Ухвала

від 29.10.2024 по справі 200/7493/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 жовтня 2024 року Справа №200/7493/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Волгіна Н.П., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), через представника, адвоката Єрьоміну Вікторію Анатоліївну, звернувся до суду із позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (код ЄДРПОУ 08588642, зареєстроване місцезнаходження: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Першотравнева, буд. 54-А), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні, а саме ненарахування та невиплати середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 22 грудня 2023 року по 25 вересня 2024 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100;

- зобов`язати Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області виплатити позивачу середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 22 грудня 2023 року по 25 вересня 2024 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100;

- визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області стосовно не нарахування та не виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення (25 вересня 2024 року) включно за весь час затримки виплати;

- зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення (25 вересня 2024 року) включно за весь час затримки виплати.

Відповідно до ч. 1ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160,161, 172 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС Українипозивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

У позові зазначено, що позивача звільнено зі служби та виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області.

Позовні вимоги пов`язані із не виплатою позивачу під час здійснення остаточного розрахунку при звільненні середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку та компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

Разом із цим всупереч приписів ч. 4 ст. 161 КАС України до позову не додано доказів про звільнення позивача зі служби та виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення Аварійно-рятувального загону спецпризначення ГУ ДСНС у Донецькій області (зокрема, копію відповідного наказу або іншого належного документа), що позбавляє суд встановити дату звільнення.

Приписами ч. 3 ст. 161 КАС Українипередбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 8 ст. 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави такого звільнення.

До позовної заяви не додано доказів на підтвердження сплати судового збору, також у позові не наведено пояснень щодо наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову.

При цьому до позову додано копію посвідчення про наявність у позивача статусу учасника бойових дій.

Частиною 2 ст. 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і з в і л ь н е н н я від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України«Про судовий збір»від 8 липня 2011 року № 3674-VI, яким визначаються правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору (далі - Закон України«Про судовий збір»), від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; згідно із п. 13 цієї ж частини ст. 5від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Щодо наявності/відсутності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі- Закон № 3551-ХІІ).

У ст. 12 Закону № 3551-ХІІ закріплені пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту, а у ч. 2 ст. 22 цього ж Закону зазначено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Аналіз приписів п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI в сукупності із приписами ч. 2 ст. 22 Закону № 3551-ХІІ свідчить про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

У постанові від 8 березня 2023 року у справі № 701/589/22 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Також у наведеній постанові Верховний Суд вказав, що подібну правову позицію стосовно застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 і що підстави для відступу від цієї позиції відсутні.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене, суддя висновує, що за подання даного позову відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Щодо наявності/відсутності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

За приписами ст. 1 Закону України «Про оплату праці»від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі Закон України «Про оплату праці») заробітна плата- це винагорода, обчислена,як правило, у грошовомувиразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Її розмір залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Відповідно дост. 2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та к о м п е н с а ц і й н и х виплат.

За приписамист. 33Закону України «Про оплату праці»в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про оплату праці»компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Індексація заробітної плати - це механізм її підвищення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація - це не окремий вид доходу, а механізм її підвищення у випадках, визначених законодавством.

Виходячи із зазначеного, спір як про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення так і про нарахування та виплату компенсації за втрату частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати такої індексації, стосується заробітної плати військовослужбовця.

На зазначеному наголосив також Верховний Суд у постановах від 5 травня 2022 року у справі № 380/8976/21, від 26 листопада 2023 року у справі № 560/11895/23, від 14 грудня 2023 року у справі № 600/4606/23-а, від 27 лютого 2024 року у справі № 560/11405/23, де зазначив, що із врахуванням позиції Конституційного Суду від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації, є компенсаторною складовою доходу у вигляді заробітної плати працівника.

Таким чином, спір щодо бездіяльності суб`єкта владних повноважень стосовно не нарахування та не виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати цих доходів (в тому числі виплати індексації грошового забезпечення) стосується заробітної плати військовослужбовця, а відтак, за подання позову в цій частині позовних вимог позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Стосовно позовних вимог щодо бездіяльності відповідача з приводу нарахування та виплати середнього грошового забезпечення за час затримки остаточного розрахунку (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі) та позовних вимог про зобов`язання відповідача виплатити позивачу середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), суддя зазначає таке.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України«Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Зазначений висновок суду узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 та у постанові від 8 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19.

При цьому зміна формулювання позовних вимог зі «стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні» на «зобов`язання виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні» не змінює характер спору.

Отже, підстави звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви із позовними вимогами про зобов`язання відповідача виплатити позивачу середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), передбачені п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України«Про судовий збір», відсутні.

Як наслідок, при зверненні до суду із зазначеними позовними вимогами позивач мав сплатити судовий збір та надати суду докази на підтвердження такої сплати, але не зробив цього.

Враховуючи наведене, суддя висновує, що позовна заява не відповідає приписам ст.160,161 КАС України.

Згідно з ч. 1ст. 169 КАС Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160,161цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. […]. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Пунктом 1 ч. 1ст. 3 Закону України«Про судовий збір»встановлено, що судовийзбір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України«Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому за заявлення позовних вимог майнового та немайнового характеру встановлено різні ставки судового збору.

За висновками, наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.

Будь-який майновий спір має ціну.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, що підлягає грошовій оцінці.

І вимога про стягнення з суб`єкта владних повноважень середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за період, і вимога про зобов`язання виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені - є вимогами майнового характеру.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України«Про судовий збір»за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлена в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до приписів Закону України«Про Державний бюджет України» на 2024 ріквід 9 листопада 2023 року № 3460-IX, з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць у розмірі 3028,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Частиною 2 ст. 6 Закону України«Про судовий збір»встановлено, що у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а […] на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Беручи до уваги приписи пп. 1 п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 4, ч. 2 ст. 6 Закону України«Про судовий збір», за подання даного адміністративного позову позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн (3028,00 грн * 0,4 * 0,8).

Керуючись ст.ст.132,160,161,169,171,256 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України«Про судовий збір», суддя -

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду:

- доказу на підтвердження сплати судового збору за подання даного позову в розмірі 1 968,96 грн за наступними реквізитами: UA308999980313111206084005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ: 37967785, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, кодкласифікації доходів бюджету: 22030101, із зазначенням призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр), судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд;

- копію доказу на підтвердження звільнення позивача зі служби та виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (відповідного наказу або іншого належного доказу).

Роз`яснити позивачеві, що при невиконанні вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде повернута і що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Н.П. Волгіна