Постанова

від 20.12.2007 по справі 17/542-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/542-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2007 р.                                                                Справа № 17/542-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Барбашова С.В., Бухан А.І.,

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участю представників сторін:

позивача - Солдаткіна І.В. (дов. № 1 від 13.12.2007 р.)

відповідача - Черненка Д.О. (дов. б/н від 09.02.2007 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Іскра" (с. Басівка, Сумської області) (вх. № 3527 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 05.11.07 р. по справі № 17/542-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиагроцукор" в особі ліквідатора Солдаткіна Сергія В`ячеславовича (м. Суми)

до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Іскра" (с. Басівка, Сумської області)

про стягнення 14 507,12 грн., -

встановила:

У жовтні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумиагроцукор" в особі ліквідатора Солдаткіна Сергія В'ячеславовича звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Іскра" про стягнення 14 507,12 грн. заборгованості, з яких: 6 093,22 грн. боргу за поставлений товар (дизпаливо) згідно видаткової накладної № АС 19-10-008 від 19.10.2005 р. та 8 413,90 грн. попередньої оплати згідно договору № 215-СС705 від 29.09.2005 р.

Рішенням господарського суду Сумської області від 5 листопада 2007 року по справі № 17/542-07 (суддя Коваленко О.В.) позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 14 507,12 грн. заборгованості, 145,07 грн.  державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 05.11.2007 р. змінити.

Позивач письмові пояснення або заперечення по апеляційній скарзі не надав.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представника СЗАТ "Іскра" Черненка Д.О., який підтримав апеляційну скаргу, представника ТОВ "Сумиагроцукор" в особі ліквідатора Солдаткіна С.В. –Солдаткіна І.В., який просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Сумської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за яким встановив, що позивач згідно видаткової накладної № АС 19-10-008 від 19.10.2005 р. поставив відповідачеві товар (дизпаливо) в кількості 1 348 тон на загальну суму 6 093,22 грн., а останній його отримав через свого представника, який діяв по довіреності ЯЛЕ № 111919 від 01.10.2005 р.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання по поставці товару в повному обсязі, що підтверджується первинними документами, наявними в матеріалах справи (накладною та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей), однак відповідач оплату за отриманий товар у розмірі 6 093,22 грн. не здійснив.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як стверджує позивач, він звертався до відповідача з претензією № 29-8/475-06 від 29.09.2007 р. з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 6 093,22 грн. в строк до 09.10.2007 р. Останній її отримав 04.10.2007 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 10), однак оплату вартості товару не здійснив.

У зв'язку з тим, що відповідач не подав суду доказів сплати боргу, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача в сумі 6 093,22 грн., є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також із матеріалів справи вбачається, що 29 вересня 2005 року між СЗАТ "Іскра" (постачальник) та ТОВ "Сумиагроцукор" (покупець) був укладений договір № 215-СС/05, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець –прийняти та оплатити цукровий буряк (надалі –товар) у строки, в кількості, по ціні та на умовах, визначених в Додатках до даного договору.

Згідно з п. 5.1. спірного договору покупець повинен здійснити оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах, визначених в додатках до договору.

Специфікацією від 29.09.2005 р. до зазначеного договору передбачено, що відповідач зобов'язався передати позивачу цукровий буряк в кількості 3 000 тон на загальну суму 525 000,00 грн. в період з вересня 2005 р. по листопад 2005 р. на умовах передплати 600 000,00 грн. Крім того, визначено, що кінцевий розрахунок здійснюється до 01.12.2005 р.

Як зазначає покупець, він належним чином виконав свої зобов'язання за спірним договором та перерахував на розрахунковий рахунок продавця передплату в сумі 600 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 128 від 29.09.2005 р., копія якого додана до матеріалів справи (а. с. 14).

Однак відповідач не виконав свої зобов'язання по поставці товару в повному  обсязі, поставивши позивачу цукровий буряк в меншій кількості, ніж було обумовлено сторонами, а саме: згідно накладної № 1794 від 31.10.2005 р. у кількості 8,771 тон - на суму 1 841,91 грн., накладної № 1787 від 31.10.2005 р. у кількості 2753,273 тон на суму 578 187,29 грн.

Крім того, господарським судом Сумської області встановлено, що згідно акту про залік зустрічних однорідних вимог від 01.03.2006 р. між сторонами був проведений взаємозалік на суму 11 556,90 грн. в рахунок виконання зобов'язань за спірним договором.

Позивач зазначає, що станом на 10.08.2007 р. заборгованість СЗАТ "Іскра" перед ТОВ "Сумиагроцукор" становить 8 413,90 грн.

Відповідно до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з частиною 3 статті 612 цього Кодексу якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Як свідчать матеріали справи, в заяві № 19-8/475-06 від 10.08.2007 р. позивач пропонував відповідачу сплатити в 10-денний строк 8 413,90 грн. заборгованості за недопоставлений товар за договором № 215-СС/05 від 29.09.2005 р., а також повідомив останнього про втрату інтересу в подальшому від виконання зобов'язання в частині поставки товару та відмовився від прийняття виконання. Зазначену заяву відповідач отримав 14.08.2007 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 18), однак залишив без відповіді та без задоволення.

Таким чином, оскільки відповідач не подав суду доказів сплати заборгованості, суд першої інстанції дійшов до висновку про правомірність та  обґрунтованість вимог позивача в сумі 8 413,90 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в  судовому  процесі  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

На думку колегії суддів, господарський суд Сумської області, з урахуванням матеріалів справи, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ТОВ "Сумиагроцукор" в сумі 14 507,12 грн., оскільки позивач по справі свої зобов‘язання виконав повністю, а також надав суду всі докази, які підтверджують заборгованість СЗАТ "Іскра".

Відповідач же ні під час вирішення спору у господарському суді Сумської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного документального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених в апеляційній скарзі тверджень. Його позиція стосовно того, що він не отримував товар (дизпаливо) від ТОВ "Сумиагроцукор" в кількості 1348 тон на суму 6 093,22 грн., у зв'язку з тим, що термін дії довіреності ЯЛЕ № 111919 від 01.10.2005 р. закінчився 11.10.2005 р., не підтверджена належними та допустимими доказами.

Як свідчать матеріали справи, зазначена довіреність видана 01.10.2005 р. та дійсна до 01.11.2005 р., тобто строк її дії –1 місяць. В межах строку дії довіреності відповідач отримав від позивача товар (дизпаливо) в кількості 1 348 тон згідно витратної накладної № 26 від 19.10.2005 р., що також відображено у відомості № 19 за жовтень 2005 рік (а. с. 7-9). Оригінали зазначених документів були оглянуті колегією суддів та відповідачем у судовому засіданні, з яких вбачається, що  вони оформленні належним чином, скріплені підписами та печатками сторін.

Отже, заперечення відповідача щодо закінчення строку дії довіреності та неотримання ним товару від позивача, зроблені при довільному трактуванні норм чинного законодавства і спростовуються наявними матеріалами справи.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, рішення місцевого суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.  

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга СЗАТ "Іскра" позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Сумської області від 05.11.2007 р. по справі № 17/542-07 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись статтями 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

                                                 постановила:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Іскра" залишити без задоволення.     

Рішення господарського суду Сумської області від 5 листопада 2007 року по справі № 17/542-07 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                    Демченко В.О.  

Суддя                                                                               Барбашова С.В.  

Суддя                                                                               Бухан А.І.