Рішення
від 25.10.2024 по справі 120/11119/22
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 жовтня 2024 р. Справа № 120/11119/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся керівник Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави (далі - позивач) з адміністративним позовом до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.04.2022 Липовецькою міською радою прийнято рішення № 883 "Про надання в оренду ФГ "ВЕКТОР-ЛИПОВЕЦЬ" земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", згідно з яким вирішено надати в оренду ФГ "ВЕКТОР-ЛИПОВЕЦЬ" строком до 30 грудня 2022 року земельні ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 7,5785 га, кадастровий номер 0522286100:05:000:4696, та площею 7,5427 га, кадастровий номер 0522286100:05:000:4878, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01), що розташовані за межами с. Скитка Липовецької територіальної громади Вінницького району Вінницької області.

Відповідно до рішення 1 сесії 8 скликання Липовецької міської ради № 1 від 20.11.2020 "Про початок повноважень депутатів Липовецької міської ради" ОСОБА_1 набув повноважень депутата Липовецької міської ради 8 скликання.

Як зазначає позивач, 28.04.2022 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), являючись депутатом Липовецької міської ради Вінницького району 8 скликання, будучи відповідно до підпункту "б" пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, в порушення ч.1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" не повідомив про наявність у нього конфлікту інтересів, а також в порушення ст.59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на засіданні 33 сесії 8 скликання Липовецької міської ради прийняв участь у голосуванні в умовах реального конфлікту інтересів під час прийняття рішення стосовно свого сина ОСОБА_2 , який являється керівником ФГ "ВЕКТОР-ЛИПОВЕЦЬ", чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, тобто неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 22.09.2022 р. у справі № 136/825/22, яка набрала законної сили 03.10.2022, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

За таких обставин керівник Немирівської окружної прокуратури Вінницької області звернувся до суду в інтересах держави з цим позовом та просить визнати протиправним та скасувати рішення 33 сесії 8 скликання Липовецької міської ради № 883 від 28.04.2022 р. "Про надання в оренду ФГ "ВЕКТОР-ЛИПОВЕЦЬ" земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва".

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи. Крім того, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ФГ "Вектор-Липовець" та запропоновано надати пояснення щодо заявлених позовних вимог.

Копію вказаної ухвали суд направляв на адресу ФГ "Вектор-Липовець", яка вказана у позовній заяві, а саме: "вул. Зарічна, 7, м. Липовець, Вінницький район, Вінницька область, 22500".

Однак, на адресу суду повернувся не вручений конверт із вкладеннями з судовою кореспонденцією, з відміткою відділення поштового зв`язку "повертається за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до положень частин 3 - 4 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Відповідно до ч.11 ст.126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, виходячи з вищенаведених положень КАС України, суд приходить до висновку, що третя особа належним чином повідомлена про розгляд даної справи, а відтак суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в письмовому провадженні, за наявними в ній матеріалами.

У встановлений судом строк від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позову. Представник зазначає, що 28 квітня 2022 року на 33 сесії Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області 8 скликання прийнято рішення № 883 "Про надання в оренду ФГ "Вектор-Липовець" земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", яким ФГ "Вектор-Липовець" надано в оренду, строком до 30 грудня 2022 року, дві земельні ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастрові номери 0522286100:05:000:4696 та 0522286100:05:000:4878, площею 7,5785га та 7,5427га відповідно, що розташовані за межами с.Скитка Липовецької територіальної громади.

За результатами прийнятого рішення між Липовецькою міською радою Вінницького району Вінницької області та ФГ "Вектор-Липовець" укладено договір оренди землі № 45/03-04 від 24.05.2022р. строком до 30 грудня 2022 року, без права на поновлення договору оренди землі, а також на укладення договору оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря. Посилання на укладений в електронній торговій системі договір оренди - № 1- UА05020110000052014-00006-КН від 31.05.2022.

З огляду на вище зазначене, вказане рішення Липовецької міської ради №883 від 28.04.2022 року є актом індивідуальної дії, яке на момент подання позовної заяви (від 29.12.2022 № 02.54/1-4057 вих-22) вичерпує, а на момент розгляду справи у суді (ухвала про відкриття провадження у справі від 05.01.2023 № 120/11119/22) вичерпає свою юридичну дію фактом виконання наданих прав і встановлених обов`язків, завершення договірних відносин, що виникли в результаті прийняття оспорюваного рішення.

Також представник відповідача зазначає про те, що факт вчинення депутатом ОСОБА_1 корупційного правопорушення, невиконання закріпленої статтею 28 Закону України № 1700-VІІ заборони на прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів не є достатньою підставою для скасування у судовому порядку оспорюваного рішення міської ради, адже голос депутата ОСОБА_1 не мав вирішального значення при прийнятті рішення, а інших підстав, які вказують на неправомірність рішення 33 сесії Липовецької міської ради 8 скликання №883, позивач не зазначає.

Не погоджуючись з доводами відзиву, позивачем подано відповідь на відзив, в якій просить задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві. Окремо наголошує, що рішення органу місцевого самоврядування, прийняте в умовах конфлікту інтересів, є незаконним.

Представником відповідача надано заперечення на відповідь на відзив, відповідно до якої зазначає, що станом на 13.02.2023 оспорюване рішення виконане. За результатами вказаного рішення між Липовецькою міською радою та ФГ "Вектор-Липовець" в електронній формі був укладений договір оренди землі, строк дії якого закінчився 30.12.2022 року. Оскільки рішення 33 сесії Липовецької міської ради 8 скликання від 28.04.2022 № 883 втратило свою юридичну силу фактичним його виконанням, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

З"ясувавши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

28.04.2022 Липовецькою міською радою прийнято рішення № 883 "Про надання в оренду ФГ "ВЕКТОР-ЛИПОВЕЦЬ" земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", згідно з яким вирішено надати в оренду ФГ "ВЕКТОР-ЛИПОВЕЦЬ" строком до 30 грудня 2022 року земельні ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 7,5785 га, кадастровий номер 0522286100:05:000:4696, та площею 7,5427 га, кадастровий номер 0522286100:05:000:4878, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01), що розташовані за межами с. Скитка Липовецької територіальної громади Вінницького району Вінницької області.

Відповідно до рішення 1 сесії 8 скликання Липовецької міської ради № 1 від 20.11.2020 "Про початок повноважень депутатів Липовецької міської ради" ОСОБА_1 набув повноважень депутата Липовецької міської ради 8 скликання.

Встановлено, що 28.04.2022 ОСОБА_1 , являючись депутатом Липовецької міської ради Вінницького району 8 скликання, будучи відповідно до підпункту "б" пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, в порушення ч.1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" не повідомив про наявність у нього конфлікту інтересів, а також в порушення ст.59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на засіданні 33 сесії 8 скликання Липовецької міської ради прийняв участь у голосуванні в умовах реального конфлікту інтересів під час прийняття рішення стосовно свого сина ОСОБА_2 , який являється керівником ФГ "ВЕКТОР- ЛИПОВЕЦЬ", чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, тобто неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 22.09.2022 у справі № 136/825/22, яка набрала законної сили 03.10.2022, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

За таких обставин керівник Немирівської окружної прокуратури Вінницької області звернувся до суду в інтересах держави з цим позовом та просить визнати протиправним та скасувати рішення 33 сесії 8 скликання Липовецької міської ради № 883 від 28.04.2022 р. "Про надання в оренду ФГ "ВЕКТОР-ЛИПОВЕЦЬ" земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", прийняте в умовах конфлікту інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між учасниками справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 121 Конституції України визначено, що на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках визначених законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави передбачено статтею 24 Закону України "Про прокуратуру" та статтею 53 КАС України.

Частиною другою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною четвертою статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до положень ст. 67 Закону України "Про запобігання корупції" нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування. Правочин, укладений внаслідок порушення вимог цього Закону, може бути визнаним недійсним.

Отже, рішення прийняті з порушенням вимог Закону про запобігання корупції можуть бути скасовані в судовому порядку, зокрема за заявою прокурора.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

У частині першій статті 1 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) передбачено:

територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр;

представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення;

загальний склад ради - кількісний склад депутатів ради, визначений радою відповідно до закону;

склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку;

правомочний склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку, яка становить не менш як дві третини від загального складу ради.

Відповідно до частини другої статті 2 названого Закону місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

У частині першій статті 10 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

У статті 45 названого Закону передбачено, що сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Загальний склад ради визначається відповідно до закону про вибори.

Рада вважається повноважною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради.

Згідно з частиною дванадцятою статті 46 Закону № 280/97-ВР сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Як вбачається зі змісту рішення № 1 першої сесії 8 скликання "Про початок повноважень депутатів Липовецької міської ради" загальна кількість депутатів Липовецької міської ради 8-го скликання 26 (а.с. 72), в тому числі і депутат ОСОБА_1 ( № округу 1).

Депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради. Депутат зобов`язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано. Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано (частини друга, четверта, шоста статті 49 Закону № 280/97-ВР).

Відповідно до частин 1-3 статті 59 Закону № 280/97-ВР (у редакції, чинній на час ухвалення рішення від 28 квітня 2022 року № 883) Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону № 280/97-ВР).

Статтею 59-1 цього Закону врегульовано питання конфлікту інтересів, зокрема приписами ч. 1 передбачено, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом.

Згідно з положеннями частин 2 та 3 статті 59-1 Закону № 280/97-ВР, якщо неучасть осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у прийнятті рішення призведе до втрати повноважності відповідної ради, іншого колегіального органу, особи, у яких наявний конфлікт інтересів, беруть участь у прийнятті радою, іншим колегіальним органом рішення, за умови публічного самостійного повідомлення про конфлікт інтересів під час засідання колегіального органу.

Якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, іншого колегіального органу, інформація про таке повідомлення обов`язково вноситься до протоколу засідання ради, іншого колегіального органу.

З аналізу норм Закону № 280/97-ВР вбачається, що ним урегульовано питання організації роботи органу місцевого самоврядування, яким є зокрема міська рада, визначено обсяг повноважень та порядок діяльності вказаного органу. Визначено правовий статус депутата місцевої ради, передбачено обов`язки депутата та порядок дій ради, органів ради у випадку конфлікту інтересів.

Приписи частини першої статті 59-1 Закону № 280/97-ВР свідчать, що обов`язок щодо попередження конфлікту інтересів у депутата місцевої ради покладено на такого депутата.

Однак, матеріали справи не містять доказів, що депутатом ОСОБА_1 виконано обов`язок щодо публічного повідомлення про конфлікт інтересів, який виник під час засідання Липовецької міської ради Вінницької області на 33 сесії 8 скликання під час вирішення питання передачі в оренду земельних ділянок комунальної власності ФГ "Вектор-Липовець", керівником якого є його син ОСОБА_2 .

Навпаки, постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 22.09.2022 року у справі № 136/825/22 встановлено, що ОСОБА_1 , являючись депутатом 8-го скликання Липовецької міської ради, будучи суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" в силу пп. "б" п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону, 28.04.2022, будучи присутнім на 33 позачерговій сесії 8-го скликання Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, під час голосування за питання "Про надання в оренду ФГ "ВЕКТОР-ЛИПОВЕЦЬ" (керівником якого являється його син ОСОБА_2 ) земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", яким передбачалося надання земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 7,5785 га, кадастровий номер 0522286100:05:000:4696, та площею 7,5427 га, кадастровий номер 0522286100:05:000:4878, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані за межами с. Скитка Липовецької територіальної громади Вінницького р-ну Вінницької обл., тобто ОСОБА_1 , маючи суперечність між його приватним інтересом та представницькими повноваженнями депутата Липовецької міської ради Вінницької області, не повідомив сесію ради про виникнення реального конфлікту інтересів, що відповідно впливає на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання ним зазначених повноважень, оскільки ОСОБА_2 є його сином, чим скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 являючись депутатом 8-го скликання Липовецької міської ради, будучи суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" в силу пп. "б" п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону, 28.04.2022, будучи присутнім на 33 позачерговій сесії 8-го скликання Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, під час голосування за питання "Про надання в оренду ФГ "ВЕКТОР-ЛИПОВЕЦЬ" (керівником якого являється його син ОСОБА_2 ) земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", яким передбачалося надання земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 7,5785 га, кадастровий номер 0522286100:05:000:4696, та площею 7,5427 га, кадастровий номер 0522286100:05:000:4878, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані за межами с. Скитка Липовецької територіальної громади Вінницького р-ну Вінницької обл., ОСОБА_1 , перебуваючи в умовах реального конфлікту інтересів прийняв рішення та вчинив дію шляхом голосування за вказане питання («За»), що відповідно впливає на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання ним зазначених повноважень, вчинив дії та прийняв рішення відносно свого сина шляхом голосування за вказане питання, чим скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Вказаною постановою, яка набрала законної сили 03.10.2022, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 3400 грн згідно з ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП "Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів".

02.04.2021 за № 5 Національним агентством з питань запобігання корупції затверджено Методичні рекомендації щодо застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції.

За змістом зазначених Методичних рекомендацій основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес, службові/представницькі повноваження, а також суперечність між ними (для реального конфлікту інтересів).

Приватним інтересом може вважатися будь-який як майновий, так і немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу чи зумовлювати його виникнення за певних умов.

Законом встановлено, а в Методичних рекомендаціях розкривається зміст позаслужбових стосунків із фізичними чи юридичними особами, що можуть зумовлювати виникнення приватного інтересу.

Такими позаслужбовими стосунками можуть бути: сімейні стосунки, особисті стосунки, дружні стосунки, стосунки, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Приватний інтерес буде існувати у разі наявності службового чи представницького повноваження стосовно підприємства, установи, організації, в якій особа є засновником та/або керівником. При наявності договірних відносин сутність приватного інтересу полягатиме у небажанні зашкодити вигідним для особи договірним відносинам.

В Методичних рекомендаціях наголошується, що приватний інтерес може впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішення, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними.

Суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати службові обов`язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.

Закон України "Про запобігання корупції" № 1700-VII (далі - Закон № 17000) визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення недоліків корупційних правопорушень.

У статті 1 цього Закону надано значення термінів, які у ньому вживаються:

близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта;

потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Статтею 3 Закону № 1700-VII визначено суб`єктів, на які поширюється дія цього Закону, згідно з пунктами 1 та 2 частини першої якої передбачені особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Зокрема, згідно з підпунктом "б" пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вживати заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

У статті 35-1 Закону № 1700-VII зазначено, що правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Тобто, при виникненні конфлікту інтересів у депутата міської ради він має діяти у відповідності до правил, передбачених у статті 59-1 Закону № 280/97-ВР, а саме публічно повідомити про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не брати участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом ( ч. 1 ).

При цьому, згідно з ч. 2 статті 59-1 Закону можливість брати участь у прийнятті радою рішень у певному випадку ( якщо неучасть осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у прийнятті рішення призведе до втрати повноважності відповідної ради, іншого колегіального органу), пов`язана з виконанням депутатом такої умови: самостійного публічного повідомлення про конфлікт інтересів під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

В свою чергу, у частині другій статті 35-1 Закону № 1700-VII зазначено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.

З урахуванням вимог ч. 2 ст.35-1 Закону № 1700-VII необхідно зазначити, що про конфлікт інтересів у депутата ОСОБА_1 мав би заявити будь-який інший депутат або інша запрошена на сесію особа, якої безпосередньо стосується питання, що розглядається.

Як вбачається з протоколу №33 позачергової 33 сесії міської ради 8 скликання від 28.04.2022 року, на сесію окрім депутатів міської ради запрошувалися заступники міського голови, працівники апарату, виконавчого комітету та виконавчих органів міської ради, доповідачі з питань порядку денного ( а.с. 12 ).

Відповідно до ч.1, 2, 4, 10 ст. 47 Закону № 280/97-ВР постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Всі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією. Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями. За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

В свою чергу, по 14 питанню порядку денного "Про надання в оренду ФГ "ВЕКТОР-ЛИПОВЕЦЬ" земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", слухали міського голову Бичкова В. , який звернувся до голови постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою Шмигуна Д. щодо надання висновку.

Голова постійної комісії повідомив, що комісія розглядала це питання та запропонував підтримати проект рішення без змін.

Проект рішення з 14 питання прийнято в цілому більшістю голосів ( усього проголосувало - 21, з них: «за» - 18, «проти» - 0, «утрималось» - 3 ( а.с. 24 ). В тому числі «за» прийняття рішення голосував депутат ОСОБА_1 ( а.с. 57 ).

При цьому, як видно з протоколу №33 позачергової 33 сесії міської ради 8 скликання від 28.04.2022 року, після розгляду питання 28 порядку денного, міський голова Бичков В. запитав депутата міської ради ОСОБА_1, чи він голосував під час розгляду 14 питання порядку денного "Про надання в оренду ФГ "ВЕКТОР-ЛИПОВЕЦЬ" земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", чи не буде конфлікту інтересів.

На що депутат міської ради ОСОБА_1 відповів, що він голосував і конфлікту інтересів не вбачає.

За наслідком чого міський голова Бичков В. оголосив, що питання порядку денного розглянуто і запропонував перейти до « різного» ( а.с. 33 ).

Відтак, вище зазначеним особам було відомо про родинні зв`язки між депутатом міської ради ОСОБА_1 та особою, яка просила передати в оренду земельні ділянки комунальної власності для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва (головою ФГ "ВЕКТОР-ЛИПОВЕЦЬ" ОСОБА_2 ) і, відповідно, вони мали заявити про це до проведення голосування.

Згідно з частиною першою статті 67 Закону № 1700-VII нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування. Орган або посадова особа надсилає до Національного агентства протягом трьох робочих днів копію прийнятого рішення про скасування або одержаного для виконання рішення суду про визнання незаконними відповідних актів або рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 67 Закону № 1700-VII правочин, укладений внаслідок порушення вимог цього Закону, може бути визнаним недійсним.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 як депутат Липовецької міської ради брав участь у голосуванні на засіданні сесії місцевої ради 28.04.2022 року за прийняття рішення № 883 "Про надання в оренду ФГ "Вектор-Липовець" земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ", керівником якого ( фермерського господарства ) є його син - ОСОБА_2 .

Суд вважає неслушними доводи відповідача, що голос ОСОБА_1 не був вирішальним та не вплинув на правомірність прийняття цього рішення, а також, що чинним законодавством не передбачено необхідності безумовного скасування рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого за наявності конфлікту інтересів, а також те, що спірне рішення вичерпало свою дію.

У світі існує чітке бачення того, що корупція становить серйозну загрозу верховенству права, підриває основи демократії, нівелює соціальну справедливість, перешкоджає економічному розвитку та загрожує належному виконанню державою своїх зобов`язань щодо поваги, захисту, сприяння та виконання прав людини, що знайшло своє відображення у Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції від 31 жовтня 2003 року, яка набрала чинності для України з 01 січня 2010 року, та відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (далі - Конвенція ООН проти корупції).

Частиною першою статті 5 Конвенції ООН проти корупції передбачено, що кожна Держава-учасниця, згідно з основоположними принципами своєї правової системи, розробляє й здійснює або проводить ефективну скоординовану політику протидії корупції, яка сприяє участі суспільства і яка відображає принципи правопорядку, належного управління державними справами й державним майном, чесності й непідкупності, прозорості й відповідальності.

Кожна Держава-учасниця прагне, згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права, створювати, підтримувати й зміцнювати такі системи, які сприяють прозорості й запобігають виникненню конфлікту інтересів (частина четверта статті 7 Конвенції ООН проти корупції).

Згідно з частиною четвертою статті 8 Конвенції ООН проти корупції кожна Держава-учасниця розглядає, згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права, можливість запровадження заходів і систем, які сприяють тому, щоб державні посадові особи повідомляли відповідним органам про корупційні діяння, про які їм стало відомо під час виконання ними своїх функцій.

Статтею 19 Конвенції ООН проти корупції встановлено, що кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочином умисного зловживання службовими повноваженнями або службовим становищем, тобто здійснення будь-якої дії чи утриманні від здійснення дій, що є порушенням законодавства, державною посадовою особою під час виконання своїх функцій з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи.

Статтею 34 Конвенції ООН проти корупції врегульовано щодо наслідків корупційних діянь, а саме з належним урахуванням добросовісно набутих прав третіх осіб кожна Держава-учасниця вживає заходів, відповідно до основоположних принципів свого внутрішнього права, щоб врегулювати питання про наслідки корупції. У цьому контексті Держави-учасниці можуть розглядати корупцію як фактор, що має значення в провадженні про анулювання або розірвання контрактів, або відкликання концесій або інших аналогічних інструментів, або вжиття заходів для виправлення становища, яке склалося.

Саме ці вимоги Конвенції ООН проти корупції знайшли своє відображення та уточнення у відповідних нормах Закону № 1700-VII.

Тому частину першу статті 67 Закону № 1700-VII не можна розглядати окремо і без співставлення з вимогами статі 35-1 названого Закону щодо імперативної заборони, у тому числі і депутату місцевої ради, брати участь у прийнятті рішення органом у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Депутат ОСОБА_1 вказану норму порушив.

Крім того, як зазначалось судом вище, не лише депутат місцевої ради зобов`язаний запобігати конфлікту інтересів. Такий обов`язок прямо покладено на кожного депутата місцевої ради, який обізнаний з наявністю конфлікту інтересів у іншого депутата місцевої ради (статті 59-1 Закону № 280/97-ВР та ст.35-1 Закону № 1700-VII).

Отже, для встановлення порушення процедури прийняття рішення визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.

Прийняте в умовах конфлікту інтересів у одного з депутатів рішення органу місцевого самоврядування компрометує, спаплюжує таке рішення, та, як наслідок, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому.

При цьому, стаття 67 Закону України "Про запобігання корупції" чітко регламентує, що рішення (прийняті, видані) з порушенням вимог цього закону ( а саме щодо порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів ), підлягають скасування органом, який видав таке рішення або визнання незаконним судом.

Суд вважає, що рішення Липовецької міської ради від 28.04.2022 року № 883, прийняте з порушенням частини другої статті 35-1, статті 67 Закону № 1700-VII, статті 59-1 Закону №280/97-ВР, є незаконним, оскільки прийняте в умовах реального конфлікту інтересів одного з депутатів, який голосував за прийняття такого рішення, та бездіяльності інших депутатів відповідної ради, які не вчинили жодних дій для врегулювання такого конфлікту.

Аналогічні правові висновки з метою формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування вимог статей 28, 35-1, 67 Закону № 1700-VII наведені колегією суддів Великої Палати Верховного Суду в постанові від 20.03.2019 року у справі № 442/730/17.

Підсумовуючи, суд приходить до висновку, що наявні правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення Липовецької міської ради від 28.04.2022 року № 883.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні в справі докази, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову відповідно до вищенаведених мотивів.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якими визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на те, що позивачем не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення 33 сесії 8 скликання Липовецької міської ради Вінницької області № 883 від 28.04.2022 "Про надання в оренду ФГ "Вектор-Липовець" земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва".

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Керівник Немирівської окружної прокуратури Вінницької області (вул. Шевченка, 23, м. Немирів, Вінницька область, 22800, код ЄДРПОУ 02909909).

Відповідач: Липовецька міська рада Вінницького району Вінницької області (вул. Героїв Майдану, 4, м. Липовець, Вінницький район, Вінницька область, 22500, код ЄДРПОУ 04325957).

Третя особа: фермерське господарство "Вектор-Липовець" (вул. Зарічна, 7, м. Липовець, Вінницький район, Вінницька область, 22500, код ЄДРПОУ 33523013).

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна

СудВінницький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення25.10.2024
Оприлюднено31.10.2024
Номер документу122646970
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них

Судовий реєстр по справі —120/11119/22

Рішення від 25.10.2024

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Заброцька Людмила Олександрівна

Ухвала від 05.01.2023

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Заброцька Людмила Олександрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні