Рішення

від 23.07.2024 по справі 160/11207/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 рокуСправа №160/11207/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною відмову у призначенні допомоги на проживання як внутрішньо перемішеній особі з інвалідністю - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 30.10.2023 року Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області призначити державну допомогу внутрішньо переміщеній особі з інвалідністю - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 30.10.2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є внутрішньо переміщеною особою та звернувшись до відповідача з заявою про отримання допомоги, отримав відмову яка мотивована тим, що особа звертається за допомогою не вперше. Вважає відмову протиправною та необгрунтованою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області надіслано відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує проти позовних вимог. В обґрунтування відзиву відповідачем зазначено що на момент звернення 30.10.2023 позивачу відмовлено з підстав, що особа звертається не вперше. В подальшому після внесення змін до існуючого Порядку призначення допомога, грошова допомога призначена до виплати.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 30 жовтня 2023 за № 1230-7001915688. Позивач відповідно посвідчення НОМЕР_1 є інвалідом І групи.

ОСОБА_1 вперше перемістився 24.03.2023 року до Рівенської області, Вараського району, с. Озерці, а 10.05.2023 року знявся з обліку в зв`язку з поверненням до місця постійного проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

22.08.2023 р. ОСОБА_1 повторно перемістився до м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, а з 30.10.2023 р. перемістився до м. П`ятихатки Кам`янського району Дніпропетровської області.

30.10.2023 р. позивач звернувся із заявою до Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про призначення допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі з інвалідністю.

На підставі вищезазначеної заяви відповідачем перевірено особову справу з призначення допомоги позивачу, а саме: для призначення допомоги на проживання відповідачем 30.10.2023 р. створено запит до УПСЗН Центрального району м. Кривий Ріг, в результаті якого з`ясовано, що вищевказаним районом в призначені допомоги було відмовлено в зв`язку з тим, що особа звертається не вперше.

Управлінням соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації (м. П`ятихатки) в призначенні допомоги переміщеним особам на проживання було відмовлено з тих же підстав.

Грошова допомога призначена з 01.12.2023, у зв`язку зі зміною внесеними до Порядку №322.

Як зазначено відповідачем у видзиві виплата з грудня 2023 року не була вчасно нарахована з технічних причин. В квітні 2024 року, після доопрацювання програмного забезпечення, допомога на проживання призначена за грудень 2023 року, січень 2024 року в квітні 2024 року та включена до виплатної відомості на другий період квітня про що свідчить копія рішення № 50000-5622117 про призначення допомоги переміщеним особам на проживання, долучена до матеріалів справи.

19.02.2024 ОСОБА_1 звернувся із заявою і виплата йому продовжена ще на один шестимісячний період з 01 лютого 2024 року та включена до виплатної відомості на перший період березня 2024 року.

Не погодившись з відмовою про призначення допомоги з 30.10.2023, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку викладеному вище, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно преамбули Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 за №1706-VII (надалі по тексту також Закон №1706-VII) цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

За приписами частини 1 статті 1 Закону №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті (частина 2 статті 1 Закону №1706-VII).

Згідно правового регулювання встановленого пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частина 2 статті 4 Закону №1706-VII)

Частиною 1 статті 5 Закону №1706-VII визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

За змістом статті 2 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Згідно частини 2 та 3 статті 7 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Приписами частини 1 статті 9 Закону №1706-VII встановлено, що внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

До 20.03.2022 механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" від 01.10.2014 за №505 (надалі по тексту також Порядок №505).

Пунктом 2 Порядку №505 визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (надалі по тексту також уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

20.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову за №332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам", якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та визнано такою що втратила чинність постанову Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 за №505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг".

Відповідно до пункту 1 Порядку №332 цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.

Згідно правового регулювання встановленого пунктом 2 Порядку №332 (в первинній редакції) допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "є Підтримка", затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року №204.

Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312).

Пунктом 3 Порядку №332 (в первинній редакції) передбачено, що допомога надається щомісячно з місяця звернення на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням та дати припинення чи скасування воєнного стану. Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 року отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" (Офіційний вісник України, 2014 р., №80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.

Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

На момент виникнення спірних правовідносин (звернення позивача до відповідача із заявою про призначення допомоги від 11.01.2024) чинними були положення Порядку №332 в редакції постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб" від 11.07.2023 за №709 із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо врегулювання окремих питань стосовно внутрішньо переміщених осіб" від 21.11.2023 за №1226.

За приписами пункту 2 Порядку №332 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з 1 серпня 2023 року допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину у такому розмірі:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

Згідно пункту 4 Порядку №332 для призначення допомоги внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 1. Така заява подається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (надалі по тексту також - орган соціального захисту населення) або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.

За наявності технічної можливості заява може подаватися в електронній формі за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (надалі по тексту також - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до пункту 20 цього Порядку.

Пунктом 5 Порядку №332 встановлено, що допомога призначається внутрішньо переміщеним особам:

- які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 року з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;

- у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування, а в разі його відсутності - обласною державною (військовою) адміністрацією факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації.

Особа вважається такою, що звертається вперше, якщо їй не призначалася і не виплачувалася допомога відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1418) до дня звернення.

Із аналізу наведеного вище правового регулювання слідує, що на момент виникнення спірних правовідносин право на призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам мали:

-особи які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 року з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;

-особи у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування, а в разі його відсутності - обласною державною (військовою) адміністрацією факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації.

Як встановлено судом позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 30 жовтня 2023 за № 1230-7001915688.

Тобто, за змістом вищенаведених норм і за наявності підтверджуючих документів, суд доходить висновку, що на момент звернення до органу соціального захисту, ОСОБА_1 мав право на отримання допомоги на проживання як внутрішньо перемішеній особі з інвалідністю, хоча і не отримав таку.

Враховуючи викладене, суд не може погодитись із доводами відповідача про правомірність відмови у наданні позивачу допомоги на проживання відповідно до Порядку №332.

Відповідачем не надано жодних належних доказів наявності підстав для такої відмови при зверненні 30.10.2023. Посилання відповідача на те, що позивач звернувся за допомогою не вперше не знайшли свого законодавчого підтвердження, оскільки таких підстав для відмови у призначенні допомоги приписи Порядку №322 в редакції від 01.08.2023 не містить.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач є таким, що звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову у призначенні допомоги на проживання як внутрішньо перемішеній особі з інвалідністю - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 30.10.2023 року Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Кам`янської районної державної адміністрації Дніпропетровської області призначити державну допомогу внутрішньо переміщеній особі з інвалідністю - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 30.10.2023 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна