Рішення

від 28.10.2024 по справі 160/21705/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року Справа № 160/21705/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНОР" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: № 11135901/45088078 від 30.05.2024, № 11135902/45088078 від 30.05.2024, № 11135903/45088078 від 30.05.2024, №11135904/45088078 від 30.05.2024, № 11135905/45088078 від 30.05.2024;

- зобов?язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРНОР», податкові накладні: №1900059 від 19.03.2024 на суму 1 904 137,86 грн., №1900034 від 19.03.2024 на суму 63 695,10 грн., №1900047 від 19.03.2024 на суму 33 159,60 грн., №2600028 від 26.03.2024 на суму 64 125,00 грн., №2600131 від 26.03.2024 на суму 1 708 014,00 грн., датою їх первинного подання на реєстрацію;

- стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНОР» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 45088078) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 7570 (сім тисяч п?ятсот сімдесят) гривен 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 (дві тисячі п?ятсот) гривен 00 коп;

- стягнути з Державної податкової службу України (за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНОР» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 45088078) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 7570 (сім тисяч п?ятсот сімдесят) гривен 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 (дві тисячі п?ятсот) гривен 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до контролюючого органу були подані достатні первинні документи та пояснення, які підтверджували та розкривали суть і зміст господарських операцій, на виконання яких складені податкові накладні, однак без належних на те підстав не були враховані при винесенні рішення про відмову у реєстрації ПН. Рішення комісії про зупинення реєстрації та про відмову у реєстрації податкової накладної не відповідають положенню статті 2 КАС України щодо обґрунтованості та повноти.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити у їх задоволенні. У відзиві зазначає, що зупинення реєстрації податкових накладних сталося у зв`язку із тим, що платник податку відповідає п. 7 Критеріїв ризиковості платника податків.

Від ДПС України надійшов відзив на позов, згідно змісту якого, відповідач 2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що в разі ухвалення рішення про зобов`язання податковий орган зареєструвати податкову накладну, суд фактично візьме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування в ЄРПН. Таким чином, реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Згідно наданій позивачем відповіді на відзив, позивач не погоджується з доводами відповідачів, викладених у відзивах, просить задовольнити позовні вимоги, посилаючись на протиправність спірних рішень.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРНОР» є юридичною особою, яка створена, зареєстрована та здійснює свою діяльність згідно з чинним законодавством України, починаючи з 13.12.2022, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом №2304624500026 від 27.01.2023 року з Реєстру платників ПДВ.

Основним видом економічної діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля згідно з кодом КВЕД 46.90, а також діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (КВЕД 46.19), Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення (КВЕД 46.43), Оптова торгівля комп?ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням (КВЕД 46.51) тощо. Отже, позивач здійснює роздрібне та оптове постачання терміналів мобільних телефонів, цифрової фототехніки, електротехнічних товарів, обладнання та аксесуарів тощо.

23.11.2023 між ТОВ «УКРНОР» (як Постачальник по договору) та ТОВ «СВП ПЛЮС», код в ЄДРПОУ 37244754 (як Покупець по договору) укладено договір поставки №01/17/10/2023/К, відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов?язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві термінали мобільних телефонів, цифрову фототехніку, електротехнічні товари, обладнання та аксесуари в асортименті (надалі - товар), а покупець зобов?язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму згідно з умовами договору.

На виконання договору, позивач поставив товар покупцю - ТОВ «СВП ПЛЮС», що підтверджується наступними видатковими накладними: №24017096 від 19.03.2024 на суму з ПДВ 1 904 137,86 грн., №24003895 від 19.03.2024 на суму з ПДВ 63 695,10 грн., №24017203 від 19.03.2024 на суму з ПДВ 33 159,60 грн., №24004252 від 26.03.2024 на суму з ПДВ 64 125,00 грн., №24018664 від 26.03.2024 на суму з ПДВ 1 708 014,00 грн.

За фактом здійснення поставки позивач склав та подав на реєстрацію відповідні податкові накладні за операціями з продажу товару товариству з обмеженою відповідальністю «СВП ПЛЮС», а саме: №1900059 від 19.03.2024 на суму 1 904 137,86 грн., №1900034 від 19.03.2024 на суму 63 695,10 грн., №1900047 від 19.03.2024 на суму 33 159,60 грн., №2600028 від 26.03.2024 на суму 64 125,00 грн., №2600131 від 26.03.2024ина суму 1 708 014,00 грн.

04 квітня 2024 позивач отримав квитанції «про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних», згідно з якими за результатом обробки «ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА»; підставою зупинки реєстрації зазначено: «...ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.7 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку)... пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Через електронний кабінет платника податків позивачем надано Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1) пояснення та копії всіх наявних у позивача документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, за вих. №2705/24 від 27.05.2024, в тому числі первині документи на підтвердження операцій з придбання та подальшого продажу тих товарів, зокрема:

- на підтвердження придбання товарів: зовнішньоекономічні договори поставки №0111SDUK від 01.11.2023 та № 0509SDUK від 05.09.2023, митні декларації: №23UA20912003075607 від 22.12.2023, №23UA30506001211704 від 01.12.2023, №24UA20912000028600 від 06.01.2023, № 24UA20912000088901 від 15.01.2023, №24UA20912000308409 від 03.02.2023; оборотно-сальдову відомість по рахунку № 632.

- на підтвердження подальшого продажу товару товариству з обмеженою відповідальністю «СВП ПЛЮС»: договір поставки №01/17/10/2023/К від 23.11.2023, видаткові накладні: №24017096 від 19.03.2024, №24003895 від 19.03.2024, №24017203 від 19.03.2024, №24004252 від 26.03.2024, №24018664 від 26.03.2024, реєстр платіжних доручень за квітень 2024 із відображенням сум оплати за товар покупцем - ТОВ «СВП ПЛЮС», оборотно - сальдову відомість по рахунку 361.

- на підтвердження «реальності» господарської діяльності позивача: штатний розклад, наказ про призначення директором, договір суборенди нежитлового приміщення №13086848 від 13.12.2023, форму №20-ОПП від 29.12.2022, договір комплексного логістичного обслуговування №Y-1072023 від 30.06.2023, на підставі якого позивач користується послугами по прийманню, маркуванню, зберіганню, відвантаженню товарів, передачі їх в адресу будь-яких покупців позивача через перевізників або власними силами та інші послуги.

- Рішення про не відповідність ТОВ «УКРНОР» (код ЄДРПОУ 45088078) критеріям ризиковості платника податку №16232 від 23.04.2024.

30.05.2024 Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийняті рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №11135901/45088078 від 30.05.2024, №11135902/45088078 від 30.05.2024, №11135903/45088078 від 30.05.2024, №11135904/45088078 від 30.05.2024, №11135905/45088078 від 30.05.2024, якими відмовлено в реєстрації спірних податкових накладних у зв?язку з наданням платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства. У розділі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» зазначено: «наявність в органах Державної податкової служби України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій».

Вважаючи, що вказаними рішеннями про відмову у реєстрації ПН порушені його права, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи даний спір по суті, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають в процесі складення та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, регулюються зокрема положеннями статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем складено та надіслано до контролюючого органу спірні податкові накладні для реєстрації в ЄРПН.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт201.16 статті 201 ПК України).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165(далі - Порядок №1165).

Пунктами 4, 5, 6, 7, 10 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/ невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

За змістом пунктів 11, 25 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/ невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як встановлено судом, у квитанціях контролюючим органом сформовано висновок про відповідність спірних податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 7 Критеріїв здійснення операцій, достатніх для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН.

У Додатку 1 Порядку №1165 визначено пункти Критеріїв ризиковості платника податку.

Так, платник податку відповідає пункту 7 Критерію ризиковості платника податку, коли платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

У матеріалах справи містяться документи податкової звітності, і тому числі річна податкова декларація позивача з податку на прибуток за 2023 рік, які подані до контролюючого органу 04.04.2024 року.

Отже, відповідачами не доведено неподання ТОВ «УКРНОР» контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, в контексті доводів про відповідність позивача пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Суд зазначає, що відповідачами не надано належних доказів щодо прийняття рішення про відповідність позивача п. 7 Критеріїв ризиковості платника податку.

Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 року по справі №200/14026/18-а та від 23.10.2019 року по справі №826/8693/18, при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Натомість, як встановлено судом, надіслані позивачу квитанції містить вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Разом з тим, квитанції не містять податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначеної у спірних податкових накладних.

Як зазначено судом вище, на підтвердження цих обставин, доказів у формі рішення суду не надано, не надано і доказів існування такого рішення.

У свою чергу, в квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних в обов`язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

У квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних даних про розрахунковий показник критерію (їв) ризиковості платника податку не наведений.

Натомість, в якості додаткового показника зазначені такі показники, як Р та D. Однак, такий покажчик не є прийнятним, оскільки розрахункові величини D та P - є ознаками, відповідно до яких перевіряються подані на реєстрацію податкові накладні саме до початку проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації. Тобто, ці величини ні за яких умов не можуть вважатися показниками критеріїв ризиковості платника податку.

Крім того, не зазначено і конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію таких податкових накладних.

При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкових накладних напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій (її) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку.

Водночас механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, встановлено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Пунктами 2-7 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймає комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «;Про електронні довірчі послуги».

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких ПН/РК в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку про те, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної.

У постанові від 05.01.2021 року по справі №640/11321/20 (№К/9901/32767/20) Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу (п.53).

У постанові від 03.11.2021 року по справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд (вказана правова позиція підтримана в подальшому у постановах Верховного Суду від 01.12.2021 року по справі №600/1878/20-а, від 20.01.2022 року по справі №140/4162/21, від 28.06.2022 року по справі №380/9411/21, від 29.06.2022 року по справі №380/5383/21, від 16.09.2022 року по справі №380/7736/21).

Судом встановлено, що контролюючим органом в оскаржуваних рішеннях зазначено підставу відмови у реєстрації спірних ПН: «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства». Додатково інформація: «Наявність в органах державної податкової служби України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій».

Однак, в оскаржуваних рішеннях не вказано, які з наданих платником податку копій документів складені із порушенням законодавства та які невідповідності законодавству.

Більш детальної інформації, оскаржувані рішення не містять, відповідач не зазначає і не розкриває суті та характеру наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття спірних рішень, не ідентифікує конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, якими супроводжувались відповідні операції. Контролюючим органом не спростовано того, що первинно надані позивачем документи в повній мірі підтверджують інформацію, зазначену в податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

В ухвалі від 16.11.2020 року по справі №640/17687/19 Верховний Суд зазначив, що зупиняючи реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган запропонував платнику податку надати пояснення та/або копії документів, достатні для реєстрації податкових накладних, не вказавши, однак, через недостатність яких саме документів реєстрацію податкових накладних зупинено. На виконання вимоги контролюючого органу, в електронній квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної надати копії документів, достатніх для реєстрації податкової накладної, позивач надав пояснення та копії документів. Не зазначення контролюючим органом конкретного переліку документів, необхідних для реєстрації податкових накладних, згідно з висновком суду, виключає оцінку поведінки позивача як неправомірної.

У постанові Верховного Суду від 22.07.2019 по справі №815/2985/18 сформовано висновок, згідно з яким у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Судом встановлено, що контролюючим органом у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних платнику податку запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для реєстрації податкової накладної.

Однак, у квитанціях не вказано конкретного переліку документів, необхідних для реєстрації податкових накладних. Крім того, судом досліджено, що позивач із поясненнями надав Головному управлінню ДПС в Дніпропетровській області документи, що слугують підставою для виключення позивача, з переліку платників, які відповідають пункту 7 Критерію ризиковості платника податку.

Тож, суд зауважує щодо необґрунтованості тверджень контролюючого органу про наявність ризикових операцій, оскільки у спірних рішеннях не містяться визначення того, яка саме операція є ризиковою, та хто з контрагентів, або сам позивач здійснює, або здійснював ризикову операцію.

На переконання суду, подані позивачем документи для реєстрації податкових накладних №1900059 від 19.03.2024 на суму 1 904 137,86 грн., №1900034 від 19.03.2024 на суму 63 695,10 грн., №1900047 від 19.03.2024 на суму 33 159,60 грн., №2600028 від 26.03.2024 на суму 64 125,00 грн., №2600131 від 26.03.2024 на суму 1 708 014,00 грн, в повній мірі підтверджують господарські операції позивача з ТОВ «СВП ПЛЮС» щодо реалізації товарів, а подані позивачем річна податкова декларація за 2023 рік та інші документи податкової звітності є підтвердженням усунення відповідностей по пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку, та ці документи є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН вказаних податкових накладних.

Таким чином, у даному випадку суд зазначає, що використання податковим органом загальних висновків призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком. Не зазначення контролюючим органом конкретного переліку документів, необхідних для реєстрації податкових накладних, виключає оцінку поведінки позивача як неправомірної.

Згідно з пунктом 10 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії податкового органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Однак, прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних обумовлене наданням контролюючому органу документів, складених із порушенням законодавства.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки факт зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому, суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 року №К/9901/17623/19 (справа №1640/2650/18), від 27.04.2020 року №К/9901/27904/19 (справа №360/1050/19), від 21.05.2019 року №К/9901/7590/19 (справа №0940/1240/18).

Приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (зі змінами) передбачено, що у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні/розрахунки коригування реєструються у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування. При цьому, датою внесення відомостей до ЄРПН вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо протиправності оскаржуваних у цій справі рішень Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, необхідності їх скасування та відновлення порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подані ПН в ЄРПН, датою їх первинного подання на реєстрацію.

Отже суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень ч. 5ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: (1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); (2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); (3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; (4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як зазначалося вище, за правилами ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: (1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; (2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; (3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; (4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ятастатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Судом встановлено, що на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн., позивачем надано:

- договір про надання правничої допомоги №18/07 від 18.07.2024 року;

- додаткову угоду №6 від 26.07.2024 року до договору про надання правничої допомоги №18/07 від 18.07.2024 року;

- Акт прийому-передачі виконаних послуг №6 від 05.08.2024 року;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1307521 від 06.08.2024 року.

У матеріалах справи міститься також платіжна інструкція №13174097 від 05.08.2024 року, відповідно до якої ТОВ «УКРНОР» сплатило Адвокатському бюро «Олександра Шевченка» суму у розмірі 5000,00 грн. Призначення платежу: оплата адвокатських витрат на підставі акту №6 від 05.08.2024 року по договору №18/07 від 18.07.2024 року та додаткової угоди №6 від 26.07.2024 року.

Верховним Судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Тож, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд враховує, що дана справа в силу пункту 2 частини 6статті 12 КАС Україниє справою незначної складності.

Таким чином, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи є належним чином обґрунтована, а також співмірна обсягу послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Розподіл судових витрат у вигляді судового збору здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 139, 241, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: № 11135901/45088078 від 30.05.2024, № 11135902/45088078 від 30.05.2024, № 11135903/45088078 від 30.05.2024, №11135904/45088078 від 30.05.2024, № 11135905/45088078 від 30.05.2024.

Зобов?язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРНОР» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 45088078), податкові накладні: №1900059 від 19.03.2024 на суму 1 904 137,86 грн., №1900034 від 19.03.2024 на суму 63 695,10 грн., №1900047 від 19.03.2024 на суму 33 159,60 грн., №2600028 від 26.03.2024 на суму 64 125,00 грн., №2600131 від 26.03.2024 на суму 1 708 014,00 грн., датою їх первинного подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНОР» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 45088078) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 7570 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової службу України (ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНОР» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 45088078) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 7570 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 28.10.2024 року.

Суддя Н.Є. Калугіна