Рішення

від 29.10.2024 по справі 280/7660/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 жовтня 2024 року Справа № 280/7660/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЕПТОН-КР"

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання противним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЕПТОН-КР" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про відповідність/невідповідність платника податку па додану вартість критеріям ризиковості платника податку №19955 від 11.07.2024;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛЕПТОН-КР" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вважає оскаржуване рішення за своїм характером необґрунтованим як нормативно, так і документально з огляду на наступні обставини. Рішенням №6242 від 05.07.05.07.2023 позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач подав пояснення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, у яких детально вказав загальну інформацію по товариству, матеріально-технічну базу з нерухомим та рухомим майном, використання найманої праці, господарські операції, здійснення господарської діяльності підприємства, відобразивши контрагентів та господарські операції з ними. На підтвердження зазначеної інформації позивачем надано відповідачу копії первинних документів. Відповідачем вищевказані інформація та документи залишено поза увагою, не зазначено жодних пояснень чи обґрунтувань того, чому вказані інформація та документи не взяті до уваги при прийнятті рішення №19955 від 11.07.2024, яким позивача знову визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Контролюючий орган, формулюючи висновок про відповідність платника податку п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, має оцінювати ризиковість здійснення конкретної господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, з урахуванням наявної податкової інформації. Рішення №19955 від 11.07.2024, яким позивача віднесено до ризикових, прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165 (далі - Порядок №1165). В оскаржуваному рішенні зазначено код податкової інформації, яка стала підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реє (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку. Зазначаючи зазначаючи вказані коди податковий орган на виконання принципу обґрунтованості свого рішення має вказати щодо якої саме господарської операції по якій: було складено конкретну податкову накладну або розрахунок коригування платником податків було здійснено постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; було здійснено придбання товарів (послуги) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; було здійснено постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реє (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку. Однак, оскаржуване рішення було прийнято відповідачем не у зв`язку із конкретною податковою накладною або розрахунком коригування, і в обґрунтування свого рішення відповідач не посилається на конкретну господарську операцію, посилання відповідача на коди 12, 13, та 14, є безпідставним, оскільки неможливо встановити щодо якої саме господарської операції іде мова в оскаржуваному рішенні і у зв`язку із чим податковий орган вважає, що позивач є ризиковим платником. У рішенні №19955 від 11.07.2024 серед кодів УКТ ЗЕД зазначено коди, які позивачем за період з 01.12.2022 по 13.06.2023 не придбавались. Також у рішенні, всупереч тому, що не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків. Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. У рішенні №19955 від 11.07.2024 зазначено, що підставою для віднесення позивача до таких, що відповідають критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку є те, що позивачем не надано копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: ОСВ рах.28 інвентаризаційна відомість. Однак, такі документи, як ОСВ рах.28, відсутні у переліку документів, які необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Будь-якого підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем у рішенні наведено не було. Рішення №19955 від 11.07.2024 не містить жодних відомостей про здійснення податкового контролю - актів перевірок, копій документів, відповідей на запити, виявлення недостовірності даних, що містяться у податковій звітності платника податків, відсутність конкретних первинних документів тощо. У рішенні відсутнє обґрунтування, яке б підтверджувало інформацію про факти порушення податкового законодавства позивачем, таке рішення є незаконним, необґрунтованим та прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а отже є протиправним та підлягає скасуванню. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 21.08.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

30.08.2024 від Головного управління ДПС у Запорізькій області до суду надійшов відзив, у якому заперечує проти позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що позивача включено до реєстру ризикових 05.07.2023 за критерієм "у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. У відповідності до даних ІТС "Податковий блок" станом на 05.07.2023 Позивач перебував на обліку в ГУ ДПС в Дніпропетровській області. Враховуючи наведене 05.07.2023 рішенням Комісії ГУ ДПС в Дніпропетровській області, ТОВ "КЛЕПТОН- КР" включено до реєстру ризикових підприємств. Попереднє рішення № 6242 від 05.07.2023 року про відповідність критеріям ризиковості стосовно ТОВ "КЛЕПТОН-КР", ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято у зв`язку з відповідністю платника податку п.8 Критеріїв ризиковості. Для спростування інформації зазначеній в рішенні № 6242 05.07.2023 ТОВ "КЛЕПТОН-КР", надано Повідомлення № 1 від 01.07.2024 року про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку та копій відповідних документів. З урахуванням отриманих від ТОВ "КЛЕПТОН-КР", інформації та копій документів відповідно до Повідомлення № 1 від 01.07.2024 , ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення від 11.07.2024 року №19955 щодо відповідності платника податку п.8 Критеріїв ризиковості. Підставою прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку ТОВ "КЛЕПТОН-КР", було придбання товарiв (послуг) у платника(iв) податку, щодо якого(их) прийняте рiшення про вiдповiднiсть критерiям ризиковостi платника податку, постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реє (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку, постачання товарiв (послуг) у платника(iв) податку, щодо якого(их) прийняте рiшення про вiдповiднiсть критерiям ризиковостi платника податку. Рішення від 11.07.2024 року №19955 щодо відповідності платника податку п.8 Критеріїв ризиковості прийнято у відповідності до Порядку №1165, з урахуванням отриманої від ТОВ "КЛЕПТОН-КР" інформації та копій документів відповідно до Повідомлення № 1 від 01.07.2024 року. Скасовуючи оскаржуване рішення суд фактично переймає на себе функцію з податкового контролю, що в зазначеному випадку є виключно дискреційними повноваженнями ГУ ДПС у Запорізькій області. Відповідач вважає, що суд не може підміняти інший уповноважений орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питання по суті, які законодавством віднесені до дискреційних повноважень іншого державного органу.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Позивач, код ЄДРПОУ 44604162, як юридична особа зареєстрований 03.12.2021 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису: 1002271020000020645. Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 69001, Запорізька область м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39.

Керівником товариства є директор - ОСОБА_1 з 30.05.2024 (наказ №2 к/тр від 30.05.2024 "Про вступ на посаду директора") по сьогоднішній день.

Відповідно до Статуту метою діяльності підприємства є отримання прибутку.

Види діяльності за кодами КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устатковання; 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.21 Будівництво трубопроводів; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; 43.11 Знесення; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.31 Штукатурні роботи; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.91 Покрівельні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду); 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у.

05.07.2023 контролюючим органом прийняте рішення про відповідність/невідповідність платника ризиковості платника податку №6242, з підстави відповідності п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, згідно даних ЄРПН встановлено, що протягом 2022-2023 років підприємство здійснювало фінансово-господарські операції з придбання товарних цінностей з підприємствами внесеними до Журналу ризикових платників, зокрема ТОВ "ОТК "РЕФЕРЕНС"", ТОВ "АЛЬВЕНТА", ТОВ виробнича фірма "ВІРА", ТОВ "УКРНАФТА-ПОСТАЧ", ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ", ТОВ "ПРАЙМ СЕЙЛ", ТОВ "ОЛІМПІЯ СТРОЙ", ТОВ "НЕТ-СТРОЙ ГРУП".

Позивач, скориставшись правом, передбаченим п.6 Порядку №1165, надав інформацію та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, що оформлено Повідомленням від 01.07.2024 №1 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області №19955 від 11.07.2024 визначено відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку з підстав зазначених у п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, за кодом податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реє (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку; 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, у рішенні №19955 від 11.07.2024 визначено ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: ОСВ рах.28 інвентаризаційна відомість.

Не погоджуючись з рішенням про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків- сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 установлено такі Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банку/небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:

актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту;

інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку №1165).

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абзац 8 пункту 40 Порядку №1165).

Згідно з додатком 4 до Порядку №1165, яким передбачено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З аналізу наведених норм слідує, що положення Порядку №1165 встановлюють можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.

Суд наголошує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня впливає на права, інтереси та обов`язки такої особи.

Отже, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Запорізькій області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є індивідуальними актами стосовно позивача у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, а тому підлягають оцінці на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Надаючи оцінку правомірності спірного рішення, суд зазначає, що виходячи із системного аналізу норм Порядку №1165, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.

Приймаючи спірне рішення, відповідач керувався пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що визначені у додатку № 1 до Порядку №1165, а саме зазначив, що платником податку здійснено фінансово-господарські операції з придбання товарних цінностей з підприємствами внесеними до Журналу ризикових платників, зокрема ТОВ "ОТК "РЕФЕРЕНС"", ТОВ "АЛЬВЕНТА", ТОВ виробнича фірма "ВІРА", ТОВ "УКРНАФТА-ПОСТАЧ", ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ", ТОВ "ПРАЙМ СЕЙЛ", ТОВ "ОЛІМПІЯ СТРОЙ", ТОВ "НЕТ-СТРОЙ ГРУП".

Фактично, відповідачем рішення було прийнято на підставі наявної податкової інформації за період з 16.09.2022 по 13.06.2023, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку №1165.

Однак, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Суд звертає увагу на те, що пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку передбачає, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Таким чином, контролюючий орган, формулюючи висновок про відповідність платника пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, має оцінювати ризиковість здійснення конкретної господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, з урахуванням наявної податкової інформації.

За таких обставин платник податків може належним чином реалізувати передбачене пунктом 6 Порядку № 1165 право подати інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку).

Разом з тим, у рішенні Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №6242 від 05.07.2023 визначено про відповідність ТОВ "КЛЕПТОН-КР" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з підстав наявності такої податкової інформації: згідно даних ЄРПН встановлено, що протягом 2022-2023 років підприємство здійснювало фінансово-господарські операції з придбання товарних цінностей з підприємствами внесеними до Журналу ризикових платників, зокрема ТОВ "ОТК "РЕФЕРЕНС"", ТОВ "АЛЬВЕНТА", ТОВ виробнича фірма "ВІРА", ТОВ "УКРНАФТА-ПОСТАЧ", ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ", ТОВ "ПРАЙМ СЕЙЛ", ТОВ "ОЛІМПІЯ СТРОЙ", ТОВ "НЕТ-СТРОЙ ГРУП", тобто безвідносно до конкретної господарської операції, зазначеної у поданій для реєстрації податковій накладній, що поставило платника у стан правової невизначеності щодо підстав визнання відповідності критеріям ризиковості та документів, які необхідно подати на підтвердження невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Порушення правової процедури прийняття первинного рішення про відповідність платника критеріям ризиковості вплинуло на наступне рішення Комісії, прийняте за наслідками розгляду повідомлення позивача про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, зокрема, рішення №19955 від 11.07.2024, що є предметом спору, оскільки платник був позбавлений можливості надати необхідний і достатній пакет документів, належних для підтвердження конкретної господарської операції та невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому у рішенні №6242 від 05.07.2023 контролюючим органом зазначено платників податку, внесених до Журналу ризикових платників - ТОВ "ОТК "РЕФЕРЕНС"", ТОВ "АЛЬВЕНТА", ТОВ виробнича фірма "ВІРА", ТОВ "УКРНАФТА-ПОСТАЧ", ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ", ТОВ "ПРАЙМ СЕЙЛ", ТОВ "ОЛІМПІЯ СТРОЙ", ТОВ "НЕТ-СТРОЙ ГРУП".

У рішенні №19955 від 11.07.2024, за наслідками розгляду повідомлення позивача про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №1 від 01.07.2024, контролюючим органом зазначено додатково інших платників податку, щодо яких встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості, а саме ТОВ "ВІТАЛІТІ МІСТ", ТОВ "ГАРАНТ-2019", ТОВ "ТЕРРА-БУД 2019", ТОВ "МЕГА-БУД 2020".

Так, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В якості доказів, на підставі яких винесено оскаржуване рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відповідачем не надано належних та допустимих доказів.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема згідно з п.8 таким критерієм є в контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій/розрахунку коригування.

Згідно з встановленою Порядком №1165 формою рішення про відповідність / невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) якщо воно приймається з підстави визначеною у п.8 Критеріїв, то податкова інформація розшифровується, що є логічно-послідовним з огляду на те, що інші критерії є зрозумілими та не потребують розшифровки. У встановленій Порядком №1165 формі рішення вказується "Підстава (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та, у разі відповідності п.8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація)".

Оскільки збір податкової інформації відповідно до ст.72 ПК України є різноманітним та сама інформація є об`ємною, зазначення в рішенні Комісії як підстави його прийняття така інформація повинна бути чітко зазначена, що надає платнику податків визначитись з переліком документів для надання Комісії в спростування вказаного рішення, а у разі не прийняття позитивного для платника податків рішення оскаржити його з наведенням відповідних мотивів.

Верховний Суд зазначив, що в оскаржуваних рішеннях відповідачем у справі №640/11321/20 в рядку "Податкова інформація" не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Отже, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Відповідачем не надано суду доказів подання на реєстрацію податкової накладної, внаслідок перевірки якої встановлено відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків.

Зі змісту оскаржених рішень слідує, що вони прийнято не за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, що не передбачено пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Суд також звертає увагу, що висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які включені до переліку ризикових.

Таким чином, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів, щодо яких винесене рішення про відповідність критеріям ризиковості.

Проте, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками/покупцями правил оподаткування; платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань.

Платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагентів.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі №340/422/19, від 23 липня 2020 року у справі №816/1122/16.

Верховний Суд у постанові від 21 квітня 2021 року у справі №815/2417/16 дійшов висновку, що порушення податкової дисципліни контрагентами "по ланцюгу" не є підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки вона є індивідуальною. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

У постанові від 05.01.2021 по справі №640/11321/20 Верховний Суд зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. При цьому, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, зазначене не скасовує обов`язок доказування, покладений на суб`єкта владних повноважень частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд також у постановах від 16 грудня 2020 року по справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року по справі № 640/10988/20, від 5 січня 2021 року по справі № 640/11321/20.

Як вже зазначено вище, контролюючим органом за результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних, у зв`язку з отриманням інформації у процесі поточної діяльності встановлено здійснення ризикових фінансово-господарських операцій позивачем.

Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 року по справі №160/93/19, від 04.06.2020 року по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.

З огляду на викладене, суд зауважує, що наявна у контролюючих органів податкова інформація про ризиковість здійснення господарських операцій платника податків має ґрунтуватися на належних та допустимих доказах, у даному випадку, на підставі відповідного акта перевірки з відображеними у ньому фактами допущення порушень позивачем чинного податкового законодавства України.

Суду наданий витяг з протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Запорізькій області з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН у яких наводиться посилання на узагальнення інформації, на підставі яких комісією за результатами голосування ухвалено рішення про відповідність позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. В таких витягах міститься зведена інформація стосовно діяльності позивача та його контрагентів, отримана з баз даних, а не під час проведення документальної перевірки.

Суд зазначає, що контролюючий орган не визначив конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критерія ризиковості.

Судом встановлено, що позивач 01.07.2024 подав до податкового органу інформацію та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості.

Разом з тим, комісія регіонального рівня, незважаючи на надані документи, прийняла рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11.07.2024.

Відповідачем у оскаржуваному рішенні не вказано підстав щодо неприйняття поданих позивачем документів або їх недоліків чи недостатності.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що недотримання принципу правової визначеності під прийняття оскаржуваного рішення призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим не обмеженої дискреції.

Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 10.04.2020 у справі №819/330/18 (адміністративне провадження №К/9901/65222/18).

Відповідно до п. абз. 7 п. 6 Порядку №1165, комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

З урахуванням того, що платником для умов усунення підстав віднесення його до критерії ризиковості було подано до контролюючого органу пояснення та документи щодо проведених господарських операцій по виписаним податковим накладним, рішення про відповідність/не відповідність платника критеріям ризиковості від 11.07.2024 прийняте відповідачем необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача за встановленими обставинами у даній справі визнання його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи протиправність рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11.07.2024 №19955, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача, виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на вищевикладене, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422, 40 грн.. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області, як суб`єкта владних повноважень, яким прийнято оскаржувані рішення.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь суми витрат на правничу допомогу у розмірі 14000 грн., суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 ст.16 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з метою отримання правової допомоги між Адвокатським об`єднанням "ЛЕГЕС" та позивачем укладено додаткову угоду від 11.07.2024 до договору про надання правничої допомоги від 01.08.2023 (далі Договір).

Згідно акту приймання-передачі послуг від 24.07.2024 Адвокатським об`єднанням "ЛЕГЕС" відповідно до умов Договору надано наступну правничу допомогу:

- підготовлено текст та направлено до Запорізького окружного адміністративного суду позовну заяву про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №19955 від 11.07.2024; зобов`язання Головне управління ДПС у Запорізькій області вчинити певні дії. Вартість наданих послуг складає 14000 гривень без ПДВ.

Оплата вказаних послуг у розмірі 14000 гривень була здійснена позивачем в безготівковій формі, що підтверджується платіжною інструкцією №80 від 25.07.2024.

Розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого Адвокатським об`єднанням "ЛЕГЕС" на підготовку цієї позовної заяви, а отже є визначеним (постанова Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19).

Таким чином, вартість послуги у вигляді підготовки тексту позовної заяви є чітко фіксованою в Договорі та не залежить від часу, витраченого адвокатом на її написання.

Разом з тим, суд зазначає, що у постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На думку суду, вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають до задоволення частково, оскільки підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а тому не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.

Отже суд, з урахуванням наданих заперечень представником відповідача, дійшов висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір правничої допомоги є завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

На думку суду, обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 10000,00 грн за складання та подання до суду адміністративного позову. Аналогічні висновки щодо необхідності застосування критеріїв співмірності при оцінці наданих адвокатом послуг викладено у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 по справі №200/14113/18-а.

За таких обставин, судовий збір сплачений позивачем в розмірі 2422, 40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн., стягується, відповідно до статті 139 КАС України, на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, якими прийнято протиправні рішення, Головного управління ДПС в Запорізькій області, та наявність підстав для часткового задоволення клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про відповідність/невідповідність платника податку па додану вартість критеріям ризиковості платника податку №19955 від 11.07.2024.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛЕПТОН-КР" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 44118663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЕПТОН-КР" (69001, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, б. 39, приміщення ХІ, ЄДРПОУ 44604162) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.).

У задоволенні іншої частини клопотання стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяН.В. Стрельнікова