Рішення

від 02.08.2024 по справі 160/15277/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2024 рокуСправа №160/15277/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі адміністративну справу №160/15277/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного агентства з питань запобігання корупції (бул. Миколи Міхновського, 28, Київ, 01103; ЄДРПОУ 40381452) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

12.06.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо ненадання публічної інформації у формі відкритих даних, а саме: набору даних «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» у структурованому форматі даних за весь період, наявний у розпорядженні НАЗК до 09.05.2024 (включно) на запит ОСОБА_1 від 09.05.2024;

- зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції надати публічну інформацію у формі відкритих даних, а саме набір «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» у структурованому форматі даних за весь період, наявний у розпорядженні НАЗК до 09.05.2024 (включно).

В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що 09.05.2024 позивач надіслав відповідачу запит на доступ до публічної інформації. У ньому позивач просив надати у формі відкритих даних набір даних «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» у структурованому форматі за весь період, наявний у розпорядженні відповідача на дату запиту. У запиті позивач пропонував, щоб відповідач надіслав запитувану інформацію в електронному вигляді на електронну адресу, зазначену у запиті. А у випадку, якщо обсяг запитуваної інформації не дозволить надіслати її електронною поштою, позивач пропонував надати власний носій інформації для запису на нього такого набору. Листом від 13.05.2024 відповідач відмовився надати запитувану інформацію. Підставою для відмови зазначено, що інформація не є готовою, оскільки станом на дату надання відповіді набір «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» у структурованому форматі відсутній, у зв`язку зі знищенням інформації з порталу відкритих даних через повномасштабне вторгнення РФ на територію України. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

13.06.2024 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

08.07.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву відповідачем зазначено, що через повномасштабне вторгнення на територію України набір даних «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» структурованому форматі був знищений з єдиного державного веб-порталу відкритих даних його держателем, яким є Міністерство цифрової трансформації України. Відповідачем зауважено, що Національне агентство не виступало ініціатором знищення набору даних «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» у структурованому форматі з єдиного державного веб-порталу відкритих даних та жодних звернень з даного питання до Міністерства цифрової трансформації України не надсилало. Відповідач також зауважив, що Національне агентство з питань запобігання корупції діяло виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Будь-яких охоронюваним законом прав та свобод заявника при розгляді звернень не порушено. У зв`язку з чим відповідач заперечував проти задоволення позовної заяви в повному обсязі.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

08.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції із запитом на публічну інформацію, в якому позивач просив надати у формі відкритих даних набір «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» у структурованому форматі даних за весь період, наявний у розпорядженні НАЗК на дату запиту.

Вказаний запит отримано відповідачем 09.05.2024.

У запиті позивачем зазначено мету запитуваної інформації, а саме те, що позивач є співзасновником ТОВ «КЛАРІТІ АПП» (код ЄДРПОУ 43007203), діяльність якого спрямована на здійснення громадського контролю за закупівлями та витрачанням бюджетних коштів через розширену аналітику закупівель та перевірку контрагентів. Усю опубліковану інформацію Товариство позивача отримує з відкритих державних джерел відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», в т.ч. завдяки наборам відкритих даних. Відповідно до ч.2 ст. 10-1 Закону, будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту.

13.05.2024 листом №92-02/33359-24 від 13.05.2024 Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило позивача, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 №10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти (п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону). Отже, визначальним для публічної інформації у сенсі Закону є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків. Тобто цей закон регулює відносини щодо доступу до інформації, яка вже існує, і не вимагає у відповідь на запит її створювати. Станом на дату надання відповіді набір «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», у структурованому форматі відсутній, у зв`язку зі знищенням інформації з порталу відкритих даних через повномасштабне вторгнення рф на територію України. Таким чином, надання запитуваної інформації не вбачається за можливе.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно ст. 4 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 цього Закону, доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 101 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.

Розпорядники інформації зобов`язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.

Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення.

Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов`язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.

Публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формі відкритих даних у разі додержання однієї з таких умов: персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»; фізичні особи (суб`єкти даних), персональні дані яких містяться в інформації у формі відкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»; надання чи оприлюднення такої інформації передбачено законом; обмеження доступу до такої інформації (віднесення її до інформації з обмеженим доступом) заборонено законом.

Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому до такого переліку Кабінет Міністрів України обов`язково включає інформацію, доступ до якої у формі відкритих даних передбачено законом.

Створення та забезпечення функціонування єдиного державного веб-порталу відкритих даних здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері електронного урядування.

Статтею 12 вищезгаданого Закону визначено перелік суб`єктів відносин у сфері доступу до публічної інформації: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону, розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом. Запит, що пройшов реєстрацію в установленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань доступу до публічної інформації (ст. 16 Закону).

У відповідності до ст. 20 Закону, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Пунктом 71 частини 1 статті 11 Закону України «Про запобігання корупції», зазначено що до повноважень національного агентства з питань запобігання корупції належить здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб`єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб`єктів декларування;

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень Національного агентства належать надання роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 5 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII (далі Закон №2657-XII) встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Положеннями статті 9 Закону № 2657-XII обумовлено, що всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

В пункті 1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року №10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» зазначено, що визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти (пункт 1 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI).

Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям «відображеності та задокументованості» і є публічною.

Велика палата Європейського суду з прав людини у рішенні від 8 листопада 2016 року у справі «Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary» (заява № 18030/11) вказала, що те, наскільки заборона доступу до інформації є втручанням у права заявника на свободу вираження поглядів, слід оцінювати у кожному конкретному випадку та з урахуванням його особливих обставин. Для цього, серед критеріїв, має бути оцінено чи є інформація готовою та доступною. Надання інформації не повинно накладати на державні органи надмірного тягаря зі збирання та обробки даних.

З наведеного слід дійти висновку, що запитувана інформація повинна бути готовою та доступною, міститися, принаймні, в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти.

З вказаної відповіді Національного агентства з питань запобігання корупції №92-02/33359-24 від 13.05.2024 та зі змісту відзиву відповідача на позовну заяву встановлено, що через повномасштабне вторгнення на територію України набір даних «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» у структурованому форматі був знищений з єдиного державного веб-порталу відкритих даних його держателем, яким є Міністерство цифрової трансформації України.

Тобто, з огляду на наведене, Національне агентство з питань запобігання корупції наголошує на тому, що більше не володіє інформацією, яку запитував позивач, а отже запит позивача не є інформаційним запитом в розумінні статті 22 Закону № 2939-VI.

Суд відзначає, що ані до відповіді, оформленої листом №92-02/33359-24 від 13.05.2024, ані до відзиву на позовну заяву відповідачем не надано доказів того, що набір даних «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» у структурованому форматі був знищений з єдиного державного веб-порталу відкритих даних його держателем, яким є Міністерство цифрової трансформації України.

Однак, як встановлено судом, лист №92-02/33359-24 від 13.05.2024, складений за результатом розгляду запиту позивача на публічну інформацію не відповідає критеріям вмотивованості та обґрунтованості, а суб`єкт владних повноважень не довів правомірність свого рішення.

З урахуванням наведеного, з метою відновлення порушених прав суд вважає за необхідне зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 09.05.2024, з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні суду.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновку Верховного Суду, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 968,96 грн, що документально підтверджується платіжним документом №0.0.3698075237.1 від 11.06.2024.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 484,48 грн.

Керуючись ст.2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного агентства з питань запобігання корупції (бул. Миколи Міхновського, 28, Київ, 01103; ЄДРПОУ 40381452) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо ненадання публічної інформації у формі відкритих даних, а саме: набору даних «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» у структурованому форматі даних за весь період, наявний у розпорядженні НАЗК до 09.05.2024 (включно) на запит ОСОБА_1 від 09.05.2024.

Зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 09.05.2024 та надати обгрунтовану відповідь, з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні суду.

У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з Національного агентства з питань запобігання корупції (бул. Миколи Міхновського, 28, Київ, 01103; ЄДРПОУ 40381452) рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору на суму 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 02.08.2024.

Суддя О.В. Царікова