Рішення

від 16.10.2024 по справі 280/6596/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року Справа № 280/6596/24 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Шаповалова Б.М.,

представників:

позивача - Спиридонової В.С.,

відповідача Майстренко В.В., Полянської К.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» (Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008), в особі представника адвоката Спиридонової Вікторії Сергіївни ( АДРЕСА_1 ), до Запорізької митниці (вул. Сергія Синенка, буд. 12, м. Запоріжжя, 69041) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

16.07.2023 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» (далі - позивач), в особі представника адвоката Спиридонової Вікторії Сергіївни, до Запорізької митниці (далі - відповідач), в який позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 28.06.2024 року № UA 11200020243, яким було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на 2 007 616 грн. 39 коп. (два мільйони сім тисяч шістсот шістнадцять грн. 39 коп.);

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 28.06.2024 року № UA 11200020241, яким було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію господарювання на 426 794 грн. 57 коп. (чотириста двадцять шість тисяч сімсот дев`яносто чотири грн. 57 коп.).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що призначення перевірки було здійснене за відсутності на те відповідних правових підстав, висновки Акту перевірки є необґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті без додержання процедури.

Ухвалою від 22.07.2024 у справі відкрите загальне позовне провадження, підготовче засідання призначене на 21.08.2023.

30.07.2024 засобами системи «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшла та заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 31.07.2024 заяву представника позивача про участь в судовому розгляді в режимі відеоконференції було задоволено.

05.08.2024 засобами системи «Електронний суд» від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначив, що за наслідками проведеної відповідачем документальної невиїзної перевірки щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи в частині правильності класифікації товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3926 90 92 90 за період з 20.12.2018 по 24.09.2021 та за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8419 50 00 00 за митними деклараціями від 14.08.2019 № UA112070/2019/013078, від 16.10.2019 № UA112070/2019/017183 було складено акт від 04.02.2022 № 0002/22/7.20-19/0000191230, згідно висновків якого встановлено наступні порушення:

1. основних правил інтерпретації класифікації товарів, зокрема № 1 та 6, Приміток та Загальних положень до груп 39, 84, затверджених Законом України «Про Митний тариф України», Пояснень до товарних позицій 3923, 8417 УКТЗЕД, затверджених наказом Держмитслужби України від 14.07.2020 № 256 (до 14.07.2020 - наказ ДФС від 09.06.2015 № 401 із змінами), вимог частини 1 статті 69, пунктів 1, 4 частини 1 статті 266, пункту 1 частини 1 статті 289 МКУ, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на загальну суму 2 049 132,03,00 грн.;

2. основних правил інтерпретації класифікації товарів, зокрема № 1 та 6, Приміток та Загальних положень до груп 39, 84, затверджених Законом України «Про Митний тариф України», Пояснень до товарних позицій 3923, 8417 УКТЗЕД, затверджених наказом Держмитслужби України від 14.07.2020 № 256 (до 14.07.2020 - наказ ДФС від 09.06.2015 № 401 із змінами), вимог частини 1 статті 69, пунктів 1, 4 частини 1 статті 266, пункту 1 частини 1 статті 289 МКУ, пункту 190.1 статті 190 ПКУ, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 409 826,41 грн.

На підставі висновків акту від 04.02.2022 були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Зазначає, що перевірка була проведена та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відбулось з додержанням вимог законодавства. Просить відмовити у задоволенні позову.

16.08.2024 засобами системи «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення мали бути направлені позивачу до 28.02.2022 (відповідно до норм ч. 12 ст. 354 МК України). Ані Акт перевірки, ані відзив на позов не містить інформацію щодо виявлення відповідачем ознак, що свідчать про можливе порушення з боку позивача законодавства з питань митної справи: надання недостовірної інформації позивачем під час митного оформлення, отримання інформації від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків експертів і т.п. Зауважує, що рішення про визначення коду товару стосовно інших митних декларацій не є підставою для проведення перевірки відповідно до норм Митного кодексу України.

19.08.2024 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

21.08.2024 засобами системи «Електронний суд» від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник посилаючись на впровадження в Україні з 24.02.2022 воєнного стану та чинні норми законодавства зазначає про дотримання процедури прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Також вважає необґрунтованим посилання позивача на відсутність у відповідача підстав для призначення та проведення документальної невиїзної перевірки, зазначає про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Протокольною ухвалою від 21.08.2024 підготовче засідання було відкладене на 23.09.2024.

20.09.2024 засобами системи «Електронний суд» від відповідача до суду надійшла заява про проведення підготовчого засідання за відсутності його представника та закриття підготовчого провадження.

Протокольною ухвалою від 23.09.2024 було закрите підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 03.10.2024.

У судовому засіданні оголошувались перерви до 10.10.2024 та 16.10.2024.

09.10.2024 засобами системи «Електронний суд» від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення, які містять обґрунтування пріоритетності митного контролю в формі документальних перевірок.

14.10.2024 засобами системи «Електронний суд» від відповідача до суду надійшла заява про долучення додаткових доказів митних декларацій країни відправлення.

В ході судового засідання представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги з підстав, наведених у позові та відповіді на відзив, а представники відповідача заперечили проти позову з підстав, наведених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.

В судовому засіданні 16.10.2024 судом проголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши позиції сторін, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Рішенням Запорізької митниці № КТ-UA112000-0040-2021 від 12.11.2021 було визначено код товару: «Вироби з полімерних матеріалів виготовлені з листів: Круг торцевий зі стільникового поліпропілену, питома вага матеріалу 1300 +/- 50 г/м2, товщина 8 мм +/- 0,3 мм, ТУ 22.21.42.110-012-20055753-2019» з задекларованого позивачем в митній декларації від 12.11.2021 №UA112070/2021/007458 за кодом УКТ ЗЕД 3926 90 92 90 на код УКТ ЗЕД 3923 90 00 00.

Рішенням Запорізької митниці № КТ-UA112000-0049-2021 від 14.12.2021 було визначено код товару: «Елементи системи охолодження фурменого приладу доменної печі, які працюють за принципом теплообмінника за рахунок циркуляції води, що охолоджує: Мідний фурмений холодильник кресл. FKH1612-381XX-1E. Встановлюється на кожух доменної печі для захисту та охолодження дут`євої фурми. Являє собою елемент системи охолодження фурменого приладу доменної печі у вигляді мідного литого корпусу (полий конус), з вмістом міді (Cu) не менше 99%, з організованими в ньому методом формовки (через ливарну модель) водоохолоджувальними камерами. Габарити: довжина 685 мм, найбільший діаметр передньої частини 604 мм, найбільший діаметр задньої частини 821,8 мм. Наявні 2 отвори в корпусі для підключення» з задекларованого позивачем в митній декларації від 13.12.2021 №UA112070/2021/008966 за кодом УКТ ЗЕД 8419 50 80 00 на код УКТ ЗЕД 8417 90 00 90.

Позивачем були оскаржені зазначені рішення митниці в адміністративному порядку до Державної митної служби України.

Рішенням ДМС України від 28.12.2021 №08-4/15-04/13/11682 скаргу позивача було залишено без задоволення, а рішення відповідача № КТ-UA112000-0040-2021 від 12.11.2021 - без змін.

Рішенням ДМС України від 17.01.2022 №08-4/15-04/13/312 скаргу позивача було залишено без задоволення, а рішення відповідача КТ-UA112000-0049-2021 від 14.12.2021 без змін.

Позивачем в судовому порідку рішення відповідача № КТ-UA112000-0040-2021 від 12.11.2021 та № КТ-UA112000-0049-2021 від 14.12.2021 не оскаржувались.

Наказом відповідача від 17.01.2022 №6, прийнятим на підставі п. 7 ч. 1 ст. 336, п. 3 ч. 3 ст. 345, п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України, службових записок управління митних платежів, контролю митної вартості та митного тарифного регулювання ЗЕД Запорізької митниці від 15.12.2021 №7.20-15/412, від 06.01.2022 №7.20-15/14, було призначена документальна невиїзна перевірка позивача в частині правильності класифікації товарів за кодом 3926 90 92 90 згідно з УКТ ЗЕД за період з 20.12.2018 по 24.09.2021 та за кодом 8419 50 00 00 згідно з УКТ ЗЕД за митними деклараціями від 14.08.2019 №UA112070/2019/013078 й від 16.10.2019 №UA112070/2019/017183 з 24.01.2022.

18.01.2022 в адресу позивача було надіслано повідомлення про проведення зазначеної документальної невиїзної перевірки протягом 5 робочих днів з 24.01.2022. Це повідомлення було отримано позивачем 20.01.2022.

За наслідками документальної невиїзної перевірки відповідачем був складений акт від 04.02.2022 №0002/22/7.20-19/0000191230 (далі Акт перевірки), згідно висновків якого встановлено наступні порушення:

1. основних правил інтерпретації класифікації товарів, зокрема № 1 та 6, Приміток та Загальних положень до груп 39, 84, затверджених Законом України «Про Митний тариф України», Пояснень до товарних позицій 3923, 8417 УКТЗЕД, затверджених наказом Держмитслужби України від 14.07.2020 № 256 (до 14.07.2020 - наказ ДФС від 09.06.2015 № 401 із змінами), вимог частини 1 статті 69, пунктів 1, 4 частини 1 статті 266, пункту 1 частини 1 статті 289 МКУ, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на загальну суму 2 049 132,03,00 грн.;

2. основних правил інтерпретації класифікації товарів, зокрема № 1 та 6, Приміток та Загальних положень до груп 39, 84, затверджених Законом України «Про Митний тариф України», Пояснень до товарних позицій 3923, 8417 УКТЗЕД, затверджених наказом Держмитслужби України від 14.07.2020 № 256 (до 14.07.2020 - наказ ДФС від 09.06.2015 № 401 із змінами), вимог частини 1 статті 69, пунктів 1, 4 частини 1 статті 266, пункту 1 частини 1 статті 289 МКУ, пункту 190.1 статті 190 ПКУ, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 409 826,41 грн.

09.02.2022 Акт перевірки був надісланий позивачу та отриманий ним 10.02.2022.

16.02.2022 позивачем подані відповідачу заперечення на Акт перевірки.

23.02.2022 відповідачем складений висновок №2/0002/22/7.20-19 на заперечення позивача від 16.02.2022 №95/2008039 на Акт перевірки, який того ж дня надіслано позивачу (висновок було отримано позивачем 11.03.2022).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, з 24.02.2022 в Україні був запроваджений воєнний стан.

Наказом відповідача від 24.02.2022 №32, прийнятим з посиланням на Закон України «Про правовий режим воєнного стану», Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, вимоги Податкового та Митного кодексів України, було зупинено проведення розпочатих та триваючих документальних планових виїзних перевірок на період дії воєнного стану та додаткового законодавчого врегулювання процедури проведення та завершення перевірок, зупинено реєстрацію актів та податкових повідомлень-рішень по завершеним документальним плановим виїзним та невиїзним перевіркам на період дії воєнного стану та додаткового законодавчого врегулювання процедури проведення та завершення перевірок.

Наказом відповідача від 28.06.2024 №111 були внесені зміни до наказу відповідача від 24.02.2022 №32, пункт 2 викладений в такій редакції:

«2. Забезпечити надіслання/вручення актів (довідок) про результати документальних перевірок, зустрічних звірок, заперечень до актів перевірок, податкових повідомлень-рішень, процедура вручення яких не завершена до 24 лютого 2022 року, до 1 липня 2024 року».

Листом від 28.06.2024 №7.20-1/19/13/2267 відповідачем були надіслані позивачу оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які отримані позивачем 03.07.2024.

Зокрема: податковим повідомленням-рішенням від 28.06.2024 №UA11200020243 позивачу визначено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання в розмірі 2007660,39 грн, з яких за основним зобов`язанням 1939975,21 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 67641,18 грн; податковим повідомленням-рішенням від 28.06.2024 №UA11200020241 позивачу визначено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання в розмірі 426794,57 грн, з яких за основним зобов`язанням 387995,06 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 38799,51 грн.

Не погодившись з правомірністю зазначених податкових повідомлень-рішень відповідача позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд виходить з наступного.

За приписами ст. 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:

1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України;

2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян);

3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України;

4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи;

6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем;

7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу;

9) пост-митний контроль.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 345 МК України митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Частиною 4 статті 345 МК України визначено, що під час проведення документальної перевірки посадові особи митного органу повинні реалізовувати визначені цим Кодексом повноваження виключно в обсязі, необхідному для з`ясування питань перевірки.

Частинами 6, 7 статті 345 МК України визначено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

У разі виявлення митним органом під час проведення перевірки ознак порушень митних правил або контрабанди посадові особи митного органу вживають передбачених законом заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення фактів або отримання документів, інформації (відомостей), що свідчать про порушення законодавства України з питань митної справи, під час здійснення пост-митного контролю, аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

З приписів п. 1 ч. 2 ст. 351 МК України вбачається право відповідача на призначення та проведення документальної невиїзної перевірки, зокрема, у разі виявлення фактів або отримання документів, інформації (відомостей), що свідчать про порушення законодавства України з питань митної справи, під час аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено.

Зі змісту спірних правовідносин вбачається, що підставою для призначення відповідачем документальної невиїзної перевірки став аналіз електронних копій митних декларацій щодо товарів, митне оформлення яких завершено, при цьому для здійснення такого аналізу були використані рішення відповідача № КТ-UA112000-0040-2021 від 12.11.2021 та № КТ-UA112000-0049-2021 від 14.12.2021, залишені без змін Державною митною службою України. При цьому, з урахуванням обставин даної справи, суд зазначає, що наведене в наказі відповідача від 17.01.2022 №6 про проведення документальної невиїзної перевірки підстави для призначення такої перевірки є достатніми для висновку про правомірність цього наказу відповідача.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що в період з 20.12.2018 по 24.09.2021 позивачем здійснювалось митне оформлення товару «Круг торцевий зі стільникового поліпропілену» за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3926 90 92 90 (оформлено протягом цього періоду 85 митних декларацій щодо цього товару з таким кодом УКТ ЗЕД) та за митними деклараціями від 14.08.2019 №UA112070/2019/013078 й від 16.10.2019 №UA112070/2019/017183 здійснювалось митне оформлення товару «Елементи системи охолодження фурменого приладу доменної печі....» за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8419 50 00 00. Митні декларації що стали предметом перевірки наведені в додатку до Акта перевірки.

Відповідно, твердження позивача про відсутність правових підстав для проведення такої перевірки є необґрунтованим.

Щодо твердження позивача про порушення відповідачем порядку надіслання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування цього твердження позивач посилається на приписи ч. 12 ст. 354 МК України, відповідно до якої податкове повідомлення-рішення приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надіслання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству.

Відповідно, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення могли бути прийняті відповідачем лише в строк до 28.02.2022.

З цього приводу суд зазначає, що Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 № 2102-IX з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан в Україні.

Початок військових дій на території України суттєво вплинув на порядок та режим роботи багатьох державних органів, установ та підприємств.

Так, як зазначалось вище, на підставі Закону України від 15 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (із змінами та доповненнями), Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та керуючись вимогами ПКУ та МКУ, Запорізькою митницею видано та зареєстровано наказ «Про зупинення документальних перевірок» від 24.02.2024 № 32. Пунктом 2 цього Наказу зупинено реєстрацію актів та податкових повідомлень-рішень по завершеним документальним плановим виїзним та невиїзним перевіркам на період дії воєнного стану та додаткового законодавчого врегулювання процедури проведення та завершення перевірок.

Пунктом 9-12 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ встановлено, що тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (крім випадків, передбачених підпунктами 1 і 2 цього пункту): документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються до 1 травня 2024 року, акти(довідки) про результати документальних перевірок, зустрічних звірок, заперечення до актів перевірок та податкові повідомлення-рішення не надсилаються (не вручаються). З 1 травня 2024 року поновлюються на невикористаний строк документальні перевірки, зустрічні звірки, розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року.

Пунктом 9-34 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ встановлено, що тимчасово, з 1 травня 2024 року акти (довідки) про результати документальних перевірок, зустрічних звірок, заперечення до актів перевірок, податкові повідомлення-рішення, процедуру вручення яких не завершено до 24 лютого 2022 року, надсилаються (вручаються) до 1 липня 2024 року.

Отже, з аналізу норми чинного законодавства, вбачається, що з 24.02.2022 до 01.05.2024 законодавством було введено заборону на надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, процедуру вручення яких не завершено до 24.02.2022.

З огляду на вказане, 28 червня 2024 року митницею видано наказ «Про внесення змін до наказу Запорізької митниці від 24.02.2022 № 32» від 28.06.2024 №111. Пунктом 2 Наказу визначено «забезпечити надіслання/вручення актів (довідок) про результати документальних перевірок, зустрічних звірок, заперечень до актів перевірок, податкових повідомлень-рішень, процедура вручення яких не завершена до 24 лютого 2022 року, до 1 липня 2024 року».

У зв`язку з вищевикладеним, надіслання (вручення) оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вчинено відповідачем з додержанням норм чинного законодавства.

Відтак, враховуючи тогочасні події (24.02.2022 початок військових дій), введений військовий стан в Україні, норми чинного законодавства, вказані позивачем порушення порядку надсилання (вручення) цих податкових повідомлень-рішень є необґрунтованим.

Щодо обґрунтованості висновків відповідача про невірно визначені коди товарів за УКТ ЗЕД суд зазначає наступне.

Детальний опис проведеної перевірки правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення, та встановлені порушення відображено в п. 3.4 розділу ІІІ Акту перевірки.

Частиною 1 статті 67 МКУ встановлено, що «...українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України...».

З метою забезпечення належного рівня участі України в міжнародних торговельно-економічних відносинах та наближення нормативно-правової бази України до системи загальновизнаних норм міжнародного права Указом Президента України від 17 травня 2002 року № 466/2002 Україна приєдналася до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14 червня 1983 року (далі - ГС) з набуттям усіх прав та зобов`язань, передбачених статтями Конвенції.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 Митного кодексу України «...товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД...».

Відповідно до частини 2 статті 67 Митного кодексу України «...в УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів...».

УКТ ЗЕД затверджено Законами України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 № 584-УІІ і складено на основі ГС версії 2012 року та від 04.06.2020 № 674-ІХ і складено на основі ГС версії 2017 року.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законами України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 № 584-VII, від 04.06.2020 № 674-ІХ з урахуванням Основних правил інтерпретації класифікації товарів (далі - ОПІ) та визначальних для класифікації характеристик товару.

Правилом № 1 ОПІ визначено, що назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо такі тексти назв та примітки не вимагають іншого, відповідно до таких положень.

Правилом № 6 ОПІ визначено, що для юридичних цілей класифікація товарів у підпозиціях будь-якої товарної позиції проводиться відповідно до назви підпозицій і приміток, які стосуються підпозицій, а також вищезазначених Правил, за умови, що порівнювати можна лише підпозиції одного рівня. У цілях цього Правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів та груп, якщо не обумовлено інше.

Під час проведення документальної невиїзної перевірки, з питань правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення, перевірено МД за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3926 90 92 90 за період з 20.12.2018 по 24.09.2021 та за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8419 50 00 00 за митними деклараціями від 14.08.2019 №UA112070/2019/013078 та від 16.10.2019 №UA112070/2019/017183, які наведено у додатку № 1 до Акту перевірки.

Відповідно до проведеного аналізу митного оформлення товарів, які відносяться до товарних під категорій:

- 3926 90 92 90 згідно з УКТ ЗЕД виявлено невідповідність відомостей (розбіжності) щодо класифікації згідно з УКТ ЗЕД товару «Круг торцевий зі стільникового поліпропілену»;

- 8419 50 00 00 згідно з УКТ ЗЕД виявлено невідповідність відомостей (розбіжності) щодо класифікації згідно з УКТ ЗЕД товару «Елементи системи охолодження фурменого приладу доменної печі....», які заявлені в МД згідно додатку 1 до Акту перевірки, який є його невід`ємною частиною.

Вищезазначені товари невірно класифіковані позивачем за кодами 3926 90 92 90 та 8419 50 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (пільгова ставка ввізного мита 0%, повна 0%), що призвело до заниження митних платежів та податкових зобов`язань.

Запорізькою митницею прийнято Рішення про визначення коду товару від 12.11.2021 № КТ- UA112000-0040-2021 на товар № 1 « Вироби з полімерних матеріалів виготовлені з листів: Круг торцевий зі стільникового поліпропілену, … ТУ 22.21.42.110-012-20055753-2019 … Для захисту торців рулонів від деформації та механічних пошкоджень при їх переміщенні під час вантажно-розвантажувальних робіт, зберіганні та транспортуванні. Використовується як захисне покриття торців рулонів сталі для перешкоджання потрапляння пилу, вологи та запобігання деформації. … », заявлений за МД від 12.11.2021 №UA112070/2021/007458. Товар заявлений до митного оформлення за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3926 90 92 90 (ставка ввізного мита 0%), класифіковано за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3923 90 00 00 (ставка ввізного мита 6,5%).

Вказане Рішення прийнято з урахуванням технічної інформації, фото товару, а також на підставі документів, зазначених у п. 3 Рішення.

За результатом моніторингу виявлено випадки митного оформлення подібних товарів, що ввозилися позивачем за митними деклараціями за період з 20.12.2018 по 24.09.2021.

Відповідно до ч.2 ст.60 МКУ під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Згідно з Рішенням товар «Вироби з полімерних матеріалів, виготовлені з листів: круг торцевий із стільникового поліпропілену ТУ 22.21.42.110-012-20055753-2019» (Росія), який поданий до митного оформлення за митною декларацією ІМ 40 ДЕ від 12.11.2021 №UA112070/2021/007458 і задекларований за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3926 90 92 90, класифікований митницею за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3923 90 00 00.

Відповідно до ТУ 22.21.42.110-012-20055753-2019 «Круг торцевой из сотового полипропилена. Технические условия» ці технічні умови розповсюджуються на пластикові торцеві круги, які вироблені з поліпропілену - співполімерів поліпропілену методом екструзії і використовуються при упаковці рулонних видів металопродукції для захисту торців рулонів від деформації та механічних пошкоджень при їх переміщенні під час навантажувально-розвантажувальних робіт, зберіганні та транспортування.

З огляду на зазначене вище, товар є готовим виробом з пластмаси у формі кільця (круглий об`єкт з внутрішнім отвором), використовується при упаковці рулонних видів металопродукції.

Згідно з УКТ ЗЕД готові вироби з полімерів включаються до товарної групи 39 (товарні позиції 3916-3926).

Товарна позиція 3926 має назву «Інші вироби з пластмас та вироби з інших матеріалів товарних позицій 3901-3914». Відповідно до назви ця товарна позиція є залишковою, тобто до неї включаються вироби з пластмас та вироби з інших матеріалів товарних позицій 3901- 3914, не включені до інших товарних позицій.

Товарна позиція 3923 відповідно до її назви включає вироби з пластмаси для транспортування та пакування товарів; пробки, кришки, ковпаки та інші вироби з пластмаси для герметизації, закупорювання. У поясненнях до цієї товарної позиції зазначено, що до неї включаються всі вироби з пластмас, зазвичай використовувані для упакування чи транспортування всіх видів продуктів.

Обмеження щодо форми виробів, які класифікуються у товарній позиції 3923, у примітках до розділу VII та товарної групи 39 УКТ ЗЕД не встановлені.

Згідно із державними стандартами України:

ДТСУ 2888-94 «Пакування та консервація. Терміни та визначення»; пакування (упаковка) - це засіб чи комплекс засобів, який забезпечує захист продукції від пошкодження та втрат, навколишнє середовище від забруднень, а також процес обігу продукції; пакування - це підготовка продукції до транспортування, зберігання, реалізації та споживання із застосуванням пакування (упаковки);

ДСТУ 3058-95 (ТОСТ 7566-94) «Металопродукція. Приймання, маркування, пакування, транспортування та зберігання» (пункт 5.16.8); для пакування рулонного холоднокатаного тонколистового прокату та стрічки використовуються металеві пакети, які складаються із зовнішнього та внутрішнього циліндрів, розміри яких дорівнюють відповідно внутрішньому та зовнішньому діаметрам рулону, та висотою, що дорівнює ширині листа та двох торцевих кришок. Торцеві кришки мають форму кільця з бортами по зовнішньому та внутрішньому колах.

З урахуванням викладеного, кільця (круги) торцеві з пластмаси, які використовуються для пакування рулонної металопродукції, є одним з засобів пакування цієї продукції та відповідно до правила 1 ОПІ класифікуються у товарній позиції 3923 (код товару згідно з УКТ ЗЕД 3923 90 00 00).

Також, Запорізькою митницею прийнято Рішення про визначення коду товару від 14.12.2021 № КТ-UA112000-0049-2021 (далі - Рішення) на товар №1 «Елементи системи охолодження фурменого приладу доменної печі ...», заявлений за МД від 13.12.2021 №UA112070/2021/008966. Товар, заявлений до митного оформлення за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8419 50 80 00 (ставка ввізного мита 0%), класифіковано за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8417 90 00 90 (ставка ввізного мита 2%).

Вказане Рішення прийнято з урахуванням технічної інформації та креслення на товар, наданих до митного оформлення, акту митного огляду а також на підставі документів, зазначених у п.3 Рішення.

За результатом моніторингу виявлено випадки митного оформлення подібних товарів, що ввозилися позивачем, за кодом згідно з 8419 50 00 00 УКТ ЗЕД за митними деклараціями від 14.08.2019 №UA112070/2019/013078 та від 16.10.2019 № UA112070/2019/017183. Відповідно до Закону України «Про Митний тариф України» код згідно з УКТ ЗЕД 8419 50 00 00 змінено на код згідно з УКТ ЗЕД 8419 50 80 00.

Відповідно до частини 2 статті 60 Митного кодексу України під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Згідно з технічним описом (креслення ЕКН1612-381XX-1Е) зазначено, що фурмені холодильники є елементами системи охолодження фурменого приладу доменної печі.

Вони встановлюються спільно з іншими елементами фурменого приладу на кожух доменної печі для захисту та охолодження дут`євої фурми. Товар являє собою частину доменної печі, який встановлюється на кожух доменної печі для захисту та охолодження дут`євої фурми. Являє собою елемент системи охолодження фурменого приладу доменної печі у вигляді мідного литого корпусу (полий конус), з вмістом міді (Cu) не менш 99%, з організованими в ньому методом формовки (через ливарну модель) водоохолоджувальними камерами. Габарити: довжина 685 мм, найбільший діаметр передньої частини 604 мм, найбільший діаметр задньої частини 821,8 мм. Наявні 2 отвори в корпусі для підключення.

Враховуючи те, що товар є частиною доменної печі, він відноситься до товарів товарної позиції 8417 УКТ ЗЕД, яка має назву «Печі та горна промислові або лабораторні, включаючи сміттєспалювачі, неелектричні».

Відповідно до інформації з мережі Інтернет у верхній частині горна доменної печі, що називається фурменою зоною, у вогнетривкому муруванні і кожусі печі розташовані отвори, через які у піч подається повітря, необхідне для горіння палива. У ці отвори вставляються фурмені прилади, що складаються з трьох деталей - амбразури, холодильника й фурми.

Амбразура являє собою чавунний відливок конічної форми, що вставляється в отвір у кожусі доменної печі. Охолодження здійснюється водою, яка циркулює по водопровідній трубці залитій у її тіло.

Фурми є каналами для подачі нагрітого дуття (суміші стисненого повітря, збагаченого киснем і вуглеводним паливом), яка знаходиться безпосередньо біля місць горіння, вона доторкається до розпеченого коксу і розплавлених продуктів плавки. У цій частині горна температура може досягати 2000°С. Фурми експлуатуються в надзвичайно екстремальних умовах, але подача кисню в зону горіння є необхідним для забезпечення високої температури та ефективного плавлення заліза. За добу через фурми може надходити в доменну піч до 4500 тис. м. куб. повітря.

Фурмений холодильник являє собою виріб конічної форми з мідного сплаву з внутрішньою порожниною, в якій циркулює вода. Він встановлюється в амбразурі кладки печі та безпосередньо сполучається з фурмою, яка виступає в робочий простір печі на 250-300 мм. Призначення амбразури і холодильника полягає в інтенсифікації охолодження кладки горна, що знаходиться безпосередньо біля місць горіння.

Виходячи з конструктивних особливостей фурменого холодильника та його функціонального призначення, холодильник є складовою частиною фурменого приладу доменної печі.

Для класифікації товарів в Україні використовується УКТ ЗЕД, яку розроблено на виконання Україною своїх міжнародних зобов`язань, а саме положень Міжнародної конвенції про Гармонізовану Систему опису та кодування товарів (далі - ГС), Договірною стороною якої Україна стала згідно з Указом Президента України від 17 травня 2002 року №466/2002 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів» з набуттям усіх прав та зобов`язань, передбачених статтями Конвенції.

Чинна УКТ ЗЕД побудована на основі ГС версії 2017 року і встановлена Законом України від 04 червня 2020 року № 674-ІХ «Про Митний тариф України» (до 03.07.2020 - Закон України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 № 584-УП).

З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД в Україні запроваджено Пояснення до УКТ ЗЕД, побудовані на основі Пояснень до ГС версії 2017 року та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу і затверджені наказом Держмитслужби від 14.07.2020 № 256 (до 14.07.2020 - наказ ДФС від 09.06.2015 № 401 із змінами).

Класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД (далі - ОПІ) та характеристик товару, визначальних для його класифікації, які встановлюються за результатами вивчення технічної документації, паспортних даних на товар, товаросупровідних документів, інформації про товар, розміщеної У відкритому доступі мережі Інтернет, та у разі потреби, результатів лабораторних досліджень конкретного товару.

Відповідно до Правила 1 ОПІ назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо такі тексти назв та примітки не вимагають іншого, відповідно до таких положень.

Згідно з УКТ ЗЕД класифікація частин машин у розділі XVI з назвою «Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання; їх частини; звукозаписувальна та звуковідтворювальна апаратура, апаратура для запису або відтворення телевізійного зображення і звуку, їх частини та приладдя» здійснюється відповідно до положень примітки 2 (а), (b) та (с) до цього розділу.

Згідно з приміткою 2 (b ) до розділу XVI УКТ ЗЕД класифікація частин, які призначені тільки або переважно для одного типу машин чи для ряду машин тієї самої товарної позиції (включаючи машини товарної позиції 8479 або 8543), класифікуються разом з цими машинами або включаються до товарних позицій 8409, 8431, 8448, 8466, 8473, 8503, 8522 і 8529 або 8538 відповідно.

У пункті (II) «Частини» Загальних положень до розділу XVI УКТ ЗЕД зазначено, що загалом частини, придатні для використання переважно в конкретних машинах чи апаратах (включаючи машини та апарати товарної позиції 8479 або 8543) або в групах машин чи апаратів тієї самої товарної позиції, включаються до тієї самої товарної позиції, що і машини чи апарати.

Виходячи з тестового опису назви товарної позиції 8419 УКТ ЗЕД зазначено, що у цій позиції класифікуються машини, обладнання промислове або лабораторне з електричним чи неелектричним нагріванням (за винятком печей, камер та іншого обладнання товарної позиції 8514) для обробки матеріалів шляхом зміни температури, наприклад, нагріванням, варінням, підсмажуванням, дистиляцією, ректифікацією, стерилізацією, пастеризацією, пропарюванням, сушінням, випарюванням, конденсацією або охолодженням, крім машин або обладнання, призначеного для використання у побуті; неелектричні водонагрівачі безінерційні або теплові водяні акумулятори.

Виключенням у товарній позиції 8419 УКТ ЗЕД є промислові або лабораторні печі, включаючи печі для розділення опроміненого ядерного палива за допомогою пірометалургійних процесів, які класифікуються у товарних позиціях 8417 або 8514 залежно від конкретного випадку, як це зазначено у пункті (§) пояснень до цієї товарної позиції.

Згідно з УКТ ЗЕД теплообмінні пристрої, які класифікуються у товарній позиції 8419 представляють собою пристрої, в яких гаряче середовище (гарячий газ, пара чи гаряча рідина) та холодне середовище рухаються паралельно один одному зазвичай в протилежних напрямках, розділені між собою тонкими металевими стінками так, що одне середовище охолоджується, а інше нагрівається. Ці установки зазвичай бувають трьох типів;

(і) концентричні трубчасті системи; один потік тече в кільцевому просторі, інший у центральній трубі;

(іі) трубчаста система, в якій одна рідина поміщена в камеру, крізь яку протікає інший потік; або

(ііі) дві паралельні системи з`єднаних вузьких камер, утворених роздільними пластинами.

Теплообмінники, які класифікуються у межах товарних категорій 8419 50 20 та 8419 50 80 використовуються для зміни температури в рідинах або газах без зміни їхнього стану, причому ця зміна температури в деяких випадках є достатньою для того, щоб вчинити стерилізацію або пастеризацію або для випарювання або конденсування рідин.

В даному випадку фурмений холодильник є складовою частиною фурменого приладу доменної печі, який представляє собою порожнину в якій циркулює вода, що подається по водопровідних трубках залитих в тіло амбразури. Наявність встановленого фурменого холодильника в стіні доменної печі забезпечує охолодження кладки горна, що знаходиться безпосередньо біля місць горіння.

Згідно з УКТ ЗЕД печі промислові та їх частини класифікуються у товарній позиції 8417.

Класифікація частин товарів товарної позиції 8417 здійснюється у межах цієї позиції за умови додержання загальних положень до Розділу XVI щодо класифікації «частин». До частин, які класифікуються у цій товарній позиції відносять, наприклад, стулки печей або сушильних печей, заслінки, бічні щити; оглядові вікна, арки і фурми для домен.

На підставі викладеного вище, з урахуванням положень правил 1, 6 ОПІ, примітки 2 (b) до розділу XVI УКТ ЗЕД, загальних положень до цього розділу, пояснень до товарних позицій 8417 та 8419, технічного опису та призначення, класифікацію фурменого холодильника слід здійснювати у межах товарної позиції 8417 згідно з УКТ ЗЕД.

В той же час слід зазначити, що підходи щодо класифікації згаданого товару відповідають міжнародній практиці класифікації товарів, зокрема постачальником цього товару у експортній декларації країни відправлення його було класифіковано у межах товарної позиції 8417.

Враховуючи зазначене твердження позивача про невірну класифікацію відповідачем зазначених товарів є необґрунтованим.

Разом з тим суд, з урахуванням вказаних правил класифікація товарів в УКТ ЗЕД, зазначає про обґрунтованість висновків митного органу, що позивачем було помилково визначено для даних товарів коди 3926 90 92 90 (замість вірного 3923 90 00 00) та 8419 50 00 00 (замість вірного 8417 90 00 90).

Щодо висновків відповідача про заниження позивачем податкових зобов`язань зі сплати мита на товари та податку на додану вартість суд зазначає, що такі висновки відповідають предмету документальної невиїзної перевірки, визначеному в ч. 1 ст. 351 МК України, при цьому розрахунок нарахованих за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями сум грошових зобов`язань відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно, оскільки позивачем невірно визначено коди вищезазначених товарів, то відповідачем правомірно визначено розмір занижених податкових зобов`язань.

При цьому суд зазначає, що зі змісту Акту перевірки вбачається, що митний орган дійшов зазначених висновків виходячи з наявних електронних митних декларацій та товаросупровідних документів до них, документів наданих позивачем під час митного оформлення, інформацією про технічні характеристики товару, положень Закону України «Про митний тариф України», яким встановлено особливості застосування та правила інтерпретації УКТ ЗЕД, пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, висновків та пояснень Гармонізованої Системи опису та кодування товарів (на підставі яких побудовані пояснення УКТ ЗЕД), рішень митних адміністрацій відповідних країн, що не спростовано позивачем жодними належними, достатніми та допустимими доказами. Тому посилання позивача на скасування в судовому порядку рішення про визначення коду товару №КТ-UA110000-0128-2021 від 20.10.2021 суд відхиляє, оскільки не це рішення стало підставою для висновків митного органу про невірну класифікацію позивачем товарів.

Щодо інших тверджень позивача, то суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58), відповідно до якої: принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

В даному випадку інші твердження позивача не впливають на правильність вирішенні спору по суті.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

В силу положень статті 139 КАС України судові витрати (у тому числі витрати на правничу допомогу) стягуються на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень виключно у разі задоволення позовних вимог. Ураховуючи ту обставину, що судом відмовлено у задоволенні позову, то й відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» (Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008), в особі представника адвоката Спиридонової Вікторії Сергіївни ( АДРЕСА_1 ), до Запорізької митниці (вул. Сергія Синенка, буд. 12, м. Запоріжжя, 69041) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 29 жовтня 2024 року.

СуддяР.В. Кисіль