Ухвала

від 25.10.2024 по справі 160/28104/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 жовтня 2024 року Справа 160/28104/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті Кривий Ріг ради про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22.10.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті Кривий Ріг ради, в якому позивач просить:

- визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті Кривий Ріг ради (50000, м.Кривий Ріг, Дніпровське шосе, 16, код ЄДРПОУ 34488918) у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, яка оформлена повідомленням від 21.05.2024;

- зобов?язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті Кривий Ріг ради (50000, м.Кривий Ріг, Дніпровське шосе, 16, код ЄДРПОУ 34488918) призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 859 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі" з дня звернення за її призначенням.

Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Водночас, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що позивач через свій майновий стан не має можливості сплатити судовий збір.

Вирішуючи клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Ця норма встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення такої норми спрямоване на те, щоб сплата судового збору не була перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Водночас, згідно з ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 09.09.2019 року по справі № 215/5482/17, є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість якого пов`язується з майновим станом особи.

Також, Верховний Суд вказав, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 р. у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).

В даній справі позивач просить звільнити його від сплати судового збору, враховуючи його майновий стан.

Разом з цим, позивачем не надані документи, які надають суду можливість дійти висновку, що позивач неспроможний сплатити судовий збір та його сплата для нього буде мати надмірний тягар.

Зважаючи на вищевикладне, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору та, відповідно, про відсутність підстав для його задоволення.

Таким чином для звернення до суду з даним позовом позивачеві слід сплатити судовий збір.

Так, відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" № 3460-IX від 09.11.2023 року, установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у розмірі 3028,00 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у ст.4 Закону №3674-VI.

Згідно із приписами ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн. (3028,00 грн. х 0,4).

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Отже, звертаючись до суду з немайновими вимогами, позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 1211,20 грн., але в порушення ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви позивачем не додано документів про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак всупереч вимогам пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України позивач невірно зазначив найменування відповідача, а саме: «Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті Кривий Ріг», тоді як відмова прийнята «Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті Кривий Ріг ради».

Відтак, позивачеві необхідно вказати у позовній заяві вірне найменування відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України позовну заяву залишити без руху та надати позивачу п`ятиденний строк для усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - залишити без руху.

Надати позивачу термін - п`ять робочих днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн.;

уточненої позовної заяви, в якій зазначити вірне наменування відповідача.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до цієї ухвали, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили згідно зі ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Кальник