Рішення

від 28.10.2024 по справі 200/5478/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2024 року Справа№200/5478/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецького апеляційного суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовною заявою до Донецького апеляційного суду (далі - відповідач), відповідно до якої просить:

- визнати протиправними дії Донецького апеляційного суду щодо видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 19.07.2024 року № 3.11-16/37/2024, виходячи з розміру базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн;

- зобов`язати Донецький апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі пункту 2 статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 5 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", а саме - виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2024 року складає 3028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує на те, що вона є суддею у відставці з 15.05.2018 року, перебуває на обліку в Бахмутсько-Лиманському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України у Донецькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 68% суддівської винагороди діючого судді.

Зазначає, що у 02.08.2024 року, за наслідками розгляду поданого звернення, отримала довідку відповідача від 19.07.2024 року № 3.11-16/37/2024 про розмір суддівської винагороди працюючого судді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за 2024 рік, за змістом якої під час проведення обрахунку розміру суддівської винагороди відповідачем було взято за основу прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 2021 рік у розмірі 2102,00 грн, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2024 рік у розмірі 3028,00 грн.

Позивачка із вказаними діями відповідача не погоджується і вважає їх протиправними, у зв`язку з чим звернулася до суду з цим позовом.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд повністю відмовити у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач у відзиві зазначає, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" запроваджено розрахункову величину для визначення базового розміру посадового окладу судді, яка складає 2102,00 грн, відповідні положення цього Закону неконституційними не визнані та не скасовані.

Таким чином, на думку відповідача, у його діях відсутня протиправність, оскільки він у даному випадку діяв на виконання норми закону.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.08.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Донецького апеляційного суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 200/5478/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .

Як зазначається у позовній заяві та не заперечується відповідачем, позивачка звільнена з посади судді Апеляційного суду Донецької області (на сьогодні - Донецький апеляційний суд) у зв`язку з поданням заяви про відставку на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 15.05.2018 року № 1380/0/15-18, відповідно до наказу голови Донецького апеляційного суду від 22.05.2018 року № 165-к із позивачкою було припинено трудовий договір.

10.07.2024 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про видачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі положень пункту 2 статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 5 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", а саме - виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2024 року складає 3028,00 грн.

19.07.2024 року відповідачем видано довідку № 3.11-16/37/2024 про розмір суддівської винагороди працюючого судді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці про те, що станом на 01.01.2024 року суддівська винагорода позивачки, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 202317,50 грн, у тому числі:

- посадовий оклад - 115610,00 грн;

- доплата за вислугу років (70%) - 80927,00 грн;

- доплата за перебування на адміністративний посаді (5%) - 5780,50 грн.

Відповідачем не заперечується, що при обрахунку розміру суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у вказаній довідці застосовано прожитковий мінімум у розмірі 2102,00 грн, що був установлений відповідно до абзацу 5 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначено Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).

Частиною 1 статті 4 Закону № 1402-VIII установлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

За частиною 2 статті 4 Закону № 1402-VII зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до вимог частини 1 статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 2 статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Пунктом 2 частини 3 статті 135 Закону № 1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Таким чином, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, прямо залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законами України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік", "Про Державний бюджет України на 2023 рік" та "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено:

- прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 року - 2270,00 грн;

- прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 року - 2481,00 грн;

- прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 року - 2684,00 грн;

- прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 року - 3028,00 грн.

За статтею 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження, тощо наведені у Законі України від 15.07.1999 року № 966-XIV "Про прожитковий мінімум" (далі - Закон № 966-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 966-XIV прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

Наведена норма Закону № 966-XIV містить вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Суд зауважує, що нормами Закону № 966-XIV не передбачено прожиткового мінімуму для працездатних осіб "для визначення базового розміру посадового окладу судді", тобто за нормами цього Закону судді не є віднесеними до тієї чи іншої соціальної або демографічної групи населення, щодо яких прожитковий мінімум повинен встановлюватись окремо.

Положеннями статті 4 Закону № 966-XIV визначено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

У Законі України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", зокрема, у статті 7 цього Закону, разом із встановленням на 01.01.2021 року розмірів прожиткових мінімумів, у тому числі для працездатних осіб, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2102,00 грн.

Аналогічні положення містяться в законах України про Державний бюджет України на 2022, 2023 та 2024 роки.

Вказаними нормами фактично було змінено складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною 2 статті 130 Конституції України і частиною 3 статті 135 Закону № 1402-VIII.

Разом із тим, Конституція України не надає законам про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів. Закони про Державний бюджет України не повинні містити інакшого або додаткового правового регулювання таких правовідносин, які охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми.

Суд зазначає, що жодні зміни до Закону № 1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період, наведений у позовній заяві, а також до Закону № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися, тож відсутні законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.

Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом, яким у даних правовідносинах є Закон № 1402-VIII, гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Конституційний принцип незалежності суддів означає, серед іншого, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Наведену вище правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів висловлено у низці рішень Конституційного Суду України (рішення від 20.03.2002 року № 5-рп/2002, від 01.12.2004 року № 19-рп/2004, від 11.10.2005 року № 8-рп/2005, від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, від 03.06.2013 року № 3-рп/2013, від 04.12.2018 року № 11-р/2018).

Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися виключно прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Таким чином, оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися та змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена положеннями Закону № 1402-VIII.

Аналогічна за змістом правова позиція щодо застосування статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та статті 135 Закону № 1402-VIII викладена у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 року у справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 року у справі № 360/503/21, від 22.06.2023 року у справі № 400/4904/21, від 12.07.2023 року у справі № 140/5481/22, від 24.07.2023 року у справі № 280/9563/21 року, від 13.09.2023 року у справі № 240/44080/21 та від 21.03.2024 року у справі № 620/4971/23.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачка відповідно до статті 135 Закону № 1402-VIII має право на отримання довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, який визначений із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" на 01.01.2024 року становить 3028,00 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачкою документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн (квитанція № 0998-4270-1387-0545 від 03.08.2024 року).

Докази здійснення інших судових витрат позивачкою не надані.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, які були заявлені позивачкою, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою (постанова Верховного Суду від 06.10.2020 року у справі № 826/11984/16).

Судом були задоволені пов`язані між собою немайнові позовні вимоги про визнання дій протиправними та про зобов`язання вчинити певні дії, у зв`язку з чим за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки підлягають присудженню понесені останньою судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись Конституцією України, Законами України "Про судоустрій і статус суддів", "Про прожитковий мінімум", "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Донецького апеляційного суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Донецького апеляційного суду щодо видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 19.07.2024 року № 3.11-16/37/2024, виходячи з розміру базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн.

Зобов`язати Донецький апеляційний суд (код ЄДРПОУ 42262513, місцезнаходження: 84511, Донецька область, м. Бахмут, вул. Свободи, буд. 10; адреса для листування: 29005, Хмельницька область, м. Хмельницький, пл. Незалежності, буд. 1) видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ) довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі положень пункту 2 статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 5 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", а саме - виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2024 року складає 3028,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Донецького апеляційного суду (код ЄДРПОУ 42262513, місцезнаходження: 84511, Донецька область, м. Бахмут, вул. Свободи, буд. 10; адреса для листування: 29005, Хмельницька область, м. Хмельницький, пл. Незалежності, буд. 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Повне судове рішення складене 28 жовтня 2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч