Рішення

від 28.10.2024 по справі 160/16632/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 рокуСправа №160/16632/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі відповідач), в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області №046750004712 від 31 січня 2024 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка проживає - АДРЕСА_1 , - з 24.01.2024 року пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до стажу роботи посад, які віднесені до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме: з 06.08.2014 року по 24.04.2017 рік - пробовідбірник. ???

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що по досягненню пенсійного вона 24.01.2024 звернулась до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою та документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням відповідача №046750004712 від 31.01.2024 було відмовлено у призначенні пенсії за віком пільгових умовах через відсутність необхідного пільгового стажу, у зв`язку з тим, що до пільгового стажу відповідач, зокрема, не зарахував період робот з 07.08.2014 по 24.04.2017 у філії «Збагачувальна фабрика «Торецька» ТОВ «Енергоімпекс» згідно з архівної довідки від 22.12.2023 №13/06-04/296, оскільки рішення Комісії щодо підтвердження пільгового стажу роботи по Списку №2 відсутнє (підприємство ліквідоване). Позивач зазначає, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу вказаний період її роботи, оскільки такі періоди роботи належним чином підтверджені записами в трудовій книжці та довідками, наданими разом із заявою про призначення пенсії. З огляду на викладене, позивач вважає, що набула право на пенсію за віком на пільгових умовах, відмова у призначенні пенсії протиправна, що зумовило звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/16632/24; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Цією ж ухвалою суду було витребувано у ОСОБА_1 документи, що додавались разом із заявою про призначення пенсії від 24.01.2024; у Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області: засвідчену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), розрахунок страхового стажу ОСОБА_1 , в тому числі пільгового, станом на дату звернення за призначенням пенсії (24.01.2024).

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог з наступного. Позивач звернулась 24.01.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, надавши наступні документи: трудову книжку; диплом; довідку про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; паспорт, код. До пільгового стажу не було зараховано, зокрема, період з 07.08.2014 по 24.04.2017 року в філії «Збагачувальна фабрика «Торецька» ТОВ «Енергоімпекс» згідно з архівної довідки від 22.12.2023 року №13/06-04/296, оскільки рішення Комісії щодо підтвердження пільгового стажу роботи по Списку №2 відсутнє (підприємство ліквідоване). Після долучення рішення Комісії можливо буде повернутися до вирішення питання перегляду пільгового стажу роботи. Аналіз наданих позивачем документів показує, що пільговий стаж роботи за Списком №2 складає 04 роки 11 місяців 11 днів, якого недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах. Загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 34 роки 09 місяців 19 днів. За результатами розгляду наданих позивачем документів було прийнято рішення від 31.01.2024 року № 046750004712 про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку. Відповідач також зазначає, що для підтвердження пільгового стажу лише на підставі трудової книжки існує певна вимога, визначена в абз.4, 5 п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58 (далі - Інструкція №58), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.93 за № 110, згідно з яких, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Відповідач вважає, що відсутні правові підстави для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. За таких обставин, в діях відповідача не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, а відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

До відзиву подані витребувані документи.

Відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення відзиву позивачу.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористалась.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Дзержинським МВ УМВС України в Донецькій області; є внутрішньо переміщеною особою; відповідно до довідки від 07.04.2022 №1219-7000379886 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 .

24.01.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ВОГ №24 (сервісний центр)) із заявою про призначення пенсії за віком.

Згідно з розпискою-повідомленням до заяви від 24.01.2024 за вх.№140 позивачем до заяви долучено копії наступних документів: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, заява про призначення пенсії, паспорт; диплом про навчання; довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; довідка про відкритий рахунок в банку; довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників №13/06-04/296-299, №13/06-04/296, №13/06-04/297, №13/06-04/298, №487, №11-03, №29, №336; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової або відповідності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, №61; свідоцтво про народження; свідоцтва про народження; свідоцтво про шлюб; трудова книжка або документи про стаж.

За принципом екстериторіальності органом призначення визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 31.01.2024 №046750004712 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Означене рішення від 31.01.2024 №046750004712 обґрунтоване наступним.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулась 24.01.2024 до управління із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, надавши наступні документи: трудову книжку; диплом; довідку про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; паспорт, код. Аналіз наданих гр. ОСОБА_1 документів показує, що пільговий стаж роботи за Списком №2 складає 04 роки 11 місяців 11 днів, якого недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах, загальний страховий стаж гр. ОСОБА_1 становить 34 роки 09 місяців 19 днів.

До пільгового стажу не зараховано:

період роботи з 01.04.2022 року згідно з довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 19.01.2024 № 11-03, виданої Філія «Збагачувальна фабрика Щербанівська ТОВ «Донінтервугілля», оскільки в довідці зазначено, що з 01.04.2022 по теперішній час призупинено дію трудового договору згідно статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ;

період з 07.08.2014 по 24.04.2017 року в філії «Збагачувальна фабрика «Торецька» ТОВ «Енергоімпекс» згідно з архівної довідки від 22.12.2023 № 13/06-04/296, оскільки рішення Комісії щодо підтвердження пільгового стажу роботи по Списку № 2 відсутнє (підприємство ліквідоване). Після долучення рішення Комісії можливо буде повернутися до вирішення питання перегляду пільгового стажу роботи.

До страхового стажу не зараховано:

період навчання з 01.09.1984 по 25.02.1987 року, згідно диплому від 01.03.1987 року № 913183, оскільки довідка про зміну прізвища від 29.10.2013 не взята до уваги, оскільки згідно Постанови від 04.02.2023 року № 107 під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставляння апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення;

період роботи згідно трудової книжки від 15.07.1986 року № 0596281 з 09.07.1986 по 18.08.1986 року, оскільки відсутній підпис відповідальної особи.

Період роботи з 25.04.2017 по 31.03.2022 згідно з довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 19.01.2024 року № 11-03, зараховано до пільгового стажу.

Прийняте рішення: відмовити в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку.

Позивачу в рішенні від 31.01.2024 №046750004712 також роз`яснено, що після дооформлення та надходження у трьохмісячний строк прийнятих і подання додаткових документів рішення буде переглянуто щодо підрахунку необхідного страхового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку.

Відповідно до роздруківки розрахунку стажу з урахуванням перетину періодів (форма РС-право) номер ПС: 046750004712 на дату звернення 24.01.2024 страховий стаж позивача з урахуванням перетину періодів становить 34 роки 09 місяців 19 днів, з яких: 04 роки 11 місяців 11 днів пільгового стажу за Списком №2, до стажу зараховано наступні періоди:

з 05.12.1986 по 03.01.1987 0 років 0 місяців 29 днів;

з 01.04.1987 по 01.09.1987 0 років 05 місяців 01 день;

з 02.09.1987 по 20.02.1991 03 роки 05 місяців 19 днів;

з 08.04.1991 по 16.09.1993 02 роки 05 місяців 09 днів;

з 17.09.1993 по 13.09.2001 07 років 11 місяців 27 днів;

з 14.09.2001 по 02.12.2002 01 рік 02 місяці 19 днів;

з 03.12.2002 по 01.01.2003 0 років 0 місяців 29 днів;

з 02.01.2003 по 29.12.2003 0 років 11 місяців 28 днів;

з 06.01.2004 по 13.05.2004 0 років 03 місяці 0 днів;

з 14.05.2004 по 16.09.2013 09 років 05 місяців 0 днів;

з 17.10.2013 по 28.02.2014 безробіття 0 років 04 місяці 15 днів;

з 01.03.2014 по 01.03.2014 0 років 01 місяць 0 днів;

з 02.03.2014 по 06.08.2014 безробіття 0 років 06 місяців 0 днів;

з 07.08.2014 по 24.04.2017 01 рік 08 місяців 11 днів;

з 25.04.2017 по 31.03.2022 Список №2 04 роки 11 місяців 11 днів;

з 22.08.2022 по 30.09.2023 01 рік 01 місяць 12 днів.

Не погодившись з відмовою у призначенні пенсії на пільгових умовах, а також з не зарахуванням до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи з 06.08.2014 по 24.04.2017, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 8 вказаного Закону право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Частиною першою статті 24 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

При цьому, згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

03.10.2017 Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03.10.2017 (далі Закон №2148-VIII), яким Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 доповнено розділом XIV-І «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян».

Так, згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Наведені норми Закону почали застосовуватись з 01.10.2017.

Разом з цим, суд зазначає, що пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній до 01.04.2015) було передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

02.03.2015 був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII (далі - Закон №213-VIII, набрав чинності 01.04.2015), яким пункт «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» викладено в такій редакції: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Отже, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком №2 почали регламентуватись одночасно двома Законами, а саме: пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.

Правила вказаних законів є ідентичними.

Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 «У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII».

Пунктом 1 резолютивної частини рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII.

За змістом пункту 2 резолютивної частини рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020 встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: п. б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам».

Отже, застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.

Такий спосіб захисту та відновлення прав осіб, що зазнали їх порушення у зв`язку з ухваленням Закону № 213-VIII визначив Конституційний Суд у Рішенні №1-р/2020.

Відповідно до статті 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Таким чином, з дати набрання чинності вказаним рішенням Конституційного Суду України (23.01.2020) в Україні існують два Закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком № 2, а саме: пункт «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та пункт 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.

При цьому, положення зазначених законів містять різні правила призначення пенсії за Списком №2 щодо параметру вікового цензу, розбіжність у величині показника вікового цензу для призначення пенсії, який складає 50 років за пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до Закону України від 02.03.2015 №213-VIII, та 55 років за пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Враховуючи частину першу статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для позивача у спірних правовідносинах є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 50 років.

Таке застосування судом вказаних норм права усуває колізію у їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Отже, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

У межах спірних правовідносинах питання полягає у правомірності рішення відповідача від 31.01.2024 №046750004712 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, прийнятого за результатами розгляду її заяви від 24.01.2024.

Фактичною підставою для відмови позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 стали висновки відповідача про відсутність пільгового стажу за Списком №2 на дату звернення.

При цьому, висновки відповідача про відсутність правових підстав для застосування пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у спірних правовідносинах, не враховуються судом.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII є чинним.

Як вбачається з матеріалів справи, на час звернення позивача із заявою про призначенням пенсії від 24.01.2024 вона досягла 57-річного віку. Тобто, на час звернення із заявою про призначенням пенсії 24.01.2024 позивач досягла пенсійного віку понад 50 років, що згідно з Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 є однією з обов`язкових необхідних умов для призначення на пільгових умовах пенсії за віком за Списком №2 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», тому висновки відповідача в цій частині безпідставні.

Щодо висновків відповідача про відсутність у позивача пільгового стажу за Списком №2, суд зазначає наступне.

Згідно із розрахунком стажу (форма РС-право) номер ПС: 046750004712 страховий стаж позивача станом на дату звернення 24.01.2024 становить 34 роки 9 місяців 19 днів, пільгового стажу за Списком №2 04 роки 11 місяців 11 днів, до якого зараховані такі періоди: з 25.04.2017 по 31.03.2022.

Позивач у позові наполягає, що у періоді з 06.08.2014 по 24.04.2017 вона працювала пробовідбірником у філії «Збагачувальна фабрика «Торецька» ТОВ «Енергоімпекс» в шкідливих умовах праці, професія передбачена Списком №2.

За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок №383). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Суд зазначає, що в період з 22.08.1956 року по 25.01.1991 року при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173.

У період з 26.01.1991 року по 10.03.1994 року при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року.

З 11.03.1994 року по 16.01.2003 року вже діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

У період з 17.01.2003 року по 24.06.2016 року діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.

Починаючи з 03.08.2016 року, діють Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461.

Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.

Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_3 від 15.07.1986, у спірні періоди позивач працювала в філії «Збагачувальна фабрика «Дзержинська» ТОВ «Енергоімпекс»:

-з 07.08.2014 по 11.08.2014 УКК, з 12.08.2014 по 24.04.2017 у відділі технічного контролю пробовідбірником (накази №64-к від 07.08.2014, №44-к від 24.04.2017) (записи №№32-35).

Трудова книжка також містить відомості про те, що філія «Збагачувальна фабрика «Дзержинська» ТОВ «Енергоімпекс» перейменована у філію Збагачувальна фабрика «Торецька» ТОВ «Енергоімпекс» (протокол №3/16 від 23.05.2016) (запис №34).

Суд зазначає, що трудова книжка позивача в частині спірних періодів містить відомості про її роботу пробовідбірником, вказані записи вчинені на підставі наказів по підприємству про прийняття на роботу, переведення та звільнення, однак записи не містять відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, як-то повної інформації щодо характеру виконуваної роботи, атестації робочого місця, зайнятості для поширення пільг пенсійного забезпечення.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечено відповідачем, що позивачем разом із трудовою книжкою на підтвердження пільгового стажу надавались архівні довідки №13/06-04/296, №13/06-04/297, документи про атестацію робочого місця, особова картка працівника №13/06-04/298.

Так, відповідно до архівної довідки №13/06-04/296 від 22.12.2023, що видана Виконавчим комітетом Добропільської міської ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працювала в філії «Збагачувальна фабрика «Торецька» ТОВ «Енергоімпекс» у відділі технічного контролю пробовідбірником з 07.08.2014 (наказ від 07.08.2014 №64-к) по 24.04.2017 (наказ від 24.04.2017 №44-к).

У вказаній довідці також вказано, що відповідно до наказу директора філії «ЗФ «Дзержинська» ТОВ «Енергоімпекс» від 02.09.2014 №487 «Об итогах аттестации робочих мест по условиям труда по списку №2» (мовою оригіналу) професія пробовідбірник входить до переліку професій і посад, яким підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах (підстава: ф.177, оп.2-к, спр. 142, арк.163, спр. 157, арк. 45, спр.158, арк.26).

Згідно з наказом по філії «Збагачувальна фабрика «Дзержинська» Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» від 02.09.2014 №487, архівна копія якого наявна у матеріалах справи, затверджені результати атестації робочих місць за умовами праці по Списку №2.

Додатком №2 до наказу від 02.09.2014 №487 затверджено Перелік професій та посад, яким підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації робочих місць по філії «Збагачувальна фабрика «Дзержинська» Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс», до якого віднесена посада (професія) пробовідбірника (Список №2 розділ ІІ «Підготовка руд, збагачення …», поз.2а., погоджений з головою профкому ОСОБА_2 .

Також, відповідно до архівної довідки №13/06-04/297 від 22.12.2023, що видана Виконавчим комітетом Добропільської міської ради, ОСОБА_1 за період роботи у філії «Збагачувальна фабрика «Торецька» ТОВ «Енергоімпекс» з серпня 2014 року по квітень 2017 кожного місяця нараховувалась та виплачувалась заробітна плата (підстава: ф.177, оп. 2-к, спр.96, арк.17-18).

Відповідно до особової картки платника, архівна копія якої міститься в матеріалах справи, у період роботи позивача пробовідбірником з 07.08.2014 по 24.04.2017 відволікання від роботи: з 21.07.2015 по 20.08.2015, з 04.09.2016 по 04.10.2016 (відпустка).

Відповідно до архівної довідки №13/06-04/37 від 23.02.2024, що видана Виконавчим комітетом Добропільської міської ради, ОСОБА_1 прийнято з 07.08.2014 у відділ технічного контролю пробовідбірником 1 розряду, з 07.08.2014 по 11.08.2014 проведено інструктаж по техніці безпеки.

Суд також зазначає, що посада (професія) «пробовідбірник» передбачена Списком №2, затвердженим постановою КМУ №36 від 16.01.2003 (розділ ІІ «Підготовка руд, збагачення, окускування (Агломерація, брикетування, огрудкування), випалювання руд і нерудних копалин», позиція 2.а.); Списком №2, затвердженим постановою КМУ №461 від 24.06.2016 (розділ ІІ «ПІДГОТОВКА РУД, ЗБАГАЧЕННЯ, ОКУСКУВАННЯ (АГЛОМЕРАЦІЯ, БРИКЕТУВАННЯ, ОГРУДКУВАННЯ), ВИПАЛЮВАННЯ РУД І НЕРУДНИХ КОПАЛИН»).

За таких обставин, з урахуванням відомостей з трудової книжки в частині спірного періоду та архівних довідок про підтвердження періодів роботи позивача пробовідбірником, а також відомостей про атестацію робочого місця за умовами праці, у їх сукупності, позивач у періоді з 07.08.2014 по 24.04.2017 працювала пробовідбірником у філії «Збагачувальна фабрика «Торецька» Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс», що було атестоване на підприємстві за Списком №2 та надає право на пенсію на пільгових умовах.

В якості підстави для відмови у зарахуванні вказаних періодів до пільгового стажу за Списком №2 відповідачем в оспорюваному рішенні від 31.01.2024 №046750004712 зазначено, що періоди роботи в філії «Збагачувальна фабрика «Торецька» ТОВ «Енергоімпекс» згідно з архівної довідки від 22.12.2023 № 13/06-04/296 не зараховано, оскільки не надано рішення Комісії щодо підтвердження пільгового стажу роботи по Списку №2 (підприємство ліквідоване).

Суд критично ставиться до означеної позиції відповідача з наступного.

У разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством соціальної політики та Міністерством фінансів, а саме - Комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.

Водночас, підтвердження пільгового стажу через комісію відбувається у разі ліквідації підприємства без правонаступника та разі відсутності документів на підтвердження пільгового стажу.

Відповідачем не обґрунтовано причин не врахування відомостей в частині спірного періоду у трудовій книжці, а також у наданих архівних довідках, документах про атестацію на підприємстві.

Суд вважає за необхідне зауважити, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 01 серпня 1992 року №422 (далі Порядок №442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 (далі Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Крім того, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Енергоімпекс» (ЄДРПОУ 30962337) на час спірних відносин перебувало в стані припинення, у відомостях про юридичних осіб-правонаступників зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Донінтервугілля» (код ЄДРПОУ 40722939).

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм та встановлених обставин, суд вважає, що відмовляючи у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи позивача з 07.08.2014 по 24.04.2017 пробовідбірником відповідач діяв протиправно, тому з метою відновлення порушеного права суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати позивачу до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, періоди її роботи з 07.08.2014 по 24.04.2017.

За змістом частин першої, другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За вказаних обставин, рішення про відмову в призначенні пенсії від 31.01.2024 №046750004712 прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, визначений Конституцією та законами України, тобто не відповідає вимогам частини першої статті 2 КАС України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 24.01.2024, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4 частини другої статті 245 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Нормами частини другої статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Як убачається з матеріалів справи, спір стосується наслідків розгляду відповідачем заяви позивача від 24.01.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у вигляді рішення від 31.01.2024 №046750004712, яке скасовано судом як протиправне.

При цьому, судом зроблено висновок про неправомірність незарахування спірних періодів роботи позивача до стажу, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, та зобов`язано відповідача зарахувати їх до пільгового стажу.

Суд зазначає, обрахунок стажу, що враховується у призначенні пенсії, є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Оскільки відповідачем було протиправно відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю пільгового стажу, що встановлено судом, поряд з цим встановлено, що позивач на момент звернення із заявою від 24.01.2024 про призначення пенсії досягла пенсійного віку, мала необхідний страховий стаж, водночас на час судового розгляду матеріали справи не містять доказів обрахунку пільгового стажу з урахуванням зобов`язальних вимог суду, зважаючи на дискрецію пенсійного органу в питаннях обрахунку стажу (в тому числі пільгового), необхідного для призначення пенсії, суд з метою належного та ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 24.01.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Позовні вимоги в частині зобов`язання «виплачувати пенсію» не підлягають задоволенню, оскільки заявлені на майбутнє. Позаяк, на час розгляду справи питання про призначення пенсії позивачу ще не вирішено. Водночас, судовому захисту підлягають лише реально порушені права, захист не порушених прав не узгоджується із завданням та принципами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача в розмірі 1211,20грн.

Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927, місцезнаходження: 36600, м. Полтава, вул. Гоголя, 34) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927, місцезнаходження: 36600, м. Полтава, вул. Гоголя, 34) від 31.01.2024 №046750004712 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927, місцезнаходження: 36600, м. Полтава, вул. Гоголя, 34) зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 ) до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, періоди її роботи пробовідбірником з 07.08.2014 по 24.04.2017.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927, місцезнаходження: 36600, м. Полтава, вул. Гоголя, 34) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 ) від 24.01.2024 про призначення пенсії за віком на підставі «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», та з урахуванням правової оцінки, наданої судом рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927, місцезнаходження: 36600, м. Полтава, вул. Гоголя, 34) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова