Рішення

від 25.10.2024 по справі 120/6036/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 жовтня 2024 р. Справа № 120/6036/24

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Центр-Скло" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови

в с т а н о в и в:

08.05.2024 року Приватне підприємство "Центр-Скло" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що 08.11.2023 року відповідач прийняв рішення №UA401000/2023/000110/2 про коригування митної вартості товарів, у якому вказано, що митну вартість товару не може бути визначено за ціною договору, щодо товарів, які імпортуються, згідно вимог ст. 58 МКУ, у зв?язку з тим, що під час контролю правильності визначення митної вартості встановлено, що надані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей про складові митної вартості товарів. Тому, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості, встановивши її в сумі 21 134,25 доларів США (сума коригування 8 931,11 доларів США).

Також відповідачем сформовано Картку відмови № UA401020/2023/001720.

Позивач вважає, що зазначені рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивачем з метою підтвердження заявленої ним митної вартості подавалися відповідні обов`язкові документи для визначення митної вартості імпортованих товарів, які передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

А відтак, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 13.05.2024 року даний адміністративний позов залишено без руху та встановлено строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

У зазначений строк позивач вимоги вказаної ухвали суду про залишення позовної заяви без руху виконав.

Ухвалою суду від 24.05.2024 року, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

04.06.2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що до митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару були подані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс): № FS 2/МС/11/2023 від 02.11.2023 року, платіжне доручення від 03.08.2023 року № 23, платіжне доручення від 03.11.2023 року №50, зовнішньоекономічний договір від 13.06.2023 року №13/06/23, довідка про транспортні витрати від 03.11.2023 року №б/н.

За результатами виконання митних формальностей за МД встановлено, що надані документи, що відповідно до ч.2 ст.53 МКУ підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять розбіжності, а саме: згідно п.3. зовнішньоекономічного Договору №13/06/23 від 13.06.2023 року зазначено, що «у платіжному дорученні Покупець вказує назву Покупця і номер рахунку/рахунку-проформи, на підставі яких здійснюється оплата», при цьому у призначенні платежу платіжної інструкції (доручення) № 23 від 22.06.2023 та №50 від 03.11.2023 року зазначено посилання на зовнішньоекономічний Договір №13/06/23 від 13.06.2023 року, та не вказано за яким саме рахунком (рахунком-проформою) здійснювалась оплата.

Загальна сплачена сума за даними платіжними інструкціями становить 54 930,86 USD, при тому що фактурна вартість задекларованого за даною МД товару складає 12203,14 USD.

Відповідно неможливо однозначно ідентифікувати дану платіжну інструкцію як таку, що стосується даної партії товару.

Також декларантом на вимогу митного органу було надано висновок ДЗІ № 113/752 декларантом на вимогу митного органу було надано висновок Д31 №113/752 від 17.10.2023, в якому проаналізовано мережу Інтернет, однак сайти, наведені експертом, українських компаній і товар не аналогічний, а з схожими технічними характеристиками, також експертом у вищезгаданому висновку зазначено, що ціна «може становити...».

За посиланням https://sferaglass.com/storage//fles/fRejq0F6aY.pdf міститься прайс Дніпровської компанії «Сфера Гласс» на українському ринку, а не в країні придбання. Аналогічна ситуація з сайтами https://losk.ua, https://busel.ua та https://spekt-glass.com.ua. На всіх сайтах вказана ціна українських компаній на подібний товар на українському ринку, яка в рази перевищує ціну ввезеного товару і ніяк не може підтвердити ціну продажу в країні придбання - Польщі.

Отже, надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, декларанту були надіслані вимоги щодо надання додаткових документів, які зазначені в ст.53 МКУ.

Листом №2 від 08.11.2023 року декларант повідомив, що надав наступні документи: цінову пропозицію від 01.08.2023 року, ДЗІ №13/752 від 17.10.2023 (який так і не був наданий, так скоріш за все не стосується задекларованої партії товару), та повідомив, що більше надавати документи не буде.

Щодо визначення митної вартості товару, то відповідач вказує, що відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовувалися другорядні методи, зазначені у п. 2 ч.1 ст. 57 МКУ. Митна вартість не могла бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) з підстав відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ) та (ст.63 МКУ) не представлялося можливим з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відтак, відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

З огляду на наведене, митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст.64 МКУ.

Джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 11.07.2023 №UA100380/2023/609914 за якою оформлено товар « 1.Дзеркала скляні, без рам в листах розміром товщиною 4мм.: - дзеркала скляні без рам 3300х2140 мм , товщ. 4 мм-536,712метр.; упаковані в 2 уп. по 38 шт. Виробник: RIDER GLASS CO.LTD; Торговельна марка: немає даних; Країна виробництва: CN;» та складає 1,01 дол. США за кг.

Враховуючи вищевикладене, на думку відповідача, митниця діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Одночасно з відзивом на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача, у якому просить розгляд справи здійснювати в судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою суду від 06.06.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Вінницької митниці про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив.

13.06.2023 між ПП "Центр-Скло" (далі-Покупець) та «Q - Glasstech Sp. Z o.o.» (Польща) (далі-Продавець) укладено контракт № 13/06/23. Предметом контракту визначено листове скло та дзеркало, яке виготовляється методом флотації (флоат-скло).

Згідно пункту 2 контракту ціни на окремі товари включені в рахунки-проформи і представлені на умовах доставки DAP або FCA. Загальна вартість контракту становить 500 000 Євро або 500 000 доларів США.

Пунктом 3 контракту визначено, що Покупець здійснює оплату за товар шляхом стовідсоткової передоплати, яка включає повну ціну за окремі замовлення. Валютою розрахунків є Євро та долар США.

На виконання контракту було виставлено рахунок-проформу №1/МС/08/2023 від 01.08.2023 року, згідно якої підтверджено замовлення товару, а саме «дзеркала скляні у листах, без оптичної обробки, без рам, одна сторона непрозора (з подвійним нанесенням напилення), а на другій спостерігається чітке відображення: ALUMINUM MIRROR (DOUBLE) 3mm, розміром 3300 х 2140 мм, 432 шт/3050,784 м2, призначене для виробництва вікон та декору», усього на суму 12 203,14 доларів США.

Умовами рахунку-проформи №1/МС/08/2023 від 01.08.2023 року передбачено сплату авансу в розмірі 30% та сплату залишку 70% протягом 20 днів після відвантаження.

Покупцем здійснено 30% передоплату, а саме: 3660,94 доларів США згідно платіжної інструкції в іноземній валюті № 23 від 03.08.2023 року. Остаточна оплата 70% залишку в сумі 8 542,20 доларів США була здійснена згідно платіжної інструкції в іноземній валюті №50 від 03.11.2023р. після відвантаження товару.

Після отримання передоплати в розмірі 30% Продавець відвантажив товар, надавши інвойс № FS2/МС/11/2023 від 02.11.2023 року на товар, а саме «дзеркала скляні у листах, без оптичної обробки, без рам, одна сторона непрозора (з подвійним нанесенням напилення), а на другій спостерігається чітке відображення: ALUMINUM MIRROR (DOUBLE) 3mm, розміром 3300 х 2140 мм, 432 шт/3050,784 м2, призначене для виробництва вікон та декору», усього на суму 12 203,14 доларів США.

Валюта контракту долар США, ціна товару за домовленістю сторін складає 12 203,14 доларів США, чим фактично визначено митну вартість товару. Також продавцем було надано пакувальний лист від 02.11.2023 року.

З метою здійснення митного оформлення товару, 07.11.2023 року уповноваженою особою позивача - ФОП ОСОБА_1 подано Вінницькій митниці електронну митну декларацію 23UA401020060378U8 з додатками:

- пакувальний лист від 02.11.2023 року;

- рахунок-проформа від 01.08.2023 року;

- рахунок-фактура (інвойс) № FS 2/МС/11/2023 від 02.11.2023 року;

- автотранспортна накладна від 02.11.2023 року;

- супровідний документ від 02.11.2023 року;

- декларація про походження товару № FS 2/МС/11/2023 від 02.11.2023 року;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 23 від 03.08.2023 року;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 50 від 03.11.2023 року;

- банківський платіжний документ, що стосується товару від 03.08.2023 року (заявка про купівлю іноземної валюти);

- банківський платіжний документ, що стосується товару від 03.11.2023 року (заявка про купівлю іноземної валюти);

- банківський платіжний документ, що стосується товару від 03.11.2023 року (заявка про купівлю іноземної валюти);

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 03.11.2023 року;

- зовнішньоекономічний Договір № 13/06/23 року від 13.06.2023 року;

- некласифікований внутрішній договір від 31.10.2023 року;

- договір про надання послуг митного брокера від 16.10.2023 року;

договір контракт про перевезення від 31.10.2023 року.

Додатково була подана цінова експертиза ДП Держзовнішінформ №113/822 від 08.11.2023 року, яка підтвердила ціну товару, зазначену у контракті та інвойсах.

За результатами опрацювання вказаної митної декларації та поданих із документів, Вінницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UAUA401000/2023/000110/2 від 03.11.2023 року, яким були збільшені суми митних платежів.

У пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем наведено наступні обставини прийняття рішення:

"До митного оформлення , в тому числі для підтвердження митної вартості товару, були подані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс): №FS 2/MC/11/2023 від 02.11.2023 року, платіжне доручення від 03.08.2023 року №23, платіжне доручення від 03.11.2023 року №50, зовнішньоекономічний договір від 13.06.2023 року №13/06/23, довідка про транспортні витрати від 03.11.2023 року № б/н.

За результатами виконання митних формальностей за МД встановлено, що надані документи, що відповідно до ч.2 ст. 53 МКУ підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять розбіжності, а саме: згідно п.3 зовнішньоекономічного Договору №13/06/23 від 13.06.2023 зазначено, що у платіжному дорученні Покупець вказує назву Покупця і номер рахунку/рахунку-проформи, на підставі яких здійснюється оплата, при цьому у призначенні платежу платіжної інструкції (доручення) №23 від 22.06.2023 року та № 50 від 03.11.2023 зазначено посилання на зовнішньоекономічний Договір № 13/06/23 від 13.06.2023, та не вказано за яким саме рахунком (рахунком-проформою) здійснювалась оплата загальна сплачена сума за даними платіжними інструкціями становить 54 930,86 USD, при тому що фактурна вартість задекларованого за даною МД товару складає 12203,14 USD.

Відповідно неможливо однозначно ідентифікувати дану платіжну інструкцію як таку, що стосується даної партії товару.

Також слід зазначити, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Також декларантом на вимогу митного органу було надано висновок ДЗІ №113/752 від 17.10.2023 року, в якому проаналізовано мережу Інтернет, однак сайти, наведені експертом, українських компаній і товар не аналогічний, а з схожими технічними характеристиками, також експертом у вищезгаданому висновку зазначено, що ціна може становити.... За посиланням https://sferaglass.com/storage//fles/fRejq0F6aY.pdf міститься прайс Дніпровської компанії Сфера Гласс на українському ринку, а не в країні придбання. Аналогічна ситуація з сайтами https://losk.ua, https://skloservice.com.ua. На всіх сайтах вказана ціна українських компаній на подібний товар на українському ринку, яка в рази перевищує ціну ввезеного товару і ніяк не може підтвердити ціну продажу в країні придбання - Польщі.

Вищенаведені документи до митного оформлення надано не у повному обсязі, відповідно не надано документи, що відповідно до ч.1 та ч.2 ст.53 МКУ в обов?язковому порядку подаються з метою підтвердження заявленої митної вартості. Отже надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, декларанту були надіслані вимоги щодо надання додаткових документів, які зазначені в ст.53 МКУ.

Листом №2 від 08.11.2023 року декларант повідомив, що надав наступні документи: цінову пропозицію від 01.08.2023р., Д31 №113/752 від 17.10.2023 (який так і не був наданий, так скоріш за все не стосується задекларованої партії товару), та повідомив, що більше надавати документи не буде.

Відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні.

Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ) та (ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості.

Відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів. зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і с сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст.64 МКУ. Джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 11.07.2023 року №UA100380/2023/609914 за якою оформлено товар 1.Дзеркала скляні, без рам в листах розміром товщиною 4мм.: - дзеркала скляні без рам 3300х2140 мм ,товщ. 4 мм-536,712 метр.; упаковані в 2 уп. по 38 шт. Виробник: RIDER GLASS CO.LTD; Торговельна марка: немає даних; Країна виробництва: CN; та складає 1,01 дол. США за кг."

Вказане рішення про коригування митної вартості товарів стало підставою для оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA401020/2023/001720.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 34-1 частини 1 статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України), митні органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости.

Згідно зі статтями 246, 248 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. (частина перша статті 257 Митного кодексу України).

Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина 2 статті 52 МК України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина 4 статті 52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (частини 8, 9 статті 52 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Частинами 1, 2 та 3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Положеннями частини 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.

Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм доводить, що декларант при митному оформленні товарів зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості у спосіб, визначений законом. В тому числі, митний орган може надіслати декларанту письмову вимогу про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Але при цьому, митний орган зобов`язаний належним чином обґрунтувати наявність підстав та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена декларантом митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих разом із митною декларацією. Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вказана позиція також викладена Верховним Судом у постанові від 08.06.2022року у справі № 380/1197/20.

Суд також зазначає, що митний орган не повинен витребовувати усі документи, визначені ст. 53 МК України, а лише ті, що дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. І вже ненадання декларантом повного переліку правомірно витребуваних документів може бути підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та застосування другорядного методу визначення митної вартості та відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів через митний кордон.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішення про коригування №UA401000/2023/000110/2 від 08.11.2023 року, суд зважує на таке.

Так, за результатами виконання митних формальностей відповідачем встановлено, що надані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів, містили розбіжності, а саме:

1) згідно п. 3 зовнішньоекономічного Договору № 13/06/23 від 13.06.2023 зазначено, що «у платіжному дорученні покупець вказує назву покупця і номер рахунку/рахунку-проформи, на підставі яких здійснюється оплата», при цьому у призначенні платежу платіжної інструкції (доручення) № 23 від 22.06.2023 року та № 50 від 03.11.2023 року зазначено посилання виключно на зовнішньоекономічний Договір № 13/06/23 від 13.06.2023 року та не вказано за яким саме рахунком (рахунком-проформою) здійснювалась оплата;

2) Загальна сплачена сума за даними платіжними інструкціями становить 54 930,86 USD, при тому що фактурна вартість задекларованого за даною МД товару складає 12203,14 USD. Відповідно неможливо однозначно ідентифікувати дану платіжну інструкцію як таку, що стосується даної партії товару;

3) відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту;

4) декларантом на вимогу митного органу було надано висновок ДЗІ №113/752 від 17.10.2023 року, в якому проаналізовано мережу Інтернет, однак сайти, наведені експертом, українських компаній і товар не аналогічний, а з схожими технічними характеристиками, також експертом у вищезгаданому висновку зазначено, що ціна може становити....

Водночас щодо першої та другої розбіжностей позивачем до митного органу під час декларування було подано відповідну заявку на купівлю іноземної валюти №24 від 03.08.2023 року згідно платіжної інструкції в іноземній валюті № 23 від 03.08.2023 року та заявку на купівлю іноземної валюти № 52 від 02.11.2023 року згідно платіжної інструкції в іноземній валюті № 50 від 03.11.2023р. У призначенні платежів вказано «проформа №1/MC/08/2023 від 01.08.2023 року». Додатково Продавець листом підтвердив, що дані платіжні інструкції відносяться до проформи №1/МС/08/2023 від 01.08.2023р. і ним було отримано кошти в сумі 12 203,14 доларів США.

У вищезгаданих заявках на купівлю іноземної валюти вказано декілька рахунків-проформ (зокрема, №1/МС/08/2023 від 01.08.2023 року). Оскільки графа «призначення платежу» вміщує лише 140 символів, банк залишив лише посилання на контракт.

При цьому, умовами рахунку-проформи №1/MC/08/2023 від 01.08.2023 року на суму 12 203,14 доларів США передбачено сплату авансу в розмірі 30%, тобто 3 660,94 доларів США.

Дана сума є частиною платіжної інструкції в іноземній валюті №23 від 03.08.2023 року на суму 12 078,08 доларів США, про що було повідомлено відповідачу під час декларування. 70% залишок вартості товару в сумі 8 542,20 доларів США підлягав сплаті протягом 20 днів після відвантаження товару (здійснено 02.11.2023 року). Позивач сплатив дану суму згідно платіжної інструкції в іноземній валюті № 50 від 03.11.2023 року.

Щодо третьої розбіжності вказаної відповідачем, то суд зазначає, що відповідач цитує правову норму, однак не вказує, що саме порушив позивач під час декларування. Окрім того, під час декларування у листуванні відповідач не згадував про недоліки документів, які підтверджують вартість перевезення товару.

Щодо четвертої розбіжності вказаної відповідачем, то суд зазначає, що висновок підготовлений спеціально уповноваженим державним підприємством, яке уповноважене наказом № 608 від 02.05.2018 року Міністерства економіки України здійснювати моніторинг цін на зовнішньому та внутрішньому товарних ринках, досліджувати динаміку цінових процесів на ринках та відповідність контрактних (зовнішньоторговельних) цін кон?юнктурі світового ринку. У разі сумнівів щодо змісту висновку відповідач мав би здійснити запит до ДП «Держзовнішінформ» щодо деталізації висновку. Однак відповідач обмежився формальними зауваженнями до висновку без спростування суті. Окрім того, під час декларування Відповідач у повідомленнях взагалі не висловлював зауваження щодо висновку ДП «Держзовнішінформ», а тому рішення про коригування митної вартості взагалі не може посилатись на недоліки такого висновку.

Також, суд зауважує, що в матеріалах справи міститься лист продавця товару - «Q - Glasstech Sp. Z o.o.» від 08.11.2023 року, яким останній підтвердив, що ним було отримано кошти в сумі 12203,14 доларів США згідно проформи-інфойсу № 1/MС/08/2023 від 01.08.2023 року з такими частковими платежами:

- 3 660,94 дол. США - згідно платіжної інструкції в іноземній валюті №23 від 03.08.2023 року;

- 8 542,20 дол. США - згідно платіжної інструкції в іноземній валюті № 50 від 03.11.2023 року.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що подані декларантом документи не викликали сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Водночас підстави для корегування митної вартості, на які зіслався відповідач в оскаржуваному рішенні, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Додатково суд зазначає, що відповідачем також порушені норми МК України щодо порядку обрання методів визначення митної вартості товарів, що ввозились позивачем на митну територію України.

МК України визначені певні методи визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до встановлених вимог.

Верховний Суд у постанові від 13.07.2021 року справа № 200/6521/20-а зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

Обов`язок доведення митної ціни товару стосується саме позивача. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вже зазначалось, декларантом подані усі документи, що виключали обґрунтовані сумніви відповідача в правильності зазначеної митної вартості товарів, висновки про що зроблено вище. Документи які подані під час митного оформлення містили конкретні числові значення щодо ціни яка була сплачена за товар який ввозився на територію України в режимі імпорту, відповідно митним органом неправомірно, без достатніх на це підстав, прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару.

Суд також звертає увагу на те, що джерелом числового значення для коригування митної вартості задекларованого позивачем товару, а саме: дзеркал скляних у листах, без оптичної обробки, без рам, одна сторона не прозора (з подвійним нанесенням напилення), а на другій спостерігається чітке відображення: ALUMINUM MIRROR (DOUBLE) 3 мм, розміром 3300*2140 мм - 3050, 784 м2 . Призначене для виробництва меблів та декору. Виробник: виробник: RIDER GLASS COMPANY LIMITED. Країна виробництва: CN. Торговельна марка: RIDER GLASS стала інформація, яка містилася в електронній митній декларації від 11.07.2023 року №UA100380/2023/609914, за якою оформлено товар « 1.Дзеркала скляні, без рам в листах розміром товщиною 4мм.: - дзеркала скляні, без рам в листах розміром 4 мм: дзеркала скляні без рам 3300х2140 мм, товщ.4 мм - 536,712метр.; упаковані в 2 уп. по 38 шт. Виробник: RIDER GLASS CO.LTD; Торговельна марка: немає даних; Країна виробництва: CN;» та складає 1,01 дол. США за кг.

Суд зауважує, що вказана декларація не може вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначена декларація не розкриває умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.

Наведене також доводить про порушення відповідачем норм МК України при митному оформленні товару, що декларувався позивачем.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем разом із митною декларацією №23UA401020060378U8 були надані достатні документи для митного оформлення товару, які містили повну інформацію для підтвердження достовірності задекларованої митної вартості товару.

Відповідачем не доведено наявність у нього обґрунтованого сумніву у достовірності задекларованої митної вартості товару, оскільки розбіжності, на які він зіслався, спростовані наявними матеріалами справи.

За таких обставин, у відповідача були відсутні підстави для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, що, в свою чергу, свідчить про протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2023/000110/2 від 08.11.2023 року та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2023/001720.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В рішенні по справі "Щокін проти України" (Заяви №23759/03 та №37943/06, п.49-51) Європейський Суд вказав, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку становило втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2023/000110/2 від 08.11.2023 року та картка відмови №UA401020/2023/001720 у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача слід стягнути витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 3028 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000110/2 від 08.11.2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/001720.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Центр-Скло" (вул. Незалежності, 67, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, код ЄДРПОУ 38628306 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43997544).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Приватне підприємство "Центр-Скло" (вул. Незалежності, 67, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, код ЄДРПОУ 38628306 );

Відповідач: Вінницька митниця (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43997544).

Суддя Дончик Віталій Володимирович