Рішення

від 29.10.2024 по справі 240/5569/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року м. Житомир справа №240/5569/22

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, Відділ державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 08.02.2022 №309710.

На обґрунтування заявлених вимог ФОП ОСОБА_1 зазначив, що 15.12.2021 посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки була проведена перевірка належного йому на праві приватної власності транспортного засобу - вантажного автомобіля DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричіпом General trailers (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) під керуванням водія ОСОБА_2 . За результатами перевірки було встановлено порушення вимог абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", яке полягало у перевезенні вантажу з перевищенням нормативно вагових параметрів. У зв`язку з цим, Відділ державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті виніс постанову від 08.02.2022 №309710, якою застосував до нього адміністративно-господарський штраф в розмірі 8500,00 гривень. Позивач вважає вказану постанову протиправною, оскільки суб`єктом відповідальності за правопорушення, передбачене в частині 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", є автомобільний перевізник (фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами). Натомість, він хоч є власником вантажного автомобіля DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) та напівпричіпа General trailers (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), однак на підставі договору оренди транспортного засобу від 01.12.2020 передав вказаний автомобіль в строкове платне користування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 . Крім того вказує, що згідно товарно-транспортної накладної від 14.12.2021 №80, на підставі якої транспортним засобом DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричіпом General trailers (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) перевозився вантаж (кукурудза врожаю 2021 року), автомобільним перевізником цього вантажу було Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротранс Логістика" (код ЄДРПОУ 39775317). Таким чином, позивач вказує, що на момент проведення рейдової перевірки транспортного засобу та здійснення його габаритно-вагового контролю, автомобільним перевізником він не був, а тому не може бути притягнутий до відповідальності на підставі абз. 3 ч. 1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Також позивач зауважив, що перевезення вантажів не є зареєстрованим у встановленому законом порядку видом його економічної діяльності, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ. Враховуючи вказане, ФОП ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправною і скасувати постанову від 08.02.2022 №309710 про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу.

Ухвалою суду провадження в адміністративній справі №240/5569/22 за позовом ФОП ОСОБА_1 було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Державна служба України з безпеки на транспорті подала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти заявлених позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю. Аргументуючи таку позицію відповідач зазначив, що 15.12.2021 посадовими особами Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки на 452 км + 811 м а/д "Київ-Одеса" під час проведення рейдової перевірки було проведено перевірку транспортного засобу DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричіпом General trailers (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) під керуванням водія ОСОБА_2 . Під час перевірки даного транспортного засобу було виявлено порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» та п. 22.5 ПДР України, оскільки згідно чеку зважування навантаження на одиночну вісь становило 11,68 т при дозволених 11,00 т, що складає 6,18 % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм. При цьому дозвіл, який надає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових параметрів, у водія був відсутній. Згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 вищезазначений транспортний засіб належить ОСОБА_1 . Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець. Будь-яких документів, а саме договору оренди транспортного засобу від 01.12.2020 №0-21/12), а також пояснень, які б підтверджували перебування вказаного транспортного засобу у користуванні інших осіб, водієм під час перевірки надано не було. Враховуючи вищевказане, матеріали перевірки були складені стосовно ОСОБА_1 . Крім того, на виконання вимог пункту 26 Порядку №1567 ОСОБА_1 рекомендованим листом від 14.01.2022 за вих. №2612/25/24-22 було повідомлено про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Вказаний лист був особисто отриманий позивачем 28.01.2022. Однак, на розгляд справи для надання пояснень стосовно порушення та для повідомлення того факту, що транспортний засіб був у користуванні іншої особи (переданий в користування ФОП Карталовій на підставі договору оренди від 01.12.2020 №0-21/12) ОСОБА_1 не з`явився. Враховуючи вищевикладене, за результатами розгляду справи саме стосовно ОСОБА_1 було винесено постанову від 08.02.2022 №309710 про застосування адміністративно - господарського штрафу. Враховуючи вказані обставини, відповідач просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до норм ст.ст. 257, 262 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем. Видами господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 згідно з КВЕД ДК 009:2010 (КВЕД-2005) є: 45.32 - Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.20 - Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 52.29 - Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 - Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 є власником автомобіля (спеціалізований вантажний сідловий тягач) DAF FT XP105 за реєстраційним номером НОМЕР_1 та спеціалізованого напівпричіпа General trailers TX34CW-2FAK за реєстраційним номером НОМЕР_2 .

З матеріалів справи вбачається, що в період з 15.12.2021 по 21.12.2021 посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на підставі направлення від 14.12.2021 №026529 здійснювалась рейдова перевірка додержання транспортними засобами вимог законодавства про автомобільний транспорт.

15 грудня 2021 року під час вказаної рейдової перевірки посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на 452 км + 811 м автомобільної дороги М-05 «Київ-Одеса» був проведений габаритно-ваговий контроль належного ФОП ОСОБА_1 транспортного засобу DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричіпом General trailers (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), керування яким здійснював водій ОСОБА_2 .

Згідно талону зважування від 15.12.2021 (о 03:53) загальна вага транспортного засобу склала 39,32 тонни, а навантаження на осі: 1) 7,32 т; 2) 11,68 т; 3) 6,17 т 4) 6,93 т, 5) 7,55 т.

Результати зважування були зафіксовані в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 15.12.2021 №0070206.

У зв`язку з тим, що вага транспортного засобу перевищувала дозволені вагові норми, був складений акт від 15.12.2021 №0069753 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів, в якому зафіксовано, що фактична маса автомобіля DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричіпом General trailers (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) становила 39,32 тонн, при нормативно допустимій масі 40,00 тонн, а фактичні осьові навантаження склали: на передню одиничну вісь автомобіля 7,32 тонни (при нормативно допустимому значенню 11,00 тонн); на задню одиничну вісь автомобіля 11,68 тонни (при нормативно допустимому значенню 11,00 тонн); на строєнну вісь напівпричіпа 20,32 тонн (6,17 т + 6,93 т + 7,22 т) (при нормативно допустимому значенню 22,00 тонни).

Відтак, за наслідками проведеного габаритно-вагового контролю посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки був складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 15.12.2021 №328330, згідно якого під час перевірки належного ОСОБА_1 автомобіля DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричіпом General trailers (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) було виявлено порушення п. 22.5 ПДР України, яке полягає у перевезенні вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм від 5 % до 10 %, а саме навантаження на одиничну вісь автомобіля становило 11,68 т при нормативно допустимих 11,00 т.

Водій транспортного засобу ОСОБА_2 із вищезазначеним актом був ознайомлений, однак він надання письмових пояснень та підпису зазначеного акту відмовився. про що в акті є відповідна відмітка.

Відповідно до пункту 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно наявного у матеріалах справи листа Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області від 14.01.2022 №2612/25/24-22, адресованого ОСОБА_1 , розгляд справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезення автомобільним транспортом по акту від 15.12.2021 №328330 був призначений на 08 лютого 2022 року о 10:00. Вказаний лист з інформацією про дату, час та місце розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт був надісланий позивачурекомендованим листом з повідомленням про вручення та отриманий ним 25.01.2022, що підтверджується матеріалами справи.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, Відділом державного нагляду (контролю) у Житомирській області було винесено постанову від 08.02.2022 №309710 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500,00 гривень за порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", яке полягало у перевищенні ним встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5 відсотків, але не більше 10 відсотків, при перевезенні подільного вантажу, відповідальність за яке передбачена абзацом 14 частини 1 статті 60 цього Закону України "Про автомобільний транспорт".

Позивач, вважаючи вищезазначену постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області від 08.02.2022 №309710 протиправною, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, (далі - Порядок № 1567) органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Пунктом 16 Порядку №1567 передбачено, зокрема, що під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з частиною першою статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Частиною четвертою статті 48 Закону № 2344-III визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30) передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 4 Правил №30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

При цьому, осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

У відповідності до пункту 18 Порядку № 879 за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акту від 15.12.2021 №0069753 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів, фактична маса належного позивачу транспортного засобу становила 39,32 тонн, при нормативно допустимій масі 40,00 тонни. Вказане свідчить, що загальна маси належного позивачу транспортного засобу не перевищувала визначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху вагових параметрів.

Натомість фактичні осьові навантаження автомобіля DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричіпом General trailers (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) на задню одиничну вісь автомобіля становили 11,68 тонни, при нормативно допустимому значенню 11,00 тонн. З наведеного вбачається, що навантаження на задню одиничну вісь автомобіля та перевищувало встановлені законом нормативні вагові параметри.

Суд зазначає, що позивач не спростовує факту перевищення належним йому транспортним засобом законодавчо встановлених вагових параметрів навантаження на осі автомобіля. Разом з тим, стверджує, що він, як власник цього транспортного засобу, не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення, оскільки така відповідальність покладається на автомобільного перевізника, яким в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт" він не був.

Таким чином, спірні правовідносини обмежені питанням правильності визначення саме позивача, який є власником транспортного засобу, в якості суб`єкта відповідальності та накладення на нього адміністративно-господарських санкцій оскаржуваною постановою.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовуються до автомобільних перевізників .

Відтак, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, яке полягає у наданні перевезенні вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових, є саме автомобільний перевізник.

Так, на переконання позивача, оскаржувана постанова є протиправною з огляду на те, що на підставі договору оренди транспортного засобу від 01.12.2020 автомобіль DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричіпом General trailers (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) був переданий ним у строкове платне користування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 , а згідно товарно-транспортної накладної від 14.12.2021 №80, на підставі якої транспортним засобом DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричіпом General trailers (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) перевозився вантаж (кукурудза врожаю 2021 року), автомобільним перевізником цього вантажу було Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротранс Логістика" (код ЄДРПОУ 39775317).

Надаючи оцінку даним обставинам, суд враховує, що за визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Своєю чергою згідно з вказаною нормою права водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка, а послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - це перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Відповідно до статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен, серед іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

За правилами статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

При цьому документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, водій повинен мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, серед яких є товарно-транспортна накладна.

Загальними нормами Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 визначено, що ТТН - документ на вантаж, а не документ, який визначає автомобільного перевізника.

Приписами пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку № 363 від 14 жовтня1997 року, визначено:

Перевізник - фізична або юридична особа суб`єкт господарювання, який надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до пункту 11.1 зазначених Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.

Аналіз вищезазначених положень Правил та форми яка наведена в додатку 7 до цих Правил, свідчить, що у будь-якому разі товарно-транспортна накладна має містити обов`язкову інформацію (обов`язкові реквізити) визначену цими Правилами та відображену у додатку.

Отже, правила перевезення вантажів автомобільним транспортом України, а також постанова Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207, якою затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні встановлюють, визначають що товарно-транспортна накладна (ТТН) обов`язково повинна оформлятися, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах (тобто коли є послуга перевезення вантажу).

Матеріалами справи підтверджується, що у спірних правовідносинах перевезення вантажу здійснювалося на підставі товарно-транспортної накладної від 14.12.2021 №80. Згідно цієї накладної, автомобільним перевізником вантажу (кукурудза врожаю 2021 року), що перевозився транспортним засобом DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричіпом General trailers (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) під час проведеного габаритно-вагового контролю було Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротранс Логістика" (код ЄДРПОУ 39775317).

Таким чином, у вказаній товарно-транспортній накладній саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротранс Логістика" визначено автомобільним перевізником.

Аналізуючи наведені вище положення законодавства у зіставленні з обставинами цієї справи суд виходить передусім з того, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.

При цьому, суд враховує, що автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах.

Дійсно, будь-яких документів на підтвердження того, що транспортний засіб DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричіпом General trailers (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) перебував у користуванні інших осіб, зокрема Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротранс Логістика", а не в користуванні його власника ОСОБА_1 , зокрема відповідних договорів, на час проведення рейдової перевірки водієм посадовій особі відповідача не надано. Проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344-III), а не власник/користувач транспортного засобу. Не без того, що надання цієї послуги може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах. Автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб, адже такі дані не завжди можуть співпадати. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 серпня 2023 року у справі № 600/1407/22-а, від 06 липня 2023 року у справі № 560/514/22, від 01 червня 2023 року у справі № 640/39442/21.

Водночас, суд звертає увагу, що товарно-транспортна накладна від 14.12.2021 №80 надавалась водієм під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортним засобом DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричіпом General trailers (реєстраційний номер НОМЕР_2 ). Таким чином, під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у фахівців відповідача була наявна інформація щодо автомобільного перевізника, яким позивач, згідно товарно-транспортної накладної від 14.12.2021 №80, не являвся.

Суд враховує, що Верховний Суд вже сформував правовий висновок у подібних правовідносинах щодо застосування положень статті 48 Закону № 2344-III в контексті реалізації повноважень Укртрансбезпеки щодо притягнення суб`єктів господарської діяльності до адміністративної відповідальності, який викладено у постановах від 06 вересня 2023 року справі № 120/5064/22, від 16 серпня 2023 року у справі № 160/12371/22, від 19 жовтня 2023 року у справі № 640/27759/21.

Так, Верховний Суд, проаналізувавши наведені положення законодавства у постанові від 19 жовтня 2023 року у справі № 640/27759/21 зазначив, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити із того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

Верховний Суд зауважив, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

В контексті вказаного суд звертає увагу, що в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності у посадових осіб відповідача була наявна товарно-транспортна накладна від 14.12.2021 №80 на перевезення вантажу, в якій інформація про ОСОБА_1 як про автомобільного перевізника не була зазначена. Натомість, у вказаній товарно-транспортній накладній автомобільним перевізником було визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротранс Логістика". Однак, відповідач не врахував вказаної інформації при винесенні оскаржуваної постанови.

Оскільки в товарно-транспортній накладній від 14.12.2021 №80 автомобільним перевізником вказано Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротранс Логістика", а не ОСОБА_1 , то, виходячи з проаналізованих норм права, позивач у спірних правовідносинах не мав статус автомобільного перевізника, та відповідно не був суб`єктом відповідальності передбаченої абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III.

Вказані обставини не були спростовані відповідачем під час розгляду справи, який з огляду на ч. 2 ст. 77 КАС України несе обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення в суді.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки автомобільним перевізником він не являвся.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивача безпідставно було притягнуто до відповідальності, а тому оскаржувана постанова від 08.02.2022 №309710 про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500,00 гривень є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відтак, суд, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

З наявної у матеріалах справи квитанції вбачається, що позивачем під час звернення до суду з вказаними позовом було сплачено судовий збір у розмірі 992,40 гривень.

Таким чином, беручи до уваги норми ч. 1 ст. 139 КАС України, суд приходить до висновку, що понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в повному обсязі підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135; код ЄДРПОУ 39816845), треті особі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Південне міжрегіональне управління Укртансбезпеки (вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014), Відділ державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті (майдан С.П. Корольова, 12, м. Житомир, 10014) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділ державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 08.02.2022 №309710 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500,00 гривень.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135; код ЄДРПОУ 39816845) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович