Ухвала

від 24.10.2024 по справі 320/47457/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 жовтня 2024 року м. Київ № 320/47457/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами Первинної профспілки «Відкрита профспілка працівників судової системи України» до Кабінет Міністрів України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Первинна профспілка «Відкрита профспілка працівників судової системи України» з позовом до Кабінет Міністрів України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:

- визнати протиправними дії Кабінету Міністрів України щодо подачі до Верховної Ради України проекту Закону України «Про державний бюджет України на 2024», в якому абзацом другим пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» встановлено надбавку за вислугу років на державній службі на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу та абзацом четвертим пункту 12 розділу «Прикінцеві положення», згідно якого норми Закону України «Про державну службу» щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону;

- зобов?язати Кабінет Міністрів України вжити заходів щодо виключення з Закону України «Про державний бюджет України на 2024» абзацу другого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення», яким встановлено надбавки за вислугу років на державній службі на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу та абзацу четвертого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення», згідно якого норми Закону України «Про державну службу» щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до частин першої, другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України.

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 132 цього Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Частиною першою статті 4 вказаного Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою цієї статті за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено 2 (дві) вимоги немайнового характеру, які між собою є похідними.

Таким чином, сума судового збору за подання вказаного позову складає 3028,00 грн.

До позовної заяви позивачем не додано документа про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору у цій справі відповідно до положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Суд, дослідивши питання щодо звільнення від сплати судового збору, зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 53 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах.

Отже, нормами статті 53 КАС України встановлені правила участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Пунктом 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Таким чином, відповідно до вищевказаних норм чинного законодавства від сплати судового збору звільняються виключно громадяни, які захищають у суді права та інтереси інших осіб у випадках передбачених законодавством.

Як встановлено судом, позивач звертається до суду як юридична особа - Первинна профспілка «Відкрита профспілка працівників судової системи України», а відтак, остання не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо звільнення від сплати судового збору. Окрім того, ОСОБА_1 , яким підписано позовну заяву, не виступає та не вказує себе як позивач, а є представником, зокрема, керівником юридичної особи.

Таким чином, позивач не звільняється від сплати судового збору за подання позову у даній справі.

Крім того, статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з статтею 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

У силу приписів пункту 9 частини п`ятої статті 160 КАС в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

У той же час цитування окремих нормативно-правових актів без конкретизації та обґрунтування з підтвердженням відповідними доказами порушеного права саме позивача у спірних правовідносинах не є обґрунтуванням позовних вимог.

Суд звертає увагу, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Однак, зі змісту наведених позивачем у позовній заяві доводів та обґрунтувань, а також викладу позовних вимог, суд позбавлений можливості встановити наявність порушення відповідачем прав позивача.

Позивач вказує, що звертаючись до суду з даним позовом, останній представляє інтереси своїх членів, якими є державні службовці, працівники судової системи України, на підтвердження чого до позовної заяви долучено копію ухвали суду Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 про відкриття провадження у справі щодо визнання протиправним та скасування наказу Територіального управлінь Державної судової адміністрації України в місті Києві від 23 січня 2024 рої №2/к «Про встановлення надбавки за вислугу років» в частині, що порушують права позивачів.

Проте, суд зазначає, що позивачем не доведено та документально не підтверджено, що перелічені в ухвалі суду особи є членами Профспілки, оскільки, як визначено пунктом 3.1 Статуту Первинної профспілки «Відкрита профспілка працівників судової системи України» членом Профспілки може бути фізична особа, яка визнає цей Статут, сплачує членські внески, працює (або працювала до виходу на пенсію) в судовій системі України, а також установ, організацій, підприємств, закладів освіти, що забезпечують роботу судової системи України.

Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Таким чином, позивачу слід надати до суду уточнену позовну заяву з обґрунтуванням змісту позовних вимог і з викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та обґрунтування наявності порушеного права діями/бездіяльністю відповідача, та яке саме право позивача є порушеним.

Наявний у позовній заяві виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, унеможливлює судом розуміння у чому саме полягає втручання відповідачем у його права.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки можуть бути усунені, у п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом немайнового характеру у розмірі 3028,00 грн;

- уточненої позовної заяви та додатків до позовної заяви з примірником для відповідача, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та всіх наявних доказів , а також обґрунтуванням підстав для звернення до суду саме громадської організації та підтверджуючі докази (належним чином завірені копії).

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Первинної профспілки «Відкрита профспілка працівників судової системи України» - залишити без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Перепелиця А.М.