Рішення

від 25.10.2024 по справі 260/4972/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 жовтня 2024 року м. Ужгород№ 260/4972/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Державної організацї «Ужгородське міжрайонне управління водного господарства» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної організації «Ужгородське міжрайонне управління водного господарства», в якому просить стягнути з Державної організації «Ужгородське міжрайонне управління водного господарства» податковий борг у розмірі 124279,94 грн., по платежу 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що заборгованість відповідача виникла у зв`язку з несплатою ним самостійно визначеного грошового зобов`язання в поданих податкових деклараціях. Контролюючим органом було здійснено всі визначені законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу, в тому числі, скеровано на адресу такого платника податків податкову вимогу. Однак такі дії не призвели до позитивного результату, а тому сума податкового боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

21 серпня 2024 року відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву №01-17/328 від 20.08.2024, в якому проти задоволення позову заперечив. Так, зазначив, що в 2019 році Ужгородське МУВГ зверталося до контролюючих органів з питань відсутності зобов`язання щодо сплати земельного податку на земельні ділянки, які перебувають в постійному користуванні управління. Звертає увагу суду на те, що право постійного користування земельною ділянкою виникає з моменту державної реєстрації такого права, в тому числі шляхом внесення відомостей до Державного земельного кадастру. З огляду на що вважає, що відсутність державної реєстрації права користування земельною ділянкою свідчить про відсутність зобов`язання щодо сплати земельного податку.

29 серпня 2024 року представник позивача подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» клопотання, в якому проти доводів відповідача заперечив. Зокрема, зазначив, що спірний податковий борг виник у зв`язку з несплатою у встановлені терміни самостійно задекларованих сум податкового зобов`язання у поданій податковій звітності.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державна організація «Ужгородське міжрайонне управління водного господарства» (далі ДО «Ужгородське міжрайонне управління водного господарства») зареєстроване за адресою: вул. Загорська, буд. 61а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000; та йому присвоєно ідентифікаційний код 22112707.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Вказане кореспондується з положенням пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №755-VI, із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України).

Згідно зі ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

П. 46.1 ст. 46 ПК України дає визначення поняттю «податкова декларація», відповідно до якого, такою є документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 269 ПК України передбачено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об`єктами оподаткування згідно пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно п. 286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

ДО «Ужгородське міжрайонне управління водного господарства» подала до контролюючого органу наступні податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності):

-№9012931658 від 06.02.2019 року (за березень-грудень 2019 року), в якій самостійно визначено суму грошових зобов`язань у розмірі 266,89 грн.;

-№9012951680 від 06.02.2019 року (за березень-грудень 2019 року), в якій самостійно визначено суму грошових зобов`язань у розмірі 2045,10 грн.;

-№9012947777 від 06.02.2019 року (за березень-грудень 2019 року), в якій самостійно визначено суму грошових зобов`язань у розмірі 336,55 грн.;

-№9012950809 від 06.02.2019 року (за березень-грудень 2019 року), в якій самостійно визначено суму грошових зобов`язань у розмірі 6748,84 грн.;

-№9012949955 від 06.02.2019 року (за березень-грудень 2019 року) з самостійно задекларованою сумою грошових зобов`язань у розмірі 3026,41 грн.;

-№9012946259 від 06.02.2019 року (за березень-грудень 2019 року), в якій самостійно визначено суму грошових зобов`язань у розмірі 8427,05 грн.;

-№9012947015 від 06.02.2019 року (за серпень-грудень 2019 року), в якій самостійно визначено суму грошових зобов`язань у розмірі 5241,26 грн.;

-№9012945695 від 06.02.2019 року (за березень-грудень 2019 року), в якій самостійно визначено суму грошових зобов`язань у розмірі 1852,85 грн.;

-№9012952572 від 06.02.2019 року (за березень-грудень 2019 року), в якій самостійно визначено суму грошових зобов`язань у розмірі 11008,57 грн.;

-№9029034611 від 19.02.2020 року (за 2020 рік), в якій самостійно визначено суму грошових зобов`язань у розмірі 2454,12 грн.;

-№9029034803 від 19.02.2020 року (за 2020 рік), в якій самостійно визначено суму грошових зобов`язань у розмірі 403,85 грн.;

-№9029034844 від 19.02.2020 року (за 2020 рік), в якій самостійно визначено суму грошових зобов`язань у розмірі 8098,60 грн.;

-№9029034898 від 19.02.2020 року (за 2020 рік), в якій самостійно визначено суму грошових зобов`язань у розмірі 3631,69 грн.;

-№9029035111 від 19.02.2020 року (за 2020 рік), в якій самостійно визначено суму грошових зобов`язань у розмірі 8725,17 грн.;

-№9029035259 від 19.02.2020 року (за 2020 рік), в якій самостійно визначено суму грошових зобов`язань у розмірі 25281,12 грн.;

-№9029034562 від 19.02.2020 року (за 2020 рік), в якій самостійно визначено суму грошових зобов`язань у розмірі 2063,57 грн.

-№9085889853 від 22.04.2020 року (уточнююча за 2020 рік), в якій самостійно визначено суму грошових зобов`язань у розмірі 7998,07 грн.;

-№9085889950 від 22.04.2020 року (уточнююча за 2020 рік), в якій самостійно визначено суму грошових зобов`язань у розмірі 23174,36 грн.;

-№9090691240 від 28.04.2020 року (уточнююча за 2020 рік), в якій самостійно визначено суму грошових зобов`язань у розмірі 370,20 грн.;

-№9090691343 від 28.04.2020 року (уточнююча за грудень 2020 рік), в якій самостійно визначено суму грошових зобов`язань у розмірі 618,67 грн.;

-№9090691297 від 28.04.2020 року (уточнююча за 2020 рік), в якій самостійно визначено суму грошових зобов`язань у розмірі 3329,05 грн.;

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Проте самостійно задекларовану суму податкового зобов`язання із земельного податку відповідач у встановлені нормами ПК України строки у повному обсязі не сплатив. Несплаченою залишається сума 124279,88 грн.

Згідно пп. 14.1.162. п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

У зв`язку з несплатою у добровільному порядку суми податкового зобов`язання із земельного податку ДО «Ужгородське міжрайонне управління водного господарства» нараховано також пеню у розмірі 0,06 грн., яка сплачена також не була.

Пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України дає визначення поняттю «податковий борг», відповідно до якого таким є сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У зв`язку з несплатою в повному обсязі податкових зобов`язань у встановлені ПК України строки ДО «Ужгородське міжрайонне управління водного господарства» було виставлено в порядку, передбаченому п. 59.1 ст. 59 ПК України, податкову вимогу від 15.05.2019 №69117-55.

Судом встановлено, що такий податковий борг з часу вручення платнику податку зазначеної податкової вимоги не переривався.

Незважаючи на вищенаведене, станом на день розгляду даної справи в суді відповідач податковий борг в добровільному порядку у повному обсязі не сплатив.

Таким чином, в ДО «Ужгородське міжрайонне управління водного господарства» наявний податковий борг у розмірі 124279,94 грн. по платежу 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб».

При цьому суд відхиляє посилання відповідача на відсутність обов`язку сплати земельного податку, з огляду на те, що предметом даного позову є питання стягнення податкового боргу за самостійно задекларованою сумою податкового зобов`язання в поданій платником податку податковій декларації, що згідно з нормами ПК України вважається узгодженим.

Більше того, відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Нормами п. 95.3 ст. 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Разом з тим, згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 ПК України).

За наведених обставин, враховуючи вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДПРОУ ВП 44106694) до Державної організацї «Ужгородське міжрайонне управління водного господарства» (місцезнаходження: вул. Загорська, буд. 61А, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017, код ЄДРПОУ 22112707) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної організації «Ужгородське міжрайонне управління водного господарства» (місцезнаходження: вул. Загорська, буд. 61А, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017, код ЄДРПОУ 22112707) податковий борг у розмірі 124279,94 грн (Сто двадцять чотири тисячі двісті сімдесят дев`ять гривень 94 коп.) по платежу 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб», в тому числі пеня у сумі 0,06 грн, за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяР.О. Ващилін