерське господарство»визначено, що до складумайнафермерськогогосподарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальніцінності, цінніпапери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Згідно з частиною першою статті 22 Закону України «Про фермерське господарство»(далі - Закон № 973-IV) фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання.

Стаття 23 Закону № 973-IVпередбачає, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

У постанові від 21 січня 2020 року у справі № 908/2606/18 Велика Палата Верховного Суду зазначала про можливість застосування до правовідносин, які виникають у зв`язку з діяльністю фермерських господарств, приписів законодавства, що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, у випадку, якщо спірні правовідносини не врегульовані статутом або Законом № 973-IV.

Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до частини першої статті 23 Закону України "Про фермерське господарство". Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, нерозподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18 вказувала, що з моменту створення селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) до фермерського господарства переходять правомочності володіння і користування та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки його засновника.

У разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства.

У випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). За наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі. (п. 63 постанови ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі№ 179/1043/16-ц).

Відповідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування»у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно достатті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61,). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії», заява № 76943/11, § 123).

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі «S. W. проти Сполученого Королівства», заява № 20166/92, § 36).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 368/54/17 (провадження № 14-487цс19) вказувала, що дії державних органів щодо надання земельних ділянок громадянам у довічне успадковуване володіння були припинені, проте ті особи, які набули це право у встановленому законом порядку, зберегли його, оскільки законодавство не містить норми, яка б дозволяла припинити право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, а тому таке право є дійсним.

УРішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 р. №5-рп(справа про постійне користування земельними ділянками) зазначено, що у Земельному кодексі Української РСР від 18 грудня 1990 року була регламентована така форма володіння землею, як довічне успадковуване володіння.ЗК Українив редакції від 13 березня 1992 року закріпив право колективної та приватної власності громадян на землю (зокрема, право громадян на безоплатне одержання у власність земельних ділянок для ведення сільського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства тощо (ст. 6)). Це свідчить про те, що поряд із впровадженням приватної власності на землю громадянам, на їх вибір забезпечувалася можливість продовжувати користуватися земельними ділянками на праві постійного (безстрокового) користування, оренди, пожиттєвого спадкового володіння або тимчасового користування. При цьому в будь - якому разі виключалась як автоматична зміна титулів права на землю, так і будь-яке обмеження права користування земельною ділянкою у зв`язку з непереоформленням правового титулу.

З огляду на викладене, особа, яка володіє земельною ділянкою на праві довічного успадковуваного володіння за Законом не може бути позбавлена права на таке володіння.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбаченістаттею 608 ЦК України.

Таким чином, враховуючи те, що зі смертю особи не відбувається припинення прав і обов`язків, окрім тих, перелік яких визначено устатті 1219 ЦК Україниспадкоємець стає учасником правовідношення з довічного успадковуваного володіння.

Право ОСОБА_1 на спадщину підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами. Таким чином, суд вважає, що є встановлені законні підстави задовольнити позов і визнати за позивачкою в порядку спадкування за законом права засновника Фермерського господарства «Росинка», яке належало померлому ОСОБА_2 .

На час надання земельної ділянки ОСОБА_2 земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення селянського (фермерського) господарства надавалась не як громадянину України, а як спеціалізованому суб`єктові - голові створюваного ФГ «Росинка». Право постійного користування земельною ділянкою площею 38,00 га для ведення фермерського господарства ОСОБА_2 припинилося після створення ФГ «Росинка» і перейшло до останнього після його створення. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , а засновником Фермерського господарства «Росинка» є саме померлий, про що свідчить наявні в матеріалах справи Рішення засновника ф/г «Росинка» № 5 від 08 липня 2019 року та Статут Фермерського господарства «Росинка», код ЄДРПОУ 20266705. З огляду на викладене, особа, яка користується земельною ділянкою на праві постійного користування, в даному разі Фермерське господарство «Росинка», за Законом не може бути позбавлена права на таке користування. Правовіпідстави використання земельної ділянки відповідачем не встановлені. З урахуванням наведеного суд вважає, що вимоги позивача мають бути задоволеними.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Криничанської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, третя особа приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Овчаренко Л.Л. про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право на майнові права засновника Фермерського господарства «Росинка» / ЄДРПОУ 20266705 /, розташованого в с.Промінь Кам`янського (Криничанського) району Дніпропетровської області.

Визнати за Фермерським господарством «Росинка» / ЄДРПОУ 20266705 / право постійного користування земельною ділянкою, наданою ОСОБА_2 на підставі рішення № 13-9/ХХІІІ від 28 грудня 1999 року сесії Криничанської районної ради народних депутатів Криничанського району Дніпропетровської області, площею 38,0 га, кадастровий номер 1222088600:01:001:0175, цільове призначення якої для ведення селянського (фермерського) господарства, яка розташована на території Криничанської селищної ради (Червонопромінської сільської ради) Кам`янського (Криничанського) району Дніпропетроської області, згідно з Державного акту на право постійного користування землею серії ДП КН № 000363, зареєстрованого в книзі записів актів на право постійного користування за № 363.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Криничанський районний суд шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: В. В. Лісняк