ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2024 року Справа № 280/6220/24 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Садового І.В.,
за участю секретаря судового засідання: Соболєвої Н.М.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: Штабовенка Д.В.,
представників відповідачів: Соловйової М.О., Мордовіної Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микити Андрійовича (майдан Профспілок, буд. 5, офіс 220,224, м. Запоріжжя, 69044; ідентифікаційний код 3104805273)
про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, -
ВСТАНОВИВ:
03.07.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшов адміністративний позов приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микити Андрійовича (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Міністерства юстиції України (далі відповідач-1), Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України (далі відповідач-2), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2, оформлене протоколом №86 від 05.06.2024 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця;
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача-1 від 25.06.2024 №1680/7, яким введено в дію рішення відповідача-2, оформлене протоколом №86 від 05.06.2024 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця;
- стягнути з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 суму сплаченого судового збору.
Ухвалою суду від 04.07.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №280/6220/24.
Ухвалою суду від 08.07.2024 відкрито провадження у справі №280/6220/24, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 19.08.2024 розгляд адміністративної справи №280/6220/24 ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. В процесі підготовчого провадження призначено підготовче судове засідання по справі на 10.09.2024.
Протокольною ухвалою суду від 10.09.2024 відкладено підготовче засідання до 19.09.2024.
Ухвалою суду від 19.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.10.2024.
Протокольною ухвалою суду від 10.10.2024 оголошено перерву в розгляді справи до 16.10.2024.
У судовому засіданні 16.10.2024, на підставі статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Відповідно до вимог частини 1 статті 229 КАС України у відкритому судовому засіданні здійснювалась аудіо фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу «Акорд».
Обґрунтування позовних вимог викладено у позовній заяві (вх.№30971 від 03.07.2024). Зокрема зазначено, що позивач є приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області та здійснює свою діяльність на підставі посвідчення приватного виконавця №0302 від 26.02.2019. Вказано, що на виконанні у позивача перебувало виконавче провадження №71077259 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області про стягнення з Комунального сільськогосподарського підприємства «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради на користь Приватного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Барвінок» заборгованості в розмірі 54 777,77грн та судового збору в розмірі 248,10 грн. За результатами розгляду звернення Міністерства юстиції України від 26.01.2024 № 13687/20.4.1/33-24 Радою приватних виконавців України на підставі рішення від 29.03.2024 №69 внесено подання від 26.04.2024 №151/01-14 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за відкриття виконавчого провадження №71077259 відносно боржника комунального підприємства. 05.06.2024 Дисциплінарною комісією приватних виконавців за результатами розгляду подання Міністерства юстиції України прийнято рішення про задоволення подання Ради приватних виконавців України про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді припинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А., яке оформлено протоколом засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців № 86 від 05.06.2024 та введено в дію наказом Міністерства юстиції України №1680/7 від 25.06.2024. На думку позивача, спірні рішення та наказ є протиправними, прийнятими з порушенням Конституції України, Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 № 1403-VIII (далі Закон № 1403-VIII), Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців, без дотримання принципів пропорційності, обґрунтованості, неупередженості, добросовісності та розсудливості. В обґрунтування протиправності спірних рішення та наказу позивачем, зокрема, зазначено про відсутність вчиненого дисциплінарного правопорушення, відсутність претензій від сторін виконавчого провадження, незаконність проведення перевірки, порушення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, відсутність повторюваності вчинення порушення та непропорційність заходу дисциплінарного стягнення. Зауважено, що приймаючи оскаржуване рішення Дисциплінарна комісія не дослідила всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не встановила склад дисциплінарного проступку, не навела мотивів рішення та обґрунтування необхідності застосування обраного виду дисциплінарного стягнення. Під час судового розгляду справи позивач та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі та надали пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові. Просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заперечення відповідачів викладені у відзивах на позовну заяву (вх.№34370 від 24.07.2024 та вх.№34375 від 24.07.2024) Зокрема зазначено, що Міністерство юстиції України здійснюючи перевірку відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження встановило, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А. перебувало виконавче провадження №71077259 з примусового виконання судового наказу, виданого 09.02.2023 Господарським судом Запорізької області у справі № 908/2535/22 про стягнення з Комунального сільськогосподарського підприємства «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради на користь Приватного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Барвінок» заборгованості в розмірі 54 777,77 грн та судового збору в розмірі 248,10 грн. В рамках зазначеного виконавчого провадження приватним виконавцем було вчинено комплекс дій та винесено ряд постанов, зокрема постанови про арешт коштів боржника. Крім того, приватним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII). Таким чином, відповідачем-1 було встановлено, що позивач в порушення вимог пункту 2 частини другої статті 5 Закону здійснював примусове виконання рішення, яке не підлягає виконанню приватним виконавцем, адже боржником у виконавчому провадженні є комунальне підприємство, в той час, як чинне законодавство України імперативно забороняє приватним виконавцям виконувати рішення, боржниками за якими є зокрема, комунальні підприємства. За таких умов, Міністерство керуючись статтею 35 Закону 1403-VIII звернулось до Ради приватних виконавців України з інформаційним листом від 26.01.2024 № 13687/20.4.1/33-24 у якому пропонувало останній розглянути питання щодо ініціювання перевірки приватного виконавця на предмет дотримання ним Кодексу професійної етики приватних виконавців України. На підставі приписів статті 35 Закону 1403-VIII Радою приватних виконавців України за власною ініціативою було проведено перевірку позивача на предмет дотримання ним правил професійної етики приватних виконавців за результатами якої до Дисциплінарної комісії приватних виконавців було направлено подання від 26.04.2024 №151/01-14 про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця. Зауважено, що 05.06.2024 Дисциплінарною комісією приватних виконавців з врахуванням всіх обставин справи та доказів було прийнято обґрунтоване рішення, яке оформлено протоколом засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців № 86 від 05.06.2024 та введено в дію наказом Міністерства юстиції України №1680/7 від 25.06.2024 про задоволення подання Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А. до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця.
Крім того, заперечення відповідачів проти задоволення позовних вимог наведені у додаткових пояснення (вх.№43220 від 19.09.2024). Окрім іншого вказано, що відповідно до підпункту 3 пункту 61 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 1403-VIII планові та позапланові перевірки діяльності приватних виконавців не проводяться, крім передбачених підпунктом 9 цього пункту перевірок приватних виконавців, стосовно яких є сумніви щодо факту здійснення ними своєї діяльності в офісі приватного виконавця. У разі якщо на день введення воєнного стану позапланова перевірка діяльності приватного виконавця не була проведена, така перевірка проводиться в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, після припинення або скасування воєнного стану за письмовим зверненням учасника виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця. Водночас, особливості перевірки дотримання приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов`язків у період дії воєнного стану визначені розділом V Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.10.2018 №3284/5, зареєстрованим в Міністерстві 22.10.2018 за № 1195/32647 (далі Порядок № 3284/5). Зауважено, що позапланова або планова перевірки про які зазначає позивач в позовній заяві Міністерством юстиції України не проводились. Натомість, перевірка була проведена Радою приватних виконавців України у відповідності до статті 35 Закону 1403-VIII, заборон щодо проведення якої чинне законодавство не містить. Крім того, зазначено, що рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про задоволення подання Ради приватних виконавців України та застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця прийняте 05.06.2024 у межах строку, визначеного частиною першою статті 40 Закону № 1403-VІІІ, оскільки порушення позивачем вимог пункту 3.7 Статуту Асоціації приватних виконавців України, статей 3, 4 Кодексу професійної етики приватних виконавців України, пункту 1 частини четвертої статті 4 Закону 1403-VIII встановлено та зафіксовано поданням Ради приватних виконавців України від 26.04.2024 № 151/01-14, а тому двомісячний строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності необхідно відраховувати з наступного дня після цієї дати, тобто з 27.04.2024. Додатково відзначено, що позивач протягом одного лише 2023 року тричі притягався до дисциплінарної відповідальності. При цьому, як вбачається з відомостей на сайті Судова влада України та Єдиного державного реєстру судових рішень, накази Міністерства юстиції України від 25.07.2023 № 1842/7 та від 04.10.2023 №2333/7, якими позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, у встановленому законодавством порядку протиправними не визнавались та не скасовувались. Підсумовуючи вищенаведене наголошено, що неодноразове та систематичне порушення позивачем вимог чинного законодавства України не відповідає правовим цінностям громадянського суспільства, а систематичність таких дій зумовлює формування у суспільстві негативного ставлення до професії приватного виконавця та створює ілюзію безкарності дій приватного виконавця, що, відповідно, не сприяє підвищенню авторитету та суспільної довіри й поваги до професії приватного виконавця. У судовому засіданні представники відповідачів підтримали позицію, викладену у відзивах на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях та просили суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Відповідно до посвідчення приватного виконавця №0302 від 26.02.2019 ОСОБА_1 є приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області (а.с.16 т.1).
За результатами здійснення перевірки відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження відповідачем-1 було встановило, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А. перебувало виконавче провадження №71077259 з примусового виконання судового наказу, виданого 09.02.2023 Господарським судом Запорізької області у справі № 908/2535/22 про стягнення з Комунального сільськогосподарського підприємства «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради на користь Приватного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Барвінок» заборгованості в розмірі 54 777,77 грн та судового збору в розмірі 248,10 грн, про що було сформовано інформаційну довідку з автоматизованої системи виконавчого провадження №82551 від 18.01.2024 (а.с.136 зворотній бік 142 т.1).
Листом від 26.01.2024 №13687/20.4.1/33-24 Міністерство юстиції України звернулося до Ради приватних виконавців України з пропозицією розглянути питання щодо ініціювання перевірки приватного виконавця на предмет дотримання ним Кодексу професійної етики приватних виконавців України та внесення відповідного подання до Дисциплінарної комісії приватних виконавців (а.с.126-127 т.1).
Листом Голови Ради приватних виконавців України від 06.02.2024 № 58 приватному виконавцю було запропоновано надати пояснення та копії відповідних документів щодо обставин, викладених у зверненні Міністерства юстиції України, в частині дотримання Кодексу професійної етики приватних виконавців України.
На виконання вказаного листа Голови Ради приватних виконавців України листом від 21.02.2024 №2756 позивачем було надано письмові пояснення, у яких, окрім іншого, зазначено, що відкриваючи виконавче провадження ним були враховані надані стягувачем документи, котрі підтверджували здійснення боржником - Комунальним сільськогосподарським підприємством «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради господарської діяльності з отриманням прибутку з відповідною сплатою податків, що, на думку позивача, виключало фінансування боржника виключно за кошти державного або місцевого бюджету. Відтак, дії щодо відкриття виконавчого провадження є такими, що були вчинені у відповідності до вимог чинного законодавства України та ґрунтуються на правових цінностях громадянського суспільства. Крім того, позивачем було відзначено, що жодні особи, включаючи боржника та стягувача у виконавчому провадженні №71077259 не заявляли про будь-які негативні наслідки виконання рішення та не оскаржували його дії (а.с.144 зворотній бік 145).
На підставі наданих позивачем пояснень від 21.02.2024 №2756 та висновку комітету з етики Асоціації приватних виконавців України №245 від 28.03.2024 щодо дотримання позивачем правил професійної етики, Рада приватних виконавців України рішенням від 29.03.2024 № 69 керуючись вимогами Закону 1403-VIII та Статуту Асоціації приватних виконавців України вирішила направити подання до Дисциплінарної комісії про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А. (а.с.109 т.1).
26.04.2024 Радою приватних виконавців України направлено до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання №151/01-14 про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А. (а.с.103-108 т.1).
Відповідно до протоколу засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців №86 від 05.06.2024 Дисциплінарною комісією приватних виконавців прийнято рішення про задоволення подання Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А. до дисциплінарної відповідальності та застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця (а.с.110 зворотній бік 118).
Наказом відповідача-1 «Про застосування до приватного виконавця Безмагоричних Микити Андрійовича дисциплінарного стягнення» №1680/7 від 25.06.2024 введено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 05.06.2024, оформлене протоколом № 86 від 05.06.2024 про задоволення подання Ради приватних виконавців України про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А., посвідчення № 0302 від 26.02.2019 та застосування до приватного виконавця Безмагоричних М.А. дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця. Також, зазначеним наказом припинено діяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А., посвідчення № 0302, видане 26.02.2019 (а.с.26 т.1).
Вважаючи рішення відповідача-2, оформлене протоколом №86 від 05.06.2024 про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді припинення діяльності, та наказ відповідача-1 від 25.06.2024 №1680/7 про введення в дію вказаного рішення незаконними, протиправними такими, що підлягають скасуванню позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачами докази суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписами частини 2статті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України від 02.06.2016 № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Статтею 3 Закону 1403-VIII встановлено, що завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Відповідно до статті 17 Закону 1403-VIII державне регулювання діяльності приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України, яке формує та реалізує державну правову політику у сфері організації примусового виконання рішень; видає посвідчення приватного виконавця; визначає вимоги до офіса приватного виконавця; забезпечує діяльність Кваліфікаційної комісії приватних виконавців та Дисциплінарної комісії приватних виконавців; формує Єдиний реєстр приватних виконавців України, визначає порядок його ведення; встановлює форму та порядок подання приватними виконавцями інформації про здійснення ними діяльності; здійснює контроль за діяльністю приватних виконавців та визначає порядок здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця; подає Кабінету Міністрів України пропозицію про встановлення розміру основної винагороди приватного виконавця; вводить в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення; зупиняє та припиняє право на здійснення діяльності приватного виконавця; здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.
Судом під час розгляду справи, окрім іншого, встановлено, що відповідно до протоколу засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців №86 від 05.06.2024 Дисциплінарною комісією приватних виконавців прийнято рішення про задоволення подання Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А. до дисциплінарної відповідальності та застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця (а.с.110 зворотній бік 118).
Наказом відповідача-1 «Про застосування до приватного виконавця Безмагоричних Микити Андрійовича дисциплінарного стягнення» №1680/7 від 25.06.2024 введено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 05.06.2024, оформлене протоколом № 86 від 05.06.2024 про задоволення подання Ради приватних виконавців України про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микити Андрійовича, посвідчення № 0302 від 26.02.2019, та застосування до приватного виконавця Безмагоричних М.А. дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця. Також, зазначеним наказом припинено діяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А., посвідчення № 0302, видане 26.02.2019 (а.с.26 т.1).
Обґрунтовуючи протиправність спірних рішення відповідача-2, оформленого протоколом №86 від 05.06.2024 про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді припинення діяльності та наказу відповідача-1 від 25.06.2024 №1680/7 про введення в дію вказаного рішення позивач зазначає про відсутність вчиненого дисциплінарного правопорушення, відсутність претензій від сторін виконавчого провадження, незаконність проведення перевірки, порушення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, відсутність повторюваності вчинення порушення та непропорційність заходу дисциплінарного стягнення.
Так, щодо доводів позивача стосовно відсутності вчиненого дисциплінарного правопорушення та претензій від боржника чи стягувача у виконавчому провадженні за яке позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 Закону №1403-VIII діяльність приватних виконавців має здійснюватися з дотриманням принципів законності.
Також, відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону №1404-VIII виконавче провадження має здійснюватися з дотриманням засад законності.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Перелік рішень, примусове виконання яких не має право здійснювати приватний виконавець визначено частиною другою статті 5 Закону № 1404-VIII.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 5 Закону № 1404-VIII приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету.
Частиною першою статті 26 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону
Відповідно до приписів пункту 9 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII у разі якщо виконавчий документ не підлягає виконанню приватним виконавцем, приватний виконавець зобов`язаний повернути його стягувачу без прийняття до виконання.
З матеріалів справи встановлено та не заперечується позивачем, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А. перебувало виконавче провадження №71077259 з примусового виконання судового наказу, виданого 09.02.2023 Господарським судом Запорізької області у справі № 908/2535/22 про стягнення з Комунального сільськогосподарського підприємства «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради на користь Приватного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Барвінок» заборгованості в розмірі 54 777,77 грн. та судового збору в розмірі 248,10 грн.
17.02.2023 приватним виконавцем у виконавчому провадженні №71077259 винесена постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 800,00 грн та постанова про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 5 502,59 грн.
17.02.2023 приватним виконавцем у виконавчому провадженні №71077259 винесена постанова про арешт коштів боржника, яка направлена на виконання до банків.
20.02.2023 приватним виконавцем винесена постанова про зміну (доповнення) реєстраційних даних боржника, відповідно до якої замість «код ЄДРПОУ: 03362113» зазначено «код ЄДРПОУ: 03362413».
20.02.2023 приватним виконавцем у виконавчому провадженні № 71077259 винесена постанова про арешт коштів боржника, яка направлена на виконання до банків.
21.04.2023 приватним виконавцем винесена постанова про зняття арешту з коштів на всіх рахунках боржника.
21.04.2023 приватним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № 71077259 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII.
Враховуючи, що боржником у вказаному виконавчому провадженні є комунальне підприємство суд погоджується з доводами відповідачів, що таке виконавче провадження було відкрито позивачем в порушення вимог пункту 2 частини 2 статті 5 Закону № 1404-VIII.
Статтею 37 Закону №1403-VIII передбачено, що приватний виконавець несе за свої рішення, дії чи бездіяльність та завдану третім особам шкоду адміністративну чи кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, установлених законом, а також дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно із статтею 38 Закону №1403-VIII підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком приватного виконавця є:
1) факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця;
2) порушення правил професійної етики приватного виконавця;
3) розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
4) невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків;
5) невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з`їзду приватних виконавців України.
Суд звертає увагу, що вказане порушення вимог пункту 2 частини 2 статті 5 Закону № 1404-VIII не спростоване позивачем під час розгляду справи та свідчить про неналежне виконання ним своїх обов`язків та, відповідно, наявність дисциплінарного проступку у діях приватного виконавця.
При цьому, суд звертає увагу, що статтею 3 Кодексу професійної етики приватних виконавців передбачено, що у професійній діяльності приватний виконавець зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного виконання вимог виконавчого документа, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
Суд зазначає, що встановлене вище порушення позивачем вимог пункту 2 частини другої статті 5 Закону № 1404-VIII дає можливість дійти висновку про недотримання приватним виконавцем у своїй професійній діяльності вимог чинного законодавства України та принципів верховенства права і законності, що у свою чергу додатково свідчить про наявність в діях приватного виконавця дисциплінарного проступку.
Разом із тим, судом взято до уваги доводи позивача щодо відсутності таких елементів дисциплінарного проступку, як наявність прямого умислу, шкідливих наслідків та заподіяної шкоди.
Водночас, судом враховано наданий до матеріалів справи лист Комунального сільськогосподарського підприємства «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради №98 від 28.06.2024 «Про надання інформації», у якому останнім зазначено, що в рамках виконавчого провадження №71077259 негативні наслідки та збитки Комунальному сільськогосподарському підприємству «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради не завдані, а будь-які скарги від боржника відсутні (а.с.28 т.1).
Проте, суд наголошує, що змістовний аналіз пункту 2 частини другої статті 5 Закону № 1404-VIII свідчить, що чинним законодавством імперативно заборонено приватним виконавцям виконувати рішення, боржниками за якими є, зокрема, комунальні підприємства.
При цьому, суд погоджується з доводами відповідачів про те, що синтаксичне та граматичне тлумачення змісту пункту 2 частини другої статті 5 Закону № 1404-VIII дає змогу дійти висновку, що передбачена чинним законодавством заборона примусового виконання приватними виконавцями рішень, боржником за якими є комунальне підприємство, розповсюджується на всі без виключення комунальні підприємства.
Зазначене також підтверджується наданими до матеріалів справи Висновком Комітету з етики Асоціації приватних виконавців України щодо дотримання правил професійної етики приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А. №245 від 28.03.2024 у якому, окрім іншого, зазначено про хибність тлумачення позивачем положень пункту 2 частини другої статті 5 Закону Закону № 1404-VIII та зауважено, що тлумачення змісту вказаної норми є загальноприйнятним у професійній спільноті приватних виконавців, є однозначним та таким, що не передбачає подвійного тлумачення: приватним виконавцям імперативно заборонено виконувати рішення, боржником за якими є , зокрема комунальні підприємства (а.с.147 зворотній бік 150 т.1).
Крім того, на підтвердження наявності вчиненого позивачем дисциплінарного проступку свідчить Висновок дисциплінарного уповноваженого №4/2024 від 25.04.2024 у резолютивній частині, якого зазначено: «Дослідження наданих матеріалів, проведений аналіз чинних норм законодавства з питань виконавчого провадження є підставою для висновку про наявність належної сукупності доказів, які підтверджують, що приватний виконавець Безмагоричних М.А. під час здійснення примусового виконання у виконавчому провадженні №71077259 порушив: Статті 3, 4 Кодексу професійної етики приватних виконавців України.
Провина приватного виконавця Безмагоричних М.А. відповідно до всієї сукупності визначених в частині 2 статті 38 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» є доведеною, наявні всі ознаки складу дисциплінарного проступку в діях приватного виконавця Бемагоричних М.А. під час здійснення виконавчих проваджень №71077259» (а.с. 150 зворотній бік 156 т.1).
Підсумовуючи вищезазначене суд зазначає про наявність порушення позивачем вимог чинного законодавства України у вигляді неналежного виконання ним своїх обов`язків та порушення правил професійної етики приватного виконавця у зв`язку із недотриманням принципу та засад законності, що у свою чергу свідчить про наявність в його діях дисциплінарного проступку.
Стосовно тверджень позивача про незаконність проведення перевірки суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що в обґрунтування доводів щодо незаконності проведення Міністерством юстиції України перевірки позивач посилається, зокрема на те, що незважаючи на встановлену пунктом 61 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 1403-VIII заборону проведення під час дії воєнного стану планових та позапланових перевірок діяльності приватних виконавців, відповідачем-1 проведено позапланову перевірку.
Разом із тим, позивач зазначає, що встановлена Законом 1403-VIII заборона на проведення планових та позапланових перевірок має наслідком унеможливлення внесення Міністерством юстиції України на розгляд Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, адже без проведення перевірки неможливо зафіксувати факт вчинення приватним виконавцем порушення.
Частиною першою статті 34 Закону 1403-VIII встановлено, що контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022 від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 №49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024. Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, тобто, останній діє на момент розгляду цієї справи.
Внаслідок введення на території України правового режиму воєнного стану Законом України від 27.07.2022 № 2455-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану» були внесені відповідні зміни до Закону.
Відповідно до підпункту 3 пункту 61 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 1403-VIII планові та позапланові перевірки діяльності приватних виконавців не проводяться, крім передбачених підпунктом 9 цього пункту перевірок приватних виконавців, стосовно яких є сумніви щодо факту здійснення ними своєї діяльності в офісі приватного виконавця. У разі якщо на день введення воєнного стану позапланова перевірка діяльності приватного виконавця не була проведена, така перевірка проводиться в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, після припинення або скасування воєнного стану за письмовим зверненням учасника виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця.
Особливості перевірки дотримання приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов`язків у період дії воєнного стану визначені розділом V Порядку№ 3284/5.
Пунктом 1 розділу V Порядку № 3284/5 встановлено, що у період дії воєнного стану структурний підрозділ Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, здійснює перевірку дотримання приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов`язків на підставі відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження.
За результатом перевірки відомостей в автоматизованій системі виконавчого провадження структурний підрозділ Міністерства формує інформаційну довідку відповідно до пункту 3 розділу VII Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2016 за № 1126/29256.
Під час розгляду справи судом, окрім іншого встановлено, що на виконання приписів пункту 1 розділу V Порядку №3284/5 відповідачем-1 було здійснено перевірку відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження, що не заборонено вимогами чинного законодавства України.
За результатами здійснення перевірки відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження відповідачем-1 було встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А. перебувало виконавче провадження № 71077259 з примусового виконання судового наказу, виданого 09.02.2023 Господарським судом Запорізької області у справі № 908/2535/22 про стягнення з Комунального сільськогосподарського підприємства «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради на користь Приватного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Барвінок» заборгованості в розмірі 54 777,77 грн та судового збору в розмірі 248,10 грн, про що було сформовано інформаційну довідку з автоматизованої системи виконавчого провадження №82551 від 18.01.2024 (а.с.136 зворотній бік 142 т.1).
Відтак, доводи позивача про проведення відповідачем-1 позапланової перевірки спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а тому є безпідставними та необґрунтованими.
Водночас, судом встановлено, що Листом від 26.01.2024 №13687/20.4.1/33-24 Міністерство юстиції України звернулося до Ради приватних виконавців України з пропозицією розглянути питання щодо ініціювання перевірки приватного виконавця на предмет дотримання ним Кодексу професійної етики приватних виконавців України та внесення відповідного подання до Дисциплінарної комісії приватних виконавців (а.с.126-127 т.1).
При цьому, суд звертає увагу, що хоча питання законності відкриття виконавчого провадження стосовно боржника комунального підприємства відповідно до статті 34 Закону 1403-VIII відноситься до сфери контролю Міністерства юстиції України, Рада приватних виконавців не позбавлена права на дослідження питання щодо дотримання приватним виконавцем вимог Кодексу професійної етики приватних виконавців України при відкритті таких виконавчих проваджень.
Згідно із статтею 35 Закону № 1403-VIII Рада приватних виконавців України має право за зверненням учасника виконавчого провадження або за власною ініціативою здійснити перевірку діяльності приватного виконавця на предмет дотримання ним:
1) статуту Асоціації приватних виконавців України;
2) Кодексу професійної етики приватного виконавця;
3) рішень Ради приватних виконавців України та з`їзду приватних виконавців України, пов`язаних із діяльністю приватних виконавців.
Перевірка Радою приватних виконавців України діяльності приватного виконавця здійснюється шляхом надсилання приватному виконавцю письмового запиту в межах предмета перевірки. Протягом 15 календарних днів з дня отримання запиту приватний виконавець зобов`язаний надати Раді приватних виконавців України пояснення та копії відповідних документів.
Рада приватних виконавців України зобов`язана протягом 30 робочих днів з дня отримання пояснень приватного виконавця або часу, коли такі пояснення мали бути отримані, у разі їх ненадання розглянути надані матеріали на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку та вирішити питання щодо внесення до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
У відповідності до пункту 8 частини п`ятої статті 54 Закону № 1403-VIII одним із повноважень Ради приватних виконавців України є прийняття рішення про внесення до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Відтак, в силу приписів пункту 8 частини п`ятої статті 54 Закону № 1403-VIII Рада приватних виконавців України уповноважена на прийняття рішення про внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Судом під час розгляду справи з`ясовано, що отримавши інформаційний лист Міністерства юстиції України від 26.01.2024 №13687/20.4.1/33-24 у якому було зазначено про можливе недотримання позивачем Кодексу професійної етики приватних виконавців України, Рада приватних виконавців України в межах повноважень, наданих статтею 35 Закону № 1403-VIII за власною ініціативою вирішила здійснити перевірку діяльності приватного виконавця на предмет дотримання ним Кодексу професійної етики приватних виконавців України.
У відповідності до вимог статті 35 Закону № 1403-VIII листом Голови Ради приватних виконавців України від 06.02.2024 №58 приватному виконавцю Безмагоричних М.А. було запропоновано надати пояснення та копії відповідних документів щодо обставин, викладених у зверненні Міністерства юстиції України, в частині дотримання ним Кодексу професійної етики приватних виконавців України.
На виконання вказаного листа Голови Ради приватних виконавців України листом від 21.02.2024 №2756 позивачем було надано письмові пояснення, у яких, окрім іншого, зазначено, що відкриваючи виконавче провадження ним були враховані надані стягувачем документи, котрі підтверджували здійснення боржником - Комунальним сільськогосподарським підприємством «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради господарської діяльності з отриманням прибутку з відповідною сплатою податків, що, на думку позивача, виключало фінансування боржника виключно за кошти державного або місцевого бюджету. Відтак, дії щодо відкриття виконавчого провадження є такими, що були вчинені у відповідності до вимог чинного законодавства України та ґрунтуються на правових цінностях громадянського суспільства. Крім того, позивачем було відзначено, що жодні особи, включаючи боржника та стягувача у виконавчому провадженні №71077259 не заявляли про будь-які негативні наслідки виконання рішення та не оскаржували його дії (а.с.144 зворотній бік 145).
Отримавши відповідні пояснення позивача Рада приватних виконавців України в межах 30-ти денного з дня їх отримання прийняла рішення від 29.03.2024 №69 про необхідність направлення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності (а.с.109 т.1).
Вищевказані обставини у їх сукупності свідчать про дотримання визначеного статтею 35 Закону №1403-VIII порядку проведення перевірки Радою приватних виконавців та, як наслідок необґрунтованість доводів позивача щодо протиправності проведення перевірки.
Що стосується доводів позивача щодо порушення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 40 Закону №1403-VIII Дисциплінарна комісія приватних виконавців розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
У постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №140/2740/19 суд касаційної інстанції вказав, що приватний виконавець може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом двох років з дня вчинення дисциплінарного проступку. Водночас в межах цього строку є ще один строк, протягом якого приватного виконавця може бути притягнуто до відповідальності - два місяці, відлік якого починається із дня виявлення дисциплінарного проступку. Днем виявлення такого проступку є складання довідки про результати перевірки.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.02.2022 у справі №520/2210/19 та від 28.07.2022 у справі № 160/9390/20.
Як вже було зазначено вище пунктом 1 розділу V Порядку встановлено, що за результатом перевірки відомостей в автоматизованій системі виконавчого провадження структурний підрозділ Міністерства формує інформаційну довідку.
Отже, днем виявлення дисциплінарного проступку слід вважати день складання інформаційної довідки, тобто у даному випадку 18.01.2024.
Разом з тим, суд звертає увагу, що на момент виявлення дисциплінарного проступку в Україні діяв правовий режим воєнного стану, введений Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022.
Згідно із підпунктом 1 пункту 61 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1403-VIII під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» зупиняються до припинення або скасування воєнного стану в Україні встановлені частиною першою статті 40 цього Закону строки розгляду Дисциплінарною комісією подань про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та прийняття рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
Враховуючи, що положення підпункту 1 пункту 61 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1403-VIII є спеціальними нормами, які регулюють строки притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності у період дії на території України воєнного стану, суд дійшов висновку про безпідставність доводів позивача щодо спливу строків притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки такі строки були зупинені чинним законодавством України.
Стосовно тверджень позивача щодо непропорційності дисциплінарного стягнення, застосованого Дисциплінарною комісією приватних виконавців, необґрунтованості застосування саме того виду дисциплінарного стягнення, серед інших існуючих та відсутності повторюваності порушення, суд зважає на наступне.
Відповідно до статті 39 Закону №1403-VIII Дисциплінарна комісія приватних виконавців утворюється при Міністерстві юстиції України для розгляду питань притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків.
Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців затверджується Міністерством юстиції України (частина друга статті 39 Закону №1403-VIII).
Дисциплінарна комісія: розглядає подання Міністерства юстиції України, Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України; приймає рішення на підставі подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення (частина шоста статті 39 Закону №1403-VIII).
Рішення Дисциплінарної комісії приймаються на її засіданні, за умови присутності не менше п`яти членів комісії, шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів рішення вважається неприйнятим. Рішення Дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії (частини восьма - дев`ята статті 39 Закону №1403-VIII).
Відповідно до частин 3, 4 статті 40 Закону №1403-VIII Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності: зобов`язана запросити на засідання приватного виконавця та заслухати його пояснення з питань, що стали підставою для внесення подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; має право запросити на засідання учасника виконавчого провадження, скарга якого стала підставою для перевірки діяльності приватного виконавця та внесення подання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності, для надання додаткових пояснень по суті скарги; має право запросити на засідання та заслухати думку представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших осіб за їхньою згодою (частина третя статті 40 Закону №1403-VIII).
Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, приймає одне з таких рішень: 1) задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення; 2) відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця; 3) відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення (частина четверта статті 40 Закону №1403-VIII).
У разі, якщо Дисциплінарною комісією прийнято рішення про задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, а також факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року (частина п`ята статті 40 Закону №1403-VIII).
Порядок діяльності Дисциплінарної комісії та процедура розгляду подань про притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності визначені відповідним Положенням, затвердженим наказом Міністерства юстиції від 27.11.2017 № 3791/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2017 за № 1442/31310 «Про затвердження Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців» (далі - Положення № 3791/5).
Пунктами 3-4 Положення № 3791/5 визначено, що основними завданнями Дисциплінарної комісії є: розгляд питань про притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків; прийняття рішень про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
Згідно з пунктом 13 Положення № 3791/5 засідання Дисциплінарної комісії уважається повноважним у разі присутності на ньому не менше п`яти членів комісії.
Відповідно до пункту 16 Положення № 3791/5 рішення Дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії протягом двох робочих днів після засідання Дисциплінарної комісії.
Пунктом 18 Положення № 3791/5 встановлено, що протокол засідання Дисциплінарної комісії має містити перелік присутніх на засіданні осіб, порядок денний, питання, що розглядались на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, прийняте Дисциплінарною комісією рішення.
У разі прийняття Дисциплінарною комісією рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у протоколі засідання Дисциплінарної комісії зазначається вид дисциплінарного стягнення, який застосовано до приватного виконавця.
Відповідно до пункту 27 Положення № 3791/5 за результатами розгляду подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності Дисциплінарна комісія приймає рішення зокрема про: задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, передбаченого частиною першою статті 41 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно із пунктом 28 Положення № 3791/5 у разі, якщо Дисциплінарною комісією прийнято рішення про задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, а також факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року.
На підставі пункту 30 Положення № 3791/5 рішення Дисциплінарної комісії про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Мін`юсту. Дата видання наказу Мін`юсту є датою застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
Таким чином, положеннями статті 40 Закону №1403-VIII та пункту 4 Положення №3791/5 закріплено, що вирішення питання про встановлення факту вчинення приватним виконавцем дисциплінарного проступку, притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та визначення виду дисциплінарного стягнення належить до компетенції саме Дисциплінарної комісії.
Водночас, аналіз вищенаведених норм у сукупності з положеннями Закону №1403-VIII, які визначають порядок розгляду питання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, дає підстави для висновку про те, що Дисциплінарна комісія у процедурі дисциплінарного провадження зобов`язана розглянути на своєму засіданні подання Ради приватних виконавців України по суті виявлених порушень у діяльності приватного виконавця, заслухати пояснення останнього з цього приводу та шляхом голосування прийняти одне з рішень, перелічених у частині четвертій статті 40 Закону №1403-VIII, врахувавши, у разі задоволення подання, обставини, які мають суттєве значення для обрання виду дисциплінарного стягнення (частина п`ята статті 40 Закону №1403-VIII).
Суд звертає увагу, що під час розгляду справи позивач та представник позивача зазначили про відсутність зауважень до порядку проведення 05.06.2024 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців, а отже зазначене питання перебуває за межами розгляду даної справи.
Так, з наданого до матеріалів справи протоколу засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців №86, окрім іншого вбачається, що 05.06.2024 було проведено засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців у складі, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 08.12.2023 №2855/5.
На засіданні Дисциплінарної комісії приватних виконавців були присутні 9 членів комісії, що у відповідності до приписів пункту 13 Положення № 3791/5 дає змогу дійти висновку про повноважність засідання.
При розгляді подання Ради приватних виконавців, комісією відзначено, що Листом Міністерства юстиції від 02.08.2023 №102001/20.1.1/33-23 Раді приватних виконавців України повідомлялось, що у зв`язку з порушенням приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень діяльність приватного виконавця неодноразово зупинялась на підставі відповідних наказів Міністерства юстиції України відповідно до підпункту 4 пункту 61 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1403-VIII.
Разом із тим, комісією було розглянуто викладені у листі від 21.02.2024 №2756 письмові пояснення позивача щодо того, що законодавцем не використано розділових знаків у вигляді крапки або крапки з комою при переліченні тих суб`єктів стягнення, щодо яких можна виконувати рішення, якщо вони фінансуються не лише за кошти державного або місцевого бюджету, і що не існує жодних офіційних роз`яснень чи позицій Верховного Суду з приводу тлумачення цієї норми іншим чином, ніж граматичних (філологічним) видом тлумачення.
Комісію також взято до уваги посилання позивача щодо відсутності будь-яких негативних наслідків виконання рішення та не оскарження боржником у виконавчому провадженні №71077259 дій приватного виконавця.
З приводу вказаних доводів позивача комісією зазначено, що застосовуючи синтаксичне граматичне тлумачення змісту пункту 2 частини другої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», все ж таки можна дійти висновку, що передбачена законодавцем заборона примусового виконання приватними виконавцями рішень, боржником за якими є комунальне підприємство, розповсюджується на всі без виключення комунальні підприємства.
В свою чергу, у даному випадку, навіть не маючи доступу до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань можна достеменно констатувати, що підприємство є комунальним, оскільки про це прямо вказано в найменуванні підприємства, яке містить слово «комунальне».
Крім того, з протоколу засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців №86 вбачається, що при розгляді подання Ради приватних виконавців комісією також було звернуто увагу на Висновок дисциплінарного уповноваженого №4/2024 від 25.04.2024, підтверджений офіційними документами, стосовно того, що діяння приватного виконавця Безмагоричних М.А. щодо порушення законодавства України, прав та інтересів учасників виконавчого провадження мають умисний та систематичний характер, при цьому такі дії приватного виконавця призвели до суттєвих негативних наслідків для становлення та ствердження авторитету професії приватного виконавця.
При цьому дисциплінарним уповноваженим взято до уваги, що дії приватного виконавця Безмагоричних М.А. призвели, в тому числі до виконання остаточного судового рішення, а також відсутність будь-яких скарг від боржника за виконавчим провадженням.
Водночас, комісією враховано висновки дисциплінарного уповноваженого стосовно наявності ознак складу дисциплінарного проступку в діях приватного виконавця Безмагоричних М.А., відповідно до яких встановлено: протиправність діяння: порушення приписів статті 4 Кодексу професійної етики приватних виконавців; форма вини: прямий умисел; негативні наслідки: підрив авторитету та суспільної довіри й поваги до професії приватного виконавця; причинний зв`язок між діянням та його негативними наслідками: відкриття виконавчого провадження № 71077259 без законних на те підстав має наслідком порушення принципу законності та підриває авторитет і довіру до професії приватного виконавця, створюючи хибну ілюзію вседозволеності і безкарності приватних виконавців.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Положення про дисциплінарного уповноваженого, затвердженого Рішенням Ради приватних виконавців України №10 від 26.03.2019, Дисциплінарний уповноважений здійснює консультативно-рекомендаційні функції під час здійснення процедур дисциплінарного провадження відносно приватних виконавців, що, у свою чергу, свідчить про наявність у Дисциплінарної комісії можливості враховувати такий висновок Дисциплінарного уповноваженого.
Наведені приписи положення підтверджують обґрунтованість врахування Дисциплінарною комісією приватних виконавців під час вирішення питання щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності висновку Дисциплінарного уповноваженого.
Разом із тим, суд звертає увагу, що з протоколу засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців №86 також вбачається, що комісією досліджувалось питання щодо наявності ознак повторюваності вчинення правопорушення у вигляді відкриття виконавчого провадження, боржником за яким є комунальне підприємство та зазначено, що виконавче провадження №71077259, яке є предметом подання Ради приватних виконавців України від 26.04.2024 №151/01-14 відкрите 17.02.2023, а виконавчі провадження №71890051 та №71890059 в яких виявлені порушення, внаслідок чого приватний виконавець Безмагоричних М.А. притягався до дисциплінарної відповідальності відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 25.07.2023 № 1842/7 «Про зупинення діяльності приватного виконавця Безмагоричних М.А.» на підставі подання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 14.07.2023 № 91984/20.4.1/33-23» відкриті 25.05.2023.
Зазначене, на думку суду, свідчить про відсутність у даному випадку ознак повторюваності вчинення правопорушення у вигляді відкриття виконавчого провадження, боржником за яким є комунальне підприємство, однак підтверджує систематичність вчинення такого порушення.
Водночас, комісією було враховано той факт, що приватний виконавець протягом одного лише 2023 року тричі притягався до дисциплінарної відповідальності. При цьому, як вбачається з відомостей сайту Судова влада України та Єдиного державного реєстру судових рішень, накази Міністерства юстиції України від 21.04.2023 № 930/7, від 25.07.2023 № 1842/7, від 04.10.2023 № 2333/7, якими приватного виконавця притягнуто до дисциплінарної відповідальності, у встановленому законом порядку не визнавались протиправними та не скасовувались.
Як наслідок, комісією констатовано, що незважаючи на те, що приватний виконавець Безмагоричних М.А. поніс дисциплінарне стягнення за відкриття виконавчих проваджень боржником у яких є комунальне підприємство, у своїх поясненнях позивач зазначив, що він вважає свої дії щодо відкриття таких виконавчих проваджень правомірними.
З огляду на те, що порушення приватним виконавцем Безмагоричних М.А. вимог законодавства свідчать про вчинення ним дисциплінарного проступку, на засіданні Дисциплінарної комісії приватних виконавців було поставлено на голосування питання про задоволення подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця, за результатами якого прийнято рішення «за» - 5, «проти» - 4.
При цьому, суд звертає увагу, що на засіданні Дисциплінарної комісії приватних виконавців головою комісії спочатку ставилось на голосування питання про задоволення подання Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця Безмагоричних М.А. до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на шість місяці, однак, за результатами голосування зазначене рішення прийнято не було «за» - 4, «проти» - 5.
Вказане, на думку суду, свідчить про намагання комісією вирішити питання щодо можливості застосування до позивача менш сурового виду дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення його діяльності строком на шість місяців та, відповідно, всебічний розгляд питання щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Підсумовуючи вищенаведене суд констатує, що зі змісту спірного рішення комісії встановлено, що комісія, застосувавши до позивача дисциплінарне стягнення у виді припинення діяльності приватного виконавця, у повному обсязі надала оцінку доводам позивача та обґрунтувала необхідність застосування саме такого виду стягнення за результатами розгляду подання. Крім того, визначаючи вид стягнення відповідачем-2 було надано оцінку характеру вчиненого порушення, його систематичності, сукупності з іншими порушеннями, наявності/відсутності негативних наслідків з відображенням цих обставин у спірному рішенні про застосування заходу стягнення, що у свою чергу свідчить про те, що рішення прийняте з дотриманням норм чинного законодавства України.
Таким чином, відповідачами в межах розгляду даної справи доведено врахування при винесенні оскаржуваних рішень обставин вчинення позивачем проступку, ступеню вини приватного виконавця, тяжкості вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявності наслідків, розміру заподіяної шкоди, а також фактів неодноразового застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року. Зазначене, у свою чергу, свідчить про обгрунтованість застосування до позивача дисциплінарного стягнення, а також відповідність оскаржуваних актів індивідуальної дії критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, які слідують з нормстатті 2 КАС України - обґрунтованості, пропорційності, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно із статтею 139 КАС Українивідсутні, з огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микити Андрійовича (майдан Профспілок, буд. 5, офіс 220,224, м. Запоріжжя, 69044; ідентифікаційний код 3104805273) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00015622), Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001) про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 25.10.2024.
Суддя І.В.Садовий
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2024 |
Оприлюднено | 31.10.2024 |
Номер документу | 122651377 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Садовий Ігор Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Садовий Ігор Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Садовий Ігор Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Садовий Ігор Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Садовий Ігор Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні