Рішення

від 28.10.2024 по справі 320/11352/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2024 року № 320/11352/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 08.09.2022 №0209109-2408-1019.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що йому як власнику нежитлової будівлі, літера "З", загальною площею 537,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , спірним податковим повідомленням-рішенням було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2021 рік.

Позивач не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки вказаний об`єкт нерухомості не є об`єктом оподаткування вказаним податком відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Так, позивач зауважив, що він разом із батьками спільно веде особисте селянське господарство, а вказаний об`єкт нерухомості використовується для утримання великої рогатої худоби, зберігання вирощеної сільськогосподарської продукції та сіна.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 (суддя Харченко С.В.) відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024 №411/0/15-24 звільнено ОСОБА_2 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

За результатами повторного автоматизованого розподілу 22.03.2024 адміністративна справа була передана для розгляду судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 прийнято адміністративну справу та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що позивач є власником об`єкта нерухомості, загальною площею 537,3 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а тому такий об`єкт підлягає оподаткування відповідно до ст.266 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі, літера "З", загальною площею 537,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №27549718 від 17.09.2021.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.09.2022 №0209109-2408-1019, яким позивачу нарахований до сплати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2021 рік у розмірі 5373,00 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 ст.266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно з підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується, зокрема, фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктами оподаткування.

Так, підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 визначено, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Аналіз змісту підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати відповідно до пункту "ж" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України є призначення такої будівлі для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, а також особа має бути сільськогосподарським товаровиробником.

Так, передбачена підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України пільга стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

Згідно з положеннями Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року № 507 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), клас будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства з кодом 1271 включає: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та т. ін. При цьому, він не включає споруди зоологічних та ботанічних садів (2412). До будівель з кодом 1271 відноситься: будівлі для тваринництва (1271.1); будівлі для птахівництва (1271.2), будівлі для зберігання зерна (1271.3), будівлі силосні та сінажні (1271.4), будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства (1271.5), будівлі тепличного господарства (1271.6), будівлі рибного господарства (1271.7), будівлі підприємств лісівництва та звірівництва (1271.8), будівлі сільськогосподарського призначення інші (1271.9).

Поняття "сільськогосподарський товаровиробник" визначено підпунктом 14.1.235 пункту 14.1 статті 14, згідно з яким це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Водночас, у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України зазначено, що визначення сільськогосподарського товаровиробника дано виключно для цілей глави 1 "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розділу XIV цього Кодексу "Спеціальні податкові режими", до якої віднесено четверту групу - сільськогосподарські товаровиробники.

Таким чином, визначення "сільськогосподарський товаровиробник", яке міститься у підпункті 14.1.235. пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовується виключно для цілей глави розділу ХІV цього Кодексу "Спрощена система оподаткування, облік та звітність", що прямо визначено вказаним підпунктом.

Отже, до спірних правовідносин щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, дане визначення не застосовується, оскільки вказаний податок відноситься до розділу ХІІ "Податок на майно".

Відповідно до пунктів 5.2, 5.3 статті 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Визначення поняття «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років», під яким мається на увазі фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Крім того, законодавцем з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття «виробники сільськогосподарської продукції».

Згідно з абзацом другим статті 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) виробники сільськогосподарської продукції - сільськогосподарські товаровиробники, фізичні особи (у тому числі домогосподарства, фізичні особи, що здійснюють діяльність, пов`язану з веденням особистого селянського господарства, самозайняті особи у сфері сільського господарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про застосування визначень поняття сільськогосподарського товаровиробника у наведених законодавчих актах для цілей визначення змісту статусу сільськогосподарського товаровиробника, оскільки наведені поняття "сільськогосподарський товаровиробник" не суперечать його визначенню у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, яке має чітко обмежену сферу застосування. Тому, як наслідок, для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів у відповідності до положень пункту 5.3 статті 5 ПК України.

На користь висновку, що нормою підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено податкову пільгу, в тому числі і для фізичних осіб, свідчить і подальше законодавче уточнення правового регулювання. Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII, підпункт "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України викладено в новій редакції, згідно з якою не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Тобто, законодавець уточнив з 1 січня 2019 року, що сільськогосподарським товаровиробником є юридичні і фізичні особи.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 11.04.2023 у справі №380/2434/20, від 26.11.2020 у справі №560/168/19 та від 16.12.2021 у справі №160/9061/20.

Як зазначено вище, податковим повідомленням-рішенням від 08.09.2022 №0209109-2408-1019 позивачу був нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на об`єкт нерухомості, який перебуває у власності позивача (нежитлова будівля, літера "З", загальною площею 537,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ).

У позовній заяві позивач зазначив, що він разом із батьками, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , спільно ведуть особисте селянське господарство.

Позивач зауважив, що вказаний об`єкт нерухомості використовується ним та його батьками, для утримання великої рогатої худоби, зберігання вирощеної сільськогосподарської продукції та сіна, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про особисте селянське господарство» особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №27549718 від 17.09.2021 нежитлової будівлі, літера "З", загальною площею 537,3 кв.м., складаються з приміщень (телятників) площами: 16,8 кв.м.. 7,5 кв.м., 1,6 кв.м., 483,3 кв.м., 7.3 кв.м. та 10.8 кв.м.

Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки (кадастровий номер 3223780500:06:001:0002), площею 2 га, та земельної ділянки (кадастровий номер 3223780500:04:010:0006), площею 0,4617 га, про що свідчать витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.11.2020 №234443039 та від 17.09.2021 №275497812.

Зі змісту рішення Бирюковської сільської ради Рокитнянського району Київської області від 19.11.2020 №464-42-УІІ "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 " цільовим призначенням земельної ділянки з кадастровим номером 3223780500:06:001:002 є ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.09.2021, на підставі якого 17.09.2021 було прийнято рішення №60443935 про реєстрацію за позивачем права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223780500:04:010:0006, вказана земельна ділянка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Отже, з вказаного слідує, що нежитлова будівля, літера "З", загальною площею 537,3 кв.м., розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3223780500:04:010:0006.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14.10.2002, батьками позивача є: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.10.2020 №228083600 ОСОБА_4 є власницею земельної ділянки (кадастровий номер 3223780500:05:002:0058), площею 1,9697 га.

Зі змісту рішення Бирюковської сільської ради Рокитнянського району Київської області від 09.09.2020 №372-40-УІІ "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва гр. ОСОБА_4 " цільовим призначенням земельної ділянки з кадастровим номером 3223780500:05:002:0058 є ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивач долучив до матеріалів справи паспорти великої рогатої худоби від 29.01.2020 №UA8015382364, від 09.02.2013 №UA8030140912, від 14.07.2017 №UA8012904559, відповідно до яких власником тварин є ОСОБА_3 .

Згідно з довідкою Старостинського округу №5 Рокитнянської селищної ради Київської області від 21.11.2022 №258 нежитлова будівля (телятник) під літерою "З", яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з 17.07.2021 по даний час використовується ОСОБА_1 та його батьками: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для утримання великої рогатої худоби, зберігання вирощеної сільськогосподарської продукції та сіна.

Відповідно до довідки Старостинського округу №5 Рокитнянської селищної ради Київської області від 21.11.2022 №260 ОСОБА_1 проживає разом із своїми батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спільно ведуть особисте селянське господарство з використанням земельних ділянок із кадастровими номерами 3223780500:06:001:0002, 3223780500:03:011:0039, 3223780500:02:008:0027, 3223780500:04:010:0006, 3223780500:05:0002:0058.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивач разом із батьками веде особисте селянське господарство та використовує для таких цілей нежитлову будівлю (телятник) під літерою "З", яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у його власності.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про те, що вказана нежитлова будівля, не є об`єктом оподаткування, відповідно до пункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих на підтвердження того, що позивач у 2021 році використовував належний йому на праві власності об`єкт нерухомості у будь-якій іншій, відмінній від сільськогосподарської діяльності спосіб, що в свою чергу, свідчить про те, що контролюючий орган безпідставно визначив до сплати позивачу податкове зобов`язання на підставі спірного податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 08.09.2022 №0209109-2408-1019.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією від 25.11.2022 №9103-4712-8724-3711.

Враховуючи задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області, становить 992,40 грн.

Керуючись статтями 243-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 08.09.2022 №0209109-2408-1019.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код: 44096797, місцезнаходження: 03151, м.Київ, вул.Святослава Хороброго, 5-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.