Ухвала

від 28.10.2024 по справі 160/28210/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 жовтня 2024 рокуСправа № 160/28210/24 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради в особі державного реєстратора відділу реєстрації юридичних осіб-підприємців управління з питань реєстрації Бєловодової Марини Вікторівни про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22.10.2024 через підсистему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради в особі державного реєстратора відділу реєстрації юридичних осіб-підприємців управління з питань реєстрації Бєловодової Марини Вікторівни, в якій позивач просить:

-визнати протиправною відмову державного реєстратора відділу реєстрації юридичних осіб-підприємців управління з питань реєстрації виконкому Криворізької міської ради, Бєловодової Марини Вікторівни, у проведенні реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», за поданими ОСОБА_1 26.09.2024 документами щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Груп» (ідентифікаційний код 33407602), оформлену повідомленням про відмову від 27.09.2024, та зобов`язати Виконавчий комітет Криворізької міської ради, ідентифікаційний код 04052169, 50101, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, б. 1, в особі державного реєстратора відділу реєстрації юридичних осіб-підприємців управління з питань реєстрації повторно розглянути подані ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , 26.09.2024 документи, з урахуванням висновків суду у цій справі.

Згідно із витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2024 позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/28210/24 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

У ході з`ясування питання відповідності позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено наступне.

Згідно із частиною другою статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Положеннями статті 44 КАС України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Відповідно до частин першої та другої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 57 КАС України).

За змістом абзацу другого частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Отже, надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 640/1374/19.

Судом встановлено, що позовну заяву від імені ОСОБА_1 сформовано в системі «Електронний суд» його представником адвокатом Куренним Сергієм Вікторовичем.

На підтвердження повноважень Куренного Сергія Вікторовича на підписання та подання до суду позовної заяви від імені ОСОБА_1 було долучено ордер на надання правничої допомоги серії АА №1084058 від 24.02.2021.

Дослідивши зміст вказаного ордеру, судом встановлено, що в графі «Адвокат» підпис адвоката відсутній.

За змістом частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Як передбачено частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з частиною другою статті 26 Закону № 5076-VI ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Радою адвокатів України від 12.04.2019 №41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, відповідно до пункту 2 якого ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.

Відповідно до пунктів 9, 10 Положення №41 ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

Ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи.

Згідно з пунктом 11 Положення №41 передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Пунктами 12.10 - 12.12 Положення № 41 визначено, що ордер містить наступні реквізити: підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»); підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням.

Отже, імперативними приписами підпункту 12.10 пункту 12 Положення № 41 визначено, що ордер повинен містити підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).

Відповідно до пункту 12.14 Положення № 41 реквізити 12.1, 12.5 (крім номера посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане), 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.

Зазначене положення також кореспондується з пунктом 6 Положення № 41, яким визначено, що бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.

Правова позиція щодо того, що обов`язковим реквізитом ордеру є власноручний підпис адвоката (у графі Адвокат) висловлена в ухвалі Верховного Суду від 26 січня 2023 року у справі №450/605/22, а також в постановах Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі №450/569/22 та від 07 лютого 2023 року у справі №466/487/22, від 09 березня 2023 року у справі №466/893/22.

Суд враховує, що поданий ордер сформований в особистому кабінеті адвоката. Водночас, в особистому кабінеті формується лише бланк для ордера, тоді як всі інші необхідні реквізити, в тому числі і підпис адвоката, заповнюються адвокатом самостійно.

З огляду на те, що у наданому суду ордері відсутній такий обов`язковий реквізит, як підпис адвоката, такий документ не може вважатися юридично значимим для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів особи у суді.

При цьому, скріплення позовної заяви кваліфікаційним електронним підписом адвоката Куренного С.В. не підтверджує його повноважень, як представника, позаяк адвокатом не було дотримано форми документа, що підтверджує його право на здійснення представництва інтересів особи, зокрема його підписання, як того вимагають норми Закону № 5076-VI та Положення.

Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовну заяву від імені ОСОБА_1 подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено в установленому законом порядку.

Згідно із положеннями пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на викладене, позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

Разом з тим, суд вважає за необхідне підкреслити, що така позиція не є проявом надмірного формалізму, оскільки відсутність належним чином оформленого за правилами Положення №41 ордеру унеможливлює встановлення волевиявлення позивача на надання повноважень адвокату Куренному С.В. щодо представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, адже такий ордер не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката.

Керуючись ст.ст.57, 59, 160, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради в особі державного реєстратора відділу реєстрації юридичних осіб-підприємців управління з питань реєстрації Бєловодової Марини Вікторівни про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та всіма долученими до неї документами.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.М. Бухтіярова