Рішення

від 27.06.2024 по справі 160/5849/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 рокуСправа №160/5849/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДОНІС ЮГ» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АДОНІС ЮГ» (далі ТОВ «АДОНІС ЮГ», позивач) через свого представника звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 11.07.2023 р. №UA205030/2023/000138/2, від 19.07.2023р. №UA205030/2023/000140/2, від 20.07.2023 р. №UA205030/2023/000141/2.

В обґрунтування своїх вимог позивач, зазначив, що ним подано митні декларації разом з усіма необхідними документами з метою митного оформлення товару, при цьому відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач не погоджується із вказаними рішенням та вважає їх протиправними та такими, що не відповідають вимогам законодавства, у зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.

На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 29.04.2024р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Від відповідача засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив, в обґрунтування якого заперечує проти заявлених позовних вимог, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, зазначає, що оскаржувані рішення є правомірними та такими, що прийняті відповідно до вимог законодавства України, оскільки відповідачем встановлено в митних деклараціях та митних документах розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у зв`язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представником позивача подано відповідь на відзив, яка за своїм змістом підтверджує обґрунтування позову.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 30.03.2023 року між ТОВ «АДОНІС ЮГ» та компанією FIRMA HANDLOWO-USLUGOWA "LIDER" (Польща) було укладено зовнішньоекономічний контракт №30/03/2023 (далі - Контракт), згідно п.1.1 Контракту компанія FIRMA HANDLOWO-USLUGOWA "LIDER" (за контрактом - Продавець) зобов?язується поставити, а ТОВ «АДОНІС ЮГ» (за договором - Покупець) - прийняти і належним чином оплатити фрукти і овочі. Згідно до п.2.2. Контракту товар поставляється партіями, кількість партії вказується в тонах і обмовляється в інвойсах до цього Контракту. Відповідно до п.4.2. Контракту ціна товару вказується в інвойсах до цього Контракту. Контракт діє до 31.12.2023р.

Відповідно до інвойсу №F/099/23 від 10.07.2023 р. до Контракту сторони визначили до постачання товар «Яблука свіжі», вага брутто 20830 кг, вага нетто 19600 кг, ціною 0,34 Євро за 1 кг, загальна вартість за інвойсом склала 6664,00 Євро. Умови поставки FCA (Інкотермс-2010), Лосіце, Польща.

Згідно інвойсу №F/100/23 від 14.07.2023р. до Контракту сторони визначили до постачання товар «Яблука свіжі», вага брутто 20830 кг, вага нетто 19600 кг, ціною 0,34 Євро за 1 кг, загальна вартість за інвойсом склала 6664,00 Євро. Умови поставки FCA (Інкотермс-2010), Лосіце, Польща.

Відповідно до інвойсу №F/101/23 від 18.07.2023 р. до Контракту сторони визначили до постачання товар «Яблука свіжі», вага брутто 20830 кг, вага нетто 19600 кг, ціною 0,40 Євро за 1 кг, загальна вартість за інвойсом склала 7840,00 Євро. Умови поставки FCA (Інкотермс-2010), Лосіце, Польща.

Для митного оформлення товарів декларантом подано:

1) МД №23UA205030012389U6 від 11.07.2023 року на товар: яблука свіжі, в період з 1 квітня до 30 листопада, урожаю 2022 р. 1400 картонних коробках, сорту Red Princ, в первинні й упаковці. Для оптової торгівлі. Без ГМО. Торговельна марка - немає даних. Виробник - немає даних. Країна виробництва - PL.

2) МД №23UA205030012886U5 від 18.07.2023 року року на товар: яблука свіжі, в період з 1 квітня до 30 листопада, урожаю 2022 р. 1400 картонних коробках, сорту Red Princ, клас II, не в первинній упаковці. Для оптової торгівлі. Без ГМО. Торговельна марка немає даних. Виробник - немає даних. Країна виробництва - PL.

3) МД №23UA205030013032U1 від 20.07.2023 року на товар: яблука свіжі, в період з 1 квітня до 30 листопада, урожаю 2022 р. 1400 картонних коробках, сорту Red Princ, клас II, не в первинній упаковці. Для оптової торгівлі. Без ГМО. Торговельна марка - немає даних. Виробник - немає даних. Країна виробництва - PL.

Митну вартість товару визначено (за основним методом) за ціною контракту.

На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару позивачем надано наступні документи:

1) МД №23 UA205030012389U6 від 11.07.2023 року:

- рахунок-фактура (інвойс) №F/099/23 від 10.07.2023 року;

- автотранспортна накладна №0991007 від 10.07.2023 року;

- фітосанітарний сертифікат №EU/PL/1071469 від 10.07.2023 року;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AS0490628 від 10.07.2023 року;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 10 від 11.07.2023 року;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 11 від 11.07.2023 року;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 9 від 10.07.2023 року;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 1 від 10.07.2023 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №30/03-2023 від 30.03.2023 року;

- договір про надання послуг митного брокера № 5 від 11.05.2023 року;

- договір (контракт) про перевезення № 0107/1 від 01.07.2023 року;

- договір (контракт) про перевезення - договір-заявка №ШП1007-90 від 10.07.2023

року;

- інформація про позитивні результати проведення заходів офіційного контролю з

використанням механізму "єдиного вікна" (в якості відомостей про документ

зазначається оригінальний номер електронної справи) №10162203;

- копія митної декларації країни відправлення №23PL301010E0933323 від 10.07.2023 року.

2) МД №23UA205030012886U5 від 18.07.2023 року:

- рахунок-фактура (інвойс) №F/100/23 від 14.07.2023 року;

- автотранспортна накладна №1001507 від 14.07.2023 року;

- фітосанітарний сертифікат № EU/PL/1071473 від 14.07.2023 року;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AS0490629 від

15.07.2023 року;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару № TF115503D0230714 від

14.07.2023 року;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 2 від 14.07.2023 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 30/03-2023 від 30.03.2023 року;

- договір про надання послуг митного брокера № 5 від 11.05.2023 року;

- договір (контракт) про перевезення № 0107/1 від 10.07.2023 року;

- договір (контракт) про перевезення - договір-заявка №ШП1307-90 від 13.07.2023

року;

- інформація про позитивні результати проведення заходів офіційного контролю з

використанням механізму "єдиного вікна" (в якості відомостей про документ

зазначається оригінальний номер електронної справи) № 10192439;

- копія митної декларації країни відправлення № 23PL301010E0964940 від 15.07.2023 року.

3) МД №23UA205030013032U1 від 20.07.2023 року:

- рахунок-фактура (інвойс) №F/101/23 від 18.07.2023 року;

- автотранспортна накладна №1011807 від 18.07.2023 року;

- фітосанітарний сертифікат №EU/PL/1071476 від 18.07.2023 року;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AS0490630 від 18.07.2023 року;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару №TF115503D0230719 від 19.07.2023 року;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 10 від 18.07.2023 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №30/03-2023 від 30.03.2023 року;

- договір про надання послуг митного брокера №5 від 11.05.2023 року;

- договір (контракт) про перевезення № 1707/3 від 17.07.2023 року;

- договір (контракт) про перевезення - договір-заявка №ШП1807-90 від 18.07.2023

року;

- інформація про позитивні результати проведення заходів офіційного контролю з використанням механізму "єдиного вікна" (в якості відомостей про документ зазначається оригінальний номер електронної справи) № 10200931;

- копія митної декларації країни відправлення № 23PL301010E0978531 від 18.07.2023 року.

За наслідками опрацювання наданих документів у відповідача виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості за першими (основним) методом.

11.07.2023 рішенням про коригування митної вартості товарів NєUA205030/2023/000138/2 вартість товару «Яблука свіжі» з 0,34 Євро за 1 кг. скоригована відповідачем до 0,66 Євро за 1 кг. та митна вартість товару, що була розрахована декларантом у розмірі 6664,00 Євро, була скорегована відповідачем до 12936,00 доларів США із застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару.

Декларантом заявлено випуск партії товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання за МД №23UA205030012420U4.

19.07.2023 рішенням про коригування митної вартості товарів №UA205030/2023/000140/2 вартість товару «Яблука свіжі» з 0,34 Євро за 1 кг. скоригована відповідачем до 0,66 Євро за 1 кг. та митна вартість товару, що була розрахована декларантом у розмірі 6664,00 Євро, була скорегована відповідачем до 12936,00 доларів США із застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару.

Декларантом заявлено випуск партії товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання за №23UA205030012952U2.

20.07.2023 рішенням про коригування митної вартості товарів №UA205030/2023/000141/2 вартість товару «Яблука свіжі» з 0,40 Євро за 1 кг. скоригована відповідачем до 0,65 Євро за 1 кг. та митна вартість товару, що була розрахована декларантом у розмірі 7840,00 Євро, була скорегована відповідачем до 12740,00 доларів США із застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару.

Декларантом заявлено випуск партії товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання за №23UA205030013080U6.

Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, тому звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно ст.51 Митного кодексу України (далі МК України) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

За приписами ч.8 ст.52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями ст.57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 МК України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об`єктивної неможливості застосування попереднього методу.

В ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, Волинська митниця дійшла висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки виявлені невідповідності та розбіжності у вартості товару в інвойсах та у деклараціях країни відправлення, а також відсутність підпису та відбитка печатки отримувача товару у інвойсах.

Проте, суд вважає необґрунтованими висновки митного органу з огляду на наступне.

Відповідно до ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд враховує, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. І на підставі тих, що надані додатково з ініціативи декларанта чи на вимогу митного органу.

Так, позивачем разом з декларацією митної вартості для митного оформлення було надано всі необхідні документи, які передбачені умовами статті 53 МК України, позивачем під час митного оформлення товару було надано.

При цьому, суд бере до уваги, що митний орган не вказав на наявність виправлень, підробок, розбіжностей та відсутності всіх відомостей у наданих документах.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 року в адміністративній справі №803/667/17.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

За змістом інвойсів №F/099/23 від 10.07.2023, №F/100/23 від 14.07.2023, №F/101/23 від 18.07.2023 вартість товару визначена сторонами Контракту в Євро. Відповідно до п.4.2. Контракту ціна товару вказується в інвойсах до цього Контракту. Згідно п. 4.1. Контракту сторони визначили валютою контракту Євро. Відтак, твердження відповідача щодо вартості товару в польських злотих є необгрунтованою та незаконною.

Крім того, в інвойсах є розділ щодо виконання продавцем товару вимог внутрішнього законодавства Польщі щодо обліку ПДВ (VAT).

Стосовно відсутності в інвойсах підпису та відбитків печатки отримувача товару позивача, то нормами законодавства не передбачено такого зобовязання. При цьому, відсутність підпису та печатки не впливає на кількісні показники митної вартості товару та оскаржувані рішення не містять посилання на заниження митної вартості імпортованого товару.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на ч.2 ст.53 МК України, що рахунок-фактура є документом, який подається для підтвердження митної вартості товарів та є первинним документом, і саме у вказаному документі не вказано достатньої інформації для перевірки усіх відоморстей, зокрема не можливо в повній мірі індентифікувати особу покупця, оскільки ідентифікація особи покупця визначається також за іншими первинними документами відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З урахуванням наведеного, вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірне Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

З огляду на викладене, вимога відповідача надавати додаткові документи відповідно до частини 3 статті 53 МКУ є безпідставною та необгрунтованою.

Дослідивши подані позивачем до митної декларації документи, виходячи зі змісту частини 2 статті 53 Митного Кодексу України, суд вважає їх достатніми для підтвердження заявленої митної вартості.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростована.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами частини 6 статті 55 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За умовами частини 1, частини 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Щодо коригування митницею митної вартості товару відповідно до статті 59 МК України за резервним методом визначення митної вартості товару, суд звертає увагу на те, що за приписами частини 1 статті 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 09.04.2021 у справі №804/5143/16, в якій зазначено, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Саме ж по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Таким чином, суд, оцінивши наявні в матеріалах справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, дійшов висновку про підтвердження заявленої митної вартості товарів за основним методом (за ціною договору), недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом, наявності встановлених частиною 1 і частиною 2 статті 58 МК України. Відповідачем не наведено обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості товарів Волинської митниці від 11.07.2023р. №UA205030/2023/000138/2, від 19.07.2023р. №UA205030/2023/000140/2, від 20.07.2023 р. №UA205030/2023/000141/2 є такими, що суперечать закону та підлягають скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ч.1 ст.139 КАС України, з урахуванням задоволення позовних вимог, підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати у розмірі 3 028грн. 00коп., сплата яких підтверджується платіжною інструкцією №134 від 20.02.2024.

Керуючись ст.ст.9, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АДОНІС ЮГ» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 11.07.2023р. №UA205030/2023/000138/2, від 19.07.2023р. №UA205030/2023/000140/2, від 20.07.2023 р. №UA205030/2023/000141/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АДОНІС ЮГ» (49000, м.Дніпро, вул. Краснопільська, 9, прим.426, код ЄДРПОУ 40535876) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (44350, Волинська обл., Любомльський р-н., с. Римачі, вул. Призалізнична, буд. 13, код ЄДРПОУ 43958385) судові витрати у розмірі 3 028грн. 00коп. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова