Рішення

від 29.10.2024 по справі 140/9563/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/9563/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними дій щодо не внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо позивача за період з 31.12.2004 року по червень 2016 року протиправними; зобов`язання внести відомості до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_1 , шляхом подання звітності за період його служби з 31.12.2004 року по червень 2016 року в органах податкової міліції ГУ ДФС у Рівненській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в період з 31.12.2004 по 14.01.2019 проходив службу в органах податкової міліції в Головному управлінні ДФС у Рівненській області. В серпні 2023 року звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області та отримавши Витяг з форми ОК-5 з`ясував, що до страхового стажу не враховані вищевказані періоди роботи в органах податкової міліції.

На звернення до ГУ ДПС у Рівненській області йому було надано відповідь № 14571/6/17-00- 10-00-15 від 09.11.2023, в якій зазначено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 «Про утворення Державної податкової служби України утворено Державну податкову службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Державна податкова служба країни не є правонаступником Державної фіскальної служби в частині здійснення правоохоронних функцій, а відповідно і проходження служби рядовим і начальницьким складом підрозділів податкової міліції, що вбачається також із наступного. Отже, за відсутності у складі ДПС та її територіальних органів підрозділів податкової міліції та пов`язаного з цим бюджетного забезпечення, у підрозділів податкової міліції та пов`язаного з цим бюджетного забезпечення, у ДПС відсутній механізм реалізації прав та соціальних гарантій, встановлених державою для такої категорії осіб, як працівники податкової міліції. Також, повідомлено, що при ліквідації ГУ ДФС у Рівненській області особові справи працівників податкової міліції ГУ ДФС у Рівненській області не були передані до ГУ ДПС у Рівненській області.

Позивач, вважав дії ГУ ДПС у Рівненській області, щодо не внесення відомостей про період його служби в податковій міліції до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування протиправними та просив суд зобов`язати ГУ ДПС у Рівненській області внести відомості про період його служби в податковій міліції з 31.12.2004 року по червень 2016 року до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (а.с.1-12).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с.15).

23.09.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (а.с.18) та подано нову редакцію позовної заяви (а.с.19-30), в якій позивач вказує на те, що з відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вбачається, що ГУ ДФС у Рівненській області знаходиться в стані припинення, тобто є таким, що може і повинен нести зобов`язання щодо своїх працівників, в тому числі і подання звіту.

Отже, обов`язок подання відомостей про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та іншої інформації, необхідної для обчислення, призначення та здійснення пенсійних виплат та, відповідно, відповідальність за правильність заповнення звітності та достовірність даних покладено саме на страхувальника або уповноважений орган ГУ ДФС у Рівненській області.

Просив суд визнати дії ГУ ДФС у Рівненській області щодо у не внесенні відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування стосовно ОСОБА_1 за період з 31.12.2004 року по червень 2016 року протиправними та зобов`язати ГУ ДФС у Рівненській області внести відомості до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_1 , шляхом подання звітності за період його служби з 31.12.2004 року по червень 2016 року в органах податкової міліції ГУ ДФС у Рівненській області.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не подав.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 в період з 31.12.2004 року по 14.01.2019 року проходив службу в органах податкової міліції в Головному управління ДФС у Рівненській області, що підтверджується записами з трудової книжки серії НОМЕР_1 від 02.06.2003.

Після звернення в серпні 2023 року до ГУ ПФУ у Волинській області позивач отримав Витяг з форми ОК-5 (індивідуальні відомості про застраховану особу), з яких вбачається, що до страхового стажу не враховані періоди роботи в органах податкової міліції в ГУ ДФС у Рівненській області з 31.12.2004 року по червень 2016 року включно.

11.09.2024 представником позивача направлено запит до ГУ ДПС у Рівненській області, щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру застрахованих осіб періодів служби позивача в органах податкової міліції за період з 31.12.2004 по червень 2016 року.

Листом від 09.11.2023 №14571/6/17-00-10-00-15 ГУ ДПС у Рівненській області повідомило, що Постановою КМУ від 18.12.2018 року №1200 «Про утворення Державної податкової служби України утворено Державну податкову службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Державна податкова служба країни не є правонаступником Державної фіскальної служби в частині здійснення правоохоронних функцій, а відповідно і проходження служби рядовим і начальницьким складом підрозділів податкової міліції. Також, повідомлено, що при ліквідації ГУ ДФС у Рівненській області особові справи працівників податкової міліції ГУ ДФС у Рівненській області не були передані до ГУ ДПС у Рівненській області.

На запит представника позивача від 10.09.2024 №10-09/24-1 ГУ ДФС у Рівненській області листом від 20.09.2024 №16 повідомило, що перебуває в стадії припинення. Будь-яких документів, в тому числі, акти приймання-передачі справ працівників податкової міліції ГУ ДФС у Рівненській області голові комісії з реорганізації ГУ ДФС України у Рівненській області - не передавались.

На звернення представника позивача ГУ ПФУ у Волинській області надало відповідь, оформлену листом №0300-0704-8/65751 від 16.11.2023, в якій зазначено, що страхувальник ГУ ДФС у Рівненській області звітність за період служби ОСОБА_1 в органах податкової міліції з 31.12.2004 по червень 2016 не подавав.

Вважаючи дії ГУ ФС у Рівненській області щодо не внесенні відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період з 31.12.2004 року по червень 2016 року протиправними, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-1V від 09 липня 2003 року (далі Закон України №1058), страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у статті 20 Закону України №1058, відповідно до якої страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до статті 106 Закону України №1058 відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати.

Згідно статті 56 Закону України №1788 до стажу роботи для призначення пенсії зараховується, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі, будь-яка інша робота, на якій працівник піддягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з 31.12.2004 прийнятий на службу в органи податкової міліції до Головного управління ДФС у Рівненській області. Період його служби з 31.12.2004 року по червень 2016 року у зазначеного страхувальника відсутній у виписці з облікової картки.

Відповідно до пункту 2 статті 20 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Згідно частини першої та другої статі 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі якщо за період з І липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Статтями 11, 14 Закону №1058-1V визначено осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та страхувальників. Військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового та начальницького складу включено до кола осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, Законом України від 03 квітня 2007 року №857 «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», доповнивши статтю 11 пунктом 17.

Частиною першою статті 21 Закону №1058-IV установлено, що персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Наведеними правовими нормами визначено обов`язок роботодавця щодо подання до Пенсійного фонду відомостей про заробітну плату застрахованої особи, на яку сплачено страхові внески (персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб), правила зарахування органами Пенсійного фонду відповідних періодів до страхового стажу у цілях призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 4 розділу і Положення №10-1, Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який с володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.

Нормами пункту 2 розділу II Положення №10-1 визначено, що у Реєстрі застрахованих осіб накопичується, зберігається, автоматично обробляється інформація про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інформація, необхідна для обчислення і призначення страхових виплат за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування із: звітності та повідомлень про прийняття працівника на роботу; системи персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; електронних пенсійних справ; системи обліку сплати страхових внесків; фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; відомостей, що подаються застрахованими особами у випадках, передбачених законами та цим Положенням; реєстру страхувальників Державного реєстру; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; звернень громадян до органів Пенсійного фонду України; інших джерел, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 3 розділу IV Положення №10-1, відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подаються страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 4 розділу IV Положення №10-1, у разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником. У разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.

Отже, наведені правові норми дають підстави вважати, що законодавцем встановлений послідовний алгоритм дій щодо внесення відомостей до Реєстру застрахованих осіб, змін та уточнень, згідно з яким органи Пенсійного фонду України вносять такі лише на підставі даних (звітності) наданих страхувальником (роботодавцем) чи його правонаступником та здійснюють контроль за достовірністю таких.

Абзацами шістнадцятим, сімнадцятим підпункту 27 пункту 19 розділу 1 Закону України №2148-VІІІ від 03.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон №2148-VІІІ) пункт 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058 викладено у такій редакції: «Зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року проводиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів Державного Державною бюджету України. Протягом п`яти років з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення відповідно до законодавства, до Пенсійного фонду подаються, у разі їх відсутності, персоніфіковані відомості про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

Абзацом четвертим підпункту 3 пункту 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2148-VІІІ зобов`язано Кабінет Міністрів України визначити порядок подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року стосовно військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських.

Відповідно до пункту 1 Порядку №770, цей Порядок установлює механізм, форму та строки подання до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаних управлінь (далі - територіальні органи Пенсійного фонду України) необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року у разі їх відсутності в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб).

За приписами пункту 3 Порядку №770, відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб на підставі інформації з податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) па користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формами №8ДР і №1ДФ, які ДФС передає Пенсійному фонду України в електронному вигляді на центральному рівні в порядку, встановленому Пенсійним фондом України та ДФС. При цьому Пенсійний фонд України обчислює щомісячні суми грошового забезпечення виходячи із середнього розміру сум доходу квартальної звітності за формами №8ДР і №1ДФ за період, за який подано інформацію.

Крім цього, згідно з пунктом 4 Порядку №770, у разі відсутності інформації з податкового розрахунку сум доходу відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться територіальними органами Пенсійного фонду України до реєстру застрахованих осіб па підставі поданого військовими частинами чи органами, які виплачують (виплачували) грошове забезпечення, або подаються органами, які уповноважені рішеннями керівників державних органів, до територіальних органів Пенсійного фонду України у вигляді звіту за формою згідно з додатком.

Страхувальники або уповноважені органи подають звіт до територіальних органів Пенсійного фонду України у такі строки: за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2003 року - не пізніше ніж 1 грудня 2019 року; за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2007 року - не пізніше ніж 1 травня 2020 року; за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2011 року - не пізніше ніж 1 жовтня 2020 року; за період з І січня 2012 року по 31 грудня 2015 року - не пізніше ніж і жовтня 2021 року; за період з і січня 2015 року по 3! грудня 2016 року - не пізніше ніж 1 жовтня 2022 року.

Звіт подається у вигляді електронного документа (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису), У разі неможливості подання звіту у вигляді електронного документа він подається на паперових носіях, завірений підписом керівника страхувальника або уповноваженого органу та скріплений печаткою (за наявності) (подається страхувальником або уповноваженим органом разом із звітом в електронній формі на електронних носіях інформації) (пункт 5 Порядку №770).

Згідно з пунктом 14 Порядку №770, відповідальним за правильність заповнення звітності та достовірність даних є страхувальник або уповноважений орган.

Пунктами 9 та 10 Порядку №770 передбачено, що на територіальний орган Пенсійного фонду України покладено повноваження щодо звіряння звіту, поданого відповідно до цього Порядку, з поданими страхувальником або уповноваженим органом раніше відомостями щодо кількості осіб і сум грошового забезпечення. А у разі виявлення недостовірних або помилкових відомостей, поданих та/або накопичених в електронних базах даних реєстру застрахованих осіб, не пізніше ніж через два робочі дні орган Пенсійного фонду України повідомляє страхувальнику або уповноваженому органу про виявлення розбіжностей.

Таким чином аналіз законодавчих норм, що регулюють порядок внесення відомостей про застрахованих осіб до реєстру, дозволяє дійти висновку, що такий обов`язок та, відповідно, відповідальність за правильність заповнення звітності та достовірність даних несе саме страхувальник або уповноважений орган,

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вбачається, що Головне управління Державної фіскальної служби України у Рівненській області знаходиться в стані припинення, а отже повинно нести зобов`язання щодо своїх працівників, в тому числі і подання звіту.

Таким чином, обов`язок подання відомостей про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та іншої інформації, необхідної для обчислення, призначення та здійснення пенсійних виплат та, відповідно, відповідальність за правильність заповнення звітності та достовірність даних покладено на страхувальника або уповноважений орган, а саме - Головне управління Державної фіскальної служби у Рівненській області.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другоюстатті 245 КАС Україниповноважень, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у спосіб визнання протиправними дій відповідача щодо не внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо позивача за період з 31.12.2004 року по червень 2016 року включно та зобов`язання відповідача внести відомості до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування стосовно позивача, шляхом подання звітності за період його служби з 31.12.2004 року по червень 2016 року в органах податкової міліції ГУ ДФС у Рівненській області.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією від 20.09.2024.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Керуючисьстаттями 2, 72-77, 139, 244, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДФС у Рівненській області (33023, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Відінська, будинок, 12, ЄДРПОУ 39394217) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Рівненській області щодо не внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування стосовно ОСОБА_1 за період з 31.12.2004 року по червень 2016 року включно.

Зобов`язати ГУ ДФС у Рівненській області внести відомості до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування стосовно ОСОБА_1 , шляхом подання звітності за період його служби з 31.12.2004 року по червень 2016 року в органах податкової міліції ГУ ДФС у Рівненській області.

Стягнути з Головного управління ДФС у Рівненській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн (тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський